Постанова

від 23.07.2015 по справі 917/2495/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2015 року Справа № 917/2495/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - суддіДерепи В.І. суддів :Грека Б.М., - (доповідача у справі), Кривди Д.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуОбласного комунального виробничого підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Миргородводоканал" на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 13.05.15 у справі№ 917/2495/14 господарського судуПолтавської області за позовомОбласного комунального виробничого підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Миргородводоканал" доПриватної агрофірми "Агроінвест" простягнення суми за участю представників від: позивачаКрамаренко В.І. (дов. від 05.01.15) відповідачаПіскун В.М. (дов. від 05.11.14)

В С Т А Н О В И В :

Обласне комунальне виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства "Миргородводоканал" звернулося до господарського суду Полтавської області з позовом про стягнення з Приватної агрофірми "Агроінвест" 16296,52 грн. за без облікове водокористування згідно акту без номеру від 28.07.14.

Рішенням господарського Полтавської області від 13.02.15 (суддя Іваницький О.Т.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 13.05.15 (колегія суддів у складі: головуючого-судді Черленяк М.І., суддів: Ільїн О.В., Хачатрян В.С.), у задоволенні позову відмовлено повністю за недоведеністю.

Не погоджуючись із судовими актами у справі, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, позов задовольнити. Скарга мотивована тим, що судами неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, має місце невідповідність висновків суду обставинам справи. Відповідач надав відзив, у якому заперечує проти доводів касаційної скарги, судові акти просить залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами та вбачається з матеріалів справи, одинадцятою сесією шостого скликання Полтавської обласної ради 23.05.12 прийнято рішення "Про приймання-передачу Обласного комунального виробничого підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Миргородводоканал" системи водопостачання із комунальної власності територіальної громади смт. В.Багачка були прийняті у спільну власність територіальних громад сіл, селищ і міст Полтавської області на баланс, у господарське віддання, як внесок до розміру статутного капіталу ОКВПВКГ "Миргородводоканал". У додатку №1 до цього рішення передбачено, що передаються всі водопровідні мережі та свердловини, що знаходяться на території смт. В.Багачка.

На виконання рішення одинадцятої сесії шостого скликання Полтавської обласної ради від 23.05.12 Великобагачанська селищна рада, Великобагачанського району, Полтавської області рішенням 18-ої сесії 6-го скликання "Про визначення виконавців житлово-комунальних послуг в селищі Велика Багачка" від 27.06.12 визначили виконавцем (виробником) по наданню послуг з централізованого опалення, послуг з центрального водопостачання та наданню послуг централізованого водовідведення в селищі Велика Багачка обласне комунальна виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства "Миргородводоканал".

До цього періоду послуги з централізованого опалення, послуг з центрального водопостачання та централізованого водовідведення в селищі Велика Багачка надавалися Великобагачанським комбінатом комунальних підприємств.

28.07.14 представники ОКВПВКГ ''Миргородводоканал'' у складі інженера-проектувальника Марченко К.Ю., менеджерів із збуту відділу реалізації Власенко М.І та Яненко О.В.ОКВПВКГ ''Миргородводоконал'' згідно графіку роботи менеджерів відділу реалізації на липень 2014 року виїхали в смт В. Богачка та с. Гаркушинці для роботи з боржниками, зняття показників лічильників, опломбування лічильників, виписки рахунків, відключення, роботи з програмою, звірки нарахування та контролю за повіркою лічильників. В ході роботи на вул. Гагаріна,2А в приміщенні офіса ПА '' Агроінвест '' виявили наявність води. На вводі до нього знаходиться водомірний вузол № 07748247 з показником 196. По результатам роботи склали акт про обстеження водопровідної мережі. Цей акт підписали інженер-проектувальник Марченко К.Ю., менеджери із збуту відділу реалізації Власенко М.І та Яненко О.В. від ПА ''Агроінвест'' підписала Левченко Н.А. (а.с. 10-13). Водолічильник 07748247 98 опломбований однією пломбою з показом 00199 знаходиться на вводі в житловий будинок з господарськими будівлями загальною площею 99,8 кв.м., житловою площею 44,7 кв. м. за адресою: смт. В.Багачка, вул. Гагаріна,2-А (а.с.39-42).

Відмовляючи в позові, суди вказали на те, що факт самовільного підключення відповідача до мереж комунального централізованого водопостачання та здійснює безоблікове водокористування, не випливає з акта обстеження від 28.07.14. Крім того, відповідачем надано суду договір на подачу води з комунального водопроводу від 10.03.09 за №177, укладений з Великобагачанським комбінатом комунальних підприємств. Отже, договірні відносини між сторонами цього договору не припинялися. Відповідно до листа селищного голови В.Багачки за вих. №78 від 11.02. 2015 року Великобагачанський комбінат комунальних підприємств на даний час не ліквідований (реорганізація не здійснювалася) і банкрутом не визнаний. Відповідач у відзиві зазначає, що позивач не надавав жодних доводів, підставі чого позивач контролює користування споживачами мережею водопостачання саме по вулиці Гагаріна в селищі Велика Багачка.

Втім, колегія суддів Вищого господарського суду України не може погодитися із такими висновками судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.

Відповідно до ч.2 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. А відповідно до ч.1 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. В даному випадку, споживання послуг водопостачання та водовідведення і є тією дією відповідача, яка породжує його обов'язок оплатити отримані послуги відповідно до чинних тарифів.

Втім, матеріали справи не містять жодного доказу оплати відповідачем вищевказаним послуг. Тому висновки судів про існування у нього зобов'язань за договором на подачу води від 10.03.09 за №177, укладеним з Великобагачанським комбінатом комунальних підприємств, який містить явні дописки (а.с. 52), оригінал якого відсутній, крім того факт його укладення (у зв'язку із реорганізацією Великобагачанського комбінату комунальних підприємств) є сумнівним. Визнаючи існування зобов'язань з оплати водопостачання перед іншою особою (яка, тим більше, понад два роки знаходиться у стані ліквідації), а не перед позивачем, суди мали б послатися на докази оплати цих послуг відповідачем саме на користь реорганізованої особи впродовж 2009-2015 років. Але матеріали справи не містять жодного доказу оплати. Позивач вказував на вищевикладені обставини під час розгляду справи як в суді першої, так і в суді апеляційної інстанції, втім, його доводи не були почуті судами.

Рівно, як і не були почуті доводи про те, що саме позивач є надавачем послуг з водопостачання (дана обставина ним підтверджувалася масою документів (а.с. 16, 21, 63-75, 98-111), належно не проаналізованих судами), а відтак, має право на їх оплату споживачами. Неправомірна бездіяльність споживача щодо не укладення договору на водокористування не може свідчити на його користь та звільняти його від обов'язку оплачувати спожиті послуги. Дана обставина також була проігнорована судами попередніх інстанцій.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права. За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі "Хаджинастасиу проти Греції", національні суди повинні зазначати з достатньою ясністю підстави, на яких ґрунтується їхнє рішення, що, серед іншого, дає стороні можливість ефективно скористатися наявним у неї правом на апеляцію; у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації" зазначено, що ще одним завданням вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції. Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Проніна проти України") і з неї випливає, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Вказаної позиції дотримується також Верховний суд України у своїй постанові від 20.05.14 №64/366-10.

Відповідно до пунктів 1, 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про судове рішення" №6 від 23.03.12 рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Пунктом 4 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про судове рішення" №6 від 23.03.12 також зазначено, що відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарські суди повинні у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом. Викладення у рішенні лише доводів та доказів сторони, на користь якої приймається рішення, є порушенням вимог статті 4-2 ГПК України щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Отже, як місцевий, так і апеляційний господарські суди припустились неправильного застосування приписів ст.4-2 Господарського процесуального кодексу України, ч. 1 ст. 47 ГПК України щодо прийняття судового рішення суддею за результатами обговорення усіх обставин справи та ч. 1 ст. 43 цього Кодексу стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, що відповідно до ч.1 ст. 111-10 ГПК України є підставою для скасування судового рішення у справі та направлення справи на новий розгляд до господарського суду м. Києва.

При новому розгляді, суду слід з'ясувати наведені в цій постанові обставини справи, дослідити наявні у справі докази, дати їм, та доводам сторін належну правову оцінку та ухвалити законне та обґрунтоване рішення. Під час нового розгляду справи суду слід врахувати, що рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно перевіривши обставини, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, а обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, підтвердженими в судовому засіданні.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 ГПК України Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Обласного комунального виробничого підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Миргородводоканал" задовольнити частково. Рішення господарського Полтавської області від 13.02.15 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 13.05.15 у справі №917/2495/14 скасувати. Справу №917/2495/14 направити на новий розгляд до господарського суду Полтавської області.

Головуючий - суддя В. І. Дерепа

Судді Б. М. Грек

Д. С. Кривда