Рішення

від 21.07.2015 по справі 730/603/15-ц

БОРЗНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

БОРЗНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16400, м. Борзна, Чернігівської обл., вул. Незалежності, буд. 4 тел.: 0 (4653) 21-202

Справа №730/603/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" липня 2015 р. Борзнянський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючого судді Луговця О.А.

при секретарі Чорнуха Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Борзни справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Рассвет», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - реєстраційна служба Борзнянського районного управління юстиції Чернігівської області, про розірвання договору оренди землі, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до суду з зазначеним позовом, обгрунтовуючи свої вимоги тим, що її мати ОСОБА_2 згідно договору оренди землі від 27 грудня 2007 року надала ПП «Рассвет» в оренду належну їй на праві власності земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,8484га терміном на 15 років. Мати померла 24 квітня 2013 року й вона прийняла після неї спадщину, офіційно оформивши свої спадкові права у травні 2014 року. Враховуючи перехід до неї права власності на зазначену земельну ділянку в порядку спадкування (п.40 договору оренди землі), нею до ПП «Рассвет» була подана заява про розірвання укладеного померлою спадкодавицею договору оренди землі, яку відповідач проігнорував. В зв'язку з цим, просить розірвати договір оренди землі від 27 грудня 2007 року, укладений ОСОБА_2 з ПП «Рассвет», зареєстрований у відділі Держкомзему в Борзнянському районі 03.04.2008р., зобов'язати ПП «Рассвет» повернути їй дану земельну ділянку та стягнути з відповідача понесені нею судові витрати по сплаті судового збору та на правову допомогу.

Позивачка в судовому засіданні заявлені вимоги підтримала і просила їх задовольнити з вищевказаних підстав, зазначивши, що має намір самостійно господарювати на земельній ділянці, а орендну плату від ПП «Рассвет» за 2013-2014 роки отримувала, так як підприємство фактично використовувало земельну ділянку. Стверджує, що кошти в сумі 2000 грн. сплатила юристу в березні 2015 року, на підтвердження чого він надав їй квитанцію до прибуткового касового ордеру, але ніяких документів з ним, крім довіреності у травні 2014 року строком на один рік, не підписувала.

Представники відповідача в судовому засіданні проти позову заперечили, зазначивши, що, можливе внесення змін до існуючого договору оренди землі, але позивачка з такою письмовою пропозицією до ПП «Рассвет» не зверталася; більше того, після переходу права власності на орендовану земельну ділянку до позивачки вона прийняла попередній договір, отримавши орендну плату за землю за 2013-2014 роки. Не заперечують, що в березні 2015 року отримували від ОСОБА_1 заяву про розірвання договору оренди землі, але повернули їй документи через невідповідність опису вкладеного. Вказують, що витрати на правову допомогу не підлягають стягненню через відсутність належно оформлених підтверджуючих документів.

Представник третьої особи в судовому засіданні щодо вирішення позовних вимог поклався на розсуд суду.

Заслухавши пояснення позивачки, представників відповідача та третьої особи, дослідивши матеріали справи, суд приходить до слідуючого висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, між матір'ю позивачки ОСОБА_2 та ПП «Рассвет» 27 грудня 2007 року було укладено договір оренди землі, який зареєстрований у відділі Держкомзему у Борзнянському районі Чернігівської області за №040884200125 03 квітня 2008 року. Відповідно до умов вказаного договору та акту приймання-передачі ОСОБА_2 (орендодавець) передала ПП «Рассвет» (орендар) строком на 15 років у користування належну їй на підставі державного акту на право власності на землю серії ЯА №773328 від 29.08.2005р. земельну ділянку (рілля) площею 1,8484га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Печівської сільської ради Борзнянського району Чернігівської області, а ПП «Рассвет» повинно було щорічно до кінця року (31 грудня) вносити орендну плату в розмірі 1,5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що на час укладення договору складає 301,59 грн., з урахуванням індексів інфляції.

ОСОБА_2 померла 24 квітня 2013 року й спадкоємцем після неї є дочка ОСОБА_1 (позивачка по справі), якій 28 травня 2014 року Борзнянською державною нотаріальною конторою було видано свідоцтво про право на спадщину за законом на належну спадкодавиці земельну ділянку. Таким чином, до ОСОБА_1 у відповідності до положень ч.1 ст.1225 ЦК України, п.«г» ч.1 ст.81 ЗК України перейшло право власності на зазначену земельну ділянку із збереженням її цільового призначення.

Підставою для дострокового розірвання договору оренди землі ОСОБА_1 зазначає перехід до неї права власності на земельну ділянку, як то передбачено п.40 умов договору.

Згідно зі ст.ст.629, 651, 653 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами й розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. У разі розірвання договору в судовому порядку зобов'язання припиняється з моменту набрання рішенням суду про розірвання договору законної сили.

Відповідно до ч.2 ст.792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

В ст.31 Закону України «Про оренду землі» наведено перелік підстав для припинення договору оренди землі, а також зазначено, що він може бути припинений і в інших випадках, передбачених законом. Крім того, передбачено, що договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін; на вимогу однієї з сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

Згідно з вимогами ч.4 ст.32 Закону України «Про оренду землі» перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи не є підставою для зміни умов або розірвання договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

Разом з тим, сторони в п.40 договору оренди землі погодили, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи є підставою для зміни умов або розірвання договору. Дана умова договору узгоджується з приписами ч.4 ст.32 Закону України «Про оренду землі».

Право власності на належну ОСОБА_2 земельну ділянку, як орендодавця за договором оренди землі від 27 грудня 2007 року, перейшло в порядку спадкування до позивачки ОСОБА_1, яка після належного оформлення спадщини не має наміру продовжувати надавати в користування орендарю ПП «Рассвет» до закінчення строку дії договору (укладено на 15 років) вказану земельну ділянку, а відповідач у добровільному порядку вирішити спірне питання не бажає, проігнорувавши відповідну заяву позивачки від 23 березня 2015 року.

Посилання представників ПП «Рассвет» на положення ст.148-1 ЗК України щодо можливості внесення змін до існуючого договору оренди землі з зазначенням нового власника суд не може взяти до уваги, оскільки право вибору змінювати чи розривати договір оренди в даному випадку належить позивачці як новому власнику земельної ділянки. Водночас, своїм правом на внесення змін до спірного договору оренди землі ПП «Рассвет» не скористалося.

Також безпідставними є доводи представників відповідача про прийняття позивачкою існуючого договору оренди землі внаслідок отримання орендної плати за 2013-2014 роки, оскільки ПП «Рассвет» користувалося належною ОСОБА_2 земельною ділянкою й після її смерті, а тому в силу положень ст.ст.537, 1217-1223, 1261, 1296 ЦК України, ст.96 ЗК України, ст.25 Закону України «Про оренду землі» повинно було виплатити ОСОБА_1 всю суму орендної плати після оформлення права на спадщину після померлої матері, тобто за 2013-2014 роки.

Таким чином, враховуючи викладені обставини позовні вимоги ОСОБА_1 про розірвання договору оренди землі та зобов'язання ПП «Рассвет» повернути їй спірну земельну ділянку є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Згідно зі ст.88 ЦПК України з відповідача на користь позивачки слід стягнути судові витрати по сплаті судового збору в сумі 796,64 грн.

Позивачка також просила стягнути з відповідача судові витрати по наданню правової допомоги ФОП ОСОБА_3 в сумі 2000 грн., але ці її вимоги не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Так, в обґрунтування понесених витрат за надання правової допомоги ОСОБА_1 надала договір про надання юридичних послуг та розрахунок витрат від 20 березня 2015 року, акт прийому-передачі виконаних робіт та квитанцію до прибуткового касового ордера від 25 травня 2015 року про сплату 2000 грн. Однак, вказані документи містять в собі істотні розбіжності.

Так, договір про надання правової допомоги хоча й датований у верхній його частині 20 березня 2015 року, але в нижній частині вказана інша дата - 12 липня 2015 року. Згідно квитанції до прибуткового касового ордера б/н ОСОБА_1 сплатила ФОП ОСОБА_3 кошти за правову допомогу в сумі 2000 грн. 25 травня 2015 року, хоча в судовому засіданні позивачка стверджувала про сплату цієї суми грошей у березні 2015 року. Крім того, зважаючи на фактичну дату укладення договору про надання правової допомоги 12 липня 2015 року, подання ОСОБА_4 даної позовної заяви до суду 18 червня 2015 року, існуючі розбіжності в часі сплати нею коштів ФОП ОСОБА_3 (березень чи травень 2015 року), твердження ОСОБА_1 про непідписання нею будь-яких документів з ФОП ОСОБА_3, що стосуються отримання юридичних послуг (крім довіреності), суд вважає, що позивачкою належним чином документально не підтверджено та не доведено понесення нею витрат в сумі 2000 грн. на правову допомогу ФОП ОСОБА_3, а тому в задоволенні її вимог про відшкодування таких витрат слід відмовити. Наведений висновок узгоджується з правовими позиціями, викладеними в пп.47, 48 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17.10.2014р. «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах».

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.537, 625, 651, 653, 792, 1217-1220, 1225, 1261, 1268, 1296, 1298 ЦК України, ст.ст.81, 93, 96, 141 ЗК України, ст.ст.13, 21, 24, 25, 31, 32, 34 Закону України «Про оренду землі», ст.ст.3, 10, 15, 60, 88, 208, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Договір оренди землі, укладений 27 грудня 2007 року між ОСОБА_2 та Приватним підприємством «Рассвет», зареєстрований у відділі Держкомзему у Борзнянському районі Чернігівської області за №040884200125 03 квітня 2008 року, - розірвати.

Зобов'язати Приватне підприємство «Рассвет» повернути ОСОБА_1 земельну ділянку площею 1,8484га, кадастровий номер-7420885600:03:000:0269, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Печівської сільської ради Борзнянського району Чернігівської області.

Стягнути з ПП «Рассвет» на користь ОСОБА_1 796,64 грн. судового збору.

В задоволенні решти вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Чернігівської області через Борзнянський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення; особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Борзнянського районного суду О.А.Луговець