Ухвала

від 21.07.2015 по справі 216/2165/15-к

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

іменем України

Справа № 216/2165/15-к

Провадження № 1-кп/210/340/15

"21" липня 2015 р.

Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участі секретаря судового засідання: ОСОБА_4

сторони кримінального провадження та інші учасники підготовчого судового засідання: прокурор ОСОБА_5 , представник потерпілої сторони: ОСОБА_6 , обвинуваченого ОСОБА_7 , захисників обвинуваченого адвокатів ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , обвинуваченої ОСОБА_10 , захисника обвинуваченої адвоката ОСОБА_11 , обвинуваченої ОСОБА_12 , захисника обвинуваченої адвоката ОСОБА_13

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Кривий Ріг кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014040230000764 від 04.09.2014 року, відносно

ОСОБА_7 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, громадянина України, українця, який має вищу освіту, одружений, який має на утриманні неповнолітню доньку, не працює, раніше не судимий, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 364 КК України,

ОСОБА_10 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, громадянки України, українки, з вищою освітою, не заміжньої, яка має на утриманні неповнолітню доньку ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , працює директором ТОВ «КПК «МЯСНИЙ ДІМ», раніше не судима, зареєстрована та проживаюча за адресою: АДРЕСА_2

у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 5 ст. 191 КК України,

ОСОБА_12 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, громадянки України, українки, яка має вище освіту, має на утриманні неповнолітнього сина ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , працює начальником фінансово-економічного відділу управління освіти і науки Криворізької міської ради, раніше не судима, проживаюча за адресою: АДРЕСА_3

у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 364 КК України

В С Т А Н О В И Л А:

У провадження суду надійшов обвинувальний акт з реєстром матеріалів досудового розслідування за обвинуваченням ОСОБА_7 , у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 364 КК України, ОСОБА_10 , у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_12 , у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 364 КК України.

Підсудність кримінального провадження визначена ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області у зв`язку з неможливістю формування складу колегії в Центрально-Міському районному суді м. Кривого Рогу (а.с. 37-39).

У підготовчому судовому засіданні прокурор просив призначити кримінальне провадження до судового розгляду у відкритому судовому засіданні. Вважає, що при складанні та затвердженні обвинувального акту дотримані вимоги КПК України, підстав для повернення обвинувального акту не вбачає.

Представник потерпілої сторони думку прокурора підтримав.

Обвинувачені та їх захисники, кожен окремо, не заперечували проти призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту.

Від захисника обвинуваченої ОСОБА_12 - адвоката ОСОБА_13 надійшло клопотання (з обґрунтуванням) в порядку п. 4 ч. 2 ст. 315 КПК України про виклик до суду свідків, які безпідставно не були допитані на стадії досудового розслідування.

Колегія суддів, вислухавши сторін кримінального провадження та інших учасників судового розгляду, приходить до наступних висновків.

Згідно п.3 ч.3 ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, якщо він не відповідає вимогам КПК України.

Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 3 КПК України обвинувачення - це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом. Процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування, відповідно до положень ч. 4 ст. 110 КПК України, є обвинувальний акт, який повинен відповідати вимогам, передбаченим у ст. 291 цього Кодексу.

Таким чином, колегія суддів зауважує, що обвинувальний акт є тим підсумковим документом досудового розслідування, який не може містити в собі жодних внутрішніх суперечностей, а всі складові частини цього документу повинні бути узгоджені як між собою, так і з доданими до обвинувального акта додатками згідно вимог ч.4 ст.291 КПК України, а реєстр матеріалів досудового розслідування має відповідати вимогам ч.2 ст.109 КПК України.

Дослідивши зміст обвинувального акту у кримінальному провадженні № 12014040230000764 у сукупності з реєстром матеріалів досудового розслідування, колегія суддів приходить до висновку, що обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору, оскільки його зміст не в повній мірі відповідає положенням ч. 2 ст. 291 КПК України, з урахуванням наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт має містити такі відомості: 1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; 2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 4) прізвище, ім`я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; 5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; 6) обставини, які обтяжують чи пом`якшують покарання; 7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; 8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); 9) дату та місце його складення та затвердження. Обвинувальний акт підписується слідчим та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно.

Крім того, в силу ст.ст. 277, 291 КПК України, в нерозривному взаємозв`язку з ст. 91 КПК України, обвинувачення має бути логічним і конкретним, виходячи з об`єктивно встановлених обставин кримінального правопорушення, та містити конкретні відомості, щодо події кримінального правопорушення (часу, місця, способу, інших обставин вчинення кримінального правопорушення); форми вини, мотивів і мети вчинення кримінального правопорушення; виду і розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розміру процесуальних витрат тощо.

Даних вимог закону, на думку колегії суддів, слідчий, який склав обвинувальний акт, та прокурор який його підписав та затвердив, не дотримались.

Колегія суддів вважає, що обвинувальний акт відносно ОСОБА_7 , у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 364 КК України, ОСОБА_10 , у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_12 , у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 364 КК України, складено з порушенням п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, оскільки формулювання обвинувачення є нелогічним, неконкретним, суперечливим та не узгоджується з викладеними фактичними обставинами кримінальних правопорушень, за якими висувається звинувачення , і не дозволяє як суду, так і захисту визначити межі обвинувачення.

Колегія суддів звертає увагу на те, що пред`явлення неконкретного обвинувачення, є істотним порушенням кримінального процесуального закону, яке обмежує право обвинувачених у здійсненні їхніх права на захист в розумінні ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини (надалі Конвенція).

Стаття 6 Конвенції (пп. а п. 3) закріплює обов`язок приділяти особливу увагу роз`ясненню обвинувачення особі, стосовно якої порушено кримінальну справу. Тобто, деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він вважається офіційно письмово повідомленим про фактичні та юридичні підстави пред`явленого йому обвинувачення (рішення ЄСПЛ від 19 грудня 1989 року у справі Камасінскін проти Австрії №9783/82 п. 79, Абрамян проти Росії від 9 жовтня 2008 року).

Крім того, положення ст. 6 Конвенції, яка є обов`язковою для застосування судами в силу Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та ч. 2 ст. 1, ст. 7-9 КПК України, гарантує кожному обвинуваченому, так само і потерпілому, право на справедливий судовий розгляд. При цьому, надання повної, детальної інформації щодо пред`явленого особі обвинувачення та, відповідно, про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду (рішення від 25 березня 1999 року у справі Пелісьє та Сассі проти Франції №25444/94 п. 52, рішення від 25 липня 2000 року у справі Матточіа проти Італії №12969/94 п. 58, рішення від 20 квітня 2006 року у справі І.Н. та інші проти Австрії №42780/98 п. 34).

Колегія суддів зауважує, що право бути проінформованим про характер і причини обвинувачення потрібно розглядати у світлі права обвинуваченого мати можливість підготуватися до захисту, гарантованого підпунктом b п. 3 ст. 6 Конвенції (рішення від 25 березня 1999 року у справі Пелісьє та Сассі проти Франції №25444/94 п. 52, рішення від 1 березня 2001 року у справі Даллос проти Угорщини №29082/95 п. 47), та є необхідною умовою забезпечення розумних строків розгляду кримінального провадження в суді.

Однак, колегія суддів вважає, що при викладені в обвинувальному акті фактичних обставин кримінальних правопорушень, які прокурор вважає встановленими, правової кваліфікації кримінальних правопорушень з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення, відносно обвинувачених слідчим ці вимоги дотримані формально, а при його підписанні та затверджені прокурором такі порушенні залишені поза увагою процесуального керівника.

Згідно з обвинувальним актом ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України за ознаками: «зловживання службовим становищем, тобто умисного, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для іншої фізичної особи використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно спричинило тяжкі наслідки державним інтересам».

За змістом обвинувачення та викладу фактичних обставин кримінального правопорушення за ст. 364 КК України, яке інкримінується обвинуваченому ОСОБА_7 , останній «… достовірно знаючи, що державні закупівлі здійснюються відповідно до принципу об`єктивної та неупередженої оцінки пропозицій конкурсних торгів, в кінці 2013 по листопад 2014 року при проведення відділами освіти виконкомів «…» закупівель консерв та готових страв з м`яса, м`ясних субпродуктів чи крові (м`ясопродукти) за державні кошти на відкритих торгах, використовуючи пов`язані з його посадою можливості, виробив злочинну схему з організації постачання до бюджетних установ м. Кривого Рогу Дніпропетровської області через кероване ОСОБА_10 ТОВ «КПК «М`ясний дім», продукції, яка не відповідає вимогам ДСТУ «…», з метою одержання неправомірної вигоди - значного незаконного прибутку ОСОБА_10 , шляхом надання до комітетів з конкурсних торгів пропозицій конкурсних торгів підконтрольного йому ТОВ «КПК «М`ясний Дім», директором якого на підставі наказу №19-к від 27.01.2014 є ОСОБА_10 . З метою подальшої реалізації злочинного плану безпосередньо під керівництвом ОСОБА_7 , за результатами проведених таким чином конкурсних торгів, ТОВ «КПК «М`ясний дім» (ЄДРПОУ 38788498) в період часу з 03.01.2014 по 04.11.2014 укладено наступні договори про закупівлю за державні кошти: № 12а від 08.01.2014, укладеним з відділом освіти Інгулецької районної у місті ради; № 54 від 17.02.2014, № 166 від 22.09.2014, № 185 від 04.11.2014, укладеним з відділом освіти Центрально-Міської районної у місті ради; № 06 від 08.01.2014, № 120 від 10.10.2014, укладеним з відділом освіти Жовтневої районної у місті ради; № 25ВТ від 13.02.2014, укладеним з відділом освіти Саксаганської районної у місті ради; № 10 від 03.01.2014, укладеним з відділом освіти Дзержинської районної у місті ради; № 17 від 03.01.2014, № 89 від 02.09.2014, укладеним з відділом освіти Довгинцівської районної у місті ради; № 21 від 15.01.2014, укладеним з відділом освіти Тернівської районної у місті ради».

Крім того, ОСОБА_16 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України за ознаками: «зловживання службовим становищем, тобто умисного, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для іншої фізичної особи використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно спричинило тяжкі наслідки державним інтересам».

За змістом обвинувачення та викладу фактичних обставин вчинення інкримінованого правопорушення ОСОБА_12 , зловживаючи своїм службовим становищем, умисно, з метою одержання неправомірної вигоди для іншої фізичної особи - ОСОБА_10 , використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби, тобто всупереч покладеним на неї законом та іншими нормативно-правовим актами обов`язків, діючи всупереч їм, не звертаючи увагу на службові інтереси, в порушення своїх посадових обов`язків, «…:» достовірно знаючи про те, що державні закупівлі здійснюються відповідно до принципів недискримінації учасників, об`єктивної та неупередженої оцінки пропозицій конкурсних торгів, в кінці 2013 та протягом 2014 років (більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено) при проведені відділами освіти виконкомів «…»у місті рад закупівель консерв та готових страв з м`яса, м`ясних субпродуктів чи крові за державні кошти на відкритих торгах, в інтересах директора ТОВ «КПК «МЯСНИЙ ДІМ» ОСОБА_10 , використовуючи пов`язані з її посадою можливості, незаконно впливала шляхом надання усних вказівок посадовим особам відділів освіти виконкомів районних у місті рад, а також членам комітетів конкурсних торгів, щодо зміни кваліфікаційних вимог тендерної документації та приведення останньої у відповідність до вимог ОСОБА_10 та технічних можливостей ТОВ «КПК «МЯСНИЙ ДІМ», тобто сприяла наданню переваги одному з учасників конкурсних торгів, а саме - ТОВ «КПК «МЯСНИЙ ДІМ» та дискредитації інших учасників. За результатами проведених таким чином конкурсних торгів, ТОВ «КПК «М`ясний дім» (ЄДРПОУ 38788498) в період часу з 03.01.2014 по 04.11.2014 укладено наступні договори про закупівлю за державні кошти: № 12а від 08.01.2014, укладеним з відділом освіти Інгулецької районної у місті ради; № 54 від 17.02.2014, № 166 від 22.09.2014, № 185 від 04.11.2014, укладеним з відділом освіти Центрально-Міської районної у місті ради; № 06 від 08.01.2014, № 120 від 10.10.2014, укладеним з відділом освіти Жовтневої районної у місті ради; № 25ВТ від 13.02.2014, укладеним з відділом освіти Саксаганської районної у місті ради; № 10 від 03.01.2014, укладеним з відділом освіти Дзержинської районної у місті ради; № 17 від 03.01.2014, № 89 від 02.09.2014, укладеним з відділом освіти Довгинцівської районної у місті ради; № 21 від 15.01.2014, укладеним з відділом освіти Тернівської районної у місті ради.»

Як вбачається з положень ст. 364 КК України, її редакція в частині визначення об`єктивної складової конструкції складу злочину, санкції статті, та примітки до статті, в період здійснення дій, які інкримінуються обвинуваченим ОСОБА_17 та ОСОБА_12 , а саме «з квітня 2013 року по листопад 2014 року», неодноразово змінювалась, а саме: Законом України від 18.04.2013 р. N 222-VII; Законом України від 21.02.2014 р. N 746-VII; Законом України, від 13.05.2014 р. N 1261-VII.

Разом з тим, в порушення п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, ст. 6 Конвенції, ст. 58 Конституції України, ст. 4, 5 КК України в обвинувальному акті не вказано, в якій саме редакції ст. 364 КК України, обвинуваченим ОСОБА_7 та ОСОБА_12 висунуто звинувачення.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що відповідно до ст.58 Конституції закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. У своєму рішенні від 9 лютого 1999року №1-рп/99 Конституційний Суд зазначив, що за закріпленим у наведеній статті Конституції принципом дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Тобто, відповідна редакція ст. 364 КК України регулює питання відповідальності тих осіб, які вчинили злочин після набрання чинності такої редакції законом, що випливає із конституційного принципу незворотності дії законів, які погіршують становище особи.

Аналогічні положення містяться і в ст. 4, 5 КК України, відповідно до змісту яких злочинність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння. Часом вчинення злочину визнається час вчинення особою передбаченої законом про кримінальну відповідальність дії або бездіяльності. При цьому, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі - поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість; закон про кримінальну відповідальність, що встановлює злочинність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі . Якщо ж після вчинення особою діяння, передбаченого цим Кодексом, закон про кримінальну відповідальність змінювався кілька разів, зворотну дію в часі має той закон, що скасовує злочинність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.

Однак, слідчий при складенні обвинувального акту, а прокурор при його затвердженні та підписанні такі положення знехтував, та лише обмежився формальним викладом обвинувачення та фактичних обставин у справі.

Також колегія суддів звертає увагу, що визначення часу вчинення злочину, так само як і його закінчення (в разі триваючого злочину) має бути зазначена в обвинувальному акті, та в обвинувальному акті має бути визначена редакція статті, яка інкримінується, оскільки в противному випадку сторона захисту позбавлення права на ефективний правовий захист від висунутого формального та неконкретизованого звинувачення.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що в обвинувальному акті в порушення п. 7, ч. 2 ст. 291 КПК України лише формально констатовано наявність завданої діями ОСОБА_7 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 тяжких наслідків державним інтересам, які завдані місцевому бюджету Криворізької міської ради.

Так, з викладу фактичних обставин вчинення інкримінованих діянь, та формулювання обвинувачення «…місцевому бюджету Криворізької міської ради завдана матеріальної шкоди в розмірі 4502760,55грн., шляхом нецільового використання бюджетних коштів».

Згідно до приміток ст. 364 КК України (у редакціях за інкримінований період) тяжкими наслідками у статтях 364 - 367 вважаються такі наслідки, які у двісті п`ятдесят і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

При цьому, відповідно до п. 5 Підрозділу 1 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 р. (далі ПК України), якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.

Згідно з пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПК України, сума податкової соціальної пільги дорівнює 100 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь-якого платника податку.

Відповідно до п. 1 розділу ХІХ Прикінцеві положення ПК України, цей Кодекс набирає чинності з 1 січня 2011 року, крім пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 цього Кодексу, який набирає чинності з 1 січня 2015 року. До 31 грудня 2014 року для цілей застосування цього підпункту податкова соціальна пільга надається в розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь-якого платника податку.

Отже, в 2013 р. для кваліфікації злочинів розмір шкоди слід вираховувати так: 1 НМДГ = 1147,00 грн. / 2 = 573,5 грн., в 2014 році = 1218,00/2= 609,00грн.

Однак, з викладу фактичних обставин кримінального правопорушення вбачається, що дії, які інкримінуються обвинуваченим ОСОБА_7 та ОСОБА_12 , призвели до тяжких наслідків, однак не зрозуміло, виходячи з якого розрахунку та якого розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян слідчий виходив при визначені таких наслідків.

Таким чином, в цій частині обвинувальний акт викладено поверхнево та формально, нелогічно, що свідчить про його незрозумілість, і таке порушення є істотним з точки зору п. 5, 7 ч. 2 ст. 291 КПК України, та позбавляє можливості призначити справу до судового розгляду.

Також, в даному кримінальному провадженні обвинувачується ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України за ознаками: «розтрати чужого майна, яке перебувало в її віданні вчинене в особливо великих розмірах».

За змістом обвинувального акту, ОСОБА_10 , обіймаючи посаду директора ТОВ «КПК «М`ясний дім», своїми умисними корисливими діями, розтратила перераховані на розрахункові рахунки ТОВ «КПК «М`ясний дім» грошові кошти, які перебували в її віданні, за виконання договорів про закупівлю за державні кошти, чим спричинила тяжкі наслідки державним інтересам, які полягають у завданні місцевому бюджету Криворізької міської ради матеріальної шкоди в розмірі 4 502 760, 55 грн., тобто розтратила грошові кошти в особливо великому розмірі.

Згідно з примітки № 4 до ст. 185 КК України у статтях 185 - 187 та 189 - 191, 194 цього Кодексу скоєним в особливо великих розмірах визнається злочин, що вчинений однією особою чи групою осіб на суму, яка в шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину.

При цьому, зі змісту обвинувального акту не зрозуміло, виходячи з яких розрахунків слідчий визначив розмір шкоди як такий, що становить особливо великий .

Також, з викладу обвинувачення та фактичних обставин кримінального правопорушення, в частині звинувачення відносно ОСОБА_10 слідчий який склав обвинувальний акт, та прокурор, який його затвердив та підписав, взагалі не зазначають момент вчинення злочину, та місце його вчинення, що є порушенням п. 5 ч.2 ст. 291 КПК України.

За змістом обвинувального акту «Директор ТОВ «КПК «МЯСНИЙ ДІМ» ОСОБА_10 , діючи на підставі зазначеного наказу, у період часу з 27.01.2013 по теперішній час займає керівну посаду ТОВ «КПК «МЯСНИЙ ДІМ», пов`язану з організаційно-розпорядчими, фінансово- економічними та адміністративно-господарськими обов`язками, являючись службовою особою, згідно примітки 1 ст. 364 КК України, вчинила умисний корисний злочин за наступних обставин. Так, приблизно в кінці 2013 року (більш точного часу досудовим слідством не встановлено) ОСОБА_10 , погодилася на запропоновану та вироблену ОСОБА_7 , який був призначеним 02.01.2013 на посаду заступника міського голови виконавчого комітету Криворізької міської ради, злочинну схему з організації постачання до бюджетних установ м.Кривого Рогу Дніпропетровської області через кероване нею ТОВ «КПК «М`ясний дім», продукції, яка не відповідає вимогам ДСТУ, містить карагенан, який будучи гелеутворювачем сприяє формуванню більш щільної однорідної білково- ліпідно-вуглеводної маси, тобто штучно збільшує вагу продукції та змінює якісний склад, та дозволяє отримати значний незаконний прибуток за рахунок перерахованих від бюджетних установ грошових коштів, шляхом надання до комітетів з конкурсних торгів відділів освіти виконкомів районних у місті рад пропозицій конкурсних торгів за нижчою ціною».

Однак в подальшому, в обвинувальному акті значиться, що ОСОБА_10 була призначена на посаду директора ТОВ «КПК «М`ясний дім» лише 27 січні 2014 року,що свідчить про суперечливість обвинувачення, його неконкретизованість, та формальне викладення фактичних обставин в частині часу вчинення злочину.

Колегія суддів зауважує, що у формулюванні обвинувачення повинно бути зазначено місце де конкретно було вчинено правопорушення, час його вчинення, оскільки привласнення вважається закінченим з моменту вилучення чужого майна й отримання винним можливості розпорядитися ним як своїм власним; момент закінчення розтрати збігається з моментом витрачання чужого майна. Заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем вважається закінченим з моменту отримання можливості розпорядитися ним на власний розсуд.

Крім того, зі змісту обвинувального акту не вбачається, місце вчинення злочину, а лише обмежено вказівкою «за місцем здійснення діяльності». При цьому, з пояснень, наданих ОСОБА_10 та прокурором в підготовчому судовому засіданні, на запитання членів колегії встановлено, що ТОВ «КПК «М`ясний дім» має юридичну адресу в Жовтневому районі, та має виробничі потужності в Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу. Де ж саме вчинено розтрату чужого майна, яка інкримінується ОСОБА_10 в обвинувальному акті взагалі не зазначено, що унеможливлю вирішення судом питань щодо територіальної підсудності відповідно до ст. 32 КПК України, та порушує вимоги ст. 6 Конвенції щодо розгляду справ судом, установленим законом.

Неналежний виклад фактичних обставин кримінального правопорушення без зазначення всіх складових, передбачених ч. 2 ст. 291 КПК України (з урахуванням ч.1 ст. 91 КПК України), які підлягають доказуванню, нелогічного та неконкретного обвинувачення без врахування об`єктивно встановлених обставин, порушує право обвинувачених на захист, та є перешкодою для повного та всебічного судового розгляду кримінального провадження.

Відсутність логічного та обґрунтованого обвинувачення є порушенням права обвинувачених на справедливий розгляд справи, оскільки відповідно до п.1) ч.3 ст.42 КПК України вони мають право: знати, у вчиненні якого кримінального правопорушення їх обвинувачуют, та це право включає знати причини, у чому особу обвинувачують.

Відповідно до ч.3 ст.6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, яка чинна в Україні на підставі Закону України Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: a) бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього.

Таким чином, нехтування положеннями п. 5, п. 7 ч. 2 ст. 291 КПК України позбавляє обвинувачених права знати в чому їх звинувачують, та порушують їх права на захист, а також не сприяють дотримання судом вимог КПК України та ст. 6 Конвенції щодо розумності строків розгляду справи..

Усе вище зазначене, на думку колегії свідчить про поверхневий, формальний виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, та визначення правової кваліфікації діянь, які інкримінуються обвинуваченим.

Вищенаведені порушення унеможливлюють вирішення питань, пов`язаних з підготовкою до судового розгляду, а тому колегія суддів вважає, що обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку при необхідність повернення обвинувального акту прокурору як такого, що не відповідає вимогам ст. 291, КПК України, оскільки вищезазначені порушення вимог КПК України є істотними та такими, що перешкоджають суду призначити судовий розгляд.

На підставі викладеного, керуючись ч. 2 ст. 376 КПК України, п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, ст.ст. 110, 109, 291 КПК України, враховуючи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Обвинувальний акт у кримінальному провадженню, зареєстрованому 04 вересня 2014року в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12014040230000764, за обвинуваченням ОСОБА_7 , у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 364 КК України, ОСОБА_10 , у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_12 у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 364 КК України - повернути прокурору для усунення недоліків, та проведення необхідних процесуальних дій.

Ухвала суду про повернення обвинувального акту може бути оскаржена до Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 7 (семи) днів з дня її проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу.

У судовому засіданні 21 липня 2015 року оголошено вступну та резолютивну частини ухвали. Повний текст ухвали оголошено 23 липня 2015 року..

Головуючий суддя: ОСОБА_1

Судді: ОСОБА_2

ОСОБА_3