Ухвала

від 23.07.2015 по справі 2-586/12

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний № 2-586/12 головуючий у 1-й інстанції Новікова Н.В.

провадження № 22-ц/778/4605/15 суддя-доповідач ОСОБА_1

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2015 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі головуючого судді Осоцького І.І.,

суддів Кухарь С.В., Панкеєва О.В.,

при секретарі Буримі В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Токмацького районного суду Запорізької області від 13 вересня 2012 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_3 ОСОБА_4» до ОСОБА_2 про стягнення суми заборгованості по кредиту, -

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2012 року ПАТ ОСОБА_3 ОСОБА_4» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення суми заборгованості по кредиту.

В обґрунтування позову зазначивши, що 11 грудня 2011 року між ВАТ «ОСОБА_3 ОСОБА_4» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір згідно з яким, ОСОБА_2 надано кредит у сумі 26 640, 00 дол. США із сплатою 13% відсотків річних, строком на 240 місяців, тобто до 11.12.2027 р.

В забезпечення виконання зобов'язань по кредитному договору, 14 грудня 2007 року між Банком та Позичальником укладено договір іпотеки, предметом іпотеки є житловий будинок загальною площею 68.0 кв.м., що знаходиться за адресою: Запорізька область, м. Токмак, вул. Привокзальна, 61, яка належить іпотекодавцю на праві приватної власності.

15 квітня 2009 року між сторонами було укладену додаткову угоду до кредитного договору від 11 грудня 2007 року, відповідно до умов якої сторони тимчасово погодились зменшити розмір щомісячного платежу позичальника за кредитним договором.

26 жовтня 2011 року ОСОБА_2 продала належний їй на праві власності житловий будинок, виручені кошти в сумі 160 000, грн. від продажу заставного майна, було направлено на погашення частини кредитної заборгованості. Решта заборгованості по кредиту повинна була сплачуватись відповідно до умов кредитного договору.

Впродовж дії Кредитного договору неодноразово порушувались вимоги передбачені Кредитним договором, щодо своєчасності сплати відсотків за користування кредитом та сплати основної суми заборгованості в наслідок чого станом на 14 червня 2012 року утворилась заборгованість в сумі 179 911,10 грн., у зв'язку з чим 20.06. 2012 року Банком на адресу відповідачки було направлено вимогу про повернення заборгованості по кредиту.

Станом на 14.06.2012 року заборгованість ОСОБА_2 перед Банком по Кредитному договору складає 22 509, 99 дол. США, що в еквівалентному співвідношенні з урахуванням встановленого НБУ ( 799,253 грн./ 100 дол. США ) становить 179 911,10 грн., яка складається з: 155 499,77 грн. (19 455,71 дол. США)- заборгованість по сплаті тіла кредиту; 13 781,79 грн. (1 724,34 дол. США) нараховані та несплачені відсотки за користування кредитом; 1 009,94 грн. (126,36 дол. США) - пеня за несплату планового платежу по тулі кредиту. 9 619,62 грн. ( 1 203,58 дол. США) - пеня за несплату відсотків за користування кредиту. В тому числі прострочена заборгованість становить 3 056,83 дол. США/2 4431,72 грн .

У зв'язку з зазначеним, позивач просив суд стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ «ОСОБА_3 ОСОБА_4» заборгованість за кредитним договором договору № від 11 грудня 2007 року в розмірі 179 911,10 грн., яка складається з: 155 499,77 грн. - заборгованість по сплаті тіла кредиту; 13 781,79 грн. - нараховані та несплачені відсотки за користування кредитом; 1 009,94 грн. - пеня за несплату планового платежу по тулі кредиту, 9 619,62 грн. - пеня за несплату відсотків за користування кредиту.

Стягнути з ОСОБА_2 на корить ПАТ «ОСОБА_3 ОСОБА_4» в особі Запорізької обласної дирекції «ОСОБА_3 ОСОБА_4» судовий збір в розмірі 1 799,11 грн..

Ухвалою Токмацького районного суду Запорізької області від 12 червня 2015 року заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення залишено без задоволення.

На зазначене заочне рішення суду ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду, порушення норм матеріального та процесуального права, просить заочне рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким зменшити розмір суми заборгованості по кредиту.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість заочного рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

За змістом ст.ст.1054,1055,1056-1 ЦК України за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти позичальнику у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Як вбачається із матерів справи, що 11.12.2011 року між ВАТ „ОСОБА_3 ОСОБА_4" та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 014/17-07/2896-40, згідно з яким, останньому надано кредит у сумі 26640, 00 дол. США із сплатою 13% відсотків річних, строком на 240 місяців, тобто до 11.12.2027 року (а.с.5-9)

В забезпечення виконання зобов'язань по кредитному договору , 14 грудня 2007 року між Банком та ОСОБА_2 укладено договір іпотеки, предметом іпотеки в якому є: житловий будинок. Загальною площею 68.0 кв.м. , що знаходиться за адресою: Запорізька область , м. Токмак, вул. Привокзальна, 61, яка належить іпотекодавцю на праві приватної власності, на підставі договору купівлі-продажу від 14 грудня 2007 року.

Відповідно до умов викладених в пункті 1.1. Договорів іпотеки, Договір іпотеки забезпечує вимоги Іпотекодержателя, що випливають з умов Кредитного договору № 014/17-07/2886-40 від 11 грудня 2007 року, укладеного між Банком та Позичальником. (а.с.11-13)

Пунктом 3.1 Кредитного договору обумовлено, що позичальник зобов'язаний сплачувати кредитору проценти за користування кредитом , розмір яких розраховується на основі процентної ставки в розмірі , визначеному п. 1.2.1. договору.

Відповідно до п. 7.1 Кредитного договору , Позичальник здійснює погашення кредиту щомісячними ануїтетними платежами в розмірі згідно з графіком погашення кредиту та інших платежів.

В продовж дії Кредитного договору Позичальником неодноразово порушувались вимоги, щодо своєчасності сплати відсотків за користування кредитом та сплати основної суми заборгованості , у зв'язку з чим за Відповідачем склалася прострочена заборгованість.

З метою врегулювання простроченої заборгованості між Сторонами 15 квітня 2009 року було укладену додаткову угоду № 014/17/07/2896/40/2 до кредитного договору № 014/17/07/2896-40 від 11 грудня 2007 року , відповідно до умов якої сторони тимчасово на період з 14.05.2009 року по 14.04.2010 року погодились зменшити розмір щомісячного платежу позичальника за кредитним договором до розміру процентів у розсірі 250 доларів США (встановити кредитні канікули). Ппотягом строку кредитних канікул різниця між розміром щомісячного ануїтетного платежу підлягає сплаті позичальником за рахунок додаткових траншів Кредиту, що відносяться на збільшення Кредиту. Розмір кредиту був збільшений на 1054,92 долари США . Визначений новий графік погашення боргу (а.с.14-16)

26.10. 2011 року ОСОБА_2 продала належний їй на праві власності житловий будинок, виручені кошти в сумі 160000, 00 грн. від продажу заставного майна , було направлено на погашення частини кредитної заборгованості. Решта заборгованості по кредиту повинна була сплачуватись відповідно до умов кредитного договору.

За розрахунком банку станом на 14 червня 2012 року заборгованість ОСОБА_2 перед Банком по Кредитному договору складає 22 509, 99 дол. США, що в еквівалентному співвідношенні з урахуванням встановленого НБУ офіційного курсу ( 799, 253 грн/ 100 дол. США ) становить 179911, 10 грн.( сто сімдесят дев'ять гривень дев'ятсот одинадцять гривень 10 коп.) , що складається з : 155499, 77грн. ( 19455, 71 дол. США)- заборгованість по сплаті тіла кредиту; 13781, 79 грн. ( 1724, 34 дол. США) нараховані та несплачені відсотки за користування кредитом; 1009, 94 грн. (126, 36 дол. США) - пеня за несплату планового платежу по тулі кредиту. 9619, 62 грн. ( 1203, 58 дол. США) -пеня за несплату відсотків за користування кредиту. В тому числі прострочена заборгованість становить 3056, 83 дол. США/24431, 72 грн., що складається з : 1732, 62 грн./ 216, 78 дол. США - прострочена заборгованість по сплаті планового платежу по тілу кредиту; 12069, 56 грн. / 1510, 11 дол. США - прострочена заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом; 1009, 94 грн. ( 126, 36 дол. США) пеня за несплату планового платежу по тулі кредиту; 9619, 62 грн. ( 1203, 58 дол. США ) -пеня за несплату відсотків за користування кредитом. (ас.с.21-27)

Доводи апеляційної скарги проте, що ОСОБА_3 не надав документів яким було визначеної в рахунок якої саме заборгованості нею сплачена сума 160 000 гривень, а тому починаючи з 26.11.2011 року настало прострочення кредитора не приймаються колегією судів, оскільки ОСОБА_2 не наводить доказів проте, що вона зверталася до Банку про отримання інформації щодо зарахування сплачених нею 160 000 гривень та їй було видано квитанції про сплату цієї суми (а.с.18), а також зазначена сума була врахована у розрахунку (а.с.23) ат повідомлені - вимоги про повернення заборгованості по кредиту. (а.с.19)

Посилання в апеляцій скарзі проте, що судом не врахована додаткова угода від 26.10.2011 року, за якою їй була зменшена процента до 6,5 %, і не було встановлена що процентна ставка є змінюваною, та про зміну процентної ставки її не повідомляли не приймається колегією судів виходячи із наступного.

Як вбачається із додаткової угоди від 26.10.2011 року, з метою зменшення фінансового навантаження між Сторонами 26.10.2011 року було укладену додаткову угоду № 014/17/07/2896/40 до кредитного договору № 014/17/07/2896-40 від 11 грудня 2007 року , відповідно до умов якої з 26.10.2011 року зменшена розмір процентної ставки до 6,75 %. Проте, за п.2 Додаткової угоди, якщо позичальник прострочив виконання грошових зобов'язань за кредитним Договором більш ніж на 30 календарних днів , процентна ставка 6,75 % припиняється і застосовується процентна ставка 13 % річних. (а.с.77) Із розрахунку Банку вбачається, 26.10.2011 року надійшла сума 8 582,50 доларів США на погашення кредиту , після чого у жовтні 2011 року і в подальшому ОСОБА_2 погашення кредиту відбувається не впоєному обсязі з відставанням, сума нарахування збільшується, а погашення відбувається не в повному обсязі, що призвело до підняття процентної ставки до 13 % (а.с.27). Оскільки процента ставка збільшилася відповідно до умов п. 2 додаткової угоди № 014/17/07/2896/40 від 26.10.2011 року, то посилання відповідача , що процентна ставка була підвищена банком в односторонньому порядку з порушенням вимог ст. 1046-1 ЦК України є безпідставним.

Цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Статтею 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Письмовий помісячний докладний розрахунок заборгованості наданий позивачем, відповідно до умов договору та статті 64 ЦПК України, який не спростований відповідачем. Альтернативного розрахунку або квитанцій, які не враховані банком при проведені розрахунку заборгованості, відповідач суду не надав.

Враховуючи, що відповідач був ознайомлений з матеріалами справи, апеляційному суду клопотань про витребування доказів, або заяв про залучення нових доказів, окрім додаткової угоди, не заявляв, доводи апеляції щодо скасування рішення суду та відмови у задоволенні позову суперечать нормам 1054,1055 ЦК України та обставинам справи.

Посилання відповідача проте, що має на утримані 4 дітей та заробітна плата не дозволяє утримувати і сплачувати кредит за правилами ст. 526 ЦК України не звільняє від виконання зобов'язань за кредитним договором.

Щодо зменшення розміру пені на підставі ст. 551 ч.1 ЦК України, то розмір нарахованої пені становить 10 600 гривень, що в п'ятнадцять разів менше суми боргу, надані свідоцтва про народження на ім'я ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.78) ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.79) ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.80) , які не свідчать про знаходження їх на утриманні відповідача, а тому не можуть бути підставою для зменшення пені.

Оскільки доводи апеляційної скарги щодо порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження, рішення суду першої інстанції відповідає матеріалам справи, колегія судів не вбачає підстав для скасування правильного по суті судового рішення, та відмови у задоволені позову, як проте вимагає відповідач, а тому апеляційну скаргу не підлягає задоволенню.

. Керуючись ст. ст. 307, 308, 313 - 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Заочне рішення Токмацького районного суду Запорізької області від 13 вересня 2012 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді