Постанова

від 10.12.2012 по справі 5004/771/12

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"10" грудня 2012 р. Справа № 5004/771/12

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Петухов М.Г.

суддя Гулова А.Г. ,

суддя Маціщук А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк "Демарк"

на рішення господарського суду Волинської області від 28.08.2012 р.

у справі № 5004/771/12 (суддя Шум М.С.)

за позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Гарант-Інвест"

до відповідачів:

1) ОСОБА_2 підприємства "Сатурн";

2) другого відділу Державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції;

3) Публічного акціонерного товариства "Банк "Демарк"

про визнання права власності та зняття арешту

за зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства "Банк "Демарк"

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Гарант-Інвест"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору:

1) ОСОБА_2 підприємства "Сатурн";

2) другого відділу Державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції;

3) Рівненської товарної біржі

про визнання недійсним протоколу №72-09/11-Н про проведення аукціону від 14.09.2012 р.

за участю представників сторін:

від позивача за первісним позовом: ОСОБА_3;

від відповідачів за первісним позовом:

1) ОСОБА_2 підприємства "Сатурн" - не з'явилися;

2) другого відділу Державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції - не з'явилися;

3) Публічного акціонерного товариства "Банк "Демарк" - ОСОБА_4;

від третіх осіб: Рівненської товарної біржі - не з'явилися

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Волинської області від 28.08.2012 р. у справі № 5004/771/12 задоволено первісний позов ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Гарант-Інвест" до ОСОБА_2 підприємства "Сатурн", другого відділу Державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції, Публічного акціонерного товариства "Банк "Демарк" про визнання права власності та зняття арешту. Визнано за ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма В«Гарант-ІнвестВ» право власності на трансформаторну підстанцію, загальною площею 49,3 м.кв., яка знаходиться в м. Луцьку, пр.. Перемоги, 30. Зобов'язано другий відділ Державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції зняти арешти із майна: трансформаторної підстанції, загальною площею 49,3 м.кв., яка знаходиться в м. Луцьку, пр. Перемоги, 30. Стягнуто з другого відділу Державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма В«Гарант-ІнвестВ» 1073 грн. в повернення витрат судового збору. В задоволенні зустрічного позову відмовлено.

При винесенні вищевказаного судового рішення, суд першої інстанції було встановлено, що 17.08.2010 р. другим відділом ДВС Луцького міського управління юстиції у зв'язку з виконанням наказу господарського суду Волинської області № 8/100-1 від 22.03.2010 р., складено акт опису й арешту майна МП В«СатурнВ» та оголошення заборони на його відчуження.

Вирішуючи спірні правовідносини, судом першої інстанції було враховано відповідні положення Закону України "Про виконавче провадження", а також відповідні положення цивільного та господарського законодавства.

Суд першої інстанції звертає увагу на те, що в матеріалах виконавчого провадження відсутній оригінал наказу суду № 8/100-1 від 22.03.2010 р., а також не надано доказів, які б свідчили про вжиття заходів на його повернення від ліквідатора МП В«СатурнВ» , у зв'язку з чим другим відділом ДВС Луцького міського управління юстиції було завчасно вчинено дії щодо поновлення чинності арешту майна МП В«СатурнВ» згідно акту опису й арешту майна та оголошення заборони на його відчуження за відсутності оригіналу виконавчого документа.

Також, місцевим господарським судом було встановлено ті обставини справи, що 14.09.2011 р. Рівненською товарною біржею на підставі договору про надання послуг по проведенню аукціону з реалізації майна від 25.08.2011 р., укладеного між МП В«СатурнВ» та Рівненською товарною біржею, проведено торги з реалізації нерухомого майна МП В«СатурнВ» , а саме трансформаторної підстанції, загальною площею 49,3 м.кв., яка знаходиться в м. Луцьку, пр. Перемоги, 30.

З протоколу № 72-09/11-Н проведення аукціону від 14.09.2011 р. вбачається, що переможцем аукціону з реалізації майна - МП В«СатурнВ» , трансформаторної підстанції, загальною площею 49,3 м.кв., яка знаходиться в м. Луцьку, пр. Перемоги, 30, визнано ТОВ ВКФ В«Гарант-ІнвестВ» за ціною продажу 36 825 грн.

Переможцем конкурсу - ТОВ ВКФ В«Гарант-ІнвестВ» виконано обов'язок щодо оплати вартості нерухомого майна отриманого за результатами торгів.

На підставі вказаного вище, суд першої інстанції дійшов висновку, що зазначені обставини свідчать про правомірне набуття ТОВ ВКФ В«Гарант-ІнвестВ» права на майно, яке перебувало у власності МП В«СатурнВ» , у зв'язку з чим задоволив позовні вимоги за первісним позовом в повному обсязі.

Рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні зустрічного позову Публічного акціонерного товариства "Банк "Демарк" до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Гарант-Інвест" про визнання недійсним протоколу № 72-09/11-Н про проведенняі аукціону від 14.09.2012 р. мотивоване тим, що аналіз Положення про порядок проведення аукціонів (публічних торгів) з реалізації заставленого майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.1997 р. № 1448 свідчить про те, що протокол проведення аукціону по своїй суті є лише документом, що фіксує порядок, умови та результати проведення аукціону та не виступає актом державного чи іншого органу.

Крім того, місцевий суд зазначає, що позивачем в позовній заяві жодним чином не обґрунтовується та не підтверджується відповідними положеннями чинного законодавства України можливості протоколу проведення аукціону виступати предметом окремого оскарження в господарському суді.

Враховуючи положення ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України, місцевий суд звертає увагу на те, що обраний позивачем за зустрічним позовом спосіб захисту -визнання недійсним протоколу №72-09/11-Н про проведення аукціону від 14.09.2012 р. суперечить ст. 16 ЦК України, ст. 20 ГК України.

Таким чином, за наведених мотивів, суд першої інстанції дійшов до висновку про відсутність правових підстав для задоволення зустрічного позову.

Не погоджуючись із винесеним рішенням суду першої інстанції, Публічне акціонерне товариство "Банк "Демарк" звернулось з апеляційною скаргою до Рівненського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення господарського суду Волинської області від 28.08.2012 р. у справі № 5004/771/12 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні первісного позову та задоволити зустрічний позов.

Апелянт вважає, що рішення господарського суду є незаконним та таким, що прийнято внаслідок неповного з'ясування обставин справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права.

На підтвердження своїх доводів, скаржник вказує наступне.

05.03.2008 року між Банком "Демарк" та МП "Сатурн" було укладено кредитний договір № 18-072 з наступними договорами про внесення змін до нього.

Разом з тим, 05.03.2008 р. між Банком "Демарк" та Малим підприємством "Сатурн" в забезпечення зобов'язань, передбачених кредитним договором № 18-072 від 05.03.2008 р. було укладено іпотечний договір № 839.

На предмет іпотеки, зокрема, на Трансформаторну підстанцію 0-1, накладена заборона відчуження, що підтверджує напис на іпотечному договорі приватного нотаріуса Луцького міського нотаріального округу ОСОБА_5 про реєстрацію в реєстрі заборон № 2363/96, а також запис № 9 витягу про реєстрацію в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна № 37495105 від 22 серпня 2012 року.

У зв'язку із неналежним виконанням МП "Сатурн" зобов'язань за кредитним договором № 18-072, Банк "Демарк" звернувся до господарського суду Волинської області з позовною заявою про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. 21 жовтня 2009 року господарським судом Волинської області ухвалено рішення про стягнення з МП "Сатурн" 4 612 562,41 грн. шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Скаржник звертає увагу на те, що 23 червня 2010 року Банком "Демарк" направлено судовий наказ про примусове виконання рішення господарського суду Волинської області та постанови Львівського апеляційного господарського суду до другого ВДВС Луцького МУЮ 15.07.2010 року, зазначеним відділом ДВС відкрито виконавче провадження № 20660897.

7 грудня 2010 року Другим ВДВС Луцького МУЮ винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 20660897, у зв'язку із прийняттям рішення про припинення діяльності МП "Сатурн".

Однак, 2 березня 2011 року господарським судом Волинської області постановлено ухвалу про скасування постанови Другого ВДВС Луцького МУЮ про закінчення виконавчого провадження від 07.12.2010 року. Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 14 квітня 2011 року зазначена вище ухвала залишена без змін.

З урахуванням зазначеного 6 травня 2011 року державним виконавцем другого ВДВС Луцького МУЮ було винесено постанову про відновлення виконавчого провадження № 20660897.

Також, скаржник звертає увагу на те, що трансформаторна підстанція всупереч приписам Закону України "Про іпотеку", Закону України "Про виконавче провадження", укладеного між Банком "Демарк" та МП "Сатурн" договору іпотеки була виставлена боржником на продаж на Рівненській товарній біржі під час діючої заборони відчуження об'єктів нерухомого майна, накладеної Другим ВДВС Луцького МУЮ та приватним нотаріусом ОСОБА_6 ОСОБА_7, ні на момент ухвалення оскаржуваного рішення, ні на даний момент правових підстав для визнання права власності за ТОВ ВКФ "Гарант-Інвест" на спірне майно не існує.

Стосовно рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні зустрічного позову, то скаржник зазначає, що такий висновок суду є неправомірним з огляду на наступне.

Враховуючи положення Закону України "Про Товарну біржу", ст. ст. 202, 203, 655 ЦК України, Банк "Демарк" дійшов висновку, що зазначений вище протокол по своїй суті є правочином за яким одна сторона (МП "Сатурн") передала у власність другій (ТОВ ВКФ "Гарант-Інвест") спірне майно, за певну грошову суму.

Тобто, на думку скаржника, за відсутності інших документів, саме протокол про затвердження результатів аукціону, проведеного на товарній біржі, є тим документом, дійсність якого може бути оскаржена в судовому порядку.

Апелянт наголошує на тому, що оскаржуваний протокол проведення аукціону щодо продажу трансформаторної підстанції порушує встановлене чинним законодавством та судовим наказом від 22 березня 2010 року право Банку на погашення заборгованості за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, зокрема, на трансформаторну підстанцію.

Відповідно до приписів Закону України "Про виконавче провадження" та п. 3.1 Наказу Міністерства юстиції України від 27 жовтня 1999 року № 68/5 "Про затвердження Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна" подальша реалізація арештованого нерухомого майна МП "Сатурн", в тому числі спірної трансформаторної підстанції, мала відбуватись спеціалізованою організацією за дорученням державної виконавчої служби на підставі укладеного між останнім договору.

На підставі вказаного, скаржник стверджує, що у боржника МП "Сатурн" не існувало жодних правових підстав для самостійної реалізації спірного заставного майна на товарній біржі.

Крім того, скаржник звертає увагу на те, що ухвалюючи оскаржуване рішення суд першої інстанції помилково застосував Положення про порядок проведення аукціонів з реалізації заставленого майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.1997 року № 1448, адже реалізація спірного майна відбувалась не в межах виконавчого провадження, в якому було накладено арешт на зазначене майно, а з ініціативи боржника, на товарній біржі.

Враховуючи аргументи, викладені вище на підтвердження своєї правової позиції, скаржник вважає, що судом першої інстанції було задоволено позовні вимоги за первісним позовом та відмовлено в задоволенні зустрічного позову за відсутності на те правових підстав, у зв'язку з чим оскаржуване рішення суду першої інстанції слід скасувати.

Від відповідача за зустрічним позовом - ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "Гарант-Інвест" надійшов відзив на апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк "Демарк", в якому просить оскаржуване рішення суду першої інстанції залишити без змін, а в задоволенні апеляційної скарги - відмовити.

На спростування доводів, викладених в апеляційній скарзі, вказує наступне.

14.09.2011 року на Рівненській товарній біржі ТзОВ ВКФ «Гарант-Інвест»придбало у МП "Сатурн" трансформаторну підстанцію, що підтверджується протоколом № 72-09/11-Н від 14.09.2011 року. Договір про надання послуг по проведенню аукціону з реалізації майна від 25.08.2011 р. та результати аукціону в судовому порядку недійсними не визнавались.

З платіжних документів вбачається, що переможцем конкурсу - ТОВ ВКФ "Гарант-Інвест" виконано обов'язок щодо оплати вартості нерухомого майна отриманого за результатами торгів. Кошти отримані за результатами проведеного аукціону скеровано на погашення заборгованості перед ПАТ Банк «Демарк».

Відповідач стверджує, що зазначені обставини свідчать про правомірне набуття ТОВ ВКФ "Гарант-Інвест" права на майно, яке перебувало у власності МП "Сатурн".

Після проведення аукціону, ТзОВ ВКФ «Гарант-Інвест»дізналося, що 15.07.2010 року державним виконавцем другого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження по наказу господарського суду Волинської області від 22.03.2010 року про стягнення з ОСОБА_2 підприємства "Сатурн"4 612 562,41 грн. заборгованості.

Крім того, 17.08.2010 року другим відділом державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції складено акт опису й арешту майна яким описано й накладено арешт на майно МП «Сатурн»в т.ч. трансформаторну підстанцію, загальною площею 49,3 м.кв., яка знаходиться в м. Луцьку, пр-т Перемоги, 30.

Відповідач наголошує на тому, що накладений арешт на трансформаторну підстанцію не дає можливості ТзОВ ВКФ «Гарант-Інвест»зареєструвати право власності.

За наведених обставин, відповідач стверджує, що судом першої інстанції цілком законно задоволено вимоги за первісним позовом.

Разом з тим, відповідач зазначає, що рішення суду в частині відмови у задоволенні зустрічного позову відповідає вимогам закону з огляду на те, що обраний позивачем за зустрічним позовом спосіб захисту - визнання недійсним протоколу №72-09/11-Н про проведення аукціону від 14.09.2012 р. не відповідає тим способам захисту, які визначені ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України.

Виходячи із вищевказаного, відповідач стверджує, що рішення суду першої інстанції не суперечить нормам закону та відповідає встановленим обставинам справи, з огляду на що останнє слід залишити без змін.

Від інших учасників судового розгляду відзивів чи письмових пояснень на апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк "Демарк" не надійшло.

В судових засіданнях Рівненського апеляційного господарського суду скаржник підтримав доводи, наведені в апеляційній скарзі, вважає, що судом першої інстанції при винесенні даного рішення було порушено норми матеріального та процесуального права. У зв'язку із зазначеним рахує, що рішення господарського суду Волинської області від 28.08.2012 р. у справі № 5004/771/12 слід скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні первісного позову та задоволити позовні вимоги за зустрічним позовом.

Представник ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "Гарант-Інвест" в судовому засіданні заявила, що з доводами апелянта не погоджується, вважає їх безпідставними, а оскаржуване рішення таким, що відповідає встановленим обставинам справи та нормам закону. З огляду на зазначене, просить суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги.

Представиники відповідачів за первісним позовом - ОСОБА_2 підприємства "Сатурн", другого відділу Державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції та представник Рівненської товарної біржі в судове засідання не з'явилися.

Враховуючи приписи ст. ст. 101, 102 ГПК України про межі та строки перегляду справ в апеляційній інстанції, той факт, що учасники судового розгляду були належним чином та своєчасно повідомлені про дату, час та місце судового засідання, про що свідчать поштові повідомлення, направлені сторонам у справі (Т. 2 а.с. 50-55), колегія суддів визнала за можливе здійснювати розгляд апеляційної скарги за відсутності представників МП "Сатурн", другого відділу ДВС Луцького міського управління юстиції та Рівненської товарної біржі.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задоволити частково, а оскаржуване рішення суду першої інстанції в частині первісного позову слід скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову про визнання права власності та зняття арешту, а в частині вимоги за зустрічним позовом про визнання недійсним протоколу №72-09/11-Н про проведення аукціону від 14.09.2012 р. рішення залишити без змін, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 05.03.2008 р. між Банком "Демарк" та Малим підприємством "Сатурн" в забезпечення зобов'язань, передбачених кредитним договором № 18-072 від 05.03.2008 р., було укладено іпотечний договір № 839 (Т.1, а.с. 83-87).

Згідно п. 1.1. договору іпотеки цей договір забезпечує вимогу іпотекодержателя, що випливає з кредитного договору № 18-072 від 05.03.2008 р. (а також усіх додаткових угод до нього, які укладені та можуть бути укладені до закінчення строку дії кредитного договору). Предметом іпотеки за цим договором є нерухоме майно, до об'єктів якого включено і трансформаторну підстанцію, загальною площею 49,3 м.кв., яка знаходиться в м. Луцьку, пр. Перемоги, 30, яка належить іпотекодавцю на праві власності на підставі договору купівлі -продажу.

На предмет іпотеки, зокрема, на Трансформаторну підстанцію 0-1, накладена заборона відчуження, що підтверджується написом на іпотечному договорі приватного нотаріуса Луцького міського нотаріального округу ОСОБА_5 про реєстрацію в реєстрі заборон № 2363/96, а також запис № 9 витягу про реєстрацію в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна № 37495105 від 22 серпня 2012 року.

Відповідно до п. 3.1.2 договору іпотеки № 839 іпотекодавець зобов'язаний до моменту повного виконання основного зобов'язання без письмової згоди іпотекодержателя не здійснювати відчуження предмета іпотеки третім особам.

Згідно ч. 1 ст. 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

У відповідності до ч. 1, 2 ст. 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про іпотеку" іпотекодавець має право виключно на підставі згоди іпотекодержателя, зокрема, відчужувати предмет іпотеки.

Відповідно до ст. 12 Закону України "Про іпотеку" правочин щодо відчуження іпотекодавцем переданого в іпотеку майна або його передачі в наступну іпотеку, спільну діяльність, лізинг, оренду чи користування без згоди іпотекодержателя є недійсним.

У зв'язку із неналежним виконанням МП "Сатурн" зобов'язань за кредитним договором № 18-072, ВАТ «Банк "Демарк" звернувся до господарського суду Волинської області з позовною заявою про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

21 жовтня 2009 року господарським судом Волинської області у справі № 8/100-50 винесено рішення про стягнення з МП "Сатурн" 4612 562,41 грн. шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки (Т.1, а. с. 88-91).

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 27.01.2010 р. у справі № 8/100-50 рішення господарського суду Волинської області від 21.10.2009 р. у справі № 8/100-50 залишено без змін (Т.1, а. с. 92-94).

22.03.2012 р. на виконання вищезазначених рішення господарського суду Волинської області та постанови Львівського апеляційного господарського суду судом першої інстанції було видано судовий наказ № 8/100-1.

15.07.2010 року другим відділом Державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції відкрито виконавче провадження за реєстраційним № 20660897 (Т.1, а. с. 9-10).

17.08.2010 р. було складено акт опису й арешту майна при примусовому виконанні наказу господарського суду Волинської області № 8/100-1 від 22.03.2012 р., яким було описано та накладено арешт на трансформаторну підстанцію, загальною площею 49,3 м.кв. (Т.1, а.с. 11-14).

07.12.2010 року другим ВДВС Луцького МУЮ винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 20660897 у зв'язку із прийняттям рішення про припинення діяльності МП "Сатурн". Судовий наказ направлено ліквідатору боржника.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 2 березня 2011 року задоволено скаргу ПАТ "Банк "Демарк", визнано дії другого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції в частині винесення постанови про закінчення виконавчого провадження від 07.12.2010 року неправомірними, скасовано постанову другого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції про закінчення виконавчого провадження від 07.12.2010 року та зобов'язано другий відділ державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції продовжити виконавче провадження, відкрите за наказом господарського суду Волинської області від 22.03.2010 року.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду у справі від 14 квітня 2011 року № 8/100-50 апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2 підприємства "Сатурн" задоволено частково. Ухвалу господарського суду Волинської області від 2 березня 2011 року у справі № 8/100-50 в частині зобов'язання другого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції продовжити виконавче провадження, відкрите за наказом господарського суду Волинської області від 22.03.2010 року скасовано. В іншій частині ухвалу господарського суду Волинської області залишено без змін (Т.1, а. с. 95-97).

Згідно присів статті 51 Закону України «Про виконавче провадження»у разі якщо постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або керівником відповідного органу державної виконавчої служби або якщо до державного виконавця надійшло рішення суду про скасування заходів до забезпечення позову, а також у разі повернення виконавчого документа з іншого відділу державної виконавчої служби, виконавче провадження підлягає відновленню протягом трьох робочих днів з дня надходження рішення суду, виконавчого документа чи постанови керівника відповідного органу державної виконавчої служби.

Так, у порядку, встановленому наведеною вище нормою закону, 06.05.2011 р. другим відділом ДВС Луцького міського управління юстиції винесено постанову про відновлення виконавчого провадження, у зв'язку з чим поновлено чинність арешту майна МП В«СатурнВ» згідно акту опису й арешту майна від 17.08.2010 р. (Т.1, а. с. 98).

ОСОБА_7, із встановлених обставин справи вбачається, що на спірне майно було накладено заборону відчуження об'єктів нерухомого майна, що підтверджується виконавчим написом, вчиненим на іпотечному договорі приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу ОСОБА_5, та накладенням арешту державним виконавцем у відповідності до постанови від 06.05.2011 р. про відновлення виконавчого провадження за реєстраційним номером № 20660897.

14.09.2011 р. Рівненською товарною біржею на підставі договору про надання послуг по проведенню аукціону з реалізації майна від 25.08.2011 р., укладеного між МП В«СатурнВ» та Рівненською товарною біржею, проведено торги з реалізації нерухомого майна МП В«СатурнВ» , а саме трансформаторної підстанції, загальною площею 49,3 м.кв., яка знаходиться в м. Луцьку, пр. Перемоги, 30.

Згідно ч. 1 ст. 62 Закону України «Про виконавче провадження»реалізація арештованого майна, крім майна, вилученого з обігу згідно із законом, та майна, зазначеного в частині восьмій статті 57 цього Закону, здійснюється шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах.

Пунктом 3.1 Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна", затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 27 жовтня 1999 року № 68/5, встановлено, що орган державної виконавчої служби укладає із спеціалізованою організацією договір, яким доручає реалізацію майна спеціалізованій організації за визначену винагороду за надані послуги з реалізації арештованого майна, яка встановлюється у відсотковому відношенні до продажної ціни лота.

Враховуючи вказане, судова колегія звертає увагу на те, що всупереч наведеним вище положенням Законів України "Про іпотеку" та "Про виконавче провадження", трансформаторна підстанція була виставлена МП «Сатурн»на продаж на Рівненській товарній біржі під час діючої заборони на відчуження спірного нерухомого майна. Окрім того, подальша реалізація арештованого спірного нерухомого майна МП "Сатурн" мала відбуватись спеціалізованою організацією за дорученням державної виконавчої служби на підставі укладеного договору.

Перебування майна під забороною та під арештом на момент проведення аукціону підтверджується Витягом з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна ХА №555278 ( Т.1 а.с.125-129).

ОСОБА_7, у МП «Сатурн»не існувало жодних правових підстав для реалізації спірного заставного майна на товарній біржі, ТзОВ ВКФ «Гарант-Інвест»слід було пересвідчитися про наявність заборон на відчудження вказаного майна.

Відповідно до ст. 328 ЦК України , право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Суд першої інстанції не навів жодної норми матеріального права на підставі якої у позивача за первісним позовом виникло право власності на трансформаторну підстанцію та на підставі якою суд задовілнив позовну вимогу ТзОВ ВКФ «Гарант-Інвест.

В той же час, судом встановлено, що продажа трансформаторної підстанції з аукціону проведено з порушенням Законів України "Про іпотеку" та "Про виконавче провадження", під час діючої заборони на відчуження спірного нерухомого майна.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що визначені законом підстави для задоволення первісного позову про визнання права власності та зняття арешту із спірного нерухомого майна відсутні, тому в задоволенні первісного позову слід відмовити.

Натомість, судом першої інстанції не було надано належної правової оцінки наведеним вище обставинам справи, у зв'язку з чим місцевий господарський суд допустив невірне застосування норм матеріального права, що призвело до прийняття неправильного рішення в частині задоволення первісного позову.

Переглядаючи рішення суду першої інстанції про відмову в задоволенні зустрічного позову про визнання недійсним протоколу № 72-09/11-Н про проведення аукціону від 14.09.2012 р. на предмет відповідності положенням чинного законодавства, суд апеляційної інстанції враховує наступне.

Обгрунтовуючи свої вимоги по зустрічному позову та апеляційну скаргу в цій частині Банк "Демарк" вважає, що зазначений вище протокол по своїй суті є правочином за яким одна сторона (МП "Сатурн") передала у власність другій (ТОВ ВКФ "Гарант-Інвест") спірне майно, за певну грошову суму, який укладений з порушенням положеннь ст. ст. 202, 203, 655 ЦК України, Законів України "Про іпотеку" та "Про виконавче провадження". Тобто, на думку скаржника, за відсутності інших документів, саме протокол про затвердження результатів аукціону, проведеного на товарній біржі, є тим документом, дійсність якого може бути оскаржена в судовому порядку.

Суд першої інстанції відмовив в задоволенні зустрічного позову з тих підстав, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений положеннями ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України. Також, суд першої інстанції мотивував свій висновок тим, що оскарження саме протоколу проведення аукціону суперечить приписам Положення про порядок проведення аукціонів з реалізації заставленого майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.1997 року № 1448.

Статтею 15 Закону України "Про товарну біржу" під біржовою операцією визнається угода: яка відповідає сукупності наведених нижче умов; являє собою купівлю-продаж, поставку та обмін товарів, допущених до обігу на товарній біржі; її учасниками є члени біржі; подана до реєстрації та зареєстрована на біржі не пізніше наступного за здійсненням угоди дня. Угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню та вважаються укладеними з моменту їх реєстрації на біржі.

Відповідно до частини 4 статті 656 Цивільного кодексу України, до договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

Згідно з статтею 657 ЦК України, договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

За частиною 2 статті 210 Кодексу такі правочини є вчиненими з моменту їх державної реєстрації.

ОСОБА_7 України "Про товарну біржу" є спеціальним щодо визначення правових умов створення і діяльності товарних бірж на території України та загальним щодо правил укладення господарських договорів. З останнього питання спеціальними є норми, закріплені у Цивільному кодексі України, який уведено в дію з 1 січня 2004 року.

Таким чином, після оформлення результатів аукціону шляхом складання протоколу, МП "Сатурн" та ТОВ ВКФ "Гарант-Інвест" відповідно до вищевказаних норм законів України, мали укласти письмову угоду (договір) купівлі-продажу трансформаторної підстанції, яка мала бути зареєстрована на біржі та підлягала нотаріальному посвідченню.

Проте такої угоди купівлі-продажу між МП "Сатурн" та ТОВ ВКФ "Гарант-Інвест" укладено не було, а сам протокол № 72-09/11-Н про проведення аукціону від 14.09.2012 р. не може вважатися угодою в сенсі вимог Цивільного кодексу України та Закону України "Про товарну біржу", а отже не може бути визнаний недійсним з підстав для визнання недійсними угод зазначених Банком "Демарк", як і не може бути підставою для набуття права власності на трансформаторну підстанцію ТОВ ВКФ "Гарант-Інвест".

Суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні зустрічного позову вищевказані обставини та норми законів України не врахував, однак це не призвело до прийняття неправильного рішення в частині відмови в задоволенні зустрічного позову, що відповідно до ч.2 ст. 104 ГПК України не є підставою для скасування рішення в цій частині.

Поряд з тим, судом першої інстанції не було в повному обсязі досліджено всі обставини справи, у зв'язку з чим не було прийнято до уваги докази та факти по справі, які належним чином підтверджують факт відсутності визначених законом підстав для визнання права власності на спірне майно за ТОВ ВКФ В«Гарант-ІнвестВ» .

Окрім того, місцевим господарським судом було неправильно застосовано наведені вище норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття рішення, яке не відповідає вимогам закону.

Відповідно до п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

З урахуванням викладеного, судова колегія вважає, що доводи апелянта в частині первісного позову є цілком обгрунтованими, підтверджуються встановленими обставинами справи та відповідними нормами закону, в зв'язку з чим рішення господарського суду Волинської області від 28.08.2012 р. у справі № 5004/771/12 в частині первісного позову слід скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову про визнання права власності та зняття арешту, в частині вимоги за зустрічним позовом про визнання недійсним протоколу №72-09/11-Н про проведення аукціону від 14.09.2012 р. рішення залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, Рівненський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк "Демарк" задоволити частково.

2. Рішення господарського суду Волинської області від 28.08.2012 р. у справі № 5004/771/12 скасувати в частині задоволення первісного позову.

Прийняти в цій частині нове рішення. Відмовити в задоволенні первісного позову про визнання за ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма В«Гарант-ІнвестВ» права власності на трансформаторну підстанцію та зняття арешту із майна: трансформаторної підстанції, загальною площею 49,3 м.кв., яка знаходиться в м. Луцьку, пр. Перемоги, 30.

В решті рішення господарського суду Волинської області від 28.08.2012 р. у справі № 5004/771/12 залишити без змін.

3. Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "Гарант-Інвест" (45000 Волинська область, м. Ковель, вул. Грушевського,1, код 20146510) на користь Публічного акціонерного товариства "Банк "Демарк" (14000 м. Чернігів, вул.. Комсомольська, 28, код 19357516) - 804 грн. 75 коп. витрат по сплаті судового збору за подання арнляційної скарги .

4. Господарському суду Волинської області видати відповідний наказ.

5. Справу № 5004/771/12 надіслати господарському суду Волинської області.

Головуючий суддя Петухов М.Г.

Суддя Гулова А.Г.

Суддя Маціщук А.В.