Ухвала

від 21.07.2015 по справі 910/2949/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

21 липня 2015 року Справа № 910/2949/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Демидової А.М.,

суддів Воліка І.М.(доповідач), Шевчук С.Р.

розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_2 на ухвалу від 05.03.2015 Київського апеляційного господарського суду у справі№ 910/2949/13 господарського суду міста Києва за позовом ПАТ "Кезно" доПАТ"ГрінБанк", ПАТ"Банк"Контракт" провизнання недійсними договорів в с т а н о в и в:

Подана ОСОБА_2 касаційна скарга на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 05.03.2015 у справі № 910/2949/13підлягає поверненню з наступних підстав.

Оскаржувачем заявлено заяву про відновлення строку для подання касаційної скарги.

Відповідно до ст. 53 ГПК України Вищий господарський суд України може відновити пропущений строк в разі наявності поважних причин пропуску цього строку.

Колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що у заяві (клопотанні) про відновлення пропущеного строку повинно міститися обґрунтування поважності причин пропуску процесуального строку . Якщо відновлення процесуального строку здійснюється за клопотанням сторони чи прокурора, заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності - з поданням доказів цього за загальними правилами розділу V ГПК України.

Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

При цьому, виходячи зі змісту ст. 53 ГПК України, поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними і пов'язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Втім, заява ОСОБА_2 про відновлення строку для подання касаційної скарги не заслуговує на увагу, оскільки, не містить належного обґрунтування щодо пропуску ним строку.

За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України не вбачає підстав для задоволення заявленої заяви, а тому згідно з приписами ст. 53 ГПК України скаржнику слід відмовити у відновленні пропущеного строку.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 111 3 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання або таке клопотання відхилено про відновлення цього строку.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 53, 86, 110, п. 5 ч. 1 ст. 111 3 ГПК України, Вищий господарський суд України

у х в а л и в:

Відмовити ОСОБА_2 у задоволенні заяви про відновлення строку для подання касаційної скарги на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 05.03.2015 у справі № 910/2949/13.

Касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 05.03.2015 у справі № 910/2949/13 повернути скаржнику.

Головуючий суддя А.М.Демидова

Судді І.М.Волік

С.Р.Шевчук