Ухвала

від 25.08.2015 по справі 730/603/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 730/603/15-ц Провадження № 22-ц/795/1675/2015 Категорія - цивільнаГоловуючий у I інстанції -Луговець О. А. Доповідач - Бечко Є. М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 серпня 2015 року м.Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіБечка Є.М., суддів:Хромець Н.С., Горобець Т.В., при секретарі:Мартиновій А.В.,

розглянувши цивільну справу за апеляційною скаргою Приватного підприємства «Рассвет» на рішення Борзнянського районного суду Чернігівської області від 21 липня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_5 до Приватного підприємства «Рассвет» про розірвання договору оренди землі та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

Рішенням Борзнянського районного суду Чернігівської області від 21 липня 2015 року позовні вимоги ОСОБА_5 задоволено частково, договір оренди землі, укладений 27 грудня 2007 року між ОСОБА_6 та ПП «Рассвет», зареєстрований у відділі Держкомзему у Борзнянському районі Чернігівської області за №040884200125 03 квітня 2008 року, розірвано, зобов'язано ПП «Рассвет» повернути ОСОБА_5 земельну ділянку площею 1,8484га, кадастровий номер-НОМЕР_1, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Печівської сільської ради Борзнянського району Чернігівської області та вирішено питання про розподіл судових витрат.

Не погоджуючись з даним рішенням представник ПП «Рассвет» звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким в позовних вимогах ОСОБА_5 відмовити повністю.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що рішення прийняте з порушенням вимог чинного законодавства, суд не в повному обсязі з'ясував обставини справи, які мають істотне значення для справи.

Апелянт зазначає, що згідно ч.1 ст.1225 ЦК України, п.г ч.1 ст.81 ЗК України, до позивача перейшло право власності на спірну земельну ділянку із збереженням її цільового призначення, а відповідно до ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, які належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті.

Апелянт вважає, що ОСОБА_5 проти договору не заперечувала, договір прийняла, про що свідчить її підпис у відомості на видачу орендної плати за землю 2014 року, тобто її посилання вже після фактичного прийняття договору на п.40 договору оренди земельної ділянки від 27 грудня 2007 року, як підставу для зміни або розірвання договору є безпідставним та необґрунтованим.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, враховуючи наступне.

Статтями 213, 214 ЦПК України передбачено, що рішення повинно бути законним і обґрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувались вимоги і заперечення, якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Згідно ч.2 ст. 303 ЦПК України апеляційний суд досліджує докази, які судом першої інстанції були досліджені з порушенням встановленого порядку або в дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами.

Відповідно до ст.308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_5 суд першої інстанції виходив з того, що сторони в п.40 договору оренди землі погодили, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи є підставою для зміни умов або розірвання договору. Дана умова договору узгоджується з приписами ч.4 ст.32 Закону України «Про оренду землі». Право власності на належну ОСОБА_6 земельну ділянку, як орендодавця за договором оренди землі від 27 грудня 2007 року, перейшло в порядку спадкування до позивачки ОСОБА_5, яка після належного оформлення спадщини не має наміру продовжувати надавати в користування орендарю ПП «Рассвет» до закінчення строку дії договору (укладено на 15 років) вказану земельну ділянку, а відповідач у добровільному порядку вирішити спірне питання не бажає, проігнорувавши відповідну заяву позивачки від 23 березня 2015 року.

Колегія суддів вважає, що такий висновок суду першої інстанції відповідає вимогам закону та матеріалам справи.

Відповідно до вимог ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Статтею 60 ЦПК України визначено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В порушення вимог зазначених вище норм процесуального права, відповідачем в ході розгляду справи не надано належних та допустимих доказів в підтвердження своїх позовних вимог.

Судом першої інстанції встановлено, що між матір'ю позивачки ОСОБА_6 та ПП «Рассвет» 27 грудня 2007 року було укладено договір оренди землі, який зареєстрований у відділі Держкомзему у Борзнянському районі Чернігівської області за №040884200125 03 квітня 2008 року (а.с.10).

Відповідно до умов вказаного договору та акту приймання-передачі ОСОБА_6 (орендодавець) передала ПП «Рассвет» (орендар) строком на 15 років у користування належну їй на підставі державного акту на право власності на землю серії ЯА №773328 від 29.08.2005р. земельну ділянку (рілля) площею 1,8484га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Печівської сільської ради Борзнянського району Чернігівської області, а ПП «Рассвет» повинно було щорічно до кінця року (31 грудня) вносити орендну плату в розмірі 1,5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що на час укладення договору складає 301 грн. 59 коп., з урахуванням індексів інфляції.

ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.6) й спадкоємцем після неї є дочка ОСОБА_5 (позивачка по справі), якій 28 травня 2014 року Борзнянською державною нотаріальною конторою було видано свідоцтво про право на спадщину за законом на належну спадкодавиці земельну ділянку (а.с.7).

Таким чином, до ОСОБА_5 у відповідності до положень ч.1 ст.1225 ЦК України, п.«г» ч.1 ст.81 ЗК України перейшло право власності на зазначену земельну ділянку із збереженням її цільового призначення.

Підставою для дострокового розірвання договору оренди землі ОСОБА_5 зазначає перехід до неї права власності на земельну ділянку, як то передбачено п.40 умов договору.

Відповідно до ст. 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Сторони в п.40 договору оренди землі погодили, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи є підставою для зміни умов або розірвання договору. Отже, дана умова договору узгоджується з приписами ч.4 ст.32 Закону України «Про оренду землі».

Згідно зі ст.654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється у такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

У разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця (ст.34 Закону України «Про оренду землі»).

Враховуючи наведені обставини суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Посилання апелянта на те, що позивачка визнала договір оренди підписавши відомість про отримання коштів за оренду не заслуговують на увагу, оскільки вони ґрунтуються на невірному розумінні апелянтом вимог закону.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, оскільки вони є власним тлумаченням відповідачем норм чинного законодавства і обставин справи та не підтвердженні належними та допустимими доказами, крім цього, вони були предметом дослідження судом першої інстанції і суд дав їм правильну оцінку.

На підставі наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що відсутні підстави для скасування рішення суду першої інстанції, яке постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Рассвет» відхилити.

Рішення Борзнянського районного суду Чернігівської області від 21 липня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:Судді: