Ухвала

від 15.07.2015 по справі 122/14б-06/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

У Х В А Л А

"15" липня 2015 р. Справа № 122/14Б-06/11

За позовом Ліквідатора ВАТ "Київське спеціалізоване автотранспортне

підприємство - 1001" Старжинської Тетяни Юріївни, м. Біла Церква

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВІКО", м. Вишневее

третя особа 1 Розпорядник майна ТОВ "ВВІКО" - арбітражний керуючий Капелюшний Ігор Вікторович, м. Київ

третя особа 2 Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України", м. Київ

третя особа 3 Медведенко Ольга Олександрівна, м. Київ

про визнання права власності та витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння

Суддя - Мальована Л.Я.

За участю представників сторін:

Позивач - Старжинська Т.Ю. (ліквідатор);

Відповідач - не з'явився;

Третя особа 1 - Капелюшний І.В.

Третя особа 2 - Будниченко О.В. (дов. № б/н від 11.04.2014 р.);

Третя особа 3 - не з'явилась.

Обставини справи:

Позивач (ліквідатор) Старжинська Т.Ю. звернулась до суду із заявою в межах справи про банкрутство ВАТ "Київське спеціалізоване автотранспортне Підприємство -1001" про визнання права власності за ВАТ "Київське спеціалізоване автотранспортне підприємство-1001" на нерухоме майно, яке було передано за Договором купівлі-продажу нерухомого майна від 08 квітня 2004 року, яке знаходиться за адресою: 08132. Київська обл.. Києво-Святошинський р-н. м. Вишневе, вул. Механізаторів. 1, загальною площею: 10 244.5 кв.м., а саме: Ремонтні механічні майстерні: головний корпус-профілакторій (літ "Б"), загальною площею 7282 кв.м, Пункт астил. Мийки, сауна та очисні споруди (літ "В"), загальною площею 731 кв. м., Пункт астил. Мийки, сауна та очисні споруди (літ "Р"), загальною площею 242 кв.м., Пункт астил. Мийки, сауна та очисні споруди (літ "С"), загальною площею 34,6 кв.м., Туалет (літ "Ч"), загальною площею 36,9 кв.м., Компресорна (літ "X"), загальною площею 94,8 кв.м., Котельня (літ "Т"), загальною площею 438,1 кв.м., Складське приміщення (літ "У"), загальною площею 978,2 кв.м., Майстерня середнього ремонту (літ "Ф"), загальною площею 406,9 кв.м.; Витребувати з чужого незаконного володіння від Товариства з обмеженою І відповідальністю "ВВІКО" (код ЄДРПОУ: 13300531; 08132, Київська обл., Києво-І Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Механізаторів, 1) на користь ВАТ "Київське спеціалізоване автотранспортне підприємство-1001" нерухоме майно, яке було передано за Договором купівлі-продажу нерухомого майна від 08 квітня 2004 року, яке знаходиться за адресою: 08132, Київська обл., Києво- Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Механізаторів, 1, загальною площею: 10 244,5 кв.м., а саме: Ремонтні механічні майстерні: головний корпус-профілакторій (літ "Б"), загальною; площею 7282 кв.м., Пункт астил. Мийки, сауна та очисні споруди (літ "В"), загальною площею 731 кв.м., Пункт астил. Мийки, сауна та очисні споруди (літ "Р"), загальною площею 242 кв.м., Пункт астил. Мийки, сауна та очисні споруди (літ "С"), загальною; площею 34,6 кв.м., Туалет (літ "Ч"), загальною площею 36,9 кв.м., Компресорна (літ "X"), загальною площею 94,8 кв.м., Котельня (літ "Т"), загальною площею 438,1 кв.м., Складське приміщення (літ "У"), загальною площею 978,2 кв.м., Майстерня середнього ремонту (літ "Ф"), загальною площекю 406,9 кв.м.

Представником третьої особи ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" було заявлено клопотання про повну фіксацію судового процесу.

Відповідно до ст. 81 1 ГПК України на вимогу хоча б одного учасника судового процесу у суді першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи по суті або за ініціативою суду здійснюється фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Розгляд справи здійснювався за допомогою звукозаписувального комплексу "Оберіг" на CD-диск № б/н.

В зв'язку з перебуванням у відпустці судді Мальованої Л.Я. на підставі розпорядження №88-АР від 29.04.2015 р. було проведено автоматизований розподіл зазначеної заяви, за наслідками якого, заяву арбітражного керуючого Старжинської Т.Ю. про витребування майна з чужого незаконного володіння у справі №122/14б-06/11 передано до розгляду судді Скутельнику П.Ф.

У зв'язку з закінченням відпустки та виходом на роботу судді Мальованої Л.Я., суддя Скутельник П.Ф. звернувся із заявою, в якій просить передати заяву про витребування майна з чужого незаконного володіння у справі №122/14б-06/11 для подальшого розгляду судді Мальованій Л.Я. згідно вимог ст.ст. 17, 25 ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

На підставі розпорядження № 100-АР від 12.05.2015 р. керівника апарату господарського суду Київської області Кармазіна А.І. заяву № 122/14б-06/11 передано в порядку ст. 21 ГПК - судді Мальованій Л.Я.

Ухвалою від 12.05.2015 р. Господарським судом Київської області заяву №122/14б-06/11 прийнято до свого провадження, розгляд справи призначено на 27.05.2015 р., зобов'язано відповідача та третіх осіб надати письмові пояснення з приводу поданої заяви.

Представники відповідача та третьої особи 3 в засідання суду не з`явились, хоча про час та місце судового засідання були належним чином повідомлені судом, про причини неявки не повідомили суд належним чином, вимоги суду викладені в ухвалі від 12.05.2015 р. не виконали.

Згідно ст. 64 ГПК України, ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про порушення провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Відповідно до п.2 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», в Єдиному державному реєстрі містяться відомості щодо місцезнаходження юридичної особи.

Згідно п.1 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Згідно витягу із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що міститься в матеріалах справи, адреса місцезнаходження Відповідача: Київська область, Києво-Святошинський район, м.Вишневе, вул. Механізаторів, 1, що співпадає із адресою вказаною Заявником у заяві, а також адресою, за якою господарський суд, керуючись нормою ст. 64 ГПК України, направив ухвали по справі на ім'я Відповідача.

Враховуючи наведене, сторони та треті особи про судове засідання призначене на 27.05.2015р. були повідомлені належним чином.

Зважаючи на обставини справи, нез'явлення в засідання суду відповідача та третьої особи 3, розгляд справи відкладено на 10.06.2015 року, вдруге зобов'язано відповідача та третіх осіб виконати вимоги суду, викладені в ухвалі від 12.05.2015 р.

Заявник (ліквідатор) Старжинська Т.Ю. в судовому засіданні просила суд задовольнити подану заяву в повному обсязі.

Представник третьої особи 2 подав через загальний відділ канцелярії суду клопотання про залучення третьої особи без самостійних вимог на предмет спору - Кабінет Міністрів України, як органу державної влади, що здійснює управління корпоративними правами в порядку ст. 27 ГПК України.

Розглянувши подане клопотання, суд прийшов до висновку, що прийняте рішення по даній справі ніяким чином не порушить корпоративні права Кабінету Міністрів України чи права банку, а тому суд не вбачає підстав для його задоволення.

10.06.2015 р. на адресу господарського суду Київської області надійшли клопотання ВАТ «Київське спеціалізоване автотранспортне підприємство 1001» в особі ліквідатора арбітражного керуючого Старжинської Т.Ю. від 09.06.2015р. вих. №б/н та Відповідача.

Третя особа 3 в засідання суду повторно не з`явилася, хоча про час та місце судового засідання була належним чином повідомлена судом, про причини неявки суд належним чином не повідомила.

Враховуючи обставини справи, нез'явлення в засідання суду відповідача та третьої особи 3, розгляд справи відкладено на 01.07.2015 року, повторно зобов'язано відповідача та третіх осіб виконати вимоги суду, викладені в ухвалі від 12.05.2015 р.

Третя особа 2 через загальний відділ канцелярії суду подала заяву про відвід судді Мальованій Л.Я., мотивуючи тим, що дана заява повинна розглядатись в окремому позовному провадженні, оскільки, на думку представника АТ «Укрексімбанк», остання не пов'язана зі справою № 122/14б-06/11 предметом розгляду в якій є банкрутство заявника, а саме: ВАТ "Київське спеціалізоване автотранспортне Підприємство -1001".

Для вирішення питання про відвід суді суд видалився до нарадчої кімнати.

Розглянувши подану заяву суд прийшов до висновку, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Згідно з приписами ст. 20 ГПК України, суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він є родичем осіб, які беруть участь у судовому процесі, якщо було порушено порядок визначення судді для розгляду справи, встановлений частиною 3 статті 2-1 цього Кодексу, або якщо буде встановлено інші обставини, що викликають сумнів у його неупередженості. Суддя, який брав участь у розгляді справи, не може брати участі в новому розгляді справи у разі скасування рішення, ухвали, постанови, прийнятої за його участю, або у перегляді прийнятих за його участю рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами. При наявності зазначених підстав суддя повинен заявити самовідвід. З цих же підстав відвід судді можуть заявити сторони та прокурор, який бере участь в судовому процесі.

Суд звертає увагу Третьої особи 2 на те, що у відводі зазначені заперечення на обгрунтування поданої заяви ліквідатором про витребування майна в межах справи № 122/14б-06/11 про банкрутство ВАТ "Київське спеціалізоване автотранспортне Підприємство -1001". Що не є підставою для відводу судді в розумінні ст. 20 ГПК України, а тому не можуть бути прийняті судом до уваги.

Щодо поданої ТОВ «Ввіко» заяви про застосування строків позовної давності то суд звертає увагу заявника на те, що строк згідно ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст. 256 ЦК України).

У відповідності до ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Господарський суд звертає увагу на те, що підстави для звернення з даною заявою виникли з прийняттям 20.08.2014 р. Вищим господарським судом України постанови у справі №122/14б-06/11, якою суд касаційної інстанції встановив порядок захисту порушеного права заявника.

У постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" сформульована правова позиція, відповідно до якої позовна давність не може поширюватися на вимоги про усунення перешкод у здійсненні власником права користування та розпоряджання своїм майном (стаття 391 ЦК України), оскільки в такому разі йдеться про так зване триваюче правопорушення. Отже, власник може пред'явити такий позов у будь-який час незалежно від того, коли почалося порушення його прав.

Враховуючи позицію викладеної в постанові Пленуму ВГСУ № 10 від 29.05.2013 року, а також ту обставину що строк звернення до суду з даною заявою почався з 02.08.2014 року, то у задоволенні клопотання про застосування строку позовної давності слід відмовити.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

Постановою господарського суду Київської області по справі № 122/14б-06/11 від 24.04.2006 року Відкрите акціонерне товариство «Київське спеціалізоване автотранспортне підприємство 1001» (код ЄДРПОУ: 05521910; 08132, Київська обл., Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Механізаторів, 1) визнано банкрутом та щодо нього відкрито ліквідаційну процедуру.

Згідно п. 1-1 Розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції після 19.01.2013 року, положення цього Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Оскільки ВАТ «КСАТП 1001» визнано банкрутом та щодо нього відкрито ліквідаційну процедуру 24.04.2006 року, тобто до дати набрання чинності нової редакції Закону - 19.01.2013 року, до провадження у справі №122/14б-06/11 про банкрутство ВАТ «КСАТП 1001» застосовуються норми Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції до 19.01.2013 року за виключенням положень, що регулюють продаж майна в провадженні у справі про банкрутство.

Ухвалою від 23.02.2015 р. ліквідатором Відкритого акціонерного товариства «Київське спеціалізоване автотранспортне підприємство-1001» (код ЄДРПОУ 05521910; 08132, Київська обл., Києво-Святошинський район, місто Вишневе, вул. Механізаторів, будинок 1) призначено арбітражного керуючого Старжинську Т.Ю.

Згідно п.2 ст. 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції до 19.01.2013 р., з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрута та розпорядження його майном, а також припиняються повноваження власника (власників) майна банкрута, якщо цього не було зроблено раніше.

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції до 19.01.2013 року, ліквідатор з дня свого призначення виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута.

24.04.2015 р. ліквідатором ВАТ «Київське спеціалізоване автотранспортне підприємство-1001» Старжинською Т.Ю. подано Господарському суду Київської області заяву про витребування майна із чужого незаконного володіння та визнання права власності до ТОВ «Ввіко» для розгляду в межах справи про банкрутство №122/14б-06/11.

Відповідно до ч. 2 ст. 41 ГПК України, справи про банкрутство розглядаються в порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

При цьому, враховуючи особливості процедури банкрутства, господарський суд вирішує у межах розгляду справи про банкрутство спори, безпосередньо пов'язані із здійсненням провадження в такій справі, в тому числі про: визнання недійсними правочинів; визнання права власності на майно боржника; оскарження результатів аукціону з продажу майна боржника тощо.

Отже, у межах справи про банкрутство підлягають вирішенню спори про визнання недійсними правочинів на спеціальних підставах, встановлених ст.17 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції до 19.01.2013 року, а також з підстав, передбачених цивільним законодавством, але тих правочинів, які безпосередньо пов'язані із здійсненням провадження в такій справі.

Заявник, керуючись повноваженнями, наданими ст. ст. 17, 25 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції до 19.01.2013 року, оскаржив в межах провадження справи №122/14б-06/11 про банкрутство ВАТ «КСАТП 1001» дійсність правочину, а після визнання правочину недійсним, оскаржив володіння Відповідачем спірним майном та вимагає повернення відчуженого за недійсним договором майна до ліквідаційної маси Заявника та визнання права власності на спірне майно. Такої ж правової позиції притримується Вищий господарський суд України у постанові від 02.11.2011 року у справі №5020-870/2011, постанові від 06.02.2013 року у справі №17/5007/850/12, постанові від 03.09.2013 року у справі 908/908/13-г.

Таким чином, даний спір безпосередньо пов'язаний із здійсненням провадження у справі про банкрутство, тому підлягає розгляду в межах справи про банкрутство, а не у окремому позовному провадженні.

Згідно п.п. 10, 11 ст. 17 та п.1 ст. 25 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції до 19.01.2013 року, визнання угод боржника (банкрута) недійсними і повернення всього отриманого за такими угодами здійснюється господарським судом в особливому порядку за заявою керуючого санацією або ліквідатора, а не за позовною заявою.

Таким чином, звернення ліквідатора в інтересах Заявника, що перебуває в процедурі банкрутства, із заявою в межах провадження справи №122/14б-06/11 про банкрутство ВАТ «КСАТП 1001» про витребування майна Банкрута із чужого незаконного володіння та визнання права власності на майно, відчужене у Банкрута за визнаним в межах провадження справи про банкрутство недійсним договором купівлі-продажу від 11.03.2004 року, є правомірним та відповідає спеціальним процесуальним нормам п.п. 10, 11 ст. 17, п. 1 ст. 25 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції до 19.01.2013 року, а також правовій позиції Вищого господарського суду України висловленій в постанові від 20.08.2014 року у справі №122/14б-06/11.

В обґрунтування поданої заяви ліквідатор ВАТ "Київське спеціалізоване автотранспортне Підприємство -1001" посилається на наступне.

Ухвалою від 11.12.2013 р. ліквідатором Відкритого акціонерного товариства «Київське спеціалізоване автотранспортне підприємство-1001» (код ЄДРПОУ 05521910; 08132, Київська обл., Києво-Святошинський район, місто Вишневе, вул. Механізаторів, будинок 1) призначено арбітражного керуючого Коптеву А.Є. та зобов'язано забезпечити виконання повноважень ліквідатора, передбачених вимогами Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» по проведенню процедури ліквідації банкрута.

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції до 19.01.2013 року (надалі - «Закон»), ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: приймає до свого відання майно боржника, вживає заходів по забезпеченню його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення дебіторської заборгованості банкруту; з підстав, передбачених частиною десятою статті 17 цього Закону, подає до господарського суду заяви про визнання недійсними угод боржника; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Статтею 25 Закону ліквідатору надано повноваження щодо подання заяв про визнання угод боржника недійсними передбачених ч. 10 ст. 17 цього Закону.

Ч. 11 ст. 17 Закону встановлено, що наслідком визнання угоди недійсною в справі про банкрутство є повернення всього отриманого за такою угодою сторонам. Розгляд заяв керуючого санацією про визнання угод недійсними і повернення всього отриманого за такою угодою здійснюється господарським судом у процедурі провадження у справі про банкрутство (аналогічна правова позиція викладена в п. 80 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 р. № 15).

Отже, у межах справи про банкрутство господарський суд визнає недійсними угоди та приймає ухвалу про повернення майна на спеціальних підставах, які встановлені ст. 17 Закону в редакції від 04.11.2012 р., або на підставах, передбачених цивільним законодавством.

Враховуючи наведене, у справі про банкрутство угода може бути визнана недійсною відповідно до цивільного законодавства України, визнано право власності та витребуване майно на підставах передбачених Законом, а саме ч.ч.10, 11 ст. 17 цього Закону в редакції від 04.11.2012 р.

Ліквідатором ВАТ «КСАТП 1001» арбітражним керуючим Коптєвою А.Є. подано до Медведенко О.О., ТОВ «Ввіко», ТОВ «Пеле-інвест» заяву про визнання недійсним договору. Під час розгляду заяви ліквідатора Коптєвої А.Є. Господарський суд Київської області встановив:

11 березня 2004 року між ВАТ «КСАТП 1001», м.Вишневе, вул. Механізаторів, 1, в особі заступника Голови правління Лобанової Тетяни Василівни, що діяла на підставі нової редакції статуту, зареєстрованого Києво-Святошинською РДА за №1704 від 13.09.1999., протоколів загальних зборів акціонерів ВАТ «КСАТП 1001» від 05.09.2003 року, протоколу засідання спостережної Ради ВАТ «КСАТП 1001» № 3 від 02 березня 2004 року, з однієї сторони та Медведенко Ольгою Олександрівною, яка мешкає за адресою: м. Київ, вул. Баговутівська 8/10, кв. 48 (надалі - «Медведенко О.О.») був укладений договір купівлі - продажу (надалі - «Договір») нерухомого майна.

Відповідно до зазначеного Договору ВАТ «КСАТП 1001» передав у власність Медведенко О.О. нерухоме майно, що розташоване за адресою: 08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Механізаторов, 1, а саме: Ремонтні механічні майстерні: головний корпус-профілакторій (літ «Б»), загальною площею 7741 кв.м., Пункт астил. Мийки, сауна та очисні споруди (літ «В»), загальною площею 731 кв.м., Пункт астил. Мийки, сауна та очисні споруди (літ «Р»), загальною площею 242 кв.м., Пункт астил. Мийки, сауна та очисні споруди (літ «С»), загальною площею 34,6 кв.м., Туалет (літ «Ч»), загальною площею 36,9 кв.м., Компресорна (літ «Х»), загальною площею 94,8 кв.м., Котельня (літ «Т»), загальною площею 438,1 кв.м., Складське приміщення (літ «У»), загальною площею 978,2 кв.м., Майстерня середнього ремонту (літ «Ф»), загальною площею 406,9 кв.м. Загальна площа складає: 10703,5 кв.м.

Вказане в договорі майно, за домовленістю сторін, продано за 677 183,33 (шістсот сімдесят сім тисяч сто вісімдесят три грн. 33 коп.) ПДВ 135 436,67 грн., всього по договору разом з ПДВ 812 620,00 грн.

Відповідно до п. 2.3. Договору, Покупець оплачує ціну Об'єкту протягом одного року з моменту підписання та нотаріального посвідчення договору (тобто до 11 березня 2005 року) шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Продавця.

Медведенко О.О. в свою чергу не перерахувала на рахунок Заявника кошти зазначені у договорі.

Зазначена сума коштів, що складає вартість майна по договору купівлі продажу була визначена за домовленістю сторін, без проведення незалежної експертизи по встановленню ринкової вартості на момент продажу.

Судом встановлено, що Медведенко О.О. зазначені кошти не сплатила, чим порушила умови договору.

Таким чином, встановлено, що з власності ВАТ «КСАТП 1001» за результатом укладення Договору купівлі-продажу від 11 березня 2004 року вибуло нерухоме майно загальною площею 10 703,5 кв.м. за адресою: м. Вишневе, вул. Механізаторів, 1, кошти не поступили, що в свою чергу є прямими збитками ВАТ «КСАТП 1001».

Відповідно до п. п. 2, 4, 5 Положення «Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 27 квітня 2000 р. № 92 (в ред. від 11.12.06 р.), норми Положення (стандарту) 7 застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами (далі - підприємства) усіх форм власності (крім бюджетних установ та підприємств, які відповідно до законодавства складають фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності); основні засоби - матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік). Для цілей бухгалтерського обліку основні засоби класифікуються за такими групами: будинки, споруди та передавальні пристрої (5.1.3.), інструменти, прилади, інвентар (меблі) (5.1.6.).

Таким чином, спірна нерухомість входила до складу основних засобів, які використовувалися для проведення статутної діяльності підприємства.

Продаж основних засобів підприємства унеможливлює подальше виконання статутної діяльності, окрім випадків коли отримані від продажу кошти направляються на удосконалення устаткування або модернізацію виробництва. В даному випадку вбачається виключно продаж основних засобів без мети удосконалення та розвитку підприємства.

Суд прийшов до висновку, що дії ВАТ «КСАТП 1001» по відчуженню нерухомого майна напряму вплинули на подальше визнання Боржника банкрутом оскільки останній був позбавлений можливості проводити статутну діяльність.

Таким чином, зазначеними діями, а саме продажем спірного майна, підприємству було нанесено збитків у сумі 812 620,00 грн., на які було зменшено статутний фонд підприємства та фактично зменшена вартість акцій підприємства.

Судом встановлено, що 08 квітня 2004 року між Медведенко О.О. та ТОВ «ВВІКО», укладено договір - купівлі продажу вищезазначеного нерухомого майна за адресою: 08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Механізаторов, 1.

Враховуючи зміст договорів купівлі-продажу від 11 березня 2004 року та від 08 квітня 2004 року в частині переліку нерухомого майна, його місцезнаходження та із загальних характеристик нерухомого майна, вбачається, що предметом договорів було те саме майно, відчуження якого відбулось менш ніж через місяць після його придбання.

Разом з цим, вартість нерухомого майна, за домовленістю сторін визначено у 2 663 500 (два мільйони шістсот шістдесят три тисячі п'ятсот грн. 00 коп.).

Експертна вартість Об'єкту, відповідно до висновку незалежної експертизи від 29.03.2004 року, зробленого експертом оцінювачем ТОВ «Консалтингова група» становить 2 376 473,00 грн. (два мільйони триста сімдесят шість тисяч чотириста сімдесят три грн. 00 коп.).

Судом встановлено, що те саме нерухоме майно 08 квітня 2004 року було продано за суму, що в три рази перевищує суму за договором від 11 березня 2004 року, і вартість об'єкту станом на 08.04.2004 року підтверджується висновком експерта оцінювача ТОВ «Консалтингова група».

Враховуючи оціночну вартість майна, що була визначна експертом оцінювачем та сумою продажу по договору купівлі продажу нерухомого майна від 08 квітня 2004 року, загальна вартість нанесених збитків підприємству ВАТ «КСАТП 1001» складає - 2 663 335,00 грн. (два мільйони шістсот шістдесят три тисячі п'ятсот грн. 00 коп.).

Відповідно до договору купівлі-продажу нерухомого майна від 07 квітня 2005 року між ТОВ «Ввіко» та ТОВ «Пеле-Інвест», ТОВ «Ввіко» продало нерухоме майно, що знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Механізаторів 1, загальною площею 459 кв.м. Враховуючи зміст зазначено договору, суд дійшов до висновку, що зазначене нерухоме майно є частиною нерухомого майна, яке належало ВАТ «КСАТП 1001».

Рішенням Господарського суду Київської області від 28.05.2013 р. по справі № 911/1411/13, за позовом Саніцького В'ячеслава Тадеушовича до Відкритого акціонерного товариства «Київське спеціалізоване автотранспортне підприємство 1001» про визнання недійсним рішення загальних зборів акціонерів ВАТ «КСАТП 1001», яке оформлене протоколом загальних зборів від 5 вересня 2003 року, визнання недійсним рішення загальних зборів акціонерів ВАТ «КСАТП 1001», оформленого протоколом загальних зборів від 2 лютого 2004 року позовні вимоги задоволені та визнано недійсним рішення загальних зборів акціонерів ВАТ «КСАТП 1001» (код ЄДРПОУ 05521910; 08132, Київська область, Києво-Святошинський р-н., м. Вишневе, вул. Механізаторів, 1), які були оформлені протоколом загальних зборів за №б/н від 05 вересня 2003 року, а саме було визнано неналежний порядок обрання голови правління Лобанової Тетяни Василівни та членів правління ВАТ «КСАТП 1001»

Зазначеним рішенням було визнано недійсним рішення загальних зборів акціонерів ВАТ «КСАТП 1001» (код 05521910; 08132, Київська область, Києво-Святошинський р-н., м. Вишневе, вул. Механізаторів, 1), які були оформлені протоколом загальних зборів за №б/н від 02 лютого 2004 року по питанню обрання членів спостережної ради ВАТ «КСАТП 1001»

Таким чином, у Голови правління Лобанової Тетяни Василівни, як представника продавця, який зазначений в договорах купівлі продажу нерухомого майна від 11 березня 2004 року, не було прав для розпорядження зазначеним майном.

Відповідно до положень ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Рішенням Господарського суду Київської області від 21.03.2009 р. по справі №К5/047-09, було визнано недійсними пункти 6.3.14, 6.3.15, 6.3.16 статті 6.3 «Спостережна рада», пункт з) статті 6.4 «Компетенція Спостережної ради» статуту ВАТ «Київське спеціалізоване автотранспортне підприємство 1001».

Зазначеними пунктами положень п. з) статті 6.4 «Компетенція Спостережної Ради» статуту товариства, яким передбачено надання повноважень голові правління товариства на укладення угод (договорів) і надання гарантій від імені Товариства на суму більше 100 000 грн. 00 коп., а також надання повноважень на укладення кредитних договорів, договорів застави, договорів по відчуженню об'єктів нерухомості та транспортних засобів Товариства незалежно від суми цих договорів (угод).

Ухвалою Господарського суду Київської області від 12 березня 2013 року по справі № К5/047-09 було роз'яснення рішення господарського суду Київської області від 21.03.2009р. наступним чином.

- пункти 6.3.14, 6.3.15, 6.3.16 статті 6.3 «Спостережна рада», пункт з) статті 6.4 «Компетенція Спостережної ради» статуту ВАТ «Київська спеціалізоване автотранспортне підприємство 1001» є недійсними з моменту їх прийняття та затвердження загальними зборами учасників (засновників, акціонерів) товариства.

Таким чином, Лобанова Т.В. не мала повноважень на укладення договорів.

Крім зазначеного, Рішенням Господарського суду Київської області від 14.12.2009 року по справі № К21/272-09, було визнано недійсними:

- рішення Спостережної ради ВАТ «Київське спеціалізоване авто транспортне підприємство 1001» (код ЄДРПОУ 05521910), що оформлене протоколом № 3 від 02.03.2004 р.;

- рішення Спостережної ради ВАТ «Київське спеціалізоване авто транспортне підприємство 1001» (код ЄДРПОУ 05521910), що оформлене протоколом № 4 від 02.03.2004 р. визнати недійсним.

Саме рішенням Спостережної ради ВАТ «Київське спеціалізоване авто транспортне підприємство 1001» (код ЄДРПОУ 05521910), що оформлене протоколом № 3 від 02.03.2004р було надано Лобановій Т.В. дозвіл на оформлення та продаж.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 15 лютого 2013 року по справі №К21/272-09 було роз'яснення рішення господарського суду Київської області від 14.12.2009р. наступним чином.

- рішення Спостережної ради ВАТ «Київське спеціалізоване авто транспортне підприємство 1001» (код ЄДРПОУ 05521910), що оформлене протоколом №3 від 02.03.2004р. є недійсним з моменту його вчинення;

- рішення Спостережної ради ВАТ «Київське спеціалізоване авто транспортне підприємство 1001» (код ЄДРПОУ 05521910), що оформлене протоколом №4 від 02.03.2004р. є недійсним з моменту його вчинення.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про господарські товариства», акціонерне товариство, товариство з обмеженою і товариство з додатковою відповідальністю створюються і діють на підставі установчого договору і статуту, повне і командитне товариство - установчого договору. Установчі документи товариства у випадках, передбачених чинним законодавством, погоджуються з Антимонопольним комітетом України.

Відповідно до ст. 41 Закону України «Про господарські товариства», вищим органом акціонерного товариства є загальні збори товариства. У загальних зборах мають право брати участь усі акціонери, незалежно від кількості та виду акцій, власниками яких вони є.

Згідно п. 2 ст. 159 Цивільного кодексу України, встановлено, що до виключної компетенції загальних зборів акціонерів належать: внесення змін до статуту товариства, у тому числі зміна розміру його статутного капіталу; обрання членів наглядової ради, а також утворення і відкликання виконавчого та інших органів товариства; затвердження річної фінансової звітності, розподіл прибутку і збитків товариства; рішення про ліквідацію товариства.

Згідно ч. 6 статті 46 Закону України «Про господарські товариства», встановлено заборону участі членів спостережної ради в діяльності виконавчого органу товариства, що також свідчить про чітке розмежування законодавцем функцій органу контролю й регулювання діяльності товариства та виконавчим органом товариства, роботою якого керує голова Правління.

Виконання ж спостережною радою функцій загальних зборів суперечить компетенції спостережної ради, а саме: контролю за діяльністю виконавчого органу та захисту прав акціонерів, що передбачено ст. 160 ЦК України.

При наявності обмеження повноважень Голови Товариства на укладення угод на суму більше 100 000,00 грн., Спостережна рада Товариства, приймаючи рішення про відчуження частини об'єктів нерухомості та наділивши Голову правління Товариства повноваженнями, прийняття яких належить виключно вищому органу товариства - загальним зборам товариства, перевищила межі своїх повноважень.

Частиною 2 п. 38 постанови Пленуму Верховного суду України №13 від 24.10.2008р. „Про практику розгляду судами корпоративних спорів " визначено, що прийняття іншими органами товариства рішень з питань, віднесених до виключної компетенції загальних зборів (статті 145, 159 ЦК, стаття 41 Закону про господарські товариства), є перевищенням їхньої компетенції, а тому ці рішення можуть бути визнаними в судовому порядку недійсними.

28.02.2014 року Господарським судом Київської області у справі №122/14б-06/11 за заявою ліквідатора ВАТ «КСАТП 1001» Коптєвої А.Є. до Медведенко О.О., ТОВ «Ввіко» та ТОВ «Пеле-Інвест» про визнання договору недійсним винесено рішення яким: заяву задоволено; визнано недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу нерухомого майна від 11 березня 2004 року укладений між ВАТ «КСАТП 1001», в особі заступника Голови правління Лобанової Тетяни Василівни, що діяла на підставі нової редакції статуту, зареєстрованого Києво-Святошинською РДА за №1704 від 13.09.1999., протоколів загальних зборів акціонерів ВАТ «КСАТП 1001» від 05.09.2003 року, протоколу засідання спостережної Ради ВАТ «КСАТП 1001» № 3 від 02 березня 2004 року та Медведенко Ольгою Олександрівною, яка мешкає за адресою: м. Київ, вул. Баговутівська 8/10, кв. 48 та майно, яке знаходиться за адресою: 08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Механізаторів, 1, загальною площею 10703,5 кв.м., а саме: Ремонтні механічні майстерні: головний корпус-профілакторій (літ «Б»), загальною площею 7741 кв.м., Пункт астил. Мийки, сауна та очисні споруди (літ «В»), загальною площею 731 кв.м., Пункт астил. Мийки, сауна та очисні споруди (літ «Р»), загальною площею 242 кв.м., Пункт астил. Мийки, сауна та очисні споруди (літ «С»), загальною площею 34,6 кв.м., Туалет (літ «Ч»), загальною площею 36,9 кв.м., Компресорна (літ «Х»), загальною площею 94,8 кв.м., Котельня (літ «Т»), загальною площею 438,1 кв.м., Складське приміщення (літ «У»), загальною площею 978,2 кв.м., Майстерня середнього ремонту (літ «Ф»), загальною площею 406,9 кв.м.; Визнано недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу нерухомого майна від 08 квітня 2004 року укладений між Медведенко Ольгою Олександрівною та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ввіко», яке знаходиться за адресою: 08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Механізаторів, 1, загальною площею: 10703,5 кв.м., а саме: Ремонтні механічні майстерні: головний корпус-профілакторій (літ «Б»), загальною площею 7741 кв.м., Пункт астил. Мийки, сауна та очисні споруди (літ «В»), загальною площею 731 кв.м., Пункт астил. Мийки, сауна та очисні споруди (літ «Р»), загальною площею 242 кв.м., Пункт астил. Мийки, сауна та очисні споруди (літ «С»), загальною площею 34,6 кв.м., Туалет (літ «Ч»), загальною площею 36,9 кв.м., Компресорна (літ «Х»), загальною площею 94,8 кв.м., Котельня (літ «Т»), загальною площею 438,1 кв.м., Складське приміщення (літ «У»), загальною площею 978,2 кв.м., Майстерня середнього ремонту (літ «Ф»), загальною площею 406,9 кв.м.; визнано недійсним з моменту укладення Договір купівлі-продажу нерухомого майна від 07 квітня 2005 року укладений між ТОВ «Ввіко» та ТОВ «Пеле-Інвест», яке знаходиться за адресою: 08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Механізаторов, 1 загальною площею 459 кв.м.; вирішено питання стягнення судового збору з відповідачів.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.06.2014 року рідше господарського суду Київської області від 28.02.2014 року у справі № 122/14б-06/11 залишено без змін.

20.08.2014 р. Вищим господарським судом України винесено постанову у справі №122/14б-06/11, якою рішення суду першої інстанції частково змінено, а саме: змінено найменування судового акту господарського суду Київської області від 28.02.2014р. у справі № 122/14б-06/11 з "рішення" на "ухвалу"; ухвалу господарського суду Київської області від 28.02.2014 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.06.2014 у справі № 122/14б-06/11 у частині визнання недійсним договору купівлі - продажу нерухомого майна від 11.03.2004 р., укладеного між відкритим акціонерним товариством "Київське спеціалізоване автотранспортне підприємство 1001" та гр. Медведенко О.О., залишено без змін; ухвалу господарського суду Київської області від 28.02.2014 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.06.2014 р. у справі № 122/14б-06/11 у частині визнання недійсними договору купівлі - продажу нерухомого майна від 08.04.2004, укладеного між гр. Медведенко О.О. і ТОВ "Ввіко", та договору купівлі - продажу нерухомого майна від 07.04.2005, укладеного між ТОВ "Ввіко" і ТОВ "Пеле-інвест", скасовано. Прийнято у цій частині нове рішення, яким у задоволенні заяви ліквідатора ВАТ "Київське спеціалізоване автотранспортне підприємство 1001" арбітражного керуючого Коптєвої А.Є. про визнання недійсними договору купівлі - продажу нерухомого майна від 08.04.2004, укладеного між гр. Медведенко О.О. та ТОВ "Ввіко", та договору купівлі - продажу нерухомого майна від 07.04.2005, укладеного між ТОВ "Ввіко" та ТОВ "Пеле-інвест", відмовлено.

Вищий господарський суд України свою позицію обґрунтував наступним.

Відповідно до ч. 1 ст. 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Оскільки добросовісне набуття в розумінні статті 388 ЦК України можливе лише тоді, коли майно придбано не безпосередньо у власника, а в особи, яка не мала права відчужувати це майно, наслідком угоди, укладеної з таким порушенням, є не двостороння реституція, а повернення майна з незаконного володіння.

Права особи, яка вважає себе власником майна, не підлягають захисту шляхом задоволення позову до добросовісного набувача з використанням правового механізму, передбаченого статтями 215, 216 ЦК України. У разі встановлення наявності речово-правових відносин, до таких відносин не застосовується зобов'язальний спосіб захисту. У зобов'язальних відносинах захист прав особи, яка вважає себе власником майна, можливий лише шляхом задоволення віндикаційного позову, якщо є підстави, передбачені статтею 388 ЦК України, які дають право витребувати майно у добросовісного набувача. У випадку, якщо особа, яка вважає себе власником майна, не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв'язку з наявністю щодо цього права сумнівів або претензій з боку третіх осіб, то відповідно до статті 392 ЦК України права такої особи підлягають захисту шляхом пред'явлення позову про визнання права власності на належне цій особі майно.

Відповідно до пункту 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" норма частини першої статті 216 ЦК України не може застосовуватись як підстава позову про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, яке було відчужене третій особі. Не підлягають задоволенню позови власників майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження цього майна, які були вчинені після недійсного правочину. У цьому разі майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача - з підстав, передбачених частиною першою статті 388 Цивільного кодексу України.

Відповідна правова позиція викладена у постановах Верховного суду України від 11.12.2012 року у справі № 56/68, від 11.10.2011 року у справі № 5002-8/5447-2010, яка в силу ст. 111 прим. 28 ГПК України є обов'язковою для всіх судів України.

Відповідно до ч.3 ст. 35 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Враховуючи вище наведені судові рішення, що набрали законної сили, встановлені ними факти недійсності рішень Спостережної ради Заявника щодо відчуження майна Статутного капіталу (фонду), оформлених відповідними протоколами засідань цього Органу. п. 3.14-6.3.16 ст. 6.3 та пунктом з) ст. 6.4 Статуту ВАТ "Київське спеціалізоване автотранспортне підприємство 1001" в редакції від 13.09.1999р., відсутність волевиявлення ВАТ «КСАТП 1001» в особі повноваженого органу щодо відчуження спірного нерухомого майна не доказуються додатково.

В постанові Вищого господарського суду України від 20.08.2014 р. у справі №122/14б-06/11, судом зазначено, що правомірним є висновок суду першої інстанції, підтриманий судом апеляційної інстанції, про задоволення вимог ліквідатора щодо визнання недійсним договору від 11.03.2004, укладеного між ВАТ «КСАТП 1001» та гр. Медведенко О.О., проте спосіб захисту свого права відносно інших відповідачів, які придбали спірне майно пізніше у гр.Медведенко О.О., - ТОВ «Ввіко» та ТОВ «Пеле-Інвест», обрано неправильно, оскільки належним способом захисту порушеного права є подання віндикаційних позовів.

Таким чином, рішеннями вищевказаних судів, і зокрема постановою Вищого господарського суду України від 20.08.2014 року, встановлена відсутність волевиявлення ВАТ «КСАТП 1001» в особі уповноваженого органу, а саме уповноваженого органу управління, щодо відчуження спірного нерухомого майна, визнано недійсним правочин, за яким відчужено спірне майно та зазначено про наявність правових підстав для подання Заявником віндикаційної заяви (позову) до особи, що без достатньої правової підстави утримує чуже майно - ТОВ "Ввіко" в порядку ст. 388 ЦК України та п.п. 10, 11 ст. 17 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції до 19.01.2013 року з огляду на перебування заявника - ВАТ «КСАТП 1001» в процедурі банкрутства.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно датованої 06.06.2015 року №38655569, на дату судового розгляду спірне майно зареєстровано у Реєстрі прав власності на нерухоме майно за Відповідачем.

Згідно зі ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

У зв'язку з тим, що Договір купівлі-продажу нерухомого майна від 11.03.2004 року між ВАТ «КСАТП 1001» та Медведенко О.О. визнано судом недійсним, то Медведенко О.О. не набула права власності на нерухоме майно.

Відповідно до ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

У зв'язку з тим, що Медведенко О.О. не набула права власності на нерухоме майно, то вона і не мала прав на його відчуження до ТОВ «Ввіко», а отже право власності не переходило від Заявника до Медведенко О.О. та від останньої до ТОВ «Ввіко» тощо.

Відповідно до ст. 330 ЦК України, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до ст. 388 цього Кодексу майно не може бути витребувано у нього.

Згідно зі ст. 388 ЦК України добросовісне придбання можливе тоді, коли майно придбане не безпосередньо у власника, а у особи, яка не мала права відчужувати це майно. Наслідком угоди, укладеної з таким порушенням, є не двостороння реституція, а повернення майна з чужого незаконного володіння (віндикація).

Таким чином, у зв'язку з тим, що ТОВ «Ввіко» придбало майно у особи, яка не мала права відчужувати це майно, а у ВАТ «КСАТП 1001» вказане майно, вибуло з його володіння не з власної волі, то Заявник має право витребувати своє майно з чужого незаконного володіння, а саме у ТОВ «Ввіко», що відповідає правовій позиції висловленій Вищим господарським судом України у постанові від 20.08.2014 у справі №122/14б-06/11.

У зв'язку з тим, що ТОВ «ВВІКО», добровільно спірне нерухоме майно не повернуло, а отже не визнало право власності на спірне майно за ВАТ«КСАТП 1001», Заявник має право звернутись за захистом своїх не визнаних та порушених прав до суду із заявою про визнання права власності та витребування майна із чужого незаконного володіння.

Відповідно до ст. 387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

08.04.2015 р. ліквідатором ВАТ «КСАТП 1001» надіслано на адресу ТОВ «Ввіко» вимогу про повернення майна з чужого незаконного володіння вих.№08-1/01-34/16 від 08.04.2015 щодо повернення нерухомого майна відчуженого Позивачем за договором купівлі-продажу нерухомого майна від 11.03.2004, що визнаний недійсним з моменту укладення, ухвалою Господарського суду Київської області від 28.02.2014 в редакції постанови Вищого господарського суду України від 20.08.2014 р. у справі №122/14б-06/11. ТОВ «Ввіко» добровільно спірне нерухоме майно, утримуване без достатніх правових підстав, не повернуло, відповіді на вимогу ліквідатора ВАТ «КСАТП 1001» датовану 08.04.2015 р. не надало.

Відповідно до ст.ст. 34, 35 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

На підставі викладеного, з урахуванням матеріалів справи суд дійшов висновку про те, що відповідач є добросовісним набувачем спірного майна, відчуження спірного майна у заявника відбулося поза його волею, що встановлено судовими рішеннями в інших справах, які набрали законної сили, відповідач добровільно спірне майно заявнику на його вимогу не повернув, поставивши під сумнів право власності останнього.

Згідно ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Відповідно до ст. 16 цього ж кодексу, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а одним із способів захисту є визнання права.

Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені ч. 2 ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України.

Згідно ст. 41 Конституції України та ст. 321 Цивільного кодексу України, право власності є непорушним і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном (ч. 1 ст. 317 ЦК України). Так, право володіння означає юридично забезпечену власникові можливість мати майно у своєму безпосередньому фізичному чи юридичному віданні, у сфері свого фактичного господарського чи іншого впливу. Право користування - юридично закріплена можливість власника щодо використання майна та вилучення з нього корисних властивостей, а право розпорядження - юридично закріплена можливість власника самостійно вирішувати юридичну та фактичну долю майна.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (ст.328 ЦК України).

Згідно ст.392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до норми п. 11 ст. 17 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції до 19.01.2013 року стосовно угод визнаних недійсними в справі про банкрутство, все отримане за угодою повертається сторонам.

Заперечення відповідача спростовуються доказами, що містяться в матеріалах справи, та не приймаються судом до уваги.

Розмір оплати судового збору регулюється Законом України «Про судовий збір», а саме підпунктом 15 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону встановлено, що за заяви про визнання правочинів (договорів) недійсними та спростування майнових дій боржника в межах провадження у справі про банкрутство сплачується судовий збір в сумі одного розміру мінімальної заробітної плати.

Таким чином, судовий збір сплачений ліквідатором за подання заяви в межах провадження справи про банкрутство на підставі підпункту 15 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» правомірно, сума сплаченого судового збору в розмірі 1 218,00 грн., що відповідає одному мінімальному розміру заробітної плати встановленому на січень 2015 року, визначена Заявником правильно.

На підставі викладеного, вимоги ліквідатора Банкрута Старжинської Т.Ю. викладені у заяві про витребування майна із чужого незаконного володіння та визнання права власності підлягають задоволенню, а саме підлягає задоволенню вимога про визнання права власності заявника на спірне нерухоме майно, яке знаходиться за адресою: 08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м.Вишневе, вул.Механізаторів, 1, а саме нежитлові будівлі: Ремонтно-механічні майстерні: головний корпус-профілакторій (літ. Б), цегла, площа 7282,5 кв.м.; Пункт астил. мийки, сауна та очисні споруди (літ. В), цегла, площа 731,8 кв.м.; Пункт астил. мийки, сауна та очисні споруди (літ. Р), цегла, площа 242,3 кв.м.; Пункт астил. мийки, сауна та очисні споруди (літ. С), цегла, площа 34,6 кв.м.; Котельня (літ. Т), цегла, площа 438,1 кв.м.; Складське приміщення між котельн.гор.цех (літ. У), цегла, площа 978,2 кв.м.; Майстерня середнього ремонту (літ. Ф), цегла, площа 406,9 кв.м.; Компресорна (літ. Х), цегла, площа 94,8 кв.м.; Туалет (літ. Ч), цегла, площа 36,9 кв.м. та витребування спірного майна у відповідача. Витрати по сплаті судового збору покладаються на Відповідача.

Керуючись ст.ст. 17, 25 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ст.ст. 316, 317, 319, 321, 328, 387, 388, 392 ЦК України, ст. 20 ГК України, ст.ст. 34, 35, 44, 49 ГПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Задовольнити заяву ліквідатора ВАТ «Київське спеціалізоване автотранспортне підприємство 1001» Старжинської Т.Ю. про витребування майна із чужого незаконного володіння та визнання права власності повністю.

Визнати за Відкритим акціонерним товариством «Київське спеціалізоване автотранспортне підприємство 1001» (08132, Київська обл., Києво-Святошинський район, місто Вишневе, вулиця Механізаторів, будинок 1, код 05521910) право власності на нерухоме майно, яке знаходиться за адресою: 08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м.Вишневе, вул.Механізаторів, 1, а саме нежитлові будівлі: Ремонтно-механічні майстерні: головний корпус-профілакторій (літ. Б), цегла, площа 7282,5 кв.м.; Пункт астил. мийки, сауна та очисні споруди (літ. В), цегла, площа 731,8 кв.м.; Пункт астил. мийки, сауна та очисні споруди (літ. Р), цегла, площа 242,3 кв.м.; Пункт астил. мийки, сауна та очисні споруди (літ. С), цегла, площа 34,6 кв.м.; Котельня (літ. Т), цегла, площа 438,1 кв.м.; Складське приміщення між котельн.гор.цех (літ. У), цегла, площа 978,2 кв.м.; Майстерня середнього ремонту (літ. Ф), цегла, площа 406,9 кв.м.; Компресорна (літ. Х), цегла, площа 94,8 кв.м.; Туалет (літ. Ч), цегла, площа 36,9 кв.м.

Витребувати із чужого незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «Ввіко» (код ЄДРПОУ 13300531; 08132, Київська обл., Києво-Святошинський район, місто Вишневе, вулиця Механізаторів, будинок 1) у власність Відкритого акціонерного товариства «Київське спеціалізоване автотранспортне підприємство 1001» (код ЄДРПОУ 05521910; 08132, Київська обл., Києво-Святошинський район, місто Вишневе, вулиця Механізаторів, будинок 1) нерухоме майно, яке знаходиться за адресою: 08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м.Вишневе, вул.Механізаторів, 1, а саме нежитлові будівлі: Ремонтно-механічні майстерні: головний корпус-профілакторій (літ. Б), цегла, площа 7282,5 кв.м.; Пункт астил. мийки, сауна та очисні споруди (літ. В), цегла, площа 731,8 кв.м.; Пункт астил. мийки, сауна та очисні споруди (літ. Р), цегла, площа 242,3 кв.м.; Пункт астил. мийки, сауна та очисні споруди (літ. С), цегла, площа 34,6 кв.м.; Котельня (літ. Т), цегла, площа 438,1 кв.м.; Складське приміщення між котельн.гор.цех (літ. У), цегла, площа 978,2 кв.м.; Майстерня середнього ремонту (літ. Ф), цегла, площа 406,9 кв.м.; Компресорна (літ. Х), цегла, площа 94,8 кв.м.; Туалет (літ. Ч), цегла, площа 36,9 кв.м. Видати наказ.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ввіко» (08132, Київська обл., Києво-Святошинський район, місто Вишневе, вулиця Механізаторів, будинок 1, код 13300531) на користь Відкритого акціонерного товариства «Київське спеціалізоване автотранспортне підприємство 1001» (08132, Київська обл., Києво-Святошинський район, місто Вишневе, вулиця Механізаторів, будинок 1, код 05521910) 1 218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн. 00 коп. судового збору.

Наказ видати після вступу рішення в законну силу.

Суддя Л.Я. Мальована