Ухвала

від 21.07.2015 по справі 826/6409/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/6409/15 Головуючий у 1-й інстанції: Гарник К.Ю. Суддя-доповідач:Файдюк В.В.

У Х В А Л А

Іменем України

21 липня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Файдюка В.В.

суддів: Чаку Є.В.

Мєзєнцева Є.І.

При секретарі: Ковтун І.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Путь" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 червня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Путь" до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 червня 2015 року в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Путь" до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування повідомлення-рішення - відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою позов задовольнити в повному обсязі.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, Державною податковою інспекцією у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві проведено позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Путь» (код ЄДРПОУ 19122489) з питань правильності нарахування та сплати до бюджету земельного податку (орендної плати) за період з 01 квітня 2013 року по 31 жовтня 2014 року, за результатом якої складено акт перевірки від 12 грудня 2014 року № 599/26-57-22-04/19122489.

За результатами проведеної перевірки встановлено порушення позивачем підпунктів 14.1.136, 14.1.147 пункту 14.1 статті 14, підпункту 288.5.1. пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України, а саме: заниження орендної плати за період з 01 квітня 2013 року по 31 жовтня 2014 року в сумі 67 008,18 грн.

Податковим повідомленням - рішенням Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 29 грудня 2014 року № 0000682204, прийнятим на підставі акту перевірки від 12 грудня 2014 року № 599/26-57-22-04/19122489, ТОВ «Путь» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем палата за землю з юридичних осіб на загальну суму 83 733,23 грн., в тому числі: за основним платежем - 67 008,18 грн., за штрафними санкціями - 16 725,05 грн.

Не погоджуючись з зазначеним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Як встановлено судом, 19 травня 2003 року ТОВ «Путь» та Київською міською радою укладено Договір оренди земельної ділянки, за умовами якого Орендодавець, на підставі рішення Київської міської ради від 28 листопада 2002 року за №116/276 передає, а Орендар приймає в довгострокову оренду на 25 (двадцять п'ять) років земельну ділянку, місце розташування якої вул. Зодчих, 52-а (п'ятдесят два «а») у Святошинському районі м. Києва, розміром 0,3943 (нуль цілих і три тисячі дев'ятсот сорок три десятитисячних) га для будівництва, обслуговування та експлуатації ринку у межах, які перенесені в натуру (на місцевість) і зазначені на плані, що є невід'ємною частиною цього договору.

Пунктом 2.2 Договору визначено, що річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у розмірі 2 відсотків від її нормативної грошової оцінки. У випадку коли будівлі, споруди або їх частини здаються в оренду іншим суб'єктам, орендна плата встановлюється у розмірі 4 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки або її частини, що припадає на орендовані площі будівель, споруд або їх частин.

Згідно з довідкою Головного управління земельних ресурсів КМДА від 18 квітня 2003 року № 284 на час укладання цього договору нормативно грошова оцінка земельної ділянки становить 3 636 449,30 грн. (пункт 3 Договору).

Пунктом 2.3 Договору визначено, що розмір орендної плати може змінюватися за згодою сторін (шляхом внесення змін до цього договору), за винятком випадку, передбаченого пунктом п'ятим цього договору.

Обґрунтовуючи позов, апелянт зазначає, що у відповідача не було законних підстав для нарахування позивачу грошового зобов'язання з орендної плати у зв'язку зі змінами у податковому законодавстві.

Судом першої інстанції встановлено, що загальна площа земельної ділянки, на якій знаходяться будівлі, споруди або їх частини, що передані в оренду третім особам складає 1 970 кв. м., а загальна площа земельної ділянки, на якій знаходяться будівлі, споруди або їх частини, що використовуються позивачем самостійно складає 1 973 кв.м.

На підтвердження доказів про надання в оренду будівель, споруд та їх частин, позивачем надано договори оренди нежитлових приміщень із третіми особами.

Позивач посилаючись на пункт 2.2 Договору від 19 травня 2003 року, при розрахунку розміру орендної плати за земельну ділянку до частини земельної площі 1 973 кв. м., на якій знаходяться будівлі, споруди або їх частини, що використовується позивачем особисто, застосовував 2 відсотка нормативної грошової оцінки, а до частини земельної ділянки площею 1 970 кв. м., на якій знаходяться будівлі, споруди або їх частини, що передані в оренду третім особам, застосовував 4 відсотка від нормативної грошової оцінки.

На підставі зазначеного, розрахунок орендної плати проводився позивачем, відповідно до вартості 1 кв. м. згідно витягу від 18 жовтня 2007 року № 237 з технічної документації №Ю-01883/2007 про нормативну грошову оцінку земельної ділянки - 8470528,00 (6754122,42 грн. х 1,028 х 1,152 х 1,059 х 1,0 х 1,0 х 1,0) / 3943 кв.м.-2148,24 грн.

Вартість 1 970 кв. м., які здаються орендарем в суборенду третім особам, - 2 148,24 х 1 970 = 4 232 032,80 грн.

Вартість 1973 кв. м., які використовуються особисто позивачем, - 2 148,24 х 1 973 = 4 238 477,52 грн.

Таким чином, розрахунок орендної плати за період в який проводилась перевірка складає -232 032,80 грн. х 4% = 169 281,13 грн.; 238 477,52 грн. х 2% = 84 769,55 грн.

Так, розмір орендної плати, визначений відповідно до умов вказаного договору оренди земельної ділянки, за рік складає 169 281,13 грн. + 84 769,55 грн. = 254 050,68 грн., а орендна плата за місяць - складає: 254 050,68 / 12 = 21 170,89 грн.

Тобто, три відсотка від нормативної грошової оцінки за рік складає 8 470 528,00 х 3% = 254 115,30 / 12 = 21 176,28 грн. - становить орендна плата за місяць.

На підтвердження оплати по земельному податку позивачем надано копії платіжних доручень за квітень 2013 року по грудень 2013 року та з січня 2014 року по жовтень 2014 року.

Відтак, проводячи розрахунок орендної плати позивач прийшов до висновку, що з урахуванням сплати 4 % від нормативної грошової оцінки за будівлі, споруди або їх частини, що передані в оренду третім особам, позивачем покривалась сума по сплаті за будівлі, споруди або їх частини, що використовується позивачем особисто, що у свою чергу, відповідає трикратному розмірі передбаченому підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України.

Починаючи з 01 січня 2011 року питання внесення плати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності на праві постійного користування і оренди врегульовано Податковим кодексом України.

Відповідно до підпункту 9.1.10 пункту 9.1 статті 9 цього Кодексу плата за землю віднесена до загальнодержавних податків і зборів.

Плата за землю, згідно підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Кодексу, є загальнодержавним податком, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - це обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (далі у розділі XII - орендна плата) (пп. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Згідно пунктів 288.2, 288.3 статті 288 Кодексу платником орендної плати є орендар земельної ділянки, об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

Відповідно до пункту 288.1 статті 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний орган державної податкової служби про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України визначено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом, а для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом.

Плата за суборенду земельних ділянок не може перевищувати орендної плати (підпункт 288.6 зазначеного пункту).

Положеннями пункту 274.1 статті 274 і пункту 285.1 статті 285 вказаного Кодексу передбачено, що ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у статтях 272, 273, 276 цього Кодексу.

Тобто, законодавець визначив нижню граничну межу річної суми платежу по орендній платі за земельні ділянки, незалежно від того, чи співпадає її розмір із визначеним у договорі.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, установлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Виходячи із принципу пріоритетності норм Податкового кодексу України над нормами інших актів у разі їх суперечності, який закріплений у пункті 5.2 статті 5 цього Кодексу, до моменту внесення до такого договору відповідних змін розмір орендної плати в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлений підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 цього Кодексу.

Зазначені висновки суду апеляційної інстанції узгоджуються із позицією Верховного Суду України, висловленою у постановах від 02 грудня 2014 року у справі № 21-274а14 та від 07 квітня 2015 року у справі №21-117а15.

Таким чином, колегія суддів доходить висновку, що в силу вимог закону, позивач повинен сплачувати орендну плату у розмірі, не нижче встановленого податковим законодавством граничного мінімуму.

Тому, спірне податкове повідомлення-рішення є обґрунтованим та правомірним.

Таким чином обґрунтованим є висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні даного адміністративного позову.

Отже суд першої інстанції при винесенні постанови було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.

Відповідно до статті 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 207, 212, 254 КАС України суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Путь" - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 червня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтею 212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Файдюк В.В.

Судді: Чаку Є.В.

Мєзєнцев Є.І.