Рішення

від 15.07.2015 по справі 910/14372/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.07.2015Справа №910/14372/15

Суддя Господарського суду міста Києва Князьков В.В.

За участю секретаря судового засідання Кот Т.М.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Пластікс-Україна", м.Київ доПриватного підприємства "Арніка-2", м.Київ простягнення 129 373,93 грн. за участю представників сторін:

від позивача:Романчук Г.Я. від відповідача:не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Пластікс-Україна" (надалі - ТОВ "Пластікс-Україна", позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного підприємства "Арніка-2" (надалі - ПП "Арніка-2", відповідач) про стягнення заборгованості за поставлений товар у розмірі 71 489,22 грн., пені у розмірі 11 645,26 грн., 32 838,79 грн. інфляційних втрат та 15 260,85 грн. - 36% річних.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на невиконання відповідачем своїх зобов'язань за укладеним договором №ПУ01/04 від 01.04.2009р. щодо оплати поставленої продукції в порядку та строки, передбачені умовами вказаного договору.

Ухвалою від 08.06.2015р. за вказаним позовом господарським судом міста Києва у складі судді Князькова В.В. порушено провадження у справі №910/14372/15 та розгляд справи призначено на 01.07.2015р.

Ухвалою господарського суду м.Києва від 01.07.2015р. у зв`язку із неявкою представника відповідача розгляд справи відкладено на 15.07.2015р.

Керуючись ст.22 Господарського процесуального кодексу України, позивач у судовому засіданні 15.07.2015р. заявив вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар у розмірі 71 489,22 грн., пені у розмірі 9 785,07 грн., 32 838,79 грн. інфляційних втрат та 15 260,85 грн. - 36% річних.

Відповідача відзив на позовну заяву у порядку, передбаченому ст.59 Господарського процесуального кодексу України, з нормативно обґрунтованими поясненнями по суті заявлених вимог не надав.

При цьому, суд відзначає, що ухвала суду про порушення провадження по справі від 08.06.2015р. та ухвала про відкладення розгляду справи від 01.07.2015р. відправлені на адресу відповідача, зазначену в позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців адресу: 03151, м.Київ, вулиця Михайла Мішина, будинок 25.

Вищий господарський суд України у п.11 інформаційного листа від 15.03.2007р. №01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначає, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст.ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення по справі № 910/14372/15.

Розглянувши матеріали справи Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За приписом ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.

01.04.2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Пластікс-Україна" (постачальник, позивач) та Приватним підприємством "Арніка-2" (покупець, відповідач) було укладено договір поставки з відстрочкою платежу №ПУ01/04 , згідно із п.1.1. якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця матеріали для реклами, поліграфії, будівництва, упаковки та аксесуари до них (далі - "Товар"), в асортименті та кількості, відповідно до видаткових накладних, що є невід'ємними частинами цього договору, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і оплатити його.

Пунктом 3.1 договору передбачено, що кількість товару встановлюється у видаткових накладних на поставку кожної окремої партії товару.

За змістом п.5.2 договору №ПУ01/04 передача товару від постачальника покупцю здійснюється за видатковою накладною в якій сторони зазначають найменування товару, що постачається, кількість в одиницях вимірювання, узгоджену ціну товару та загальну вартість товару, що постачається. Дата, вказана покупцем у видатковій накладній про прийняття товару, є датою поставки товару постачальником. З цього моменту постачальник вважається таким, що виконав свої зобов'язання по передачі товару покупцю. Право власності на товар та усі ризики випадкового знищення або пошкодження переходять від постачальника до покупця з моменту передачі товару, згідно видаткової накладної.

Відповідно до п.7.1 договору поставки №ПУ01/04 від 01.04.2009р. ціна та загальна вартість товару, що є предметом цього договору встановлюється згідно видаткових накладних.

Згідно із п.7.4 строк оплати кожної окремої партії товару становить 10 календарних днів з моменту передачі товару покупцю та підписання видаткової накладної.

Відповідно до вимог ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язань містяться і у ч.ч.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено судом, на виконання умов договору №ПУ01/04 від 01.04.2009р. позивач поставив відповідачу продукцію на суму 71 489,22 грн., що підтверджується видатковими накладними:

-№30794 від 27.05.2014р. на суму 3 484,87 грн.;

-№31712 від 30.05.2014р. на суму 3 484,85 грн.;

-№31709 від 30.05.2014р. на суму 3 240,92 грн.;

-№65844 від 14.11.2014р. на суму 843,35 грн.;

-№65209 від 12.11.2014р. на суму 15 740,53 грн.;

-№64467 від 07.11.2014р. на суму 44 694,70 грн.

Вказані вище видаткові накладні підписані сторонами без зауважень і заперечень.

Таким чином, суд дійшов висновку щодо належного виконання позивачем обов'язку по поставці Приватному підприємству "Арніка-2" товару на загальну суму 71 489,22 грн.

Як вказувалося вище, відповідно до п.7.4 договору №ПУ01/04 від 01.04.2009р. строк оплати кожної окремої партії товару становить 10 календарних днів з моменту передачі товару покупцю та підписання видаткової накладної.

Отже за видатковими накладними №30794 від 27.05.2014р. на суму 3 484,87 грн. кінцевий строк оплати 06.06.2014р. , №31712 від 30.05.2014р. на суму 3 484,85 грн. кінцевий строк оплати 09.06.2014р., №31709 від 30.05.2014р. на суму 3 240,92 грн. кінцевий строк оплати 09.06.2014р., №65844 від 14.11.2014р. на суму 843,35 грн. кінцевий строк оплати 24.11.2014р., №65209 від 12.11.2014р. на суму 15 740,53 грн. кінцевий строк оплати 22.11.2014р., №64467 від 07.11.2014р. на суму 44 694,70 грн. кінцевий строк оплати 17.11.2014р.

Проте, всупереч умовам укладеного договору і положенням ст.526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України, відповідач взяті на себе за договором №ПУ01/04 від 01.04.2009р. зобов'язання не виконав, продукцію у визначений договором строк не оплатив.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, а також приймаючи до уваги положення укладеного договору, суд дійшов висновку щодо наявності у відповідача заборгованості за поставлений товар у розмірі 71 489,22 грн.

Факт наявності прострочення виконання відповідачем грошових зобов'язань судом встановлено та по суті не оспорено відповідачем.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Згідно ст.34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог.

За таких обставин, враховуючи, що позивачем позовні вимоги доведені повністю, вимоги щодо стягнення з Приватного підприємства "Арніка-2" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Пластікс-Україна" заборгованості у розмірі 71 489,22 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Одночасно, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі 9 785,07 грн., інфляційних втрат в сумі 32 838,79 грн., 36% річних в сумі 15 260,85 грн.

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За приписами ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

За змістом ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За приписами п.8.2 договору №ПУ01/04 від 01.04.2009р., за несвоєчасну оплату товару, що постачається відповідно до цього договору, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неоплаченої чи несвоєчасно оплаченої суми за кожен день прострочення виконання зобов'язань, яка нараховується до повної сплати суми боргу, та сплачує суму заборгованості з урахуванням індексу інфляції.

Розрахунок пені здійснюється за формулою: Пеня = С х 2УСД х Д : 100, (де С - сума заборгованості за період, 2 УСД - подвійна облікова ставка НБУ в день прострочення, Д - кількість днів прострочення).

Таким чином, керуючись діючим законодавством та п.8.2 договору №ПУ01/04 від 01.04.2009р., позивачем нараховано та пред'явлено до стягнення пеню в сумі 9 785,07 грн.

Проте, за висновками суду, розрахунок суми пені, проведений позивачем, не є арифметично вірним, суперечить вимогам діючого законодавства та фактичним обставинам справи з огляду на наступне.

Встановлено, що відповідач мав оплатити за видатковими накладними:

- №30794 від 27.05.2014р. на суму 3 484,87 грн. в строк до 06.06.2014р. (пеня нараховується з 07.06.2014р.);

- №31712 від 30.05.2014р. на суму 3 484,85 грн. в строк до 09.06.2014р. (пеня нараховується з 10.06.2014р.);

- №31709 від 30.05.2014р. на суму 3 240,92 грн. в строк до 09.06.2014р. (пеня нараховується з 10.06.2014р.);

- №65844 від 14.11.2014р. на суму 843,35 грн. в строк до 24.11.2014р. (пеня нараховується з 25.11.2014р.);

- №65209 від 12.11.2014р. на суму 15 740,53 грн. в строк до 22.11.2014р. (пеня нараховується з 23.11.2014р.);

- №64467 від 07.11.2014р. на суму 44 694,70 грн. в строк до 17.11.2014р. (пеня нараховується з 18.11.2014р.).

Відповідно до ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином, враховуючи визначений позивачем період нарахування пені, а також приймаючи до уваги приписи ст.232 Господарського кодексу України, суд дійшов висновку, що загальний розмір пені за вказаний вище видатковими накладними становить 14 329,91 грн., а саме:

- №30794 від 27.05.2014р. (на суму 3 484,87 грн.) - розмір пені з 07.06.2014р. по 06.12.2014р. становить 420,76 грн.;

- №31712 від 30.05.2014р. (на суму 3 484,85 грн.) - розмір пені з 10.06.2014р. по 09.06.2014р. становить 423,34 грн.;

- №31709 від 30.05.2014р. (на суму 3 240,92 грн.) - розмір пені з 10.06.2014р. по 09.06.2014р. становить 393,71 грн.;

- №65844 від 14.11.2014р. (на суму 843,35 грн.) - розмір пені з 25.11.2014р. по 24.05.2015р. становить 184,34 грн.;

- №65209 від 12.11.2014р. (на суму 15 740,53 грн.) - розмір пені за 23.11.2014р. по 22.05.2015р. становить 3 412,89 грн.;

- №64467 від 07.11.2014р. (на суму 44 694,70 грн.) - розмір пені за 18.11.2014р. по 17.05.2015р. становить 9 494,87 грн.

Проте, в позовній заяві позивачем заявлені вимоги про стягнення пені в розмірі 9 785,07 грн. За висновками суду, заявляти вимоги про стягнення суми пені у меншому розмірі ніж передбачено законодавством, що за думкою позивача відповідає фактичним обставинам та правовідносинам сторін, є правом Товариства з обмеженою відповідальністю "Пластікс-Україна", як особи інтереси якої порушені.

У зв'язку з цим, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача пені у розмірі 9 785,07 грн. підлягають задоволенню.

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом п.8.4 договору №ПУ01/04 від 01.04.2009р., відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання за цим договором покупець сплачує постачальнику 36% річних від суми боргу за весь час прострочення.

У зв'язку із порушенням відповідачем строків оплати поставленого товару позивач на підставі п.8.4 договору №ПУ01/04 від 01.04.2009р. та ст.625 Цивільного кодексу України звернувся до суду з вимогою про стягнення з Приватного підприємства "Арніка-2" 36% річних за період з 25.07.2014р. по 03.06.2015р. в сумі 15 260,85 грн., а саме:

- №30794 від 27.05.2014р. (на суму 3 484,87 грн.) - період нарахування з 07.06.2014р. по 03.06.2015р. у розмірі 1 223,62 грн.;

- №31712 від 30.05.2014р. (на суму 3 484,85 грн.) - період нарахування з 11.06.2014р. по 03.06.2015р. у розмірі 1 209,86 грн.;

- №31709 від 30.05.2014р. (на суму 3 240,92 грн.) - період нарахування з 11.06.2014р. по 03.06.2015р. у розмірі 1 125,18 грн.;

- №65844 від 14.11.2014р. (на суму 843,35 грн.) - період нарахування з 25.11.2014р. по 03.06.2015р. у розмірі 156,38 грн.;

- №65209 від 12.11.2014р. (на суму 15 740,53 грн.) - період нарахування з 23.11.2014р. по 03.06.2015р. у розмірі 2 949,73 грн.;

- №64467 від 07.11.2014р. (на суму 44 694,70 грн.) - період нарахування з 18.11.2014р. по 03.06.2015р. у розмірі 8 596,08 грн.

Розрахунок 36% річних здійснюється за формулою: сума санкцій = С х 25 х Д : 365 : 100, (де С - сума заборгованості, Д - кількість днів прострочення).

Перевіривши наданий позивачем розрахунок, судом встановлено, що 36% річних за вказаний позивачем період становить 15 502,59 грн., а саме:

- №30794 від 27.05.2014р. (на суму 3 484,87 грн.) - період нарахування з 07.06.2014р. по 03.06.2015р. - 1 244,24 грн.;

- №31712 від 30.05.2014р. (на суму 3 484,85 грн.) - період нарахування з 11.06.2014р. по 03.06.2015р. - 1 230,49 грн.;

- №31709 від 30.05.2014р. (на суму 3 240,92 грн.) - період нарахування з 11.06.2014р. по 03.06.2015р. - 1 144,36 грн.;

- №65844 від 14.11.2014р. (на суму 843,35 грн.) - період нарахування з 25.11.2014р. по 03.06.2015р. - 158,87 грн.;

- №65209 від 12.11.2014р. (на суму 15 740,53 грн.) - період нарахування з 23.11.2014р. по 03.06.2015р. - 2 996,31 грн.;

- №64467 від 07.11.2014р. (на суму 44 694,70 грн.) - період нарахування з 18.11.2014р. по 03.06.2015р. - 8 728,32 грн.

Враховуючи право позивача при розрахунку суми санкцій самостійно визначати період та суму, на яку нараховуються санкції, вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Пластікс-Україна" про стягнення з Приватного підприємства "Арніка-2" 36% річних за період з 25.07.2014р. по 03.06.2015р. в сумі 15 260,85 грн. підлягають задоволенню.

Крім того, керуючись діючим законодавством, позивачем нараховано та пред'явлено до стягнення інфляційні втрати за період з червня 2014р. по 03.06.2015р. в сумі 32 838,79 грн.

Сукупний індекс інфляції розраховується за формулою: ИИс = (ИИ1:100) х (ИИ2:100) х (ИИ3:100) х ... (ИИZ:100), (де ИИ-1 - індекс інфляції за первий місяць прострочення, ИИ-2 - індекс інфляції за другий місяць прострочення, ......, ИИ-Z - індекс інфляції за останній місяць прострочення).

Згідно листа №62-97р від 03.04.1997р. Верховного Суду України „Рекомендації відносно порядку застосування індексу інфляції при розгляді судових справ" індекс інфляції розраховується на місяць. При цьому, індекс інфляції за місяць, в якому виникло право вимоги, береться до уваги лише у разі, якщо право вимоги виникло в першій половині відповідного місяця, а індекс інфляції за місяць, в якому зобов'язання припинилося, береться до уваги лише в разі, коли зобов'язання припинилося в другій половині місяця.

Перевіривши розрахунок, наданий позивачем, судом встановлено, що фактичний розмір суми інфляційних витрат, що підлягає стягненню з відповідача з червня 2014р. по 03.06.2015р. становить 33 143,26 коп., а саме:

- №30794 від 27.05.2014р. (на суму 3 484,87 грн.) - період нарахування з 07.06.2014р. по 03.06.2015р. - 2 036,05 грн.;

- №31712 від 30.05.2014р. (на суму 3 484,85 грн.) - період нарахування з 10.06.2014р. по 03.06.2015р. - 2 036,04 грн.;

- №31709 від 30.05.2014р. (на суму 3 240,92 грн.) - період нарахування з 10.06.2014р. по 03.06.2015р. - 1 893,52 грн.;

- №65844 від 14.11.2014р. (на суму 843,35 грн.) - період нарахування з 25.11.2014р. по 03.06.2015р. - 374,03 грн.;

- №65209 від 12.11.2014р. (на суму 15 740,53 грн.) - період нарахування з 23.11.2014р. по 03.06.2015р. - 6 981,08 грн.;

- №64467 від 07.11.2014р. (на суму 44 694,70 грн.) - період нарахування з 18.11.2014р. по 03.06.2015р. - 19 822,54 грн.

Проте, в позовній заяві позивачем заявлені вимоги про стягнення суми інфляційних втрат в розмірі 32 838,79 грн. За висновками суду, заявляти вимоги про стягнення суми інфляційних втрат у меншому розмірі ніж передбачено законодавством є правом позивача, як особи інтереси якої порушені.

Таким чином, враховуючи вищевикладене вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Пластікс-Україна" про стягнення з відповідача суми інфляційних втрат в розмірі 32 838,79 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Як вказувалося вище, відповідач заперечень проти позовних вимог про стягнення заборгованості у розмірі 71 489,22 грн., пені у розмірі 9 785,07 грн., 32 838,79 грн. інфляційних втрат та 15 260,85 грн. - 36% річних не надав, в судове засідання на виклик суду не з'явився. Поважних причин невиконання вимог суду не встановлено.

За таких обставин, враховуючи, що позивачем позовні вимоги доведені повністю, приймаючи до уваги відсутність заперечень проти позову з боку відповідача, вимоги щодо стягнення з Приватного підприємства "Арніка-2" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Пластікс-Україна" основної заборгованості у розмірі 71 489,22 грн., пені у розмірі 9 785,07 грн., 32 838,79 грн. інфляційних втрат та 15 260,85 грн. - 36% річних підлягають задоволенню в повному обсязі.

У відповідності до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати підлягають віднесенню на відповідача повністю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Пластікс-Україна" до Приватного підприємства "Арніка-2" про стягнення заборгованості у розмірі 71 489,22 грн., пені у розмірі 9 785,07 грн., 32 838,79 грн. інфляційних втрат та 15 260,85 грн. - 36% річних задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства "Арніка-2" (03151, м.Київ, вулиця Михайла Мішина, будинок 25, ЄДРПОУ 21555729) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Пластікс-Україна" (04080 м.Київ, вул.Межигірська, будинок 82-А, ЄДРПОУ 24587464) заборгованість у розмірі 71 489 (сімдесят одна тисяча чотириста вісімдесят дев'ять) грн. 22 коп.; пеню в сумі 9 785 (дев'ять тисяч сімсот вісімдесят п'ять) грн. 07 коп.; 36% річних у розмірі 15 260 (п'ятнадцять тисяч двісті шістдесят) грн. 85 коп.; інфляційні втрати в сумі 32 838 (тридцять дві тисячі вісімсот тридцять вісім) грн. 79 коп.; судовий збір у розмірі 2 624 (дві тисячі шістсот двадцять чотири) грн. 68 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 15.07.2015р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено - 20.07.2015р.

Суддя В.В. Князьков