Постанова

від 20.05.2010 по справі 13243/09

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" травня 2010 р. справа № 23/514/08-АП

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Кожана М.П.

суддів: Проценко О.А. Туркіної Л.П.

при секретарі судового засідання: Дегтярьові Д.В.

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1, довіреність від 27.04.2010р.

від відповідача- Заболотній О.А, довіреність № 37 від 17.07.2009р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Запоріжжя

на постанову: Господарського суду Запорізької області від 30.03.2009р. у справі № 23/514/08-АП

за позовом: ТОВ "Торговий дім "Петра"

до: Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя

про: визнання нечинним податкового повідомлення - рішення, -

встановила:

24.10.2008р. Позивач звернувся до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою, у якій просить визнати нечинним податкове повідомлення-рішення форми «Р»№ 0001102301/0 від 10.10.2008р. про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість 268 620 грн.00коп. за основним платежем та 134 310грн. 00 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Постановою Господарського суду Запорізької області від 30.03.2009р. у справі №23/514/08-АП адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м.Запоріжжя від 10.10.2008р. № 0001102301/0 частково на суму 386494грн.50коп., в тому числі 257663грн. -основний платіж та 128831грн.50коп. штрафні (фінансові) санкції. В іншій частині в позові відмовлено.

Дана постанова обґрунтована тим, що відповідно до п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»ТОВ «Торговий дім «Петра»законно включило податкові зобов'язання з проведених експортних операцій по деклараціям з ПДВ за березень 2008р. та за квітень 2007р., визначивши їх за нульовою ставкою. Тому спірне податкове повідомлення-рішення необхідно визнати протиправним частково на суму 386494грн.50коп., в тому числі 257663грн. - основний платіж та 128831грн.50коп. штрафні (фінансові) санкції.

Не погоджуючись із вказаною постановою суду відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати спірну постанову, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Відповідач у своїй апеляційній скарзі посилається на те, що виявлені порушення працівниками ДПІ при перевірці дійсно зафіксовані та підпадають у порушення норм діючого Законодавства України. Тому винесене спірне податкове повідомлення-рішення є обґрунтованим.

Розпорядженням голови суду ОСОБА_2 від 28.04.2010р. дану справу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Кожана М.П., суддів Проценко О.А., Туркіної Л.П.

Суд належним чином повідомив учасників адміністративного процесу про дату, час і місце слухання справи, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення, що містяться в матеріалах справи.

Відповідно до ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, виступи позивача та відповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції і підтверджується матеріалами справи відповідачем здійснено перевірку позивача, за результатами якої складено акт № 111/23-2/33095108 від 01.10.2008р. з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007р. по 30.06.2008р.

На підставі вищезазначеного акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення № 0001102301/0 від 10.10.2008р. щодо визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 402930грн.00коп., в тому числі за основним платежем в сумі 268620грн.00коп., за штрафними фінансовими санкціями в сумі 134310грн.00коп.

Перевіркою встановлено, що в порушення п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР від 03.04.1997, підприємство позивача включило до суми податкового кредиту суму не підтверджену податковою накладною у розмірі 10956грн.67коп. у зв'язку з придбанням позивачем вантажного автомобілю торгівельної марки JAC HFC 1020К - ізотермічний фургон.

Суд першої інстанції прийшов до висновку щодо правомірності визначення податкового зобов'язання позивача в цій частині.

Сторонами постанову в цій частині не оскаржено.

Крім того, в пп. 3.1.5.3. п. 3.1.5. розділу 3.1. Акту перевірки зазначено, що перевіркою встановлено, що на порушення: п. 6.1 та пп. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону України від 03.04.97 № 168/97 - ВР "Про податок на додану вартість" (із змінами і доповненнями), Позивач безпідставно застосував нульову ставку з податку на додану вартість при включені до податкових декларацій з податку на додану вартість реалізованого горіху волоського без шкарлупи (ядро горіху) у зв'язку з неналежним чином оформленими вантажними митними деклараціями, що призвело до заниження податкового зобов'язання на загальну суму 1605900 грн. у наступних періодах:

- березень 2008 року - 802950 грн.:

- квітень 2008року -802950 грн.

Також, зазначено, що вищевказане порушення призвело до заниження податку на додану вартість у розмірі 321 180грн., утому числі:

- у березні 2008 року -160590,00 грн.;

- у квітні 2008 року - 160590,00 грн.

Суд першої інстанції прийшов до висновку, що вказані висновки є необґрунтованими та не відповідають фактичним обставинам.

Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи у І півріччі 2008 року підприємство здійснювало експорт горіхів волоських (без шкаралупи) через комісіонера, а саме: на виконання умов договору від 21.02.2008 № ФСА/6 ПП "Сан-Ойл" (код 32600222) згідно видаткової накладної від 22.02.08 № СО - 0000008, акту приймання - передачі від 22.02.2008 та податкової накладної від 22.02.08 № 9 відвантажило у с. Санжейка TOB "ТД "Петра" 40 тн. ядра горіху волоського по ціні 37 837,50 грн. за 1 тн. на загальну суму 1513500 грн., (без ПДВ), ПДВ - 302700,00 грн.

Згідно договору комісії від 21.02.2008 №К-2102/6 TOB "Сан-Кор Трейд" (код 32896290) - комісіонер бере на себе зобов'язання за дорученням TOB "ТД "Петра" (комітент) здійснити зовнішньоекономічну угоду з продажу на експорт нерезиденту країни горіх волоський без шкарлупи, українського походження, у кількості 40,0 тн.; місце передачі Україна, Одеська область, Овідіопільський район, с.Санжейка (франко-склад) базис постачання товару комісіонером третім особам за зовнішньоекономічним контрактом РСА - Ільїчівськ, Одеса, Григорівка.

Згідно акту приймання передачі від 22.02.2008 TOB "ТД „Петра" передав товар у с.Санжейка, Овідівпільського району, Одеської обл. комісіонеру (TOB «Сан-Кор Трейд»).

На виконання умов договору комісії TOB "Сан-Кор Трейд" уклало зовнішньоекономічний контракт від 22.02.08 №SCT-2206/6 з "WEYMAR INDUSTRIES LLP" (Англія) згідно якого TOB "Сак-Кор Трейд" (продавець на підставі договору комісії від 21.02.08 року №К-2102/6) зобов'язується передати "WEYMAR INDUSTRIES LLP" (покупець) ядро горіха у кількості 40,0 тн. на загальну суму 318000 (+-5%) долл. США на умовах постачання РСА - Ільїчівськ, Одеса, Григорівка.

На виконання умов зовнішньоекономічного контракту TOB "Сан-Кор Трейд" відвантажило "WEYMAR INDUSTRIES LLP" 40000кг ядра горіху на загальну суму 1605900грн., у тому числі:

- згідно вантажної митної декларації від 31.03.08 № 511000002/8/005344 -20000 кг горіху волоського без шкарлупи (ядро горіху) врожаю 2007 року вартістю 802950 грн.;

- згідно вантажної митної декларації від 03.04.08 № 511000002/8/005544 -20000 кг горіху волоського без шкарлупи (ядро горіху) врожаю 2007 року вартістю 802950 грн.;

Згідно платіжного доручення від 09.04.2008р. №297 TOB "Сан-Кор Трейд" перерахувало виручку за грецький горіх TOB "ТД "Петра" в розмірі 1605900,00 грн.

Відповідачем не заперечується здійснення вказаних господарських операцій.

В акті перевірки зазначено, що позивачем було неналежним чином оформлено вказані вантажні митні декларації, що виключає його право на застосування нульової ставки з податку на додану вартість при включені до податкових декларацій з податку на додану вартості реалізованого горіху.

Проте, вказаний висновок не ґрунтується на положеннях діючого законодавства та фактичних обставинах.

Згідно з пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до ст. 1 Розділу 1 Митного кодексу України митні органи -спеціально уповноважені органи виконавчої влади в галузі митної справи, на які відповідно до цього Кодексу та інших законів України покладено безпосереднє здійснення митної справи.

Відповідно до Розділу 3 Глави 10 Митного кодексу України, переміщення через митний кордон України товарів та інших предметів підлягає митному оформленню. Митне оформлення здійснюється службовими особами митниці. Операції, що входять до митного оформлення і порядок їх здійснення визначається Державною митною службою України. Митне оформлення здійснюється в місцях розташування митниць, а також може здійснюватись в зонах митного контролю. Переміщення (ввезення або вивезення з митної території) через митний кордон України товарів здійснюється в місцях розташування митниць.

Розділом 18 Митного Кодексу врегульовано виникнення факту порушення митних правил, провадження у справах про порушення митних правил та встановлено відповідальність за такі порушення.

Відповідно до п. 1.9 Положенням "Про порядок здійснення контролю за доставкою вантажів у митниці призначення", затвердженого наказом Державної митної служби України (далі - ДМСУ) № 771 від 08.12.1998р.. контроль за доставкою товарів в митницю призначення здійснює митниця призначення цих товарів. У разі виявлення порушення митних правил справа про таке порушення заводиться відповідно до п. 1.10 Положення. Згідно із п. 1.10 Положення, у разі виявлення фактів недоставки вантажу в митницю призначення справи про порушення митних правил заводить митниця, якій було надане відповідне зобов'язання.

Наказом ДМСУ від 30.12.1998р. №8283 затверджено типову технологію митного контролю та митного оформлення товарів та інших предметів, згідно з якою, митне оформлення - сукупність дій, пов'язаних з пропуском в Україну чи за її межі товарів, переміщуваних через митний кордон. Митне оформлення здійснюється у 4 етапи.

Четвертий етап закінчується повним оформленням ВМД.

ВМД вважається оформленою в разі наявності на всіх її аркушах номерної печатки інспектора митниці, що здійснив митне оформлення товару.

Відповідно до "Положення про вантажну митну декларацію", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 574 від 09.06.1997 р., вантажна митна декларація - заява, що містить відомості про товари та інші предмети і транспортні засоби мету їх переміщення через митний кордон України, а також інформацію, необхідну для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики, нарахування митних платежів. ВМД застосовується під час декларування суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності товарів та інших предметів, що перевозяться через митний кордон України. У разі прийняття ВМД для оформлення їй присвоюється рєстраційний номер та проводиться реєстрація в журналі обліку ВМД.

Пунктом 8 вказаного Положення, встановлено, що митна декларація вважається оформленою за наявності на всіх її аркушах особистої номерної печатки інспектора митниці, що здійснив митне оформлення товару.

При перевірці працівникам ДПІ було надано відповідні екземпляри ВМД, що містили відбиток особистої номерної печатки інспектора митниці, що здійснив митне оформлення товару, напрямок переміщення предметів (експорт), найменування митного органу, в зоні якого розташовано пункт пропуску на митному кордоні.

Доказів про спростування викладених у ВМД відомостей або доказів виявлення факту порушення позивачем митних правил працівниками ДПІ зазначено не було.

На підтвердження фактичного перетинання митного кордону України відповідного вантажу позивачем було надано екземпляри ВМД на зворотному боці яких, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №243 від 01.03.2002 Про вдосконалення механізму відшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за операціями з експорту продукції, містяться відбитки номерних штампів відповідних митниць із зазначенням того, що зазначені у даних деклараціях товари залишили межі митної території України, легітимність вказаного відбитку номерного штампу підтверджено гербовою печаткою митниці та підписом посадової особи митниці.

Відповідно до вказаної Постанови такий напис вчиняється митним органом, що здійснював митне оформлення експорту товарів, виключно після одержання з митного органу, розташованого на митному кордоні України, через який здійснювалося вивезення товарів, офіційного повідомлення про фактичне вивезення товарів за межі митної території України у повному обсязі.

З огляду на зазначене, податкова служба безпідставно стверджує, що згадані митні декларації неналежно оформлені, такі припущення є безпідставними та такими що не відповідають дійсності і не підтверджено жодними документами.

Крім того, згідно п. 6. 2 ст. 6 Закону України від 03.04.97 № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість", нульова ставка податку на додану вартість обчислюється щодо операцій з продажу товарів, які були вивезені (експортовані) платником податку за межі митної території України. При цьому товари вважаються вивезеними (експортованими) платником податку за межі митної території України в разі, якщо їх вивезення (експортування) засвідчене належно оформленою митною декларацією.

Перевіркою, проведеною працівниками ДПІ встановлено, що Позивач відповідно до вантажних-митних декларацій від 31.03.2008 №511000002/8/005344, від 03.04.2008 №511000002/8/005544 дійсно експортовано товар, відповідно до умов укладених договорів та контрактів.

Таким чином, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що відповідно до п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" ТОВ "Торговий дім "Петра" правомірно включило податкові зобов'язання з проведених експортних операцій до деклараціям з ПДВ за березень 2008 року та за квітень 2007 року, визначивши їх за нульовою ставкою.

Крім того, відповідачем за результатами перевірки було донараховано податкове зобов'язання з ПДВ у сумі 31264грн. та фінансові санкції у сумі 15632грн. за операціями з використання транспортних послуг.

В пп. 3.1.5.2. п. 3.1.5. розділу 3.1. акту перевірки зазначено, що перевіркою встановлено, що на порушення п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", підприємство віднесло до складу податкового кредиту транспортні та експедиторські послуги згідно податкових накладних з яких не можливо встановити зв'язок послуг з витратами на господарську діяльність платника податку у розмірі 156315 грн., що призвело до заниження податку на додану вартість у розмірі 31264 грн., у тому числі:- квітень 2007 року-2 155грн.;- травень 2007 року - 2 405 грн.;- червень 2007 року - 11 711 грн.;- липень 2007 року - 2 496 грн.;- серпень 2007 року -2 695 грн.;- вересень 2007року - 2 515 грн.;- жовтень 2007року - 2 868 грн.;- листопад 2007року - 2 624 грн.;- грудень 2007 року - 1 795 грн.

Колегія суддів погоджується із вказаними висновком відповідача і вважає, що суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку щодо необґрунтованого нарахування вказаної суми податкових зобов'язань з наступних підстав.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Частиною 4 ст.70 КАС України встановлено, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»встановлено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій . Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

На підтвердження правомірності віднесення до валових витрат витрат, пов'язаних з оплатою транспортних та експедиційних послуг позивачем надано копії актів приймання передачі виконаних робіт, наданих послуг (а.с. 72-77 т.1).

Проте, вказані документи не містять дати чи періоду надання послуг, у зв'язку із виконанням яких складено акти.

Відповідно до ч.2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції.

Суд не приймає у якості належного доказу здійснення спірних господарських операцій вказані акти приймання передачі виконаних робіт, наданих послуг, оскільки в них не вказано обсягу господарської операції, одиницю виміру господарської операції.

Вартість наданих послуг не є такими показниками.

Інших первинних документів, які було б складено на підтвердження факту надання спірних експедиторських послуг відповідно до вимог ч.2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»позивачем не надано.

Крім того слід зазначити, що рахунки, платіжні документи та податкові накладні не є первинними документами, що підтверджують факт здійснення експедиторських послуг.

Враховуючи вищезазначені обставини, колегія суддів приходить до висновку, про те що під час ухвалення рішення по даній справі судом першої інстанції не повно з'ясовано усі обставини справи, також їм надана не вірна оцінка, а тому колегія суддів вважає за необхідне постанову суду від 30.03.2009р. по даній справі скасувати.

На підставі викладеного, керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст.195, 196, п.3.ч.1 ст.198, 202, п.3.ч.1.ст.205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Запоріжжя на постанову Господарського суду Запорізької області від 30.03.2009р. у справі № 23/514/08-АП -задовольнити частково.

Постанову Господарського суду Запорізької області від 30.03.2009р. у справі № 23/514/08-АП - скасувати.

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м.Запоріжжя від 10.10.2008р. № 0001102301/0 частково на суму 101308грн.00коп. -за основним платежем, 50674грн.00коп. -штрафні санкції.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Петра»1грн. 70 коп. судового збору.

Постанова суду набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена в порядку і строки, встановлені ст. 212 КАС України - протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених КАС України, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Постанову складено в повному обсязі 06.10.2010р.

Головуючий: М.П. Кожан

Суддя: О.А. Проценко

Суддя: Л.П. Туркіна