Рішення

від 20.07.2015 по справі 921/527/15-г/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" липня 2015 р.Справа № 921/527/15-г/18

Господарський суд Тернопільської області у складі судді Охотницької Н.В.

за позовом Комунального підприємства "Тернопільводоканал" вул. Танцорова, 7, м.Тернопіль,46008

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопіль Комунал Сервіс" вул. Крушельницької, 18 , оф.105/5, 105/6, 105/7,м.Тернопіль,Тернопільська область,46027

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Комунальне підприємство "Тернопільська міська шляхово-експлуатаційна дільниця" вул. Тролейбусна, 7а, м.Тернопіль,46000

про, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, cтягнення заборгованості в сумі 19 211,72 грн, з яких 7 395,34 грн - основний борг, 7 395,34 грн. -пеня, 4 148,04 грн - інфляційні нарахування, 273,00 грн - 3% річних.

За участі представників сторін:

позивача: Чорненький В.В., довіреність № 193/15 від 04.02.2015 р.;

відповідача: Дейнека В.М., довіреність від 19.02.2015 р.;

третьої особи: не прибув.

В судовому засіданні учасникам судового процесу роз'яснено процесуальні права та обов'язки, передбачені статтями 20, 22, 27, 81-1 Господарського процесуального кодексу України. Технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

Суть справи: Комунальне підприємство "Тернопільводоканал" звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопіль Комунал Сервіс", за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача комунального підприємства "Тернопільська міська шляхово-експлуатаційна дільниця", про cтягнення заборгованості за спожиті послуги з водопостачання та водовідведення в сумі 25 201,95 грн.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на порушення третьою особою зобов'язань щодо оплати послуг, які виникли на підставі договорів № 292 від 18.06.2009 р., № 30292 від 12.06.2013 р. та від 31.12.2013 р., внаслідок чого комунальне підприємство "Тернопільська міська шляхово-експлуатаційна дільниця" допустило заборгованість, суму якої, у зв'язку з укладенням 27.02.2014 р. між відповідачем, позивачем та третьою особою договору про переведення боргу, заявлено до стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопіль Комунал Сервіс".

Ухвалою господарського суду від 20.05.2015 р. порушено провадження у даній справі та її розгляд призначено на 08.06.2015р., який судом було відкладено на 06.07.2015 р.

17.06.2015 р. позивачем через канцелярію господарського суду Тернопільської області подано заяву (вх. №14144) про зменшення позовних вимог в частині заявленої до стягнення пені на суму 7 395,34 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Враховуючи дану процесуальну норму, а також те, що заява не суперечить вимогам чинного законодавства України, остання приймається судом.

Таким чином, розгляд спору по суті здійснюється із урахуванням поданих змін.

Ухвалою суду від 06.07.2015 р. розгляд справи було відкладено на 16.07.2015 р.

В судовому засіданні 16.07.2015 р. представником відповідача заявлено усне клопотання, про що зафіксовано в формулярі (протоколі) судового засідання від 16.07.2015 р., про відкладення розгляду справи для надання ТОВ "Тернопіль Комунал Сервіс" можливості ознайомитись із матеріалами справи та підготувати обґрунтований відзив на позов.

Ухвалою суду від 16.07.2015 р. розгляд справи відкладено на 20.07.2015 р.

Представник позивача в судове засідання 20.07.2015 р. прибув, позовні вимоги, із урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, підтримав в повному обсязі. Просить суд позов задоволити.

Повноважний представник відповідача в судове засідання 20.07.2015 р. також прибув, однак обґрунтованого письмового відзиву суду не подав. Разом з тим, згідно усних пояснень представника відповідача в судовому засіданні, ТОВ "Тернопіль Комунал Сервіс" проти суми основного боргу не заперечує, однак вважає безпідставне нарахування 7 395,34 грн. - пені, 4 148,04 грн - інфляційних нарахувань та 273,00 грн - 3% річних, оскільки дані суми не були переведені на відповідача згідно договору від 27.02.2015 р. про переведення боргу.

Третя особа явку повноважного представника в призначені судові засідання жодного разу не забезпечила, витребуваних документів суду не надала, хоча про дату час і місце розгляду справи комунальне підприємство "Тернопільська міська шляхово-експлуатаційна дільниця" повідомлене належним чином, в порядку ст.ст. 64, 87 ГПК України.

В той же час, суд зазначає, що ухвала суду про порушення провадження по справі від 20.05.2015 р., яка була направлена третій особі на адресу зазначену у позовній заяві та спеціальному витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців ( вул. Тролейбусна, 7а, м.Тернопіль,46000) повернулася до суду із довідкою підприємства зв'язку із зазначенням "за закінченням терміну зберігання".

У відповідності до п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Отже, судом вжито всі залежні від нього заходи для повідомлення третьої особи про час і місце розгляду справи та забезпечення явки представника останньої в судові засідання для реалізації нею права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

З огляду на те, що товариством з обмеженою відповідальністю "Тернопіль Комунал Сервіс" до матеріалів справи не долучено письмового відзиву на позов, вирішення спору здійснюється за наявними в справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та заперечення представника відповідача, оцінивши подані наявні у справі докази, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення, виходячи з наступного.

Згідно ст. 1 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів мають підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності. Майново - господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько - договірними зобов'язаннями (ч. 1 ст. 179 Господарського кодексу України).

18.06.2009 р. між Комунальним підприємством "Тернопільводоканал" (надалі Виробник) та комунальним підприємством "Тернопільська міська шляхово-експлуатаційна дільниця" (надалі Споживач) укладено договір № 292 про надання послуг з водопостачання та водовідведення (далі по тексту - Договір), у відповідності до умов якого Виробник зобов'язується здійснювати забезпечення Споживача питною водою та забезпечити відведення стічної води (п. 1.1. Договору).

Споживач, у свою чергу, згідно з п. 1.2. Договору зобов'язується своєчасно і повністю оплачувати надані йому послуги належно експлуатувати водопровідні і каналізаційні мережі, прилади та пристрої на них, які перебувають у нього на балансі, відповідати за технічний стан і збереження водолічильників, водомірних вузлів та пломб тощо.

Згідно з пунктом 1.3. Договору Сторони договору зобов'язуються належно виконувати умови даного Договору, вимоги нормативно - правових актів, які регулюють відносини, що становлять предмет укладеного між контрагентами договору.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Однак, комунальне підприємство "Тернопільська міська шляхово-експлуатаційна дільниця" не забезпечило належне дотримання та виконання умов укладеного між контрагентами договору, внаслідок чого станом на 27.02.2014 р. за послуги водопостачання та водовідведення, в тому числі відведення і очищення стічних вод в період дощів та сніготанення, допустило заборгованість перед позивачем в сумі 8 048,06 грн.

При цьому, облік води, використаної третьою особою, відповідно до п.2.1 Договору, визначається за показниками водолічильника. Показники водоміра зазначено у рапортах про використання питної води КП "Тернопільська міська шляхово-експлуатаційна дільниця" та рахунках (копії знаходяться в матеріалах справи).

Кількість господарсько - побутових стічних вод, визначається пропорційно до кількості води, отриманої з комунального водопроводу відповідно до п.1 п.5.29 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Мінжитлокомунгоспу України № 190 від 27.06.2008р. (далі по тексту - Правила користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення №190).

Окрім вищенаведеного, КП "Тернопільська міська шляхово-експлуатаційна дільниця", згідно з п.2.15 Договору № 292 від 18.06.2009 р., взяло на себе зобов'язання проводити оплату за послуги водовідведення і очищення стоків, яка визначається розрахунковим методом відповідно до території споживача та згідно з нормами ДСТУ 3013-95 "Правила контролю за відведенням дощових і снігових стічних вод з територій міст і промислових підприємств" та даних гідрометеослужби. Нарахування за стічні води проведено відповідно до п.п. 4.10-4.13 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України.

Відповідно до п.1.5, п. 1.6 Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України та Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових стічних вод у системи каналізації населених пунктів, водоканали розробляють місцеві Правила приймання стічних вод підприємств у систему каналізації населеного пункту, які в подальшому затверджуються виконавчими органами місцевих рад.

Місцеві правила приймання згідно з Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" затверджують виконавчі органи місцевих рад за поданням Водоканалів після погодження з територіальними органами Мінекоресурсів та Міністерства охорони здоров'я України. Місцеві правила приймання є обов'язковими для всіх підприємств, яким Водоканали надають послуги з водовідведення та які розташовані на території даної місцевої ради. Водоканали встановлюють кожному конкретному підприємству режими і нормативи скиду забруднюючих речовин у систему каналізації населеного пункту, які не підлягають погодженню з місцевими органами Мінекоресурсів та Міністерства охорони здоров'я України (п.п. 1.6.,1.7. Правил приймання стічних вод № 37).

При цьому, Правила приймання стічних вод у міську каналізаційну мережу м. Тернополя затвердженні рішенням Виконавчого комітету Тернопільської міської ради № 650 від 14.07.2004р. погоджені з місцевими органами Мінекоресурсів та Міністерства охорони здоров'я України та введені в дію з 09.08.2004р. (далі по тексту - місцеві Правила приймання стічних вод у міську каналізаційну мережу м. Тернополя).

Зважаючи на прийняття виконавчим комітетом Тернопільської міської ради рішення № 650 від 14.07.2004 р. "Про затвердження Правил приймання стічних вод у міську каналізаційну мережу м. Тернополя", позивачем проводиться нарахування за відведення стічних вод в період дощів і сніготанення, які потрапляють в каналізаційну мережу м. Тернополя та в подальшому на очисні споруду КП "Тернопільводоканал".

Вартість послуг за відведення дощових стоків визначається за встановленим тарифом на водовідведення та обсягом дощових стоків, які були скинуті в каналізаційну мережу.

Об'єми дощових стоків розраховуються згідно з формулою визначеною в п. 4.11 Правил користування системами централізованого водопостачання та водовідведення в населених пунктах України.

Тарифи на послуги водопостачання та водовідведення затверджені постановами № 233 від 22.11.2013 р. та № 161 від 13.09.2013 р. Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг.

Також, пунктом 2.11 договору № 292, сторони погодили, що в будь - якому випадку оплата повинна бути проведена не пізніше 15 числа наступного місяця за місяцем, у якому ці послуги надавалися.

Таким чином, загальна заборгованість КП "ТМШЕД" перед позивачем за послуги водопостачання та водовідведення, в тому числі відведення і очищення стічних вод в період дощів та сніготанення складає 8 048,06 грн.

Крім того, відповідно до розділу ІІІ особливі умови вищезазначеного договору та, зокрема п.3.6 договору № 292, споживач зобов'язується дотримуватись допустимих показників шкідливих речовин у стічних водах, що скидаються ним у міську каналізаційну мережу та які встановлені п. 1.18 Правил приймання стічних вод у комунальну каналізацію м. Тернополя.

З метою контролю якості стічних вод, що надходять від абонентів, позивач здійснює відбір разових проб у відповідності до п.п. 6.8-6.13 Правил приймання стічних вод у комунальну каналізацію м. Тернополя.

Представниками позивача в присутності представника КП "ТМШЕД" проведено відбір проб стічних вод, за результатами дослідження яких проведено дослідження якості стічних вод. В наведених вище пробах виявлено перевищення допустимих показників якості стічних вод.

У випадку порушення абонентом Правил приймання стічних вод у комунальну каналізацію м. Тернополя в частині недотримання показників допустимих величин концентрації забруднюючих речовин у стічних водах, споживач зобов'язаний (п.4.5 договору № 292) сплатити на рахунок позивача плату за перевищення таких показників, згідно з Інструкцією про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів (п.3.5).

Норматив плати за скид понаднормативних забруднень, за період охоплений позовними вимогами, встановлений рішенням виконавчого комітету Тернопільської міської ради № 923 від 21.08.2013 р. в розмірі 2,551 грн за 1 м 3 стічних вод.

Враховуючи виявлені перевищення вмісту забруднюючих речовин у стічних водах абонента, споживачу додатково виставлено рахунки за перевищення допустимих показників якості стічних вод, які були вручені представнику споживача під розписку.

Вказані вище рахунки оплачені не були, а загальна заборгованість по нарахуванням за перевищення допустимих показників якості стічних вод становить суму в розмірі 2 913,04 грн.

Окрім того, між Комунальним підприємством "Тернопільводоканал" та КП "Тернопільська міська шляхово-експлуатаційною дільницею" були укладені договори від 12.06.2013 р. та від 31.12.2013 р. про надання послуг з очищення стічних вод, відповідно до яких позивач бере на себе зобов'язання приймати від третьої особи стічні води, які скидаються спеціалізованим автотранспортом марки ГАЗ ДНЗ 7095 АІ ємністю 3,75 м 3. В свою чергу, перевізник зобов'язується своєчасно здійснювати оплату за надані послуги та належним чином виконувати взяті на себе зобов'язання, згідно умов договорів.

При цьому, КП "ТМШЕД" не належно здійснило оплату наданих йому послуг з очищення стоків, в результаті чого виникла заборгованість за вказані послуги в сумі 434,24 грн.

Разом з тим, між комунальним підприємством "Тернопільводоканал", комунальним підприємством "Тернопільська міська шляхово - експлуатаційна дільниця" та ТОВ "Тернопіль Комунал Сервіс", в порядку ст.ст. 520-522 Цивільного кодексу України, 27.02.2014 р. був укладений договір про переведення боргу.

Відповідно до п.1.1. зазначеного вище договору заборгованість КП "ТМШЕД" перед КП "Тернопільводоканал" на загальну суму 11 395,34 грн (8 048,06 грн за послуги водопостачання та водовідведення, 2 913,04 грн за перевищення допустимих показників якості стічних вод, 434, 24 грн за послуги з очищення стічних вод) була переведена на ТОВ "Тернопіль Комунал Сервіс".

Згідно з п.2.2. договору від 27.02.2014 р. відповідач зобов'язався оплатити спірну заборгованість до 10.03.2014 р.

Відповідно до ст.174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема з господарського договору та в результаті дій суб'єктів, з якими закон пов'язує настання правових наслідків.

За правилами ст.520 ЦК України боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора.

Заміна боржника в зобов'язанні (переведення боргу) передбачає перехід від первісного боржника до нового боржника зобов'язання (обов'язків, що складають його зміст) і відповідальності за його виконання.

Таким чином, договір про переведення боргу - це багатосторонній правочин за участю первісного боржника, нового боржника та кредитора.

Відповідно до ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно ст. 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності до ст. 202 ГК України, ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до договору про переведення боргу відповідач мав оплатити заборгованість в сумі 11 395,34 грн до 10.03.2014 р.

Як вбачається із матеріалів справи відповідачем 07.04.2014 р. проведено часткову оплату заборгованості, а саме в сумі 4 000,00 грн.

Таким чином, станом на момент звернення позивача до суду, а також на дату винесення рішення заборгованість ТОВ "Тернопіль Комунал Сервіс" перед КП "Тернопільводоканал" становить 7 395,34 грн.

Крім вказаного вище, позивач заявляє вимоги про стягнення з відповідача пені в розмірі 7 395,34 грн.

Згідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (п.3 ст.611 Цивільного кодексу України).

Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов'язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановлених законом або договором мір відповідальності.

Відповідно до ст.ст. 546, 549 ЦК України, ст. 230 Господарського кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею), іншими видами забезпечення встановленими договором або законом.

Умовами договору від 27.02.2014 р. про переведення боргу (п. 3.1) встановлено, що у випадку невиконання чи прострочення виконання новим боржником зобов'язань, визначених договором про переведення боргу, кредитор вправі вимагати оплати пені в розмірі 1% від суми недовиконаного зобов'язання за кожен день такого порушення.

Із письмових та усних пояснень представника позивача вбачається, що у договорі про переведення боргу визначено пеню у розмірі 1% на підставі Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне виконання плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" №686-ХІ від 20.05.1999 року, відповідно до якого відповідальність замовника за порушення термінів оплати у вигляді сплати пені встановлюється в розмірі 1 % від невчасно сплаченої суми за кожен день протерміновання, але не більше ста відсотків загальної суми боргу.

До суб'єктів підприємницької діяльності, які використовують для провадження своєї діяльності нежилі будинки і приміщення, що належать таким суб'єктам - на праві власності або орендовані ними на підставі договору, у разі несвоєчасного розрахунку за спожиті комунальні послуги не застосовуються положення Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", натомість слід керуватися вимогами спеціального нормативного акта - Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне виконання плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій". При цьому розмір пені має становити 1 % від суми прострочення платежу за кожен день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 % загальної суми боргу (постанова Верховного Суду України від 16 квітня 2013 р. у справі N 3-6гс13).

Суд звертає увагу позивача, що до даних правовідносин, що склались між позивачем та відповідачем на підставі договору про переведення боргу відсутні спеціальні нормативні акти, які регулюють, нарахування пені. При цьому, суд критично оцінює пояснення позивача з приводу того, що відповідно до договору від 27.02.2014 р. первісний боржник переводить свій борг (всі обов'язки) за договором № 292 від 18.06.2009 р., в тому числі і пеню в розмірі 1% від суми невиконаного зобов'язання за кожен день такого порушення, оскільки в договорі від 27.02.2014 р. про переведення боргу в п.1.1 чітко визначено, що новий боржник приймає на себе обов'язки первісного боржника за основним договором (№ 292 від 18.06.2009 р.) в частині оплати заборгованості, що станом на 26.02.2014 р. становить суму в розмірі 11 395,34 грн (8 048,06 грн за послуги водопостачання та водовідведення, 2 913,04 грн за перевищення допустимих показників якості стічних вод, 434, 24 грн за послуги з очищення стічних вод), тобто без суми пені в розмірі 1% від суми невиконаного зобов'язання за кожен день такого порушення.

Крім того, суд звертає увагу позивача, що у 4 розділі "Відповідальність сторін" основного договору № 292 від 18.06.2009 р. передбачена відповідальність споживача за несвоєчасні розрахунки за надані йому послуги у вигляді сплати пені, в порядку Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне виконання плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій", в розмірі 0,5 % від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, але не більше 100% загальної суми боргу, а не 1%, як просить стягнути позивач з нового боржника.

Таким чином, розглянувши представлений позивачем розрахунок пені, суд дійшов висновку, що у даному випадку слід керуватися положеннями Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", оскільки спірні правовідносини виникли між позивачем та відповідачем на підставі договору від 27.02.2014 р. про переведення боргу, на які поширюються загальні вимоги щодо договірних зобов'язань. Тоді як, Закон України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне виконання плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" відноситься до спеціального законодавства в сфері відповідальності за несвоєчасне внесення плати за надані позивачем послуги.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно зі ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього закону, обчислюється від суми просточеного платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України , що діяла у період, за який сплачується пеня.

Так, судом самостійно здійснено перерахунок пені за період з 19.05.2014 р. по 10.09.2014 р. з допомогою інформаційно-аналітичного центру "Ліга", та визначено, що остання складає 510,78 грн (розрахунок знаходиться у матеріалах справи).

В частині позовних вимог про стягнення 6 884,56 грн пені слід відмовити.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розглянувши та перевіривши з допомогою інформаційно-аналітичного центру "Ліга" представлений позивачем розрахунок 3% річних в сумі 273,00 грн та інфляційних нарахувань в сумі 4 148,04 грн, з огляду на несвоєчасне виконання відповідачем своїх зобов'язань та наявність заборгованості за договором від 27.02.2014р. про переведення боргу, суд вважає вимоги позивача в цій частині обґрунтованими та такими, що підлягають задоволення.

Разом з тим, судом не приймаються до уваги заперечення відповідача про те, що в товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопіль Комунал Сервіс" відсутній обов'язок щодо сплати 3% річних та інфляційних нарахувань, згідно договору від 27.02.2014 р. про переведення боргу, оскільки обов'язок боржника у вигляді сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми виник на підставі закону (ч. 2 ст. 625 ЦК України).

Згідно вимог ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

При таких обставинах справи, позовні вимоги в частині стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопіль Комунал Сервіс" на користь комунального підприємства "Тернопільводоканал" 7 395,34 грн основного боргу, 510, 78 грн пені, 273,00 грн три відсотки річних та 4 148,04 грн інфляційних нарахувань підлягають до задоволення як такі, що підтверджені матеріалами справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та не спростовані відповідачем.

У відповідності до вимог ст. ст. 44 - 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача пропорційно до задоволених вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 1, 2, 4, 12, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопіль Комунал Сервіс" (вул. Крушельницької, 18 , оф.105/5, 105/6, 105/7,м.Тернопіль,Тернопільська область,46027, ідентифікаційний код 37977515) на користь комунального підприємства "Тернопільводоканал" (вул. Танцорова, 7, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 03353845):

- 7 395 (сім тисяч триста дев'яносто п'ять) грн 34 коп. основного боргу;

- 510 (п'ятсот десять) грн 78 коп. пені;

- 273 (двісті сімдесят три) грн 00 коп. три відсотки річних;

- 4 148 (чотири тисячі сто сорок вісім) грн 04 коп. інфляційних нарахувань;

- 1172 (одну тисячу сто сімдесят дві) грн 29 коп. судового збору;

3. Наказ видати стягувачеві після набрання судовим рішенням законної сили.

4. В решті позову відмовити.

Сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили протягом десяти днів з дня його підписання 22.07.2015 р. через місцевий господарський суд.

Суддя Н.В. Охотницька