Рішення

від 22.07.2015 по справі 405/2116/15-ц

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КІРОВОГРАДА

Справа № 405/2116/15-ц

2/405/489/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.07.2015 року Ленінський районний суд м. Кіровограда у складі:

головуючого-судді: Плохотніченко Л.І.

при секретарі: Іванову А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автосервіс Автобот» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої неякісним наданням послуг

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся в Ленінський районний суд м. Кіровограда з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автосервіс Автобот» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої неякісним наданням послуг, в обґрунтування якого зазначив, що виявивши, що його автомобіль НОМЕР_1 працює з перебоями він звернувся до відповідача з питання проведення обстеження та ремонту автомобіля, оскільки раніше у відповідача обслуговував свій автомобіль. Проте, сподіваючись на проведення якісного обслуговування, отримав автомобіль з низкою недоліків, з приводу чого звернувся з автомобілем для технічного огляду та ремонту на іншу СТО. 04.07.2012 року на СТО «Малібу» приїхав директор Товариства з обмеженою відповідальністю «Автосервіс Автобот» ОСОБА_2 та майстер з діагностики ОСОБА_3, які не заперечували, що автомобіль ремонтували на їх СТО. Позивач також вказав, що з приводу неякісного проведеного ремонту автомобіля відповідачем, на ремонт двигуна та коробки перемикання швидкостей він витратив значні кошти, оскільки вони прийшли в непридатність. Загальний розмір понесених витрат, за розрахунком позивача становить 52 526,00 грн.

Крім того, позивач вважає, що діями відповідача йому завдано й моральну шкоду, яку позивач обґрунтовує наявністю дискомфорту в його діловому та особистому житті, порушенням сну та погіршенням стану здоров`я.

Під час розгляду справи позивач надав заяву про збільшення позовних вимог, а саме з урахуванням знецінення коштів, пов'язаного з інфляцією, просив стягнути з відповідача 92 445, 76 грн.

Посилаючись на вищезазначені обставини позивач з даним позовом звернувся до суду.

Позивач та представник позивача у судове засідання з`явилися, надали пояснення, згідно з якими позовні вимоги підтримали та просили задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання з`явився, надав пояснення відповідно до яких позов не визнав та в його задоволенні просив відмовити.

Заслухавши сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач виявив, що його автомобіль MERSEDES-BENZ VITO 109 CDI, державний реєстраційний знак НОМЕР_2 працює з перебоями, як фізична особа, звернувся до відповідача з питання проведення обстеження та ремонту автомобіля. Згідно з довідкою № 486896 з ЄДРПОУ, видами діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Автосервіс Автобот» є технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів; роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; допоміжне обслуговування наземного транспорту; технічні випробування та дослідження.

Відповідно до рішення апеляційного суду Кіровоградської області від 14.04.2014 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, Товариства з обмеженою відповідальністю «Автосервіс Автобот» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, яке залишено без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 31.07.2014 року, встановлено, що позивач з приводу усунення незрозумілого звуку при роботі двигуна автомобіля, звернувся до свого знайомого ОСОБА_3, який працював на СТО «Автосервіс Автобот». За погодженням з позивачем, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 здійснювали заміну вкладишів у двигуні автомобіля, сальників та підшипників у коробці перемикання швидкостей, а також балансування демпферного маховика.

Після проведення на СТО «Автосервіс Автобот» неякісного ремонту автомобіля, 25.06.2012 року, позивач з письмовою заявою звернувся до ФОП ОСОБА_6 з приводу проведення технічного обстеження та діагностування автомобіля MERSEDES-BENZ VITO 109 CDI, державний реєстраційний знак НОМЕР_2 та зазначив про обставини, за яких виникла необхідність звернутися з питання обстеження та діагностування автомобіля, про що свідчить заява від 25.06.2012 року з печаткою фізичної особи - підприємця ОСОБА_6.

Відповідно до акту технічного обстеження та діагностики автомобіля MERSEDES-BENZ VITO 109 CDI, державний реєстраційний знак НОМЕР_2 від 04.07.2012 року, які були проведенні на СТО «Малібу» за участю позивача, а також представників відповідача - СТО ТОВ «Автосервіс Автобот» , в особі директора ОСОБА_2 та безпосереднього майстра (слюсаря) по ремонту автомобіля MERSEDES-BENZ VITO 109 CDI, державний реєстраційний знак НОМЕР_2 ОСОБА_3, які відмовилися від підписання цього акту, зроблено висновок, відповідно до якого технічне обслуговування автомобіля НОМЕР_1 на СТО «Автобот» не відповідало вимогам нормативних документів з технічного обслуговування і ремонту автомобілів та його складових, у зв'язку з тим, що в вузли і агрегати автомобіля MERSEDES-BENZ VITO 109 CDI, державний реєстраційний знак НОМЕР_2 було втручання працівників СТО ТОВ «Автосервіс Автобот», що фактично привело до знищення вищезазначених вузлів, тому встановити причину появи зазначених «шумів» заявником не приставилось можливим.

Таким чином, позивачу довелося придбати новий двигун на загальну суму 47 000,00 грн., про що свідчить договір купівлі - продажу двигуна у громадянина ОСОБА_7 від 27.07.2012 року (а.с.10), підшипники та сальники на загальну суму 1 260,00 грн., про що свідчить накладна № 837 від 08.06.2012 року (а.с.15), демпферний маховик на суму 4200,00 грн., що підтверджується рахунком № 1015 від 25.06.2012 року(а. с. 16), а також сплатив 66,00 грн. за обмір колінчатого валу, про що свідчить замовлення № 78731 (а. с. 17).

Свідок ОСОБА_8 суду показав, що він, як водій користувався послугами ТОВ «Автосервіс Автобот», позивач йому повідомляв про неполадки з автомобілем з приводу чого ремонт він рекомендував позивачу здійснити саме на «Автосервіс Автобот», тому приблизно 10.05.2012 року, з метою діагностики, ремонту та обслуговування свого автомобіля позивач звернувся на «Автосервіс Автобот», де провели неякісний ремонт автомобіля. Автомобіль на «Автосервіс Автобот» знаходився приблизно 2 - 3 місяці, після чого він особисто допоміг позивачу відтягти автомобіль на СТО «Малібу».

Свідок ОСОБА_9 суду показав, що декілька разів він підвозив позивача на власному автомобілі до місця розташування СТО «Автобот», який розташований по пер. Тенистий, де знаходився на ремонті автомобіль позивача. Знає, що позивач раніше також обслуговував та ремонтував свій автомобіль на СТО «Автобот». Автомобіль позивача стояв на СТО «Автобот» в частково розібраному стані, над оглядовою ямою. Ні з ким з працівників СТО «Автобот» особисто не знайомий.

Свідок ОСОБА_10 суду показав, що працює на СТО «Малібу». На початку літа 2012 року, позивач доставив свій автомобіль MERSEDES VITO на СТО «Малібу». Автомобіль в бокс запихали, тому що від двигуна йшов сильний стукіт. Оформили автомобіль для ремонту, зняли коробку передач, виявили дефект в маховику, заклинені вкладиші колінчатого валу. Встановили, що автомобіль розбирали раніше на СТО «Автобот», двигун був зібраний некоректно та неправильно. Знімали коленвал та передавали працівнику СТО «Автобот». Склали дефектний акт. Були присутні інші особи, яких він не знає, які відмовилися підписати акт технічного обстеження та діагностики автомобіля позивача від 04.07.2012 року.

Свідок ОСОБА_11 суду показав, що йому зателефонував знайомий позивача та повідомив, що у ОСОБА_1 проблеми з автомобілем. На той час він працював на СТО «Малібу», домовилися оглянути автомобіль. Під час огляду автомобіля було виявлено стукіт в двигуні, при піднятті автомобіля на автопідіймач та знятті коробки передач було виявлено велике биття демпферного маховика. Через якийсь період встановили маховик, який на СТО «Малібу» доставив позивач, відкрили піддон, побачили, що двигун розбитий. В цей же день приїхали працівники СТО «Автобот», оглянули автомобіль, між ними та ОСОБА_1 відбулася розмова. Коли він звернувся до працівників СТО «Автобот» з питання якості проведення ремонту, вони відповіли йому, як саме ними проводився ремонт.

Свідок ОСОБА_12 суду показав, що 12.05.2012 року позивач зателефонував та попросив його підвести до СТО «Автобот», оскільки він доставив свій автомобіль на ремонт на цю СТО, тому що був стукіт у двигуні. Приблизно 15 - 17. 05. 2012 року він повторно підвозив позивача на вказану СТО, щоб доставити запасні частини та отримати інформацію щодо ремонту автомобіля. Крім того, показав, що від позивача знає, що позивач перевозив свій автомобіль з СТО «Автобот» на СТО «Малібу», оскільки на СТО «Автобот» було неякісно проведено ремонт його автомобіля. Також підвозив позивача на СТО «Малібу», де він ремонтував свій автомобіль.

Свідок ОСОБА_13 суду показав, що він разом з позивачем транспортували автомобіль позивача на СТО «Автобот», тому що з двигуна лунав незрозумілий гуркіт, автомобіль загнали на яму в СТО «Автобот», при цьому були присутні працівники СТО «Автобот» - ОСОБА_3 та інші, які оглядали автомобіль, знімали піддон, демпферний маховик, коробку,генератор,підшипники,ремні,дійшли висновку, що причиною поломки є вкладиші. Працівники СТО «Автобот» привезли свої вкладиші, а потім було з'ясовано, що вкладиші не були потрівні, а моторист сказав, що двигун в ідеальному стані та не потрібно було його розбирати. Шукали причину в коробці, гадали, що поломка пов'язана з демпферним маховиком, знімали та відправляли на обстеження маховик, в подальшому привезли маховик, зняли коробку, вважали, що розбиті підшипники, купили підшипники, за які розрахувався позивач, а потім вияснили, що підшипники працівники СТО «Автобот» не міняли, сказали щоб позивач забирав автомобіль та перевозив його на іншу СТО. Коли завели автомобіль, то звук двигуна був гірше ніж до доставки автомобіля на СТО «Автобот» Коли доставили автомобіль позивача на СТО «Малібу», приїхав директор СТО «Автосервіс Автобот» ОСОБА_2 разом з працівниками СТО «Автобот». При спільному обстеженні спеціалістів обох СТО було встановлено, що на СТО «Автобот» ремонт автомобіля виконали не правильно, не якісно з чим директор СТО «Автосервіс Автобот» ОСОБА_2 та працівники СТО «Автобот» погодилися. Спочатку ОСОБА_2 обіцяв навіть відшкодувати заподіяну позивачеві шкоду, яку не відшкодував.

Разом з тим, суд не бере до уваги доводи представника відповідача щодо наявності рішення суду у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, оскільки рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда, на яке посилалася представник відповідача, рішенням апеляційного суду Кіровоградської області від 14.04.2014 року скасоване, а поданий позивачем позов у даній справі містить вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автосервіс Автобот», як до юридичної особи про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Суд також не вбачає правових підстав для стягнення з відповідача майнової шкоди з урахуванням інфляційних втрат, на які посилався позивач, оскільки заподіяна шкода випливає з договірних відносин, а не з грошових зобов'язань.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахування встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є витрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

У відповідності до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода,завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Тобто, для покладання на відповідача обов'язку відшкодувати позивачу заподіяну майнову шкоду необхідно встановити, що шкоду йому заподіяно саме діями відповідача і між його діями та заподіяною шкодою існує причинний зв'язок.

Згідно з ч. 1 ст. 1172 юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна, у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Згідно з п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Таким чином, вимогу позивача щодо заподіяння відповідачем йому моральної шкоди, суд вважає не доведеною, оскільки позивачем не надано доказів про отримання ним такої шкоди та, які б свідчили про причинний зв'язок між діями відповідача та отриманою позивачем моральною шкодою.

З урахуванням з'ясованих фактичних даних та дослідженням доказів суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача в частині стягнення з відповідача майнової шкоди у розмірі 52 526, 00 грн.

У відповідності до ч. 5 ст. 110 ЦПК України позови про захист прав споживачів можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.

За ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За ст. 11 ЦПК України про диспозитивність цивільного судочинства, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ч. 1 ст. 57 ЦПК України доказами є будь - які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до ч. 3 ст. 88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 57- 61, 79, 88, 213-215, 218 ЦПК України,

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автосервіс Автобот» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої неякісним наданням послуг - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Автосервіс Автобот», код ЄДРПОУ 37867442, на користь ОСОБА_1, майнову шкоду у розмірі 52 526, 00 грн.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Автосервіс Автобот» на користь держави судовий збір у сумі 525, 26 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Кіровоградської області через Ленінський районний суд м. Кіровограда.

Суддя Ленінського

районного суду

м. Кіровограда Л. І. Плохотніченко