Рішення

від 20.07.2015 по справі 927/691/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

Господарський суд Чернігівської області

Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua

========================================================================================================================================================================

Іменем України

РІШЕННЯ

"20" липня 2015 р. Справа № 927/691/15

позивач: товариство з обмеженою відповідальністю "Артемсіль-регіон-Чернігів",

вул. Текстильників, 1, м. Чернігів, 14001

відповідач: виконавчий комітет Ніжинської міської ради,

пл. Івана Франка, 1, м. Ніжин, Чернігівська область, 16600

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: комунальне підприємство "Виробниче управління комунального господарства"

вул. Чернігівська, 128, м. Ніжин, 16600

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Управління житлово-комунального господарства та будівництва Ніжинської міської ради, вул. Московська, 20, м. Ніжин, Чернігівська область, 16600

предмет спору: про стягнення 111130 грн. 16 коп.

Суддя Л.М.Лавриненко

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

від позивача: Сенін С.Ю., довіреність №08/06-2 від 08.06.2015 року, представник;

Терещенко Н.Ю., довіреність №08/06-2 від 08.06.2015 року, представник;

Раскін М.О., керівник, виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

від відповідача: Кравцова О.В. довіреність № 02-18/1590 від 04.11.2014 представник;

Лінник А.В., голова виконавчого комітету Ніжинської міської ради; після перерви представники не з"явились.

від третьої особи-1 на стороні відповідача: Коровай Л.В. довіреність № 2 від 05.05.2015

представник; Корман В.А., начальник, розпорядження №53 від 30.04.2015 року;

Баканов С.Л., довіреність №3 від 10.07.2015 року, представник; після перерви представники не з"явились.

від третьої особи-2 на стороні відповідача: Сіренко С.А., начальник, розпорядження

№170 від 17.11.2014 року; наказ №50-К від 18.11.2014 року; після перерви представник не з"явився.

Рішення приймається після оголошеної в судовому засіданні перерви, з 14.07.2015 року по 20.07.2015 року, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем - товариством з обмеженою відповідальністю "Артемсіль-регіон-Чернігів" подано позов до виконавчого комітету Ніжинської міської ради про стягнення 63900,00 грн. боргу; 824,57 грн. 3 % річних; 16775,02 грн. інфляційних нарахувань та 11228,89 грн. пені за неналежне виконання умов договору купівлі-продажу товару №43 від 22.10.2014 року.

Ухвалою суду від 06.05.2015 року, судом, відповідно до ст. 27 Господарського процесуального кодексу України, було залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, комунальне підприємство "Виробниче управління комунального господарства".

В судовому засіданні 11.06.2015 року судом був здійснений огляд оригіналів документів: договору купівлі-продажу товару №43 від 22.10.2014 року та додатку №1 специфікації до нього; залізничних накладних №53156683 від 21.10.2014 року та №53169827 від 22.10.2014 року; видаткової накладної №0000606 від 22.10.2014 року; рахунку-фактури №СФ-0000488 від 22.10.2014 року.

Ухвалою суду від 23.06.2015 р. було прийнято заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог в частині нарахування санкцій, та відповідно стягнення з відповідача 63900 грн. боргу; 1092 грн. 43 коп. трьох процентів річних; 28340,28 грн. інфляційних нарахувань та 16915,11 грн. пені.

Відповідач, у поданому в судове засідання 23.06.2015 року відзиві на позовну заяву №02-18/2-305, стосовно позовних вимог заперечував та просив суд відмовити повністю в задоволенні позовних вимог, вказуючи на те, що: 1) оскільки документи, долучені позивачем до позовної заяви (наявні в матеріалах справи) суперечать один одному, то це унеможливило здійснити розрахунок; 2) відповідно до залізничних накладних, позивачем було відправлено 140 т. технічної солі, але згідно претензії та позовних вимог позивач просить стягнути 63900,00 грн. за 142 т. солі; 3) всупереч п. 5.2.1. договору, відповідно до якого покупець зобов'язаний прийняти поставлений товар та підписати акт здачі-приймання протягом трьох робочих днів, за умови його відповідності заявленим вимогам, позивачем взагалі не було направлено відповідачу акту здачі-приймання; 4) в залізничній накладній в пункті 53 (підтвердження одержання вантажу) зазначено, що вантаж одержано Юрченко Н.В. 27.10.2014 року згідно з довіреністю №4209 від 23.10.2014 року, натомість в матеріалах справи знаходиться довіреність на Юрченко Н.В. від 23.10.2014 року №23, що суперечить одне одному; 5) акт звірки взаємних розрахунків, наявний в матеріалах справи, не був направлений на адресу відповідача.

В судовому засіданні 23.06.2015 року судом був здійснений огляд оригіналу податкової накладної від 29.10.2014 року та реєстру виданих та отриманих податкових накладних за жовтень 2014 року.

В судовому засіданні 23.06.2015 року суд перейшов до розгляду справи по суті.

Представник відповідача в судовому засіданні 23.06.2015 року підтвердив суду факт подачі ними заявки на отримання солі, де визначив вантажоотримувачем - комунальне підприємство "Виробниче управління комунального господарства" та факт передачі солі в обсязі 140 т. відповідачем третій особі на стороні відповідача.

В судовому засіданні 01.07.2015 р. була прийнята заява позивача про збільшення позовних вимог в частині нарахування санкцій, передбачених ст. 625 Цивільного кодексу України (3% річних, інфляції) та пені, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача 111130 грн. 16 коп., а саме: 63900 грн. боргу; три відсотки річних в сумі 1134,44 грн.; інфляційні нарахування в сумі 28340,28 грн.; пеню в сумі 17755,44 грн., про що відображено в ухвалі суду від 06.07.2015 р.

Позивач в додаткових поясненнях №01/07-2 від 01.07.2015 року вказує, що на його думку належними доказами повноважень особи, яка підписала видаткову накладну №РН-0000606 від 22.10.2014 року є те, що бухгалтерія відповідача, відповідно до даної накладної, оприбуткувала товар (142 тонни солі), поставила його на бухгалтерський облік та передала для подальшого використання Управлінню ЖКГ та Б м. Ніжин, згідно з видатковою накладною №228 від 28.10.2014 року та актом прийому-передачі. Розпорядження про створення комісії №183 від 20.10.2014 року (якою підписаний акт прийому-передачі) та акт приймання-передачі матеріальних цінностей (солі) були затверджені міським головою Лінником А.В. Також позивач зазначає, що посилання відповідача на те, що договір купівлі-продажу товару №43 від 22.10.2014 року був виконаний позивачем не в повному обсязі є хибними, необгрунтованими та не підтвердженими документально, оскільки позивач повністю виконав умови договору купівлі-продажу товару №43 від 22.10.2014 року та поставив товар згідно заявки відповідача в кількості двох залізничних вагонів, а грузоотримувач та відповідач не скористались правами, передбаченими п.п. 5.4.2., 6.4. договору купівлі-продажу товару №43 від 22.10.2014 року та ст. 670 Цивільного кодексу України та не вказали, в порушення ст. 688 Цивільного кодексу України, на недостатню кількість поставленого товару. Тому кількість поставленої відповідачу солі становить 142 т.: 140 тонн - залізницею та 2 тонни - автотранспортом.

Представник відповідача у письмовому відзиві №02-18/5-324 від 25.06.2015 року на уточнені позовні вимоги позивача, стосовно позовних вимог заперечує та вказує на те, що у позивача відсутні підстави для застосування штрафних санкцій, оскільки: у наявній в матеріалах справи видатковій накладній №РН-0000606 від 22.10.2014 року вказано про поставку 142 тонн солі, а на основі залізничних накладних фактично було поставлено позивачем 140 т.; позивач, в порушення п.п. 5.2.1., 5.2.2., 5.4.3. договору купівлі-продажу товару №43 від 22.10.2014 року, не надав відповідачу акт здачі-приймання, рахунок фактуру, видаткові накладні, податкову накладну, посвідчення якості та безпеки; документи позивача суперечать один одному.

Представник третьої особи на стороні відповідача в поданих письмових поясненнях №1-3/185 від 30.06.2015 року зазначає про те, що опис цінного листа від 15.05.2015 року та фіскальний чек №5093 від 15.05.2015 року, наданий позивачем, без рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення не є підтвердженням факту отримання третьою особою копії позовної заяви з додатками. Тому, враховуючи не ознайомлення з позовною заявою та доданими до неї документами, третя особа може лише вказати, що отримала 140 тонн технічної солі, згідно з видатковою накладною №8 від 28.10.2014 року, з 130 тонн якої була приготована грунтово-піщано-сольова суміш, а ще 10 тонн було передано КП "Служба Єдиного Замовника".

В судовому засіданні 01.07.2015 року представник третьої особи на стороні відповідача підтвердив факт отримання 140 тонн солі на підставі залізничних накладних.

В судому засіданні 01.07.2015р. було оголошено перерву до 06.07.2015р.

В судому засіданні 06.07.2015 р. суд продовжив розгляд справи по суті.

В поданому клопотанні третя особа на стороні відповідача повідомляє суд, що книгу або журнал реєстрації довіреностей на вимогу суду надати не може, оскільки така книга ведеться на підприємстві в електронному вигляді, так як довіреності не є документами суворої звітності.

Ухвалою суду від 06.07.2015 р. було задоволено клопотання відповідача про продовження строку вирішення спору на 14 днів та залучено до участі у справі в якості третьої особи -2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Управління житлово-комунального господарства та будівництва Ніжинської міської ради.

В судовому засіданні 14.07.2015 р. представниками сторін були подані письмові клопотання про відмову від здійснення технічної фіксації судового процесу, які задоволено судом.

Позивач, в поданому поясненні №14/07-1 від 14.07.2015 року вказує на те, що підтвердженням відвантаження технічної солі згідно з залізничною накладною №53156683 від 21.10.2014 року, на виконання договору купівлі-продажу товару №43 від 22.10.2014 року, є отримання заявки на поставку технічної солі з конкретними залізничними реквізитами на електронну пошту позивача 17.10.2014 року від Управління ЖКГ та Б з електронної адреси "ugkgtab@i.ua", на підставі якої, крім того, і був заявлений 17.10.2014 року залізничний вагон №53156683.

У поданих письмових поясненнях головного бухгалтера відповідача Барабанової Л.П. вказується на те, що планові призначення в сумі 70,0 тис. грн. було тимчасово перенесено на головного розпорядника - відповідача. Жодних підтверджуючих документів на отримання товару (солі технічної) на виконання договору купівлі-продажу товару №43 від 22.10.2014 року від позивача в кількості 142 т. відповідачу, як головному розпоряднику коштів, в порушення п. 5.2.1. договору, не надано. Перереєстрація документів у 2015 році в Ніжинському УДКСУ не проводилась, у зв'язку з невиконанням умов договору станом на 01.01.2015 року.

Третя особа-1 на стороні відповідача у своїх поясненнях №1-3/255 від 14.07.2015 р. зазначає, що в книзі обліку довіреностей, яка ведеться на підприємстві в електронному вигляді, довіреність, видана Юрченко Н.В. від 23.10.2014 року, значиться під номером 4209. На оригіналі довіреності встановленого зразка, якого вимагає залізниця, було помилково поставлено номер 23 від 23.10.2014 року. Також третя особа-1 на стороні відповідача повідомляє суд, що копію довіреності від 28.10.2014 року на особу, яка підписала видаткову накладну №8 від 28.10.2014 року надати не може, оскільки вона знаходиться у третьої особи-2 на стороні відповідача.

Третя особа-2 на стороні відповідача, в поданих письмових поясненнях вказує, що згідно з актом прийому-передачі матеріальних цінностей та накладної №228 від 28.10.2014 року, відповідачем було передано технічну сіль в кількості 142 т. на загальну суму 63900,00 грн. Сіренко С.А., як т.в.о. начальника УЖКГ та будівництва, яка (технічна сіль) 28.10.2014 року, відповідно до довіреності №4211 від 28.10.2014 року, була передана уповноваженому представнику КП "ВУКГ Федчуну М.А. для подальшого приготування піщано-сольової суміші.

В судовому засіданні 14.07.2015 р. голова виконавчого комітету Ніжинської міської ради Лінник А.В. підтвердив факт укладення договору купівлі-продажу товару №43 від 22.10.2014 року, підписання ним заявки на отримання технічної солі, де визначено грузоотримувачем КП "ВУКГ" та підтвердив, що фактично було отримано 2 залізничних вагони солі (140 т.).

Представник третьої особи-1 на стороні відповідача - Коровай Л.В. підтвердила отримання 140 т. технічної солі та вказала, що інших договорів на закупівлю солі в 2014 році третя особа-1 на стороні відповідача не мала.

Представник третьої особи-1 на стороні відповідача - Корман В.А. також підтвердив факт отримання та використання 140 т. технічної солі. Представник третьої особи-1 на стороні відповідача Баканов С.Л. зазначив, що згідно з залізничними накладними представником КП "ВУКГ" Юрченко була отримана на ст. Ніжин технічна сіль в кількості 140 т. В подальшому уповноваженим працівником третьої особи-1 на стороні відповідача Федчуном М.А. було отримано від управління житлово-комунального господарства та будівництва 140 т. технічної солі згідно з видатковою накладною №8 від 28.10.2014 р., з якої була приготована та використана грунтово-піщано-сольова суміш.

Представник третьої особи-2 на стороні відповідача - Сіренко С.А. підтвердила суду, що вона отримала сіль технічну від виконавчого комітету Ніжинської міської ради згідно накладної №228 від 28.10.2014 р., та передала її в подальшому уповноваженому представнику третьої особи-1 на стороні відповідача Федчуну М.А. для приготування грунтово-піщано-сольової суміші.

В судовому засіданні судом здійснено огляд оригіналів: акту прийому-передачі матеріальних цінностей; довіреності №4211 від 28.10.2014 року, видаткової накладної №8 від 28.10.2014 року.

В судовому засіданні 14.07.2015 року було оголошено перерву до 20.07.2015 року.

В судому засіданні 20.07.2015 р. суд продовжив розгляд справи по суті.

Від Ніжинського міжрайонного прокурора, на виконання ухвали суду від 06.07.2015 року, в порядку ст. 30 Господарського процесуального кодексу України, надійшли письмові пояснення №2690вих.15 від 09.07.2015 року.

Інших заяв та клопотань від сторін до суду не надійшло.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважних представників сторін, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив:

Враховуючи, що представником позивача було подано заяви про збільшення розміру позовних вимог в частині стягнення 3% річних, інфляційних нарахувань і пені, суд розглядає дану справу з урахуванням заяв позивача про збільшення розміру позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 статті 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 ст. 205 Цивільного кодексу України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Так, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що продавець згідно договору купівлі-продажу передає або зобов'язується передати у власність покупцеві товар, а покупець прийняти його та оплатити.

22.10.2014 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Артемсіль-регіон-Чернігів" (продавець, позивач по справі) та виконавчим комітетом Ніжинської міської ради (покупець, відповідач по справі) було укладено договір купівлі-продажу товару №43.

Відповідно до п. 1.1. договору купівлі-продажу товару №43 від 22.10.2014 року, продавець зобов'язується передати у власність товар - технічну сіль - відповідно до специфікації (додаток №1), що є невід'ємною частиною даного договору (далі - специфікація), а покупець прийняти та оплатити товар в строк та на умовах, зазначених у даному договорі.

Відповідно до додатку №1 специфікації до договору купівлі-продажу товару №43 від 22.10.2014 року, затвердженої підписами представників та печатками сторін, зокрема, найменування продукції відповідно до ГОСТу і ТУ - сіль технічна ДСТУ 4246:2003, без пакування.

Пунктом 11.1. договору купівлі-продажу товару №43 від 22.10.2014 року, сторони визначили, що договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2014 року включно, а по фінансовим зобов'язанням - до повного виконання.

Згідно з п.п. 1.2., 3.2. договору купівлі-продажу товару №43 від 22.10.2014 року, поставка товару проводиться у відповідності до заявок, які подаються покупцем. Заявка обов'язково повинна містити дані щодо асортименту та кількості товару. Покупець формує письмову заявку на поставку товару не пізніше, ніж за 20 (двадцять) календарних днів до передбачуваної дати поставки.

Відповідно до п. 3.3. договору купівлі-продажу товару №43 від 22.10.2014 року, для забезпечення відвантаження товару покупець передає продавцю заявку, у якій вказується асортимент, кількість, одержувачі товару, їхня адреса, найменування залізниці, найменування станцій призначення і їх коди та інші необхідні продавцю для відвантаження товару дані.

Відповідно до п.п. 1.2., 3.2., 3.3. договору купівлі-продажу товару №43 від 22.10.2014 року, відповідачем була надана позивачу заявка на відвантаження солі від 22.10.2014 року за підписом Лінника А.В. та скріпленої печаткою відповідача, копія якої міститься в матеріалах справи (а.с. 16).

Представник відповідача в судових засіданнях підтвердив факт подання заявки на відвантаження солі.

Відповідно до поданої заявки на відвантаження солі від 22.10.2014 року, відповідач просив поставити по контракту № 43 від 22.10.2014 р. сіль поварену, помел 3, без пакування (навалом); кількість - 2 (два) вагона, тип вагону - полувагон. Вантажооотримувач - КП "ВУКГ", ЄДРПОУ 3118672, станція - Ніжин, Піденно-Західна, код станції 324008.

У відповідності до п. 2.1. та п. 2.2. договору купівлі-продажу товару №43 від 22.10.2014 року, кількість товару вимірюється в тоннах метричних, асортимент визначається згідно специфікації. Загальна кількість товару складає два залізничних вагона. Фактична кількість буде визначена у видаткових накладних.

Згідно з п. 3.1. договору купівлі-продажу товару №43 від 22.10.2014 року, товар передається продавцем покупцю за допомогою залізничного транспорту на умовах FCA при цьому у вартість товару включається вартість його завантаження у транспортний засіб. Умови поставки розуміються сторонами згідно Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів в редакції 2010 року (Інкотермс 2010), які застосовуються з урахуванням особливостей, пов'язаних із внутрішньодержавним характером цього договору, а також тих особливостей, які випливають з умов цього договору.

Відповідно до п. 3.4. договору купівлі-продажу товару №43 від 22.10.2014 року, спосіб і строки поставки узгоджуються сторонами і визначаються в специфікаціях (додатках) до договору.

Згідно з п.п. 4.2, 4.1. договору купівлі-продажу товару №43 від 22.10.2014 року, поставка товару здійснюється за цінами, що діють на момент укладання договору. Валюта платежу - гривня.

Відповідно до п. 4.3. договору купівлі-продажу товару №43 від 22.10.2014 року, ціна метричної тонни товару залежно від його якості й асортименту наведена в специфікації.

У відповідності до додатку №1 специфікації до договору купівлі-продажу товару №43 від 22.10.2014 року, затвердженої підписами представників та печатками сторін, зокрема, ціна за 1 т. з ПДВ, з урахуванням залізничного тарифу, грн. - 450,00.

Згідно з п. 4.12. договору купівлі-продажу товару №43 від 22.10.2014 року, вартість 1 (однієї) тонни товару складає 450 (чотириста п'ятдесят) гривень з урахуванням транспортних витрат до залізничної станції призначення. Загальна сума договору буде визначена в залежності від кількості відвантаженого товару, але не перевищуватиме 63900 (шістдесят три тисячі дев'ятсот) гривень.

Відповідно до п. 6.1. договору купівлі-продажу товару №43 від 22.10.2014 року, приймання товару здійснюється на зазначеній покупцем станції призначення.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, зокрема, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, зокрема, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Так, відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вбачається із матеріалів справи, згідно з залізничними накладними №53156683 від 21.10.2014 р. та №53169827 від 22.10.2014 р., позивачем було поставлено 140 т. солі на загальну суму 63000 грн., вантажоотримувач - КП "ВУКГ", станція Ніжин, Південно-Західної залізниці.

В залізничних накладних зазначено, що товар отримано представником КП "ВУКГ" Юрченко Н.В. на підставі довіреності від 23.10.2014 року, копія якої міститься в матеріалах справи (а.с. 17). Дата отримання товару, зазначена в залізничних накладних - 27.10.2014 року.

У вказаній довіреності зазначено, що вона видана Юрченко Н.В., в т.ч. і на отримання вантажу на ст. Ніжин, підприємство-одержувач - КП "ВУКГ", підприємство-платник - виконавчий комітет Ніжинської міської ради.

Згідно з п. 4.12. договору купівлі-продажу товару №43 від 22.10.2014 року, зокрема, загальна сума договору буде визначена в залежності від кількості відвантаженого товару, але не перевищуватиме 63900 грн.

Таким чином, на виконання договору купівлі-продажу товару №43 від 22.10.2014 року, позивачем відповідачу була відвантажена сіль в кількості 140 т., відповідно на загальну суму 63000,00 грн. (140т. ? на 450 грн. ( вартість 1 т. солі)).

Твердження позивача про те, що ним було фактично поставлено 142 т. солі судом до уваги не приймається, оскільки, як визначає ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 33, 34, 43 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Однак, всупереч наведеним нормам, позивач не надав суду належних та допустимих доказів, які підтверджують факт поставки ним відповідачу саме 142 т. солі.

У своєму листі №006 від 22.01.2015 року (а.с. 90), адресованого відповідачу, позивач сам підтверджує, що фактично залізницею відповідачу позивачем було поставлено сіль технічну в кількості 140 т., а на 2 тонни була виписана автотранспортна накладна, копія якої міститься в матеріалах справи (а.с. 83-85), але відвантаження 2 т. солі не відбулося, тому сіль в кількості 2 т. перебуває на відповідальному зберіганні позивача.

Представник позивача в судовому засіданні підтвердив, що на даний час у нього перебуває на відповідальному зберіганні технічна сіль в кількості 2 т., яка не отримана відповідачем.

Відповідно до п.п. 5.2.1., 5.2.3. договору купівлі-продажу товару №43 від 22.10.2014 року, покупець зобов'язаний: прийняти поставлений товар та підписати "Акти здачі-приймання" протягом 3 (трьох) робочих днів, за умови його відповідності заявленим вимогам. Повернути продавцю один екземпляр належним чином підписаної видаткової накладної в строк не пізніше 10 (десяти) календарних днів з моменту її отримання.

05.12.2014 р. позивачем було направлено на адресу відповідача листа №375, в якому позивач вказує на те, що згідно договору №43 від 22.10.2014 р. та заявки №1 на вказану відповідачем адресу відвантажено 2 вагони солі. Згідно умов договору та заявки, видаткові накладні №РН 0000606 від 22.10.2014 р. в 2 примірниках, акт виконаних робіт №ОУ-0000001 від 29.10.2014 р. в 2 примірниках та рахунок-фактура № СФ0000488 від 22.102014 р. були надані вам електронною поштою та відправлені поштовим листом 29.10.2014 р. Від вас ми отримали лише одну накладну з підписом, але без печатки. Просимо Вас дооформити та надіслати всі документи, а також довіреність на уповноважену особу - Чернишова Г.Г., яка підписала видаткову накладну № РН-0000606 від 22.10.2014 р. Факт надсилання позивачем вказаного листа підтверджується фіскальним чеком від 05.12.2014 р., копія якого знаходиться в матеріалах справи ( а.с. 72).

Надсилання позивачем відповідачу видаткової накладної №РН-0000606 від 22.10.2014 року, рахунку-фактури №СФ-0000488 від 22.10.2014 року та акту №ОУ-0000001 здачі-прийняття робіт також підтверджується описом вкладення до цінного листа, фіскальним чеком №3000043041 від 22.01.2015 року та повідомленням про вручення поштового відправлення від 22.01.2015 року, копії яких містяться в матеріалах справи (а.с. 62-64).

В порушення умов п. 5.2.3. договору купівлі-продажу товару №43 від 22.10.2014 року, відповідач вказані документи в установлений строк не підписав, позивачу не повернув і заперечень на вимогу позивача щодо підписання вказаних документів також не надав.

Позивачем надана суду копія видаткової накладної № РН-0000606 від 22.10.2014 р. про передачу відповідачу позивачем 142 тонн солі, але вона підписана невідомою особою, підпис якої не підтверджено ні печаткою, ні довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей.

А тому посилання відповідача на те, що всупереч п. 5.2.1. договору, відповідно до якого покупець зобов'язаний прийняти поставлений товар та підписати акт здачі-приймання протягом трьох робочих днів, за умови його відповідності заявленим вимогам, позивачем взагалі не було направлено відповідачу акт здачі-приймання, є безпідставні і судом до уваги не приймаються.

В підтвердження факту передачі товару відповідачу по договору купівлі-продажу товару №43 від 22.10.2014 р. позивачем також надано реєстр виданих та отриманих податкових накладних за жовтень 2014 року та податкову накладну №48 від 29.10.2014 року, копії яких міститься в матеріалах справи (а.с. 73-82), а оригінали були оглянуті в судовому засіданні.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до п. 5.2.2. договору купівлі-продажу товару №43 від 22.10.2014 року, покупець зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплатити за поставлений товар.

Згідно з п.п. 4.4., 4.5. договору купівлі-продажу товару №43 від 22.10.2014 року, форма розрахунку - безготівкова. Оплата вартості товару здійснюється покупцем шляхом перерахування коштів на поточний рахунок продавця в термін 30 календарних днів з моменту отримання товару.

Відповідно до п.п. 3.7., 3.8. договору купівлі-продажу товару №43 від 22.10.2014 року, датою поставки вважається дата відвантаження товару покупцю або перевізнику, зафіксована відміткою в залізничній накладній. Право власності на товар переходить до покупця з моменту його отримання.

Як встановлено судом, уповноваженою особою відповідача, а саме вантажоотримувачем КП "ВУКГ", товар був отриманий 27.10.2014 р., про що свідчить відмітка на залізничних накладних, а тому за товар, отриманий по залізничній накладній №53156683 від 21.10.2014 р. та по накладній № 53169827 від 22.10.2014 р. відповідач зобов"язаний був розрахуватись, відповідно до п. 4.5 договору, протягом 30 календарних днів з моменту отримання товару, тобто в строк по 26.11.2014 р. включно.

27.01.2015 року позивач звернувся до відповідача з претензією-вимогою №009 про погашення заборгованості за договором купівлі-продажу товару №43 від 22.10.2014 року та вимогою повернути ТОВ "Артемсіль-регіон-Чернігів" один екземпляр належним чином підписаної (оформленої) видаткової накладної. Претензія позивача від 27.01.2015 року залишилась без розгляду та задоволення.

Посилання відповідача на те, що: документи, долучені позивачем до позовної заяви (наявні в матеріалах справи) суперечать один одному і це унеможливило здійснити розрахунок; акт звірки взаємних розрахунків, наявний в матеріалах справи, не був направлений на адресу відповідача; в залізничній накладній в пункті 53 (підтвердження одержання вантажу) зазначено, що вантаж одержано Юрченко Н.В 27.10.2014 року згідно з довіреністю №4209 від 23.10.2014 року, натомість в матеріалах справи знаходиться довіреність на Юрченко Н.В. від 23.10.2014 року №23, що суперечить одне одному, та заперечення відповідача щодо факту отримання ним солі по договору купівлі-продажу товару №43 від 22.10.2014 р. не може також бути прийнято судом до уваги з наступних підстав:

У відповідності до ч. 1 та 2 ст. 48 Бюджетного кодексу України, розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов'язань минулих років, узятих на облік органами Казначейства України; щодо завдань (проектів) Національної програми інформатизації - після їх погодження з Генеральним державним замовником Національної програми інформатизації. Розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання за спеціальним фондом бюджету виключно в межах відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету (з дотриманням вимог частини другої статті 57 цього Кодексу).

Як вбачається із матеріалів справи, згідно з рішенням 61 сесії міської ради 6 скликання "Про внесення змін до рішення 49 позачергової сесії міської ради 6 скликання від 31.01.2014 р. "Про міський бюджет м. Ніжина на 2014 рік" від 24.09.2014 р., на створення місцевого матеріального резерву для виконання заходів, спрямованих на запобігання, ліквідацію надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру та їх наслідків планові призначення в сумі 70,0 тис. грн., затверджені управлінню житлово-комунального господарства та будівництва на придбання технічної солі, перенести на головного розпорядника - виконавчий комітет міської ради.

Рішенням 64 сесії Ніжинської міської ради 6 скликання від 27.01.2015 р. "Про внесення змін до рішення 61 сесії міської ради 6 скликання від 31.01.2014 р. "Про внесення змін до рішення 49 позачергової сесії міської ради 6 скликання від 31.01.2014 р. "Про міський бюджет м. Ніжина на 2014 р." внесено зміни в п. 3 рішення 61 сесії міської ради 6 скликання від 31.01.2014 р. та викладено його в новій редакції, зокрема передбачено, що планові призначення в сумі 70,0 тис. грн., затверджені управлінню житлово-комунального господарства та будівництва на придбання технічної солі, перенести на головного розпорядника - виконавчий комітет міської ради. Призначити грузоотримувачем технічної солі комунальне підприємство "Виробниче управління комунального господарства", з подальшим приготуванням грунтово-піщано-сольової суміші.

Рішенням сесії 6 скликання Ніжинської міської ради від 23.04.2015 р., внесено зміни до рішення 64 позачергової сесії міської ради 6 скликання від 27.01.2015 р. та назву вказаного рішення викладено в наступній редакції "Про внесення змін до рішення 61 сесії міської ради 6 скликання від 24 вересня 2014 р. "Про внесення змін до рішення 49 позачергової сесії міської ради 6 скликання від 31.01.2014 р. "Про міський бюджет м. Ніжина на 2014р.".

Судом встановлено факт, і проти чого сторони не заперечують, що між ними було укладено договір купівлі-продажу товару №43 від 22.10.2014 р. на поставку солі технічної ДСТУ 4246:2003 без пакування по ціні 450 грн. за 1 т. на суму 63900 грн. Відповідачем 22.10.2014 р. була подана заявка позивачу на поставку двох вагонів солі, отримувачем якої в заявці зазначено КП "ВУКГ". Згідно з залізничними накладними №53156683 від 21.10.2014 р. та №53169827 від 22.10.2014 р., позивачем було поставлено 140 тонн солі на загальну суму 63000 грн., вантажоотримувач - КП "ВУКГ", станція Ніжин, Південно-Західної залізниці, яка була отримана представником КП "ВУКГ" Юрченко Н.В. на підставі довіреності від 23.10.2014 року, копія якої міститься в матеріалах справи (а.с. 17).

Комунальне підприємство "Виробниче управління комунального господарства" надало суду, на підтвердження факту отримання вантажу від залізниці, договір №ГІОЦ 5461 ЦСК/ПЗЗ/11 від 19.10.2011 р., який укладено з державним підприємством "Головний інформаційно-обчислювальний цент Державної адміністрації залізничного транспорту України" про надання інформаційних послуг електронного цифрового підпису, згідно з яким на ім'я Юрченко Наталії Вікторівни - інженера виробничо-економічного відділу КП "ВУКГ" було видано сертифікат електронного ключа.

Представники третьої особи-1 на стороні відповідача в судовому засіданні також підтвердили факт отримання 140 т. технічної солі на ст. Ніжин їх працівником Юрченко Н.В.

Щодо розбіжностей у довіреності, третя особа-1 на стороні відповідача у своїх письмових поясненнях вказала, що в книзі обліку довіреностей, яка ведеться на підприємстві в електронному вигляді, довіреність, видана Юрченко Н.В. від 23.10.2014 року, значиться під номером 4209. На оригіналі довіреності встановленого зразка, якого вимагає залізниця, було помилково поставлено номер 23 від 23.10.2014 року.

Розпорядженням виконавчого комітету Ніжинської міської ради від 20 жовтня 2014 р. №183 була створена тимчасова комісія для передачі матеріальних резервів для виконання заходів, спрямованих на запобігання, ліквідацію надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру та інших наслідків (дизельного палива, акумуляторів, шин, технічної солі) з балансу виконавчого комітету Ніжинської міської ради на баланс управління житлово-комунального господарства та будівництва.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач, згідно з накладною № 228 від 28.10.2014 р., копія якої знаходиться в матеріалах справи, а оригінал було оглянуто в судовому засіданні, передав управлінню житлово-комунального господарства та будівництва технічну сіль в кількості 142 т. на суму 63900 грн. Вказану технічну у сіль від імені управління житлово-комунального господарства та будівництва отримала Сіренко С.А., начальник управління. В судому засіданні 14.07.2015 р. вона підтвердила факт отримання від відповідача вказаної солі.

Також 28.10.2014 р. було підписано членами комісії акт прийому-передачі матеріальних цінностей, який затверджено міським головою Лінником А.В. Копія акту додана до матеріалів справи, а оригінал було оглянуто в судовому засіданні. Відповідно до вказаного акту, комісія у складі заступника міського голови Олійника Г.М., завідуючої сектором бухгалтерського обліку Сипливець С.І., начальника відділу з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Чернишова Г.Г., т.в.о. начальника УЖКГ та Б Сіренко С.А., головного бухгалтера УЖКГ та Б Давиденко В.М., відповідно до розпорядження від 20.10.2014р. №183 здійснила передачу матеріальних резервів (технічну сіль) для виконання заходів, спрямованих на запобігання, ліквідацію надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру та інших наслідків в кількості 142 т. на суму 63900 грн.

В подальшому, згідно з видатковою накладної №8 від 28.10.2014 р., копія якої знаходиться в матеріалах справи, а оригінал було оглянуто в судовому засіданні, управлінням житлово-комунального господарства та будівництва Ніжинської міської ради було передано комунальному підприємству "Виробниче управління комунального господарства", як зазначено, технічну сіль в кількості 142 т. на суму 63900 грн. Вказану сіль від імені комунального підприємства "Виробниче управління комунального господарства" отримав Федчун М.А. на підставі довіреності № 4211 від 28.10.2014 р., копія якої міститься в матеріалах справи (а.с. 221), а оригінал було оглянуто в судовому засіданні. При підписанні видаткової накладної № 8 від 28.10.2014р. Федчуном М.А. було зазначено, що ним отримано 140 тонн.

29 жовтня 2014 р. комунальним підприємством "Виробниче управління комунального господарства" було складено акт приготування грунтово-піщано-сольової суміші, з якого вбачається, що для приготування протиожеледного матеріалу, для поповнення матеріально-технічних ресурсів для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій природного характеру на території КП "ВУКГ" було приготовлено 685,84 т. грунтово-піщано-сольової суміші для якої було використано 555,84 т. піщаного грунту та 130 тонн солі.

Таким чином, підписана відповідачем накладна №228 від 28.10.2014 р. та відповідно акт прийому-передачі матеріальних цінностей від 28.10.2014 р., а також подальша передача вказаної солі управлінню житлово-комунального господарства та будівництва Ніжинської міської ради, а потім комунальному підприємству "Виробниче управління комунального господарства" свідчать про те, що відповідач отримав від позивача сіль технічну згідно з договором купівлі-продажу товару №43 від 22.10.2014 р.

На виконання вимог ухвали господарського суду Чернігівської області від 06.07.2015 р. по справі №927/691/15, Ніжинський міжрайонний прокурор повідомив, що 01.04.2015 р. до Ніжинської міжрайонної прокуратури надійшло звернення щодо обставин закупівлі Ніжинською міською радою "солі, чистого хлориду натрію та морської води" та отримані копії документів щодо вказаної закупівлі, які були вивчені та встановлено наступне: 22.10.2014 р. між ТОВ "Артемсіль-регіон-Чернігів" та виконавчим комітетом Ніжинської міської ради було укладено договір-купівлі продажу технічної солі. Цього ж дня було оформлено видаткову накладну про передачу міськвиконкому вказаним товариством 142 т. солі вартістю 63,9 тис. грн.; 28.10.2014 р. сіль була передана управлінню житлово-комунального господарства та будівництва Ніжинської міської ради та в подальшому цим управлінням, на підставі видаткової накладної, передано КП "ВУКГ". Після надходження на КП "ВУКГ", сіль була використана для приготування грунтово-піщано-сольової суміші, що підтверджується відповідним актом. Підстав для вжиття прокуратурою заходів реагування встановлено не було.

Отже, питання щодо поставки позивачем відповідачеві солі за договором купівлі- продажу товару №43 від 22.10.2014 р. також перевірялось правоохоронними органами, і порушень не було встановлено.

Посилання відповідача на те, що згідно з залізничною накладною №53156683 сіль в кількості 69 т. була відвантажена не по договору купівлі-продажу товару №43 від 22.10.2014 р., оскільки дата відвантаження стоїть 21.10.2014 р., також не приймається судом.

Як вбачається із матеріалів справи та наданих позивачем документів (а.с. 200-201), перемови щодо поставки солі між сторонами розпочались з 17.10.2014 р., сіль надійшла на ст. Ніжин та була отримана 27.10.2014 р., тобто після укладення договору.

Доказів наявності інших договорів на поставку солі між позивачем та відповідачем, чи третіми особами, суду не надано. Не надано також доказів відмови ні відповідача, ні КП "ВУКГ" від отримання товару, який надійшов згідно з залізничною накладною №53156683.

Не приймається судом також і твердження відповідача про те, що позивач не є власником товару, який надійшов по вищезазначених залізничних накладних, оскільки в підтвердження цього, позивачем надано суду: копію договору поставки №4/А від 01.08.2014 р., який укладено між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю "ТДС Коростень" на поставку технічної та харчової солі; копія заявки на відвантаження солі на адресу ТОВ "ТДС Коростень", де отримувачем вказано КП "ВУКГ", а також дилерський контракт №184 від 14 липня 2014 р., укладений між державним підприємством "Артемсіль" та товариством з обмеженою відповідальністю "ТДС Коростень"; заявки ТОВ "ТДС Коростень" ДП "Артемсіль" на поставку солі, а саме двох полувагонів, отримувачем якої є КП "ВУКГ" та заявки на виставлення рахунків; рахунки-фактури №509556, №509557; видаткові накладні №562 та №567, а також відомості на відвантаження солі, в яких також зазначено, що отримувачем є КП "ВУКГ" (а.с. 148-168).

З урахуванням вищевикладеного, а також приймаючи до уваги, що судом, згідно з наданими сторонами документами, встановлено факт поставки позивачем відповідачу солі по договору купівлі-продажу товару №43 від 22.10.2014 р. в кількості 140 т. на суму 63000 грн., а не 142 т. на суму 63900 грн., як зазначено позивачем, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача в частині стягнення основного боргу підлягають задоволенню в сумі 63000 грн.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1. ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути відповідача 28340,28 грн. інфляційних нарахувань за період з грудня 2014 року по травень 2015 року та 1134 грн. 44 коп. 3% річних за період з 27.11.2014 року по 30.06.2015 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується прострочка виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо оплати товару згідно договору купівлі-продажу товару №43 від 22.10.2014 року, але враховуючи, що борг відповідача за фактично поставлений товар становить 63000,00 грн., тому суд доходить висновку, що інфляційні нарахування та три відсотки річних підлягають нарахуванню на суму боргу в розмірі 63000 грн.

Відповідно інфляційні нарахування підлягають стягненню в сумі 27941 грн. 12 коп. за період прострочки оплати з грудня 2014 року по травень 2015 року та 1118,47 грн. 3% річних за прострочку оплати товару згідно договору купівлі-продажу товару №43 від 22.10.2014 року, за період з 27.11.2014 року по 30.06.2015 року.

У зв'язку з порушенням відповідачем строків оплати товару за договором купівлі-продажу товару №43 від 22.10.2014 року, позивач просить стягнути з відповідача 17755 грн. 44 коп. пені за період з 27.11.2014 року по 30.06.2015 року.

Відповідно до ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання.

Частинами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов'язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі чи законі.

Також частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 8.6. договору купівлі-продажу товару №43 від 22.10.2014 року, у випадку несвоєчасної оплати покупцем за отриманий ним товар згідно п. 4.5. розділу 4 даного договору, продавець має право вимагати, а покупець зобов'язується сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості товару, який підлягає оплаті, за кожен день прострочення.

Матеріалами справи підтверджується прострочка виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо оплати товару згідно договору купівлі-продажу товару №43 від 22.10.2014 року, але враховуючи, що борг відповідача за фактично поставлений товар становить 63000,00 грн., та відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування пені припиняється через шість місяців з дати виникнення прострочки (прострочка виникла з 27.11.2014 р., відповідно нарахування пені припинилось 26.05.2015 р.), суд доходить висновку, що пеня підлягає стягненню за період з 27.11.2014 р. по 26.05.2015 р. і її розмір становить 13880 грн. 71 коп.

Враховуючи, що відповідач в порушення ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України взяті на себе зобов'язання не виконав, за отриманий товар своєчасно в повному обсязі не розрахувався, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтовані і підлягають задоволенню в частині стягнення 63000,00 грн. боргу, 1118 грн. 47 коп. 3% річних, 27941 грн. 12 коп. інфляційних нарахувань, 13880 грн. 71 коп. пені. В решті позову відмовити.

Оскільки спір виник у зв'язку з неправомірними діями відповідача, то відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України та ст. 4 Закону України „Про судовий збір" від 08.07.2011 року №3674-VI, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в розмірі 2118 грн. 81 коп., пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 11, 202, 205, 525, 526, 530, 546, 549, 610, 612, 625, 627, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 175, 193, 230, 231,232 Господарського кодексу України, ст.ст. 4, 7 Закону України „Про судовий збір", ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з виконавчого комітету Ніжинської міської ради, пл. Івана Франка, 1, м. Ніжин, Чернігівська область, 16600 (код ЄДРПОУ 04061783, п/р 35418023029658 в ГУДКСУ у Чернігівській області, МФО 853592) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Артемсіль-регіон-Чернігів", вул. Текстильників, 1, м. Чернігів, 14001 (код ЄДРПОУ 34339167, рахунок №26003443101 в ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 380805) 63000,00 грн. боргу, 1118 грн. 47 коп. 3% річних, 27941 грн. 12 коп. інфляційних нарахувань, 13880 грн. 71 коп. пені та 2118 грн. 81 коп. судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

3. В решті позову відмовити.

Повне рішення підписано 22.07.2015 р.

Суддя Л.М. Лавриненко

.