Рішення

від 04.03.2009 по справі 9/59

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

----------------------------------------

* 10002,

м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "04" березня 2009 р.

Справа № 9/59

Господарський

суд Житомирської області у складі:  

                         судді Алексєєва М.В. 

за участю

представників сторін

від позивача Маковій О.Є. дов. від 16.01.09р. №3

від

відповідача не з'явився 

 Розглянув у відкритому судовому засіданні в

м.Житомирі справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю

"Торговий дім "Радомисль" (м.Житомир) 

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення 9079,26 грн

Позивачем

пред'явлено позов про стягнення на його користь з відповідача 9079,26  грн., з яких 

6495,34 грн. - основний борг, 2273,35 грн.- пеня, 310,57 грн.- відсотки

за користування чужими коштами та судових витрат.

Представник

позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у

позовній заяві.

Відповідач

письмового відзиву на позовну заяву не надав, в засідання суду не з'явився, про

причини неявки суд не повідомив. Про час і місце судового засідання

повідомлений належним чином.

Суд вважає

вказану обставину такою, що не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до

статті 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами

справи.

Дослідивши

матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з

матеріалів справи, 07.08.08р. між Товариством з обмеженою відповідальністю

"Радомисль. Торгівельна компанія" (позивач) та фізичною особою -

підприємцем  ОСОБА_1(відповідач) укладено

договір №207, згідно п. 1.1. якого позивач взяв на себе зобов'язання передати у

власність покупцю товар у відповідності до накладних, а покупець зобов'язався

прийняти і оплатити його.

Відповідно до

п. 1.2. Договору, ціна, кількість, асортимент товару відображені в накладних на

товар, які являються невід'ємною частиною цього договору.

На виконання

вказаного Договору позивач, згідно видаткової накладної РН-0011658 від 15.08.08р.(а.с.10),

передав відповідачу пиво, у визначеному в накладної асортименті  на загальну суму 8527,96 грн.

Пунктами 6.1,

6.2 Договору сторони передбачили, що оплата кожної партії товару здійснюється

на розсуд продавця у наступних формах: попередня оплата товару, оплата товару

по факту поставки, оплата товару протягом 5 банківських днів з моменту поставки

товару. Оплата здійснюється перерахуванням грошей на розрахунковий рахунок

продавця.

Згідно  п.6.3 Договору, в разі прострочення платежу,

день, наступний за днем, коли повинна була проведена оплата, автоматично є днем

пред'явлення вимоги про оплату поставленого товару.

За даними

позивача, відповідач в порушення умов договору, свої зобов'язання по оплаті

товару виконав частково, сплативши в період з 10.09.08р. по 19.11.08р.  2032,62 грн.

Оскільки, у

випадку несвоєчасної оплати за отриману продукцію, покупець сплачує на користь

продавця, пеню в розмірі 1% від несплаченої суми за кожен день прострочення

(п.7.2 Договору), позивач нарахував до стягнення з відповідача за період з

25.11.08р. по 29.12.08р.  2273,35 грн.

пені за несвоєчасну оплату товару.

Відповідно до

п. 7.3 Договору, у разі прострочення оплати товару, покупець зобов'язаний

оплатити додатково 50% річних за користування чужими грошовими коштами за весь

час прострочення, тому розмір нарахованих позивачем відсотків за період з

25.11.08р. по 29.12.08р. становить 310,57 грн.

На день

звернення з позовом до суду та на день вирішення спору, за даними позивача,

відповідач свої зобов'язання за договором не виконав, заборгувавши 6495,34 грн.

Відповідно до

ст. 625 ЦК України, за користування  

чужими   грошовими   коштами 

боржник зобов'язаний  

сплачувати   проценти,  якщо 

інше  не  встановлено договором між фізичними особами.

Розмір

процентів за користування чужими грошовими 

коштами встановлюється 

договором,  законом  або 

іншим  актом  цивільного законодавства.

Враховуючи, що

п. 7.3 Договору сторони передбачили розмір процентів за користування чужими

грошовими коштами в розмірі 50% річних, позивач правомірно нарахував до

стягнення з відповідача 310,57 грн. відсотків.

Що стосується

пені, то у відповідності до ч.3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що

обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання

за кожен день прострочення виконання.

За ч.2 ст.551

ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється

договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений

законом, може бути збільшений у договорі.

Водночас ч.6

ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань

встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою

Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо

інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. 

Ст.ст. 1, 3

Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових

зобов'язань" від 22.11.96р. передбачено, що платники грошових коштів

сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в

розмірі, що встановлюється за згодою сторін; її розмір обчислюється від суми

простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки

Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.  З огляду на викладене сплаті підлягає пеня, у

визначеному Законом розмірі.

Враховуючи

викладене, суд самостійно нараховує суму пені.

- період з

25.11.08р. по 29.12.08р. за 35 днів (6495,34 (сума боргу) х 24% (подвійна

облікова ставка НБУ) : 366 (кількість днів у 2008 році) х 35 (кількість

прострочених днів) = 149,07 грн.

Відповідач

позов за підставами пред'явлення та предметом не оспорив.

Згідно з ст.ст.

525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до

умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Згідно з ст.33

ГПК України сторони повинні довести ті обставини, на які вони посилаються як на

підставу своїх вимог і заперечень.

Оцінивши в

сукупності матеріали справи, господарський суд дійшов висновку, що позов

обґрунтований, підтверджується належними доказами по справі і підлягає

частковому задоволенню в сумі 6954,98 грн., з яких: 6495,34 грн. - основний

борг, 149,07 грн.- пеня, 310,57 грн. - відсотки за користування чужими коштами.

В стягненні 2124,28 грн. пені суд відмовляє.

Судові витрати

покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі

ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст. 22,33,49,

69,82-85ГПК України, господарський суд 

ВИРІШИВ:

1. Позов

задовольнити частково.

2. Стягнути з

фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, 11700, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1,

на користь

Товариства з обмеженою відповідальністю "Радомисль. Торгівельна

компанія", Житомирська обл., м. Житомир, пров. 1-й Сінний, 4, код 32520273

- 6495,34 грн.

основної заборгованості;

- 149,07 грн.

пені;

- 310,57 грн.

відсотків за користування чужими коштами;

- 69,55 грн.

витрат по сплаті держмита;

- 90,39 грн.

витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

3. В стягненні

2124,28 грн. пені відмовити.

Рішення

господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку

з дня його підписання.

Суддя

Алексєєв М.В.

Дата підписання

12.03.09р.

Віддрукувати: 

1 - в справу

2,3 -  сторонам