Ухвала

від 14.07.2015 по справі 816/1452/15

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2015 р.Справа № 816/1452/15 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Зеленського В.В.

Суддів: Лях О.П. , Чалого І.С.

за участю секретаря судового засідання Городової А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 03.06.2015р. по справі № 816/1452/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Котлогаз"

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

05.05.2015 року, Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Котлогаз" (далі по тексту - позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області (далі по тексту - відповідач), в якому просив суд визнати неправомірним та скасувати податкове повідомлення - рішення за формою «Р» від 24.11.2014 року №0006642203/2647 яким збільшено суму грошового стягнення з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (роботах, послугах) на суму 10 000, 01 грн. з яких 6 666, 67 грн. - сума основного платежу, а 3 333, 34 грн. - сума фінансової (штрафної) санкції.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 05.06.2015 року позовні вимоги задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення відповідача від 24 листопада 2014 року № 0006642203/2647.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 05.06.2015 року та винести нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на порушення норм матеріального та процесуального права.

У відповідності до ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України) фіксування судового засідання 14.07.2015 року за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що у період з 27 по 31 жовтня 2014 року на підставі направлення від 24 жовтня 2014 року № 2874/16-03-22-03, виданого відповідачем, Рогізною Лесею Миколаївною - старшим державним ревізором-інспектором відділу податкового аудиту окремих платників управління податкового аудиту, відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1. статті 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 статті 75, пп. 78.3.1 п. 78.1 статті 78, п. 82.2. статті 82, п. 85.2. статті 85 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України) та відповідно Наказу відповідача № 3150 від 24 жовтня 2014 року проведена позапланова виїзна документальна перевірка позивача код за ЄДРПОУ 23543186, з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "Євроюрінком групп" (код за ЄДРПОУ 38075114), ТОВ "Форест АП" (код за ЄДРПОУ 38969987) за період липень 2014 року, у зв'язку з неповним наданням відповіді підприємства № 32486/10 від 06 жовтня 2014 року на письмовий запит відповідача № 24045/10 від 25 вересня 2014 року.

За результатами вищевказаної перевірки, 07 листопада 2014 року був складений акт №2594/16-03-22-03-08/23543186 "Про результати проведення позапланової документальної виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційного підприємства "Котлогаз", код за ЄДРПОУ 23543186 з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "Євроюрінком групп" (код за ЄДРПОУ 38075114), ТОВ "Форест АП" (код за ЄДРПОУ 38969987) за період липень 2014", за висновком якого встановлено порушення п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п.198.6 статті 198, п. 201.1, п. 201.4 статті 201 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість, який підлягає сплаті до бюджету в липні 2014 року на суму ПДВ 6666 грн. 67 коп.

Не погодившись з вищевказаним актом перевірки, позивач подав заперечення від 17 листопада 2014 року до відповідача, в якому з висновками податкового органу не погоджується та вважає його незаконним та необґрунтованим.

За наслідками розгляду поданих заперечень позивача, контролюючий орган доводи платника податків визнав безпідставними, а висновки акта перевірки - обґрунтованими.

На підставі акта перевірки від 07 листопада 2014 року № 2594/16-03-22-03-08/23543186 відповідачем було прийнято податкове повідомлення рішення № 0006642203/2647 від 24 листопада 2014 року, згідно якого платнику збільшено суму грошових стягнень з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (роботах, послугах) на суму 10000,01 грн., з яких 6666,67 грн. - сума основного платежу, а 3333,34 грн. - сума фінансової (штрафної) санкції.

Не погоджуючись із позицією відповідача щодо правомірності акта перевірки та прийнятого на його підставі податкового повідомлення-рішення, позивач звернувся до Головного управління Міндоходів у Полтавській області зі скаргою від 04 грудня 2014 року № 3032/14, у якій наполягав на скасуванні податкового повідомлення-рішення від 24 листопада 2014 року № 0006642203/2647.

05 лютого 2015 року на адресу позивача надійшло рішення про результати розгляду скарги Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 03 лютого 2015 року № 99/10/16-81-10-04-11, яким залишено без змін податкове повідомлення-рішення відповідача від 04 листопада 2014 року № 0006642203/264, а скаргу без задоволення.

16 лютого 2015 року позивачем була подана повторна скарга на спірне податкове повідомлення-рішення до Державної фіскальної служби України, як до контролюючого органу вищого рівня.

10 березня 2015 року Державною фіскальною службою України прийнято рішення № 4815/6/99-99-10-01-04-25, яким вирішено продовжити строк розгляду скарги до 18 квітня 2015 року включно.

20 квітня 2015 року до позивача надійшло рішення Державної фіскальної служби України від 16 квітня 2015 року № 7989/6/99-99-10-01-04-25 про результати розгляду скарги, яким залишено без змін податкове повідомлення-рішення відповідача від 14 листопада 2014 року № 0006642203/264 та рішення, прийняте в результаті розгляду первинної скарги, а скаргу без задоволення .

Позивач, не погоджуючись із ухваленим відповідачем податковим повідомленням-рішенням, оскаржив його до суду.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з протиправності податкового повідомлення - рішення від 24 листопада 2014 року № 0006642203/2647.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції на підставі такого.

Згідно п.1.1 ст. 1 ПК України податковий кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків і зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до ст. 44 ПК України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно вимог пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Вимогами статті 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до податкового кредиту є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Отже, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображатимуть реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

За відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Таким чином, визначальним у питанні перевірки правомірності формування платником податку показників податкової звітності з ПДВ є безпосереднє дослідження факту здійснення господарської операції (її реальності/товарності), на підставі якої таким платником сформовано дані податкового обліку.

Як вбачається з матеріалів справи між ТОВ "Форест АП" (Підрядник) в особі директора Чукіти Олени, що діє на підставі статуту з однієї сторони і позивачем (Замовник) в особі директора Бутка Геннадія Валерійовича, що діє на підставі статуту та свідоцтва про державну реєстрацію, та являється платником податку на загальних умовах, з іншої сторони, разом Сторони, укладено договір підряду від 04 липня 2014 року № 215, згідно умов якого підрядник бере на себе зобов'язання своїми силами та засобами, застосовуючи свої інструменти з матеріалу наданого замовником виконати роботи по влаштуванню забору, на об'єкті ПАТ "Джей Ті Інтернешнл Україна", який розташовано за адресою м. Кременчук, вул. Б. Хмельницького № 16, № 18.

Орієнтовна сума до договору склала 200000,00 грн., у тому числі ПДВ 33333,00 грн. Порядок оплати: оплата проводиться з урахуванням передплати в сумі 40000,00 грн. у тому числі ПДВ 6666,00 грн.

Відповідно до п. 6.1. даного Договору, виконані роботи приймаються Замовником з обов'язковим складанням акту прийому - передачі виконаних робіт, що підписуються уповноваженими представниками Сторін.

На виконання умов Договору, а саме п. 5.2 Сторони Договору підряду по факту повного та належного виконання робіт (надання послуг) склали акт про прийняття-передачі виконання робіт від 20 серпня 2014 року.

Даний акт є належним доказом реального виконання вищевказаних робіт, а твердження податкового органу про складання його за невстановленою формою, вимогам чинного законодавства не відповідають.

На підставі вищевказаного договору контрагентом позивача, ТОВ "Форест АП", виконані роботи по влаштуванню паркана на об'єкті ПАТ "Джей Ті Інтернешнл Україна", який розташовано за адресою м. Кременчук, вул. Б. Хмельницького № 16, № 18, а позивачем оплачено виконані роботи.

Копіями платіжних доручень з відміткою банка про прийняття зазначених, підтверджено, що на підставі рахунків позивач оплатив визначені у цих документах послуги/роботи шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Підрядника.

Після документального оформлення виконання угоди з підряду ТОВ "Форест АП" складено податкові накладні.

Згідно ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми), дату і місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Тобто, Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено вичерпний перелік реквізитів, що мають мати первинні документи та розширеному тлумаченню він не підлягає.

Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 20 січня 2014 року № 16 «Про визнання такими, що втратили чинність, наказів Мінрегіону України від 4 грудня 2009 року N 554 та від 1 березня 2013 року N 77» Наказ Мінрегіонбуду від 04 грудня 2009 року № 554, яким встановлені форми «Акту приймання будівельних робіт» (форма № КБ - 2в) та «Довідки про вартість виконаних будівельних робіт» (форма № КБ - 3) і на які посилається податковий орган, визнаний таким, що втратив чинність у зв'язку з введенням у дію з 1 січня 2014 року ДСТУ Б Д. 1.1-1:2013 "Правила визначення вартості будівництва".

Відповідно до п. 1.2. ДСТУ Б Д. 1.1-1:2013 "Правила визначення вартості будівництва" цей стандарт носить обов'язковий характер при визначенні вартості будівництва об'єктів, що споруджуються за рахунок бюджетних коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії, а тому форма акту приймання - здавання виконання будівельних робіт (додаток ц) не є обов'язковою для будівництва, яке здійснюється за рахунок інших джерел фінансування.

Колегія суддів зазначає, що надання послуг із влаштування паркану не здійснювалось за рахунок бюджетних коштів та кредитів наданих під державні гарантії.

Таким чином, наявні в матеріалах справи первинні документи складені ТОВ "Форест АП" з дотриманням вимог чинного законодавства та дають всі правові підстави для їх використання у бухгалтерському обліку позивача.

Також, враховуючи факт правомірного отримання позивачем первинних бухгалтерських документів, складених його контрагентом на підтвердження підстав включення до складу податкового кредиту сум, передбачених цими документами, використання придбаних робіт у власній господарській діяльності позивача, колегія суддів зазначає, що на момент укладення договору, позивач та ТОВ "Форест АП" значились платниками податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку, а тому формування позивачем податкового кредиту на підставі податкових накладних, оформлених та наданих ТОВ "Форест АП", в періоді, охопленому перевіркою, є правомірним.

Крім того, колегія суддів зазначає,що між позивачем (Підрядник) та ПАТ "Джей Ті Інтернешнл Україна" (Замовник) було укладено договір підряду від 01 лютого 2013 року № К/2013-1, відповідно до якого замовник доручає, а підрядник приймає на себе наступні зобов'язання з виконання будівельних та ремонтних робіт на території замовника, виготовлення виробів з металу та інших матеріалів за технічними вимогами замовника, інших робіт, найменування яких узгоджується сторонами в додатках (специфікаціях) до даного договору, що є невід'ємними частинами договору.

Орієнтована сума до договору склала 3261600,00 грн., без ПДВ. Порядок оплати: оплата проводиться протягом 30 календарних днів з моменту фактичного виконання робіт та отримання замовником оригіналів документів, вказаних у п. 4.2. даного договору.

Відповідно до п. 4.2. останнього документи, необхідні для здійснення оплати за виконані роботи по цьому договору є рахунок від підрядника, який оформлений на листі формату А4 з вказаним номером замовлення на виконання робіт, акт виконаних робіт, який оформлений згідно з вимогами чинного законодавства України та підписаний обома Сторонами, податкова накладна, яка оформлена згідно з вимогами діючого законодавства України .

Вищевказані документи складені сторонами правочину належним чином та містяться у матеріалах справи, претензій ПАТ "Джей Ті Інтернешнл Україна" до позивача стосовно виконання будівельних та ремонтних робіт, які являються предметом договору підряду від 01 лютого 2013 року № К/2013-1 не має.

Отже, реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентом (ТОВ "Форест АП") підтверджується договором, податковими накладними, платіжними дорученнями, актом прийняття передачі виконаних робіт, в зв'язку із чим є достатньою підставою для визнання факту виконання робіт по влаштуванню паркана ТОВ "Форест АП" реальним. Зазначені угоди виконані в повному обсязі, сторони претензій та зауважень один до одного не мають, а отже, підстави для визнання правочинів між вказаними суб'єктами господарювання неправомірними - відсутні.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, щодо неправомірності та необґрунтованості податкового повідомлення-рішення відповідача від 24 листопада 2014 року № 0006642203/2647, а тому погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення адміністративного позову.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 05.06.2015 року по справі №816/1452/15 відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта, відповідача у справі.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 41, 160, 167, 195, 196, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 03.06.2015р. по справі № 816/1452/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Зеленський В.В. Судді Лях О.П. Чалий І.С. Повний текст ухвали виготовлений 20.07.2015 р.