cpg1251
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"07" липня 2015 р. Справа № 911/1897/15
Розглянувши матеріали справи за позовом Приватного акціонерного товариства «Димерське спецавтопідприємство-1006», с.Козаровичі, Київської області
до 1. Вишгородської районної державної адміністрації Київської області, м.Вишгород
2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Скад», с.Козаровичі, Київської області
про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки
Суддя А.Ю.Кошик
Представники:
Від позивача: Північук Л.І.
Від відповідача 1: не з'явився
Від відповідача 1: Марченко О.В.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «Димерське спец автопідприємство - 1006» (далі - позивач) до Вишгородської районної державної адміністрації Київської області (далі - відповідач 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Скад» (далі - відповідач 2) про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки.
Провадження у справі №911/1897/15 порушено відповідно до ухвали суду від 15.04.2015 року та призначено справу до розгляду на 14.05.2015 року.
Відповідач 1, належним чином повідомлений про час і місце розгляду спору, у судове засідання 14.05.2015 року без поважних причин не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не подав.
Представник відповідача 2 у судовому засіданні 14.05.2015 року подав відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечував, також просив суд витребувати у позивача додаткові документи та докази. Розгляд справи відкладався на 16.06.2015 року.
Представник позивача у судовому засіданні 16.06.2015 року подав письмові пояснення на відзив відповідача.
Відповідач 1, належним чином повідомлений про час і місце розгляду спору, у судове засідання 16.06.2015 року повторно без поважних причин не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не подав. Розгляд справи відкладався до 30.06.2015 року.
В судовому засіданні 30.06.2015 року оголошувалась перерва до 07.07.2015 року. Також, ухвалою від 30.06.2015 року продовжено строк розгляду справи.
В судовому засіданні 07.07.2015 року позивач позовні вимоги підтримав, відповідач 1 в судове засідання не з'явився, відповідач 2 проти позову заперечував.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами, у нарадчій кімнаті.
Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення розгляду справи у судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши надані сторонами докази та пояснення, судом встановлено наступне.
01.02.2007 року Вишгородською районною державною адміністрацією Київської області було прийнято Розпорядження № 42 «Про передачу в оренду земельної ділянки товариству з обмеженою відповідальністю «СКАД» під розміщення виробничої бази по виготовленню пінобетонних блоків та переробці деревини» (надалі - Розпорядження).
Даним Розпорядженням було вилучено земельну ділянку площею 0,9111 га із землекористування Приватного акціонерного товариства «Димерське спецавтопідприємство - 1006» та надано Товариству з обмеженою відповідальністю «СКАД» (відповідачу 2) в оренду термін терміном на 49 років земельну ділянку площею 0,9111 га під розміщення виробничої бази по виготовленню пінобетонних блоків та переробці деревини на території Козаровицької сільської ради Вишгородського району Київської області за межами населеного пункту.
На підставі зазначеного Розпорядження 23.02.2007 року між Вишгородською районною державною адміністрацією Київської області та Товариством з обмеженою відповідальністю «СКАД» було укладено Договір оренди земельної ділянки площею 0,9111 га під розміщення виробничої бази по виготовленню пінобетонних блоків та переробці деревини, кадастровий номер земельної ділянки 3221886401:20:024:0101, яка розташована на території Козаровицької сільської ради Вишгородського району Київської області.
Приватне акціонерне товариство «Димерське спецавтопідприємство-1006» вважає, що Договір оренди від 23.02.2007 року, укладений між Вишгородською районною державною адміністрацією Київської області та Товариством з обмеженою відповідальністю «СКАД», підлягає визнанню недійсним, оскільки спірна земельна ділянка перебувала в постійному користуванні Відкритого акціонерного товариства «Димерське спецавтопідприємство - 1006», правонаступником якого є позивач, і протиправно була вилучена в останнього та безпідставно надана та перебуває в оренді іншої особи (відповідача2).
Матеріалами справи підтверджується, що у 2007 році Відкрите акціонерне товариство «Димереьке епецавтопідприєметво-1006» звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Вишгородської районної державної адміністрації Київської області за участю третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю «СКАД» про визнання незаконним Розпорядження Вишгородської районної державної адміністрації Київської області від 01.02.2007 року № 42 «Про передачу в оренду земельної ділянки товариству з обмеженою відповідальністю «СКАД» під розміщення виробничої бази по виготовленню пінобетонних блоків та переробці деревини, та зобов'язання Вишгородської районної державної адміністрації Київської області скасувати Розпорядження від 01.02.2007 року № 42 «Про передачу в оренду земельної ділянки товариству з обмеженою відповідальністю «СКАД» під розміщення виробничої бази по виготовленню пінобетонних блоків та переробці деревини.
Постановою Господарського суду Київської області від 21.08.2007 року у справі № А8/166-07 було визнано Розпорядження Вишгородської районної державної адміністрації Київської області від 01.02.2007 року № 42 «Про передачу в оренду земельної ділянки товариству з обмеженою відповідальністю «СКАД» під розміщення виробничої бази по виготовленню пінобетонних блоків та переробці деревини» нечинним.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.06.2012 року у справі № А8/166-07 постанову Господарського суду Київської області від 21.08.2007 року залишено без змін.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18.12.2013 року К/800/50121/13 відмовлено у відкритті касаційною провадження за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «СКАД» на постанову Господарського суду Київської області від 21.08.2007 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20.06.2012 року у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Димереьке епецавтопідприєметво-1006» до Вишгородської районної державної адміністрації Київської області, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «СКАД» про визнання незаконним Розпорядження.
Таким чином, вищезазначеним судовими рішеннями Розпорядження Вишгородської районної державної адміністрації Київської області від 01.02.2007 року № 42 «Про передачу в оренду земельної ділянки товариству з обмеженою відповідальністю «СКАД» під розміщення виробничої бази по виготовленню пінобетонних блоків та переробці деревини» визнано нечинним. Відповідний факт вважається встановленим з моменту набрання судовим рішенням законної сили, що відбулось за наслідками його перегляду в апеляційному порядку, тобто з 20.06.2012 року.
Статтею 35 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.
Згідно ч. 1 та ч. 4 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Двостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.
Згідно зі ст. 648 Цивільного кодексу України зміст договору, укладеного на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, обов'язкового для сторін (сторони) договору, має відповідати цьому акту. Особливості укладення договору на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування встановлюються актами цивільного законодавства.
Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Частиною 1 ст. 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частинами 1 - 3, 5, 6 ст. 203 Цивільного кодексу України.
Згідно ч. 3 ст. 215 Цивільного кодексу України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Частиною 1 ст. 207 Господарського кодексу України передбачено, що господарське зобов'язання, яке не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади, визнано судом недійсним повністю або в частині.
Частиною 2 ст. 16 Закону України «Про оренду землі» визначено, що укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.
Згідно з п. 2.24, 2.26 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011 року «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин», для правильного вирішення спору про визнання недійсним договору оренди суттєве значення має з'ясування правового режиму спірної земельної ділянки та дотримання сторонами порядку передачі її в оренду згідно з вимогами статей 84, 118, 123, 124 ЗК України з урахуванням необхідності у певних випадках дотримання порядку її вилучення. З огляду на це судам потрібно встановлювати наявність у відповідної ради повноважень для вирішення питання щодо затвердження проекту відведення і передачі спірної земельної ділянки в оренду, а отже й дійсність укладеного договору, що оспорюється.
З огляду на це судам необхідно враховувати, що оскільки договір оренди укладається на виконання рішення органу місцевого самоврядування чи виконавчої влади, то без скасування таких рішень у встановленому законом порядку відсутні правові підстави для визнання відповідних договорів недійсними з підстав відсутності повноважень у відповідної місцевої ради чи органу виконавчої влади на затвердження проекту відведення та передачі спірної земельної ділянки в оренду.
У вирішенні спорів про визнання недійсними договорів оренди земельної ділянки суди мають з'ясовувати наявність на момент укладення оспорюваного договору оренди рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки, оскільки його відсутність суперечить вимогам пункту 5 частини четвертої статті 15 Закону України «Про оренду землі» та пункту 3 Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 N 677.
Також, розглядаючи справи у спорах про визнання недійсними договорів оренди, суди повинні з'ясовувати питання чинності рішень (розпоряджень), на підставі яких було укладено такі договори.
Відповідно до п. 2.29. вищевказаної постанови, договір оренди земельної ділянки може бути припинений лише на майбутнє, оскільки неможливо повернути вже здійснене за ним користування ділянкою, одночасно з визнанням договору недійсним господарський суд повинен зазначити в рішенні, що цей договір припиняється лише на майбутнє.
Враховуючи встановлений факт незаконності Розпорядження Вишгородської районної державної адміністрації Київської області від 01.02.2007 року № 42 «Про передачу в оренду земельної ділянки товариству з обмеженою відповідальністю «СКАД» під розміщення виробничої бази по виготовленню пінобетонних блоків та переробці деревини, приписам законодавства, що встановлено в судовому порядку та визнано нечинним Розпорядження, укладений на підставі на наведеного Розпорядження спірний Договір оренди від 23.02.2007 року земельної ділянки площею 0,9111 га підлягає визнанню недійсним, оскільки не відповідає ст. 648 Цивільного кодексу України, суперечить вимогам пункту 5 частини четвертої статті 15 Закону України «Про оренду землі» та пункту 3 Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 N 677.
При цьому, суд не приймає надані відповідачами заперечення проти позову, оскільки обов'язковою підставою виникнення орендних відносин щодо земельних ділянок, є відповідне рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання землі в оренду.
Оскільки Розпорядження, яке було підставою укладення спірного Договору, визнано нечинним у зв'язку з його незаконністю, підстави для укладення Договору оренди землі відсутні. Крім того, визнаючи нечинним Розпорядження, судом також було встановлено протиправність вилучення спірної земельної ділянки у позивача, тобто за відсутності чинного Розпорядження про вилучення, спірна земельна ділянка продовжує перебувати в постійному користуванні позивача.
Щодо заявленого відповідачем2 клопотання про застосування строку давності для вимоги про визнання недійсним Договору, укладеного 01.02.2007 року, суд зазначає, що на момент звернення до суду в кінці квітня 2015 року, строк давності не вважається пропущеним, оскільки особа дізналась про порушення свого права (виникли підстави для визнання Договору недійсним) лише з моменту набрання законної сили судовим рішенням про визнання нечинним Розпорядження Вишгородської районної державної адміністрації Київської області від 01.02.2007 року № 42 «Про передачу в оренду земельної ділянки товариству з обмеженою відповідальністю «СКАД» під розміщення виробничої бази по виготовленню пінобетонних блоків та переробці деревини» у справі № А8/166-07 з дня набрання судовим рішенням законної сили, що відбулось за наслідками його перегляду в апеляційному порядку, тобто з 20.06.2012 року.
Посилання відповідача2, що позивач мав знати про незаконність Договору оренди з моменту його укладення не приймається судом, оскільки для визнання недійсним Договору оренди землі обов'язковою умовою є визнання недійсним відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання землі в оренду, щодо якого спір тривав до червня 2012 року і до набрання судовим рішення законної сили були відсутні підстави стверджувати про незаконність Розпорядження.
Питання щодо наявності на спірній земельній ділянці об'єктів нерухомості відповідача2 не підлягає дослідження в межах даного спору, оскільки є самостійною підставою набуття права на землю чи вирішення відповідного спору щодо правомірності знаходження майна та застосування інших способів захисту права користування землею.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.
Таким чином, позовні вимоги позивачем доведені та обґрунтовані, відповідачами не спростовані, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.
Згідно зі ст. 49 Господарського кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідачів порівну виходячи з суми судового збору, яка підлягала сплаті з вимоги немайнового характеру - 1218 грн., тобто по 609 грн. з кожного. Зайво сплачені 609 грн. судового збору (сплачено 1827 грн. - підлягало сплаті 1218 грн. = 609 грн.) підлягають поверненню позивачу.
Керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Київської області, -
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Визнати недійсним Договір від 23.02.2007 року оренди земельної ділянки площею 0,9111 га під розміщення виробничої бази по виготовленню пінобетонних блоків та переробці деревини, кадастровий номер земельної ділянки 3221886401:20:024:0101, яка розташована на території Козаровицької сільської ради Вишгородського району Київської області, укладений між Вишгородською районною державною адміністрацією Київської області та Товариством з обмеженою відповідальністю «СКАД».
3. Стягнути з Вишгородської районної державної адміністрації Київської області (07300, Київська обл., м. Вишгород, пл. Шевченка, 1, код 23569369) на користь Приватного акціонерного товариства «Димерське спецавтопідприємство-1006» (07332, Київська обл., Вишгородський р-н, с.Козаровичі, вул. Приморська, 20, код 00902808) 609 грн. витрат по сплаті судового збору.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СКАД» (07332, Київська обл., Вишгородський р-н, с. Козаровичі, вул. Приморська, 20, код 30684286) на користь Приватного акціонерного товариства «Димерське спецавтопідприємство-1006» (07332, Київська обл., Вишгородський р-н, с.Козаровичі, вул. Приморська, 20, код 00902808) 609 грн. витрат по сплаті судового збору.
Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.
5. Повернути Приватному акціонерному товариству «Димерське спецавтопідприємство-1006» (07332, Київська обл., Вишгородський р-н, с.Козаровичі, вул. Приморська, 20, код 00902808) з Державного бюджету України 609 грн. зайво сплаченого судового збору.
Суддя А.Ю. Кошик
дата підписання 23.07.2015 року
Суд | Господарський суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 07.07.2015 |
Оприлюднено | 28.07.2015 |
Номер документу | 47234451 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні