Рішення

від 16.07.2015 по справі 922/433/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" липня 2015 р.Справа № 922/433/14

Господарський суд Харківської області у складі:

головуючий суддя Шарко Л.В.

судді: Суслова В.В. , Лавренюк Т.А.

при секретарі судового засідання Васильєвой Л.О.

розглянувши справу

за позовом ТОВ "Салида", м. Харків 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державне підприємство "Південна залізниця" в особі відокремленого підрозділу "Харківська дирекція залізничних перевезень", м. Харків 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Харківське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України, м. Харків до ПАТ "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" в о. Харківської філії ПАТ "Київ - Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту", м. Харків про зобов'язання укласти договір за участю представників:

позивача - Сиваченко Е.П., директор;

відповідача - Діденко А.М., довіреність № 127 від 25.12.13р.; Мікаров В.В., довіреність № 137 від 25.12.13р.; Бондаренко А.М., довіреність № 82 від 24.02.14р.;

3-я особа (ДП "Південна залізниця" в особі відокремленого підрозділу "Харківська дирекція залізничних перевезень") - Мітронов М.І.;

3-я особа (Харківське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України), Ващенко А.В., довіреність № 83 від 10.11.14р.;

Судовий експерт - Власенко В.В., свідоцтво №1668 від 29.11.13р.;

Фахівець Запара В.М., паспорт серії МК 925162 виданий Жовтневим РВ ХМУ УМВС України в Харківській області 03 серпня 1998 року Жовтневим РВ ХМУ УМВС України в Харківській області;

Фахівець Хала М.М. - не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Салида" звернулось до господарcького суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить зобов'язати Приватне акціонерне товариство "Київ - Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" в особі відособленого підрозділу Харківської філії приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" укласти договір №10 про надання послуг в редакції Позивача. Судові витрати просить покласти на відповідача.

Ухвалою суду від 12.02.14р. за позовною заявою було порушено провадження по справі та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні.

Ухвалою суду від 26.02.14р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державне підприємство "Південна залізниця" в особі відокремленого підрозділу "Харківська дирекція залізничних перевезень".

На підставі ухвали господарського суду Харківської області від 25.03.14р. та розпорядження В.О. голови суду від 25.03.14р. №530 для розгляду справи №922433/14 призначено судову колегію у складі: головуючий суддя Шарко Л.В., судді Аріт К.В., Смірнова О.В.

Ухвалою суду від 25.03.14р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Харківське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України.

Ухвалою суду від 30.05.14р. по справі було призначено проведення судової економічної експертизи, проведення якої доручено ХНДІСЕ ім. Заслуженого Професора М.С. Бакаріуса.

27.04.15р. за вх. №1224 до господарського суду від судового експерта надійшов висновок по комплексній експертизі №6863 від 20.04.15р.

14.05.15р. на підставі Протоколу автоматизованого розподілу справи (повторний розподіл) для розгляду справи призначено судову колегію у складі: головуючий суддя Шарко Л.В., судді Аріт К.В., Лавренюк Т.А.

На підстав розпорядження керівника апарату господарського суду Харківської області від 10.06.15р. та протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 10.06.15р., у зв`язку з відпусткою судді Аріт К.В., змінено склад колегії та призначено суддю Суслову В.В.

Представник позивача в судовому засіданні 16.07.15р. підтримав позовні вимоги, просив суд позов задовольнити.

Представники відповідача в судовому засіданні 16.07.15р. проти позову заперечували, просили суд в задоволенні позову відмовити.

Представник 3-ї особи (ДП "Південна залізниця" в особі відокремленого підрозділу "Харківська дирекція залізничних перевезень") в судовому засіданні 16.07.15р. проти позову заперечував.

Представник 3-ї особи (Харківське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України) в судовому засіданні 16.07.15р. вирішення питання щодо спору покладає на розсуд суду.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Салида" є власником залізничної колії довжиною 12,5 м., яка примикає до станції Харків - Балашовський Державного підприємства "Південна залізниця".

27 листопада 2013 Відповідач за № 632 направив супроводжувальний лист з проектом договору №10 від 01.01.2014р. для підписання, скріплення печаткою та повернення 2 екземплярів на його адресу. Зазначений лист був отриманий 03.12.2013 та в 20-денний строк підписаний з застереженням "З протоколом розбіжностей", які і був повернутий разом з примірником договору та протоколом розбіжностей Відповідачу.

26 грудня 2013 року за №722 Позивачем отриманий супровідний лист до протоколу узгодження розбіжностей до договору від 03.01.2014 №10. Відповідно до протоколу узгодження розбіжностей від 26.12.2013 узгоджені наступні пункти договору в редакції Позивача: п.7.2.2, 7.3.1, частково Додаток 1 в частині заміни по тексту "договірні ціни/тарифи" в усіх відмінках на "договірні ціни"; не узгоджені - п.2.4. Додаток 1 п.1.1, 1.4, 1.7, 1.8.

Позивач вважає правомірним та обґрунтованим викладення спірного договору в редакції Позивача по наступним підставам. По-перше, по пункту 2.4 договору: Як свідчить текст проекту договору, 1 речення 2 та третього абзацу дублюють один одного. Наказом Міністерства транспорту України від 25 лютого 1999 р. №113 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15 березня 1999 р. за №165/3458) затверджені «Правила користування вагонами і контейнерами (ст. 119 - 126 Статуту залізниць України)» (далі Правила), згідно з п.2 якого встановлено, що «за користування вагонами і контейнерами вантажовідправники, вантажоодержувачі, власники під'їзних колій, порти, організації, установи, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності (далі - вантажовласники) вносять плату», тобто, об'єктами плати за користування вагонами є також і вантажовідправники.

Нормами п. 6 Правил встановлено: час користування обчислюється окремо для кожного вагона і контейнера за його номером. Номерному обліку часу користування підлягають усі вагони і контейнери, подані під вантажні операції на місцях загального користування, а на місцях незагального користування - вагони і контейнери парку залізниць України й інших держав, передані на під'їзні колії або орендовані ділянки колій.

Усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, що знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника.

По-друге, по пункту 1.1 Додатку 1. Позивачем в протоколі розбіжностей щодо п.1.1 Додатку 1 вказано щодо договірної ' ціни в розмірі 12,60 грн. (без ПДВ) 1 тонну вантажу за перевезення вантажу на відстань до 3-х км. Відповідач в умовах спірного договору зазначену ціну збільшив до 14,61 грн., на що не погоджується Позивач та вважає, що для цього відсутні обґрунтовані підстави: в листі від 26.12.2013 №722 Відповідач вказує на те, що формування цін на перевезення вантажів ПрАТ «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту» проводиться відповідно до Методичних рекомендацій щодо формування тарифів на перевезення вантажів та інші послуги, затверджені наказом Мінтрансзв'язку від 30.11.2007 №1094, далі Рекомендації), перегляд тарифів проведено з урахуванням зміни ціноутворюючих факторів. До листа додана калькуляція розрахунку тарифу на перевезення вантажів за 1 тонну вантажу, затверджена наказом від 30.08.2013 №37. Але без наявності розшифровки по статтям витрат, неможливо встановити правильність наведених сум витрат, складову статті, що унеможливлює можливість пересвідчитись в її обґрунтованості та правильності. Крім того, виникає сумнів наявність даного наказу в зв'язку з тим, що з дати його прийняття та введення в дію не була надана відповідна пропозиція Відповідачем Позивачу;

Позивач не погоджується з віднесенням до перевезення вантажів та подальшою оплатою за порожній рухомий склад, який після вивантаження Відповідач повертає станції Харків-Балашовський. Як зазначено в рекомендаціях (п.15), плата за перевезення порожніх вагонів здійснюється в разі, коли вони прямують як вантажі на своїх осях при укладанні договору на перевезення вантажу - заповнення накладної, що не проводиться при поверненні порожнього рухомого складу після вивантаження.

По-третє, по пункту 1.4 Додатку 1. Відповідачем в п.1.4 Додатку 1 зазначено: «1.4. За встановлення чи вилучення гальмівних башмаків (за укладання гальмівних башмаків) - 8,52 грн. (без ПДВ) за одну операцію».

Позивач в протоколі розбіжностей зазначив про виключення цього пункту в зв'язку з тим, що гальмівні башмаки є його власністю Позивача, тому стягнення Відповідачем за це плати при відсутності правових підстав є неправомірним.

По-четверте, по пункту 1.7 Додатку 1. Позивач в протоколі розбіжностей зазначив про виключення даного пункту «1.7. Комісійний огляд залізничної колії Замовника на відповідність її вимогам Правил технічної експлуатації підприємств промислового залізничного транспорту - 315,99 грн. (без ПДВ) за одну годину роботи комісії», з чим Відповідач не погодився.

Позивачем не прийняті умови даного пункту з зв'язку з відсутністю нормативних підстав та обґрунтування вартості роботи в розмірі 315,99 грн. (без ПДВ) за одну годину роботи комісії.

По-п`яте, по пункту 1.8 Додатку 1. Позивач в протоколі розбіжностей зазначив про встановлення договірної ціни за послуги по даному пункту в розмірі 157,74 грн. (без ПДВ) замість 315,99 грн., з чим не погодився Відповідач, але при цьому не надав в обґрунтування жодного документа.

Як зазначає відповідач, нарахування плати за користування вагонами, в якому перевозиться вантаж Позивачеві, проводиться тільки за вагони які належать Державній адміністрації залізничного транспорту України або інших державних адміністрацій країн СНД та Балтії (надалі - інвентарні вагони). Нарахування плати за користування вагонами, які належать підприємствам та організаціям, якщо ці вагони знаходяться на під'їзних залізничних коліях Укрзалізницею не проводиться. Статтями 119-12.6 Статуту залізниць України (затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457) (надалі - Статут), передбачається внесення плати за користування інвентарними вагонами при знаходженні їх на під'їзних залізничних коліях. Цими ж статтями Статуту визначається, що порядок нарахування та внесення цієї плати встановлюється Правилами.

Правилами користування вагонами і контейнерами, що затверджені наказом Мінтрансу України від 25.02.1999 за № 113, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 15.03.1999 за № 165/3458 зі змінами та доповненнями, визначено хто проводить нарахування плати за користування вагонами, за допомогою яких документів ведеться облік часу користування та як нараховується плата за користування вагонами. Ставки плати за користування вагонами є державними регульованими та наведені в Збірнику тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги. Тарифне керівництво № 1 (затверджене наказом МТЗУ від 26.03.2009 за № 317, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 15.04.2009 за № 340/5096). Таблицею № 1 розділу V Тарифного керівництва № 1 визначені ставки плати за користування вагонами без врахування підвищую чого коефіцієнту, що вводиться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері залізничного транспорту.

Відповідач звертає увагу на те, що нарахування плати за користування вагонами проводиться не Відповідачем а Укрзалізницею. Через Відповідача відповідно до підпункту 3.7. пункту 3 Правил обслуговування залізничних під'їзних колій, які розроблені на підставі статей 12, 64-77 Статуту залізниць України (затверджені наказом Мінтрансу України від 12.11.2000 за № 644 зареєстровані в Міністерстві юстиції України від 24.11.2000 за № 875/5096 зі змінами та доповненнями) проводяться тільки розрахунки.

З вищевказаного відповідач робить висновок про те, що нарахування плати за користування інвентарними вагонами проводиться по державним регульованим ставкам, Укрзалізницею а через Відповідача проводяться тільки розрахунки з Позивачем і запропонована редакція, а саме третій абзац "... Замовник проводить оплату Виконавцю за користування вагонами в визначеному Замовником розмірі ...» не може бути прийнята Відповідачем тому, що розмір визначається діючими Правилами користування вагонами і контейнерами.

Згідно закону України "Про ціни і ціноутворення" в народному господарстві застосовуються вільні ціни і тарифи, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи.

Вільні ціни і тарифи встановлюються на всі види продукції, товарів і послуг, за винятком тих, по яких здійснюється державне регулювання.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін і (тарифів)" від 25.12.1996 № 1548 не передбачено державне регулювання тарифів на перевезення вантажів по під'їзним залізничним коліям міжгалузевих підприємств промислового залізничного транспорту. Таким чином, надання зазначених послуг здійснюється за вільними (договірними) тарифами.

Відповідач звертає увагу на те, що з метою впровадження єдиного порядку формування тарифів на комплекс робіт і послуг, що надаються підприємствами промислового залізничного транспорту, наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 30.11.2007 за № 1094 були затверджені "Методичні рекомендації щодо формування тарифів на перевезення вантажів та інші послуги, що надаються ПрАТ "Київ - Дніпровське МППЗТ" (далі- Методичні рекомендації), які погоджені з Антимонопольним комітетом України. Ці Методичні рекомендації використовуються всіма підрозділами що входять до складу Відповідача при розрахунку вартості тарифів на послуги.

У відповідності до ч. 5 ст. 49 Закону України "Про захист економічної конкуренції", відповідач не має права застосовувати різні ціни чи різні інші умови в рівнозначних угодах суб'єктам господарювання. Тому Відповідач запропонував Позивачеві ці самі умови та ціни які застосовує для всіх суб'єктів господарювання з якими в нього є договірні відносини.

Вартість цих тарифів була сформована у відповідності до Методичних рекомендацій з врахуванням фактичних витрат Відповідача на надання цієї послуги.

Посилання Позивача стосовно пропозиції Відповідача стягнення тарифу за перевезення дорожніх вагонів на думку відповідача є також не обґрунтованими тому, що в умовах направленого проекту договору такі послуги Позивачеві не пропонувались.

У відповідності до розділу V пункту 26 Правил технічної експлуатації міжгалузевого промислового залізничного транспорту України, що затверджені наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 01.10.2009 №1014, зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 04.12.2009 за № 1166/17182 (далі - ПТЕ МПЗТ України) визначено, що рухомий склад (вагони) який залишається без локомотива повинен бути надійно закріплений від самовільного зрушення з місця гальмовими башмаками.

Пунктом 27 розділу V ПТЕ МПЗТ України передбачається, що норми закріплення рухомого складу та відповідальна особа за закріплення вагонів визначається ТРА станції або Інструкцією з організації руху. На Харківській філії встановленим порядком введена в дію Інструкція про порядок обслуговування і організації руху на коліях Харківської філії ПрАТ Київ-Дніпровське МППЗТ» затверджена головою правління 03.12.2013 року узгоджена з начальником станції Харків-Балашовський (надалі - Інструкція з організації руху). У відповідності до пунктів 12.2. та 12.4. Інструкції з організації руху відповідальні працівники Відповідача, а саме складачі поїздів повинні проводити закріплення вагонів на залізничних під'їзних коліях Позивача. Витрати, що несе Відповідач не включені до вартості інших послуг і тому дана послуга виділена в окрему. Відповідач вважає внесення плати за вказану послугу в умови договору цілком обґрунтованою.

Відповідач вказує, що послуга з комісійного огляду залізничної колії Замовника на відповідність вимогам Правил технічної експлуатації підприємств промислового залізничного транспорту запропонована Позивачу у відповідності до пункту 24 розділу III ПТЕ МПЗТ України. Однак, ця послуга є необов'язковою і може надаватись Позивачеві у випадку, якщо останній буде проводити утримання власних залізничних колій з порушенням, що може привести до порушення в нормальній роботі філії Відповідача.

Крім того, відповідач зазначає, що послуга підготовки документів і висновків, експертне обстеження фронтів вантажних операцій та засобів здійснення вантажних операцій і комунікацій, технічні й економічні розрахунки, що здійснюють з метою визначення технології та можливості надання послуг при укладанні договору є обов'язковою за умови, що такі розрахунки будуть проведені іншою юридичною або фізичною особою.

Надаючи правову кваліфікацію доказам, які надані сторонами та викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них суд виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договір та інші правочини та юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини 4 ст.179 Господарського кодексу України, при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі, зокрема, вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Позивач в позовній заяві наполягає на підписанні відповідачем договору в редакції позивача та зазначає, що тарифи встановлені відповідачем відповідно до "Методичних рекомендацій щодо формування тарифів на перевезення вантажів та інші послуги, що надаються ПрАТ "Київ - Дніпровське МППЗТ", які затверджені наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 30.11.2007 за № 1094 та погоджені з Антимонопольним комітетом України є завищеними.

В матеріалах справи міститься висновок судових експертів від 20.04.15р., відповідно до якого встановлено, що тарифи, нараховані відповідачем, відповідно до "Методичних рекомендацій щодо формування тарифів на перевезення вантажів та інші послуги, що надаються ПрАТ "Київ - Дніпровське МППЗТ" є обґрунтованими.

Згідно статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку про відсутність законних підстав для задоволення позовних вимог, оскільки позивач не довів господарському суду наявність порушень з боку відповідача вимог антимонопольного законодавства та не надав достатніх доказів для зобов'язання відповідача укласти договір в редакції позивача.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судові витрати у даній справі залишаються за позивачем.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України; ст.ст. 626, 628 Цивільного кодексу України; ст.ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Повне рішення складено 21.07.2015 р.

Головуючий суддя Суддя Суддя Л.В. Шарко Т.А. Лавренюк В.В. Суслова