Ухвала

від 01.07.2015 по справі 2а-17809/11/2070

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 липня 2015 року м. Київ К/9991/36952/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А., суддів: Веденяпіна О.А., Зайцева М.П., розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби (МДПІ) (правонаступник Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова )

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.02.2012

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.05.2012

у справі № 2а-17809/11/2070 Харківського окружного адміністративного суду

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «УТК Пласт»

до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова

третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «Побутелектротехніка»

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 09.02.2012, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.05.2012, позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова від 03.08.2011 № 0000402320, № 0000392320.

У касаційній скарзі ОДПІ просить скасувати ухвалені у справі рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Заперечуючи проти касаційної скарги, позивач просить залишити її без задоволення як безпідставну.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Фактичною підставою для збільшення у податковому обліку ТОВ «УТК Пласт» грошових зобов'язань із податку на прибуток, податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) згідно з податковими повідомленнями-рішеннями, з приводу правомірності яких виник спір, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 22.06.2011 № 2711/232/33291549. Згідно з цими висновками товариство порушило норми пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2 ст. 5, підпункту 11.2.1 пункту 11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (Закон № 334/94-ВР), підпункту 7.4.1 пункту 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (Закон № 168/97-ВР): завищено валові витрати на загальну суму 1054252,00 грн. у податковому обліку за 2-й, 3-й та 4-й квартали 2010 року та податковий кредит на загальну суму 210850,40 грн. у податковому обліку за період з квітня по грудень 2010 року за наслідками нікчемних правочинів з постави від ТОВ «Побутелектротехніка» товарів, у результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 263563,00 грн. у податковому обліку за 2-й, 3-й та 4-й квартали 2010 року, податок на додану вартість на загальну суму 210850,40 грн. у податковому обліку за період з квітня по грудень 2010 року. Висновок про нікчемність поставок між позивачем та вищевказаним постачальником обґрунтовано відсутністю у нього основних засобів, інших матеріальних ресурсів, трудових ресурсів, достатніх для здійснення операцій з поставки, а також ненаданням документів на підтвердження поставки товару (товарно-транспортних накладних, довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей).

За наслідками перевірки ДПІ стосовно ТОВ «УТК Пласт» прийнято податкові повідомлення-рішення від 03.08.2011: № 0000392320 - про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток на 263563,00 грн. за основним платежем та на 65890,75 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами); № 0000402320 - про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток на 210850,00 грн. за основним платежем та на 52712,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

У судовому процесі встановлено, що за наслідками господарських операцій з поставки позивачу товарів (інструменти та будівельні матеріали) від ТОВ «Побутелектротехніка» вказаний постачальник виписав позивачу видаткові та податкові накладні, на підставі яких позивач сформував валові витрати та податковий кредит у податкових деклараціях з податку на прибуток та з податку на додану вартість за зазначені вище податкові звітні періоди та сплатив вартість отриманих товарів.

Згідно з пунктом 5.1 ст.5 Закону № 334/94-ВР (втратив чинність за виключенням деяких статей з 1 квітня 2011 року у зв'язку з набранням чинності Податковим кодексом України) валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат згідно з підпунктом 5.2.1 вказаної статті включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 ст.5 Закону № 334/94-ВР визначено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

У відповідності до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 ст. 7 № 168/97-ВР (втратив чинність з 1 січня 2011 року) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту) (абзац перший підпункту 7.4.5 пункту 7.4 цієї статті).

При цьому законодавцем, безумовно, презумується реальність оподатковуваних операцій та витрат платника податку, достовірність документів податкового обліку.

За змістом наведених норм право платника податків на збільшення валових витрат та на включення сум ПДВ до податкового кредиту обумовлено юридичним складом, до якого входять такі юридичні факти, як придбання цим платником податків товарів (послуг), основних фондів (необоротних активів) (щодо останніх, крім того, будівництво, спорудження, створення), призначених для використання в оподатковуваних операціях, що відповідають цілям його господарської діяльності; підтвердження обліковими, розрахунковими документами, зокрема податковою накладною, виписаною постачальником - платником ПДВ, митною декларацією (іншими подібними документами, перелік яких встановлений підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97-ВР) сум витрат на придбання товару (послуг) та ПДВ, нарахованого (сплаченого) в ціні придбання товару (послуг).

Заперечуючи проти позову та доводячи правомірність зменшення у податковому обліку позивача сум валових витрат, податкового кредиту, задекларованих за податковими накладними, виписаними ТОВ «Побутелектротехніка», ДПІ посилається на нікчемність правочинів поставки між цим постачальником і позивачем. Як на підставу такого висновку ДПІ вказує на відсутність у нього майна, інших матеріальних і трудових ресурсів, необхідних для здійснення операцій з поставки.

Разом з тим, суди попередніх інстанцій на підставі приєднаних до справи доказів, а саме: копій договорів поставки, видаткових та податкових накладних, довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей, товарно-транспортних накладних, платіжних доручень, договору позички нерухомого майна від 31.12.2009, укладеного позивачем з ОСОБА_4; договору оренди нежитлового приміщення від 01.01.2011 № 24, укладеного позивачем із Харківським ОТШ ОСОУ; доказів подальшої реалізації отриманого товару - оцінка яких відповідає вимогам норм ст. 86 КАС України, встановили факт поставки позивачу від ТОВ «Побутелектротехніка» товарів і відповідно до встановлених обставин зробили юридично правильний висновок про правомірне декларування позивачем за наслідками господарських операцій з цими суб'єктами підприємницької діяльності сум валових витрат і податкового кредиту.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.02.2012 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.05.2012 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: підписЄ.А. Усенко Судді: підписО.А. Веденяпін підписМ.П. Зайцев