Постанова

від 09.07.2014 по справі 924/254/14

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2014 року Справа № 924/254/14

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Мамченко Ю.А.

судді Саврій В.А. ,

судді Дужич С.П.

при секретарі Німчук А.М.

за участю представників сторін:

від позивача 1: Смалюк Р.В. (довіреність №Д-1044/2014 від 20.06.2014 року)

від позивача 2: Савліва Л.О. (довіреність №б/н від 13.01.2014 року)

від відповідача: Гнідко С.І. (довіреність №б/н від 01.07.2014 року)

від органу прокуратури: Чоп Ю.В. (посвідчення №011892 від 29.10.2012 року)

розглянувши апеляційні скарги позивача 1 Державного концерну "Укроборонпром" та Заступника Чернівецького прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Західного регіону України на рішення господарського суду Хмельницької області від 12.05.2014 року у справі № 924/254/14 (суддя Виноградова В.В.)

за позовом заступника Чернівецького прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Західного регіону України в інтересах держави в особі Державного концерну "Укроборонпром" (позивач 1), Державного підприємства "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки" (позивач 2)

до Приватного підприємства "Дифферент"

про визнання недійсною додаткової угоди №2 від 01.10.2012 року до договору № 06/01-96 від 18.07.2012 року

ВСТАНОВИВ :

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 12 травня 2014 року у справі №924/254/14 у позові заступника Чернівецького прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Західного регіону України м. Чернівці в інтересах держави в особі Державного концерну "Укроборонпром" м. Київ (надалі - позивач 1), Державного підприємства "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки" м. Кам'янець-Подільський Хмельницької області (надалі - позивач 2) до приватного підприємства "Дифферент" м.Кам'янець-Подільський Хмельницької області (надалі - відповідач) про визнання недійсною додаткової угоди №2 від 01.10.2012 року до договору №06/01-96 від 18.07.2012 року відмовлено. Стягнуто з Державного підприємства "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки" м. Кам'янець-Подільський Хмельницької області, вул. Годованця, 28 (код ЄДРПОУ 23831376) в дохід державного бюджету України (по коду бюджетної класифікації 22030001, р/р 31218206783002 УДКСУ у м. Хмельницькому, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38045529, ГУ ДКУ у Хмельницькій області, МФО 815013, призначення платежу: "Судовий збір, код 03500128") судовий збір у розмірі 1218 грн. (одна тисяча двісті вісімнадцять гривень) /т.2, а.с.18-22/.

Вказане рішення обґрунтовано тим, що після підписання спірної додаткової угоди, директором підприємства Крочаком Я.А. узгоджувався вид, кількість та вартість послуг шляхом підписання протоколів погодження договірної ціни як додатків до договору, підписувалися акти приймання наданих послуг (робіт), здійснювалась їх оплата, складались акти звірки взаєморозрахунків. Отже, зазначені дії свідчать про подальше схвалення уповноваженою особою ДП "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки" умов спірної додаткової угоди №2 від 01.10.2012 року, яка була укладена технічним директором Собковим А.В. з перевищенням наданих йому повноважень, що унеможливлює визнання її недійсною із вказаної підстави.

Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, позивач 1 - Державний концерн "Укроборонпром" звернувся з апеляційною скаргою до Рівненського апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати рішення господарського суду Хмельницької області від 12.05.2014 року у справі №924/254/14 і прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Заступника Чернівецького прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері задовольнити в повному обсязі /т.2, а.с.33-40/. Державний концерн вважає, що рішення господарського суду Хмельницької області від 12.05.2014 року у справі №924/254/14 винесено з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, а тому, враховуючи положення статті 104 ГПК України, воно підлягає скасуванню. Зокрема апелянт зазначає, що положення Цивільного кодексу України щодо схвалення дій, вчинених від імені юридичної особи, не розповсюджується на державні підприємства; враховуючи, що Господарський кодекс України, та Статут Підприємства не містять положень щодо наявності у директора Підприємства повноважень щодо схвалення дій третіх осіб, то в даному випадку стаття 241 Цивільного кодексу України не може бути застосована до спірних правовідносин; Додаткова угода №2 за своєю природою є новим договором та була укладена без погодження з Державним концерном «Укроборонпром» всупереч вимогам наказу Концерну від 13.02.2012 року №38; оскільки відсутній наказ (розпорядження) Підприємства про покладення тимчасового виконання обов'язків директора Підприємства на Собкова А.В., то у нього були відсутні повноваження на підписання Додаткової угоди №2.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 13 червня 2014 року у справі №924/254/14 вищезазначену скаргу було прийнято до провадження та призначено дату судового засідання на 02 липня 2014 року на 10:00 год.

На адресу Рівненського апеляційного господарського суду надійшла також апеляційна скарга Заступника Чернівецького прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Західного регіону України, в якій останній, не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, просить його скасувати та прийняти нове, яким визнати недійсною додаткову угоду №2 від 01 жовтня 2012 року до договору №06/01-96 від 18 липня 2012 року укладеної між Державним підприємством "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки" та приватним підприємством "Дифферент" /т.2, а.с.57-61/. В обґрунтування своєї правової позиції зазначає, що пункт 7.5 Статуту підприємства підтверджує той факт, що оскаржуваний договір укладений з перевищенням повноважень з боку технічного директора підприємства Собкова А.В., та суперечить закону, оскільки відповідно до положень статуту керівник Підприємства самостійно вирішує питання діяльності Підприємства, за винятком тих, що віднесені до компетенції Концерну; судом не взято до уваги той факт, що в призначенні платежу в платіжних дорученнях зазначено «згідно договору», а не «згідно додаткової угоди №2», що на думку апелянта не можна трактувати, як визнання угоди та виконання зобов'язань саме по додатковій угоді.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 13 червня 2014 року апеляційну скаргу Заступника Чернівецького прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Західного регіону прийнято до провадження. Розгляд апеляційних скарг Державного концерну "Укроборонпром" та Заступника Чернівецького прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Західного регіону України на рішення господарського суду Хмельницької області від 12.05.2014 року у справі №924/254/14 прийнято до спільного розгляду /т.2, а.с.55-56/.

Від відповідача - Приватного підприємства "Дифферент" надійшли заперечення на апеляційну скаргу, відповідно до яких останній вважає оскаржуване рішення законним та обґрунтованим, прийнятим у повній відповідності до норм матеріального та процесуального права, відтак в задоволенні апеляційної скарги просить відмовити, а судове рішення у справі залишити без змін /т.2, а.с.95-99/.

Безпосередньо в судовому засіданні представники позивача та відповідача повністю підтримали вимоги і доводи, викладені відповідно в апеляційній скарзі та у відзиві на неї.

В судовому засіданні 02 липня 2014 року, у зв'язку з неявкою представників позивача 2 та відповідача, розгляд апеляційних скарг було відкладено на 09 липня 2014 року.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представників прокуратури, позивача 1, позивача 2, відповідача, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційних скарг та заперечень на них, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, рішення місцевого господарського суду - залишити без змін.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції, Державне підприємство "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки" зареєстроване як юридична особа та включене до ЄДРЮО та ФОП (витяг від 11.03.2014 року)

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №993 від 31.08.2011 року було прийнято пропозицію Міністерства економічного розвитку і торгівлі щодо передачі із сфери управління Міністерства оборони та Міністерства промислової політики в управління Державного концерну "Укроборонпром" підприємств, включених до його складу відповідно до постанови КМУ від 29.12.2010 року № 1221, та затверджено статут концерну, згідно додатку до якого ДП "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки" є учасником концерну.

Згідно з пунктом 1.1 Статуту державного підприємства "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки" в новій редакції (затверджено наказом Державного концерну "Укроборонпром" від 01.10.2012 року №182, зареєстровано 18.11.2012 року) ДП "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки" є державним комерційним підприємством, заснованим на державній власності, та передане в управління Державному концерну "Укроборонпром". Регулювання, контроль та координація діяльності підприємства здійснюються Концерном як уповноваженим суб'єктом господарювання з управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі. Майно підприємства є державною власністю і закріплюється за ним на праві господарського відання (пункт 4.1 Статуту).

Відповідно до пункту 6.1 Статуту підприємство має право обирати предмет договору, визначати зобов'язання, будь-які інші умови господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству.

Управління підприємством здійснюється його керівником (директором), який підзвітний концерну. Керівник підприємства самостійно вирішує питання діяльності підприємства, за винятком тих, що віднесені до компетенції концерну, зокрема, організовує виробничо-господарську діяльність підприємства, укладає договори, розпоряджається коштами та майном підприємства відповідно до статуту та законодавства, формує адміністрацію підприємства (пункти 7.2, 7.5, 7.7 Статуту).

Відповідно до пункту 11 розділу 8 Статуту Концерн погоджує договори про спільну діяльність, договори комісій, доручення та управління майном, зміни до них та контролює виконання умов цих договорів.

Аналогічні положення містила і редакція Статуту державного підприємства "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки" затверджена наказом Державного концерну "Укроборонпром" від 16.02.2012 року №53, зареєстрована 21.02.2012 року (чинна на момент укладення спірної угоди).

Зокрема, підприємство самостійно від свого імені має право укладати договори з іншими підприємствами, установами та організаціями (пункт 28 Статуту); за погодженням з Концерном підприємство має право укладати договори про спільну діяльність, згідно з якими використовується нерухоме майно, що перебуває в господарському віданні; залучати внутрішні довгострокові, зовнішні кредити, внутрішні короткострокові кредити, надавати гарантії або поруки за такими кредитами; укладати договори оренди державного майна; відчужувати та списувати об'єкти управління державної власності підприємства (пункт 29 Статуту), поточне (оперативне) управління підприємством здійснює його директор, який зокрема укладає договори, видає накази, дає вказівки працівникам підприємства; у разі відсутності директора його функції виконує відповідальна особа з керівного складу підприємства, призначена наказом директора (пункти 32, 33 Статуту).

Приватне підприємство "Дифферент", м. Кам'янець-Подільський зареєстроване як юридична особа та включене до ЄДРЮО та ФОП (витяг з ЄДРЮО та ФОП від 11.03.2014 року)

Між ДП "Науково-технічний комплекс" "Завод точної механіки" (замовник) в особі в.о. директора Крочака Я.А. та приватним підприємством "Дифферент" (виконавець) в особі директора Нагородного О.Г. 18.07.2012 року було укладено договір про надання послуг (виконання робіт) №06/01-96, відповідно до умов якого ПП "Дифферент" (виконавець) зобов'язується за завданням замовника надати послуги з виготовлення деталей, оснащення, різального та вимірювального інструменту, ремонту устаткування, в порядку та на умовах визначеним цим договором (пункт 1.1. договору).

Згідно із пунктом 1.2 договору конкретні роботи в рамках даного договору та розрахунки по них оформляються окремими додатковими угодами чи шляхом обміну листами-заявками, які є невід'ємною частиною цього договору, з рахунками на оплату.

У пункті 3.1 договору сторони передбачили, що вартість послуг (робіт) визначається сторонами на підставі взаємопогоджуваних протоколів, які є невід'ємною частиною даного договору, за кожною додатковою угодою. Сторони роблять розрахунки за даним договором по факту наданих послуг (виконаних робіт) згідно акту про надані послуги (виконані роботи).

Відповідно до пунктів 9.1, 9.5 договору термін дії даного договору визначається з моменту його підписання і закінчується 31.12.2013 року, дія договору може бути продовжена по взаємному погодженню сторін.

Договір підписаний сторонами та скріплений їх печатками.

23.07.2012 року сторони уклали Додаткову угоду №1 до договору №06/01-96 від 18.07.2012 року, відповідно до якої договір доповнили пунктом 5.6: "Деталі та вузли, що передаються замовнику підлягають перевірці його відділом технічного контролю. До моменту підтвердження їх якості дані деталі та вузли вважаються такими, що перебувають на відповідальному зберіганні у замовника. Після перевірки відділом технічного контролю замовника переданих деталей та вузлів сторонами підписується акт здачі-приймання робіт (наданих послуг)."

01.10.2012 року між ДП "Науково-технічний комплекс" "Завод точної механіки" (замовник) в особі т.в.о. директора Собкова А.В. та приватним підприємством "Дифферент" (виконавець) в особі директора Нагородного О.Г. підписано Додаткову угоду №2 до договору №06/01-96 від 18.07.2012 року, відповідно до якої сторони домовились внести зміни до розділу 3 договору №06/01-96 від 18.07.2012 року, доповнивши його пунктом 3.3. в наступній редакції: "Сторони узгодили збільшення договірної ціни на виготовлення деталей та вузлів на 20% з 01.10.2012 року згідно взаємопогоджувальних протоколів, які являються невід'ємною частиною даного договору".

Додаткова угода вступає в силу з дати підписання і діє протягом усього терміну чинності договору №06/01-96 від 18.07.2012 року, є невід'ємною його частиною, підписана у двох автентичних примірниках українською мовою по одному для кожної із сторін, кожен примірник має однакову юридичну силу (пункти 2-3 додаткової угоди).

На виконання умов договору та додаткових угод, сторонами підписувались протоколи погодження договірної ціни та акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), в тому числі й після укладення спірної додаткової угоди №2. При цьому від імені замовника вказані документи підписані директором Крочаком Я.А. та скріплені печаткою підприємства.

Так, на підставі актів здачі-приймання робіт (надання послуг) до договору №06/01-96 від 18.07.2012 року, які підписані, затверджені від замовника - ДП "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки" директором Крочак Я.А., заступником директора по виробництву Тарнавським О.А., начальником ВЕП Михайловою А.А., погоджені технічним директором Собковим А.В., скріплені печаткою замовника, підписані та затверджені від імені виконавця - ПП "Дифферент" директором Нагородним О.Г. та скріплені печаткою ПП "Дифферент", ПП "Дифферент" виконано, а замовником прийнято роботи по виготовленню деталей, а саме: на суму 174667,76 грн. (без ПДВ) згідно акта від 05.10.2012 року, із зазначенням в акті додатків до договору №4, №5.

Відповідно до додатків № 4 та № 5 до договору №06/01-96 від 18.07.2012 року (складені, підписані від замовника - Крочак Я.А. та начальником ВЕП Михайловою А.А., від виконавця - Нагородним О.Г. та скріплені печатками сторін), сторони узгодили протокол погодження договірної ціни на деталі (зокрема відповідно до додатку № 4 на суму 4417,91 грн. (без ПДВ), №5 - на суму 170249,85 грн. ( без ПДВ); на суму 100583,34 грн. (без ПДВ) згідно акта від 29.12.2012 року, з посиланням в акті на додаток № 6.

Відповідно до додатку №6 до договору на №06/01-96 від 18.07.2012 року (складений, підписаний від замовника - Крочак Я.А та начальником ВЕП Михайловою А.А., від виконавця - Нагородним О.Г. та скріплені печатками сторін), сторони узгодили протокол погодження договірної ціни на деталі на суму 100583,34 грн.; на суму 306220,36 грн. (без ПДВ) згідно акта від 29.03.2013 року з посиланням в акті на додаток №7.

Відповідно до додатку №7 до договору на №06/01-96 від 18.07.2012 року (складений від замовника - Крочак Я.А та начальником ВЕП Михайловою А.А., від виконавця - Нагородним О.Г. та скріплені печатками сторін), сторони узгодили протокол погодження договірної ціни на деталі, всього на суму 306220,36 грн.

Відповідно до акту здачі-приймання робіт (надання послуг) від 29.05.2013 року до договору №06/01-96 від 18.07.2012 року, який підписаний, затверджений від замовника - ДП "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки" першим заступником директора підприємства Солодковським В.С., начальником ВЕП Михайловою А.А., розподілювачем робіт Кремінською Н.В., начальником ВТК Чорною І.М., скріпленого печаткою замовника, підписаним та затвердженим від імені виконавця - ПП "Дифферент" директором Нагородним О.Г. та скріплені печаткою ПП "Дифферент", ПП "Дифферент" виконано, а замовником прийнято роботи по виготовленню деталей на загальну суму 477084,96 грн. (без ПДВ).

У вищенаведених актах зазначено, що сторони претензій одна до одної не мають.

ДП "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки" частково оплатив надані послуги по виготовленню деталей, що підтверджується виписками з банківського рахунку (від 03.10.2012 року на суму 50250 грн., від 14.01.2013 року на суму 100583,34 грн.).

Сторонами складено акт звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2013 року по 04.06.2013 року за договором №06/01-96 від 18.07.2012 року. З акту вбачається, що станом на 04.06.2013 року заборгованість перед ПП "Дифферент" складає 783305,32 грн. з врахуванням оплати послуг від 14.01.2013 року на суму 100583,34 грн., актів здачі-прийняття робіт від 29.03.2013 року на суму 306220,36 грн., від 29.05.2013 року на суму 477084,96 грн.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 12.11.2013 року по справі №924/1177/13 з ДП "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки" на користь ПП "Дифферент" стягнуто 734805,32 грн. боргу за надані послуги відповідно до договору №06/01-96 від 18.07.2012 року, додаткових угод до нього та актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 29.03.2013 року, 29.05.2013 року.

Судами в ході дослідження повноважень посадових осіб ДП "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки" встановлено, що відповідно до наказу Міністерства промислової політики України №81-Д від 14.07.2010 року на Крочака Я.А. покладено виконання обов'язків директора Державного підприємства "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки" з 15.07.2010 року.

Згідно наказу Державного концерну "Укроборонпром" №114-к від 27.07.2012 року призначено з 27.07.2012 року Крочака Я.А. на посаду директора ДП "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки" та наказом генерального директора ДК "Укроборонппром" №59-к від 30.04.2013 року Крочака Я.А. звільнено з роботи з 07.05.2013 року.

Відповідно до наказу директора ДП "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки" №38-к від 02.03.2010 року прийнято на роботу з 02.03.2010 року Собкова А.В. технічним директором та відповідно до наказу №207к від 03.06.2013 року - звільнено за власним бажанням, в зв'язку з виходом на пенсію, з 03.06.2013 року.

Згідно посадової інструкції технічного директора (№50 від 07.11.2007 року) технічний директор належить до професійної групи "Керівники", підпорядковується директору підприємства та заміщає директора підприємства у разі його тимчасової відсутності (відрядження, відпустка, лікарняний) (пункти 1.1.,1.3).

Із змісту поданої в матеріали справи довідки ДП "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки" № 05-355 від 20.02.2014 року вбачається, що станом на 01.10.2012 року (дата укладення спірної додаткової угоди) Крочак Я.А. перебував на роботі, наказу про покладення тимчасового виконання обов'язків директора 01.10.2012 року на Собкова А.В. не видавалось.

В той же час на підтвердження відсутності директора Крочака Я.А. на роботі 01.10.2012 року відповідач подав в матеріали справи лист управління Служби безпеки України у Хмельницькій області № 72/2/763 від 24.09.2012 року, згідно якого Крочак Я.А. викликався в управління СБУ на 09:00 год. 01.10.2012 року для дачі пояснень.

Також в матеріали справи позивачем надано аудиторський звіт за результатами проведення державного фінансового аудиту діяльності ДП "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки" за 2011-2012 роки та перший квартал 2013 року, скаргу №06-638 від 02.09.2013р. на неправомірні дії посадових осіб підприємства, з якою ДП "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки" звернулося до Чернівецької прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Західного регіону України, акт №7.0/2 від 12.09.2013 року ревізії фінансово-господарської діяльності ДП "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки" за період з 01.12.2011 року по завершений звітний період 2013 року, складений відділом контролю за здійсненням фінансово-господарської діяльності підприємств-учасників Державного концерну "Укроборонпром", в якому зокрема зафіксовано, що додаткова угода від 01.10.2012 року до договору про надання послуг (виконання робіт) №06/01-96 від 18.07.2012 року з ПП "Дифферент" була укладена від імені заводу т.в.о. директора Собковим А.В. в період перебування на підприємстві директора Крочака Я.А.

Враховуючи вищевикладені обставини справи колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно зі статтею 36-1 Закону України "Про прокуратуру" підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави.

Положеннями статті 2 ГПК України визначено, що господарський суд порушує справи, зокрема, за позовними заявами прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до господарського суду прокурор зазначає про це в позовній заяві.

Відповідно до рішення Конституційного суду України від 08.04.1999 року у справі №3-рп/99, інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарюючих товариств з частиною державної власності у статутному фонді. Разом з тим, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й у діяльності приватних підприємств, товариств. В кожному конкретному випадку прокурор чи його заступник самостійно визначає, з посиланням на законодавство в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту та зазначає орган уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Згідно з пунктом 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 23.03.2012 року "Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам" господарський суд повинен оцінювати правильність визначення прокурором органу, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретних функцій у правовідносинах, пов'язаних із захистом інтересів держави. Інтереси держави мають чітко формулюватися й умотивовуватися прокурором .

Статтею 3 Закону України "Про особливості управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі" унормовано, що суб'єктами управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі є: Кабінет Міністрів України; Державний концерн "Укроборонпром". За приписами статті 4 вказаного Закону Державний концерн "Укроборонпром" є уповноваженим суб'єктом господарювання з управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі. До складу Концерну входять державні підприємства оборонно-промислового комплексу, в тому числі казенні підприємства, на основі фінансової залежності від одного або групи учасників Концерну, який виконує функції із забезпечення науково-технічного і виробничого розвитку, а також провадить інвестиційну, фінансову, зовнішньоекономічну та інші види діяльності. Учасники Концерну не перебувають в управлінні органів виконавчої влади.

Згідно з додатком до Постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року №1221 "Про утворення Державного концерну "Укроборонпром", додатку до статуту Державного концерну "Укроборонпром", пункту 1.1 статуту ДП "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки" позивач ДП "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки" є учасником державного концерну "Укроборонпром" та перебуває в його управлінні.

Зважаючи на викладене, заступником Чернівецького прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Західного регіону України м. Чернівці правомірно заявлено позов в інтересах держави в особі Державного концерну "Укроборонпром", Державного підприємства науково-технічний комплекс "Завод точної механіки".

Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України, договір є основною підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (статті 202, 626 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Зокрема: 1) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; 5) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно зі частиною 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України.

Прокурор в інтересах держави в особі позивача просить визнати недійсною додаткову угоду №2 від 01.10.2012 року до договору №06/01-96 від 18.07.2012 року, оскільки остання була укладена технічним директором Собковим А.В. з перевищенням наданих йому повноважень, а також без погодження з Державним концерном "Укроборонпром" як передбачено пунктом 11 розділу 8 статуту ДП "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки".

Як вбачається з матеріалів справи, між державним підприємством "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки" та приватним підприємством "Дифферент" 18.07.2012 року було укладено договір про надання послуг (виконання робіт) №06/01-96, згідно з умовами якого відповідач зобов'язувався за завданням ДП "НТК "Завод точної механіки" надати послуги з виготовлення деталей, оснащення різального та вимірювального інструменту, ремонту устаткування, в порядку та на умовах, визначених цим договором.

01.10.2012 року між сторонами було укладено додаткову угоду №2 до договору №06/01-96 від 18.07.2012 року, відповідно до якої сторони домовились доповнити розділ 3 договору №06/01-96 від 18.07.2012 року пунктом 3.3. відповідно до якого: "Сторони узгодили збільшення договірної ціни на виготовлення деталей та вузлів на 20% з 01.10.2012 року згідно взаємопогоджувальних протоколів, які являються невід'ємною частиною даного договору". Зазначена угода від ДП "НТК "Завод точної механіки" підписана т.в.о. директора Собковим А.В., який діяв на підставі статуту.

Частиною другою статті 207 Цивільного кодексу України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

У пункті 3.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 року № 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" зазначено, що у господарських відносинах правочин (договір), як правило, вчиняється шляхом складання документа (документів), що визначає (визначають) його зміст і підписується безпосередньо особою, від імені якої він вчинений, або іншою особою, яка діє в силу повноважень, заснованих, зокрема, на законі, довіреності, установчих документах. Для вчинення правочинів органи юридичної особи не потребують довіреності, якщо вони діють у межах повноважень, наданих їм законом, іншим нормативно-правовим актом або установчими документами. Письмовий правочин може бути вчинений від імені юридичної особи її представником на підставі довіреності, закону або адміністративного акта. Особа, призначена повноважним органом виконуючим обов'язки керівника підприємства, установи чи організації, під час вчинення правочинів діє у межах своєї компетенції без довіреності.

Судом враховується, що припис абзацу першого частини 3 статті 92 Цивільного кодексу України зобов'язує орган або особу, яка виступає від імені юридичної особи не перевищувати своїх повноважень.

З положень Статуту ДП "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки" в редакції чинній на момент укладення спірної додаткової угоди, (затверджена наказом Державного концерну "Укроборонпром" від 16.02.2012 року №53, зареєстрована 21.02.2012 року) вбачається, що поточне (оперативне) управління підприємством здійснює його директор. У разі відсутності директора його функції виконує відповідальна особа з керівного складу підприємства, призначена наказом директора підприємства. Директор підприємства самостійно вирішує питання діяльності підприємства за винятком віднесених чинним законодавством України, Статутом концерну та цим статутом, до компетенції концерну, зокрема, укладає договори (пункти 32, 33 Статуту).

Аналогічні положення містяться і в пунктах 7.2, 7.5, 7.7. Статуту підприємства в редакції затвердженій 01.10.2012 року, зарестрованій 13.11.2012 року - управління підприємством здійснюється його керівником (директором), який підзвітний концерну. Керівник підприємства самостійно вирішує питання діяльності підприємства, за винятком тих, що віднесені до компетенції концерну, зокрема, укладає договори.

Відповідно до наказу Державного концерну "Укроборонпром" №114-к від 27.07.2012 року, наказу ДП "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки" № 38к від 02.03.2010 року на момент укладення спірної додаткової угоди (01.10.2012 року) директором ДП "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки" був Крочак Я.А., технічним директором - Собков А.В.

Відповідно до посадової інструкції технічного директора (№50 від 07.11.2007 року) технічний директор належить до професійної групи "Керівники", підпорядковується директору підприємства та заміщає директора підприємства у разі його тимчасової відсутності (відрядження, відпустка, лікарняний).

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, доказів, які б підтверджували тимчасову відсутність директора підприємства Крочака Я.А. не подано. Натомість із змісту довідки ДП "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки" №05-355 від 20.02.2014 року вбачається, що станом на 01.10.2012 року (дата укладення спірної додаткової угоди) Крочак Я.А. перебував на роботі, наказу про покладення тимчасового виконання обов'язків директора 01.10.2012 року на Собкова А.В. не видавалось.

З огляду на вищевикладене, місцевий господарський суд прийшов до правильного висновку, що спірна додаткова угода №2 підписана Собковим А.В. від імені ДП "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки" з перевищенням наданих йому повноважень.

Згідно зі статтею 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

Відповідно до висновку Верховного Суду України, викладеного у Постанові від 10.04.2012 року у справі №2/261, настання наслідків укладення угоди особою, не уповноваженою на це особою, або з перевищенням повноважень закон ставить у залежність від того, чи було схвалено у подальшому угоду особою, від імені якої її укладено.

В пункті 3.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 року № 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" зазначено, що наступне схвалення юридичною особою правочину, вчиненого від її імені представником, з перевищенням повноважень, унеможливлює визнання такого правочину недійсним (стаття 241 ЦК України). Настання передбачених цією статтею наслідків ставиться в залежність від того, чи було в подальшому схвалено правочин особою, від імені якої його вчинено. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення уповноваженого органу (посадової особи) такої юридичної особи до другої сторони правочину чи до її представника (лист, телефонограма, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення зазначеним органом (посадовою особою) дій, які свідчать про схвалення правочину (прийняття його виконання, здійснення платежу другій стороні, підписання товаророзпорядчих документів і т. ін.). Наведене стосується й тих випадків, коли правочин вчинений не представником юридичної особи з перевищенням повноважень, а особою, яка взагалі не мала повноважень щодо вчинення даного правочину.

Колегією суддів звертається увага на ту обставину, що уклавши додаткову угоду №2 від 01.10.2012 року до договору №06-01-37 від 15.02.2012 року, сторони доповнили пункт 3 договору пунктом 3.3 в наступній редакції: "Сторони узгодили збільшення договірної ціни на виготовлення деталей та вузлів на 20% з 01.01.2012 року згідно взаємопогоджувальних протоколів, які являються невід'ємною частиною даного договору".

На виконання умов спірної додаткової угоди №2 від 01.10.2012 року сторонами було складено, підписано, скріплено печатками протоколи погодження договірної ціни (додатки №4 на суму 4417,91 грн., №5 на суму 170249,85 грн., №6 на суму 100583,34 грн., №7 на суму 306220,36 грн.) та акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 05.10.2012 року, від 29.12.2012 року, від 29.03.2013 року, від 29.05.2013 року.

Протоколи погодження договірної ціни, акти приймання-передачі робіт від замовника - ДП "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки" підписані директором Крочаком Я.А., до повноважень якого відповідно належить укладення угод (пункт 33 Статуту в редакції, чинній на момент укладення спірної додаткової угоди, та пункт 7.7 чинної редакції Статуту), заступником директора по виробництву Тарнавським О.А., начальником ВЕП Михайловою А.А., першим заступником директора підприємства Солодковським В.С., скріплені печаткою замовника.

У актах приймання-передачі робіт зазначено, що сторони претензій одна до одної не мають.

Також враховується й те, що сторонами було складено та підписано акт звірки розрахунків за період з 01.01.2013 року по 04.06.2013 року за договором №06/01-96 від 18.07.2012 року, відповідно до якого сторони погодили наявність станом на 04.06.2013 року заборгованості на користь ПП "Дифферент" в сумі 783305,32 грн. Рішенням господарського суду Хмельницької області від 12.11.2013 року по справі №924/1177/13 з ДП "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки" на користь ПП "Дифферент" стягнуто 734805,32 грн. боргу за надані послуги відповідно до договору №06/01-96 від 18.07.2012 року, додаткових угод до нього та актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 29.03.2013 року, 29.05.2013 року.

Тобто, після підписання спірної додаткової угоди, директором підприємства Крочаком Я.А. узгоджувався вид, кількість та вартість послуг шляхом підписання протоколів погодження договірної ціни як додатків до договору, підписувалися акти приймання наданих послуг (робіт), складались акти звірки взаєморозрахунків.

Враховуючи вищевикладене, місцевий господарський суд прийшов до правильного висновку, що зазначені дії свідчать про подальше схвалення уповноваженою особою ДП "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки" умов спірної додаткової угоди №2 від 01.10.2012 року, яка була укладена технічним директором Собковим А.В. з перевищенням наданих йому повноважень, що унеможливлює визнання її недійсною із вказаної підстави.

Аналогічної правової позиції дотримується також Вищий господарський суд України, зокрема, у постановах від 26.03.2014 року по справі №5006/15/35пд/2012, від 16.04.2013 року по справі № 920/1502/13, від 22.04.2014 року по справі № 901/1979/13(02-24/901/1979/13).

Посилання прокурора та позивача на частину 1 статті 207 Господарського кодексу України, а саме, що оспорювана угода завідомо суперечить інтересам держави і суспільства в зв'язку з наявністю наміру сторін щодо настання відповідних наслідків є необґрунтованими та не підтверджені належними доказами.

Не приймаються до уваги і доводи апелянтів про необхідність погодження підписання додаткової угоди до договору №06/01-96 від 18.07.2012 року з Державним концерном "Укроборонпром" з огляду на наступне.

Відповідно до Статуту державного підприємства "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки" в редакції затвердженій наказом Державного концерну "Укроборонпром" від 16.02.2012 року №53, зареєстрована 21.02.2012 року (чинна на момент укладення спірної угоди) підприємство самостійно від свого імені має право укладати договори з іншими підприємствами, установами та організаціями (пункт 28); за погодженням з Концерном підприємство має право укладати договори про спільну діяльність, згідно з якими використовується нерухоме майно, що перебуває в господарському віданні; залучати внутрішні довгострокові, зовнішні кредити, внутрішні короткострокові кредити, надавати гарантії або поруки за такими кредитами; укладати договори оренди державного майна; відчужувати та списувати об'єкти управління державної власності підприємства (пункт 29).

Згідно з абзацом 6 пункту 6.1. статті 6 Статуту державного підприємства "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки" в чинній редакції, підприємство має право обирати предмет договору, визначати зобов'язання, будь-які інші умови господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству.

У пункті 11 статті 8 цього Статуту зазначено, що Концерн погоджує договори про спільну діяльність, договори комісій, доручення та управління майном, зміни до них та контролює виконання умов цих договорів.

Як вбачається з матеріалів справи, спірною додатковою угодою №2 від 01.10.2012 року було внесено зміни до договору №06/01-96 від 18.07.2012 року, який за своєю правовою природою є договором про надання послуг. Тому, з огляду на вищезазначені положення Статуту, договір про надання послуг та додаткові угоди до нього не потребують погодження із Державним концерном "Укроборонпром".

Судами обох інстанцій не приймаються до уваги й посилання позивача на наказ Державного концерну "Укроборонпром" № 38 від 13.02.2012 року, згідно якого на керівників підприємств-учасників Державного концерну "Укроборонпром" покладено обов'язок забезпечити з 14 лютого 2012 року попереднє погодження проектів нових договорів з Державним концерном "Укроборонпром", оскільки спірна додаткова угода не може вважатись новим договором.

Крім того, враховуючи відсутність у Статуті ДП "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки" положень щодо обов'язкового попереднього погодження із Концерном усіх договорів, відповідач не знав та не міг знати про наявність визначених у наказі обмежень, тому зважаючи на приписи абзацу 2 частини 3 статті 92 Цивільного кодексу України вони не мають юридичної сили.

Твердження апелянта - ДК "Укроборнпром" стосовно того, що положення Цивільного кодексу України щодо схвалення дій, вчинених від імені юридичної особи, не розповсюджуються на державні підприємства є безпідставними та нормативно не обгрунтованими.

Інші доводи скаржника не заслуговують на увагу, оскільки їм була надана вичерпна правова оцінка судом першої інстанції на підставі наданих сторонами доказів, які відповідно до статей 33, 34 ГПК України засвідчують певні обставини і на яких ґрунтується висновок суду.

Відповідно до п.1 ст.103 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення.

Враховуючи вищевикладені обставини справи та зважаючи на наявні в матеріалах справи докази, колегія суддів прийшла до висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставою для скасування рішення.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 99, 101, 103, 105 ГПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Хмельницької області від 12.05.14 р. у справі №924/254/14 залишити без змін, апеляційні скарги Заступника Чернівецького прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Західного регіону України та Державного концерну "Укроборонпром" - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Справу № 924/254/14 повернути господарському суду Хмельницької області.

Головуючий суддя Мамченко Ю.А.

Суддя Саврій В.А.

Суддя Дужич С.П.