Рішення

від 16.07.2015 по справі 911/1927/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" липня 2015 р. Справа № 911/1927/15

Господарський суд Київської області у складі судді Антонової В.М., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплоенергосервіс-2100»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Арсенал-Житлосервіс»

про стягнення 21 136,81 грн

За участю представників:

від позивача Роспотнюк В.О. (дов. б/н від 01.04.2015);

від відповідача не з'явилися.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплоенергосервіс-2100» (далі - позивач) звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Арсенал-Житлосервіс» (далі - відповідач) про стягнення 21 136,81 грн заборгованості, з яких: 17 700,10 грн основного боргу, 1 551,46 грн пені, 1 917,59 грн інфляційних втрат та 167,06 грн 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань згідно договору на аварійне та технічне обслуговування систем центрального опалення, каналізації; гарячого, холодного водопостачання та послуги диспетчера №0108/2014 від 01.08.2014.

Ухвалою господарського суду Київської області від 05.05.2015 порушено провадження у справі № 911/1927/15, розгляд справи призначено на 11.06.2015.

Ухвалою господарського суду Київської області від 11.06.2015 продовжено строк вирішення спору у справі №911/1927/15 на 15 днів, розгляд справи відкладено на 16.07.2015.

16.07.2015 до канцелярії господарського суду Київської області від представника позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог від 13.07.2015 (вх. №16729/15), згідно якої в порядку ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України збільшив позовні вимоги і просив стягнути з відповідача 27 501,10 грн основного боргу, 5 785,37 грн пені, 6 507,76 грн інфляційних втрат та 348,91 грн 3% річних.

Згідно ч.4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Розглянувши зазначену заяву суд дійшов висновку, що вона відповідає вимогам ст. 22 ГПК та приймається судом до розгляду.

16.07.2015 до канцелярії господарського суду Київської області від представника позивача надійшов супровідний лист від 16.07.2015 (вх. №16730/15), яким останній просив долучити до матеріалів справи копію договору про внесення змін.

Відповідач не скористався своїм правом, наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, та відзив на позовну заяву не надав.

Заяв чи клопотань про застосування позовної давності до вимог позивача відповідачем не заявлено.

У судовому засіданні 16.07.2015 представник позивача повністю підтримав позовні вимоги, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог.

Відповідач в судові засідання 16.07.2015 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України за відсутності представника відповідача.

Заяв чи клопотань про застосування позовної давності до вимог позивача відповідачем не заявлено.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

01.08.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Київ Пласт» (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Арсенал-Житлосервіс» (замовник) укладено договір № 0108/2014 на аварійне та технічне обслуговування систем центрального опалення, каналізації; гарячого, холодного водопостачання та послуги диспетчера, згідно якого замовник доручив, а виконавець взяв на себе обов'язки виконання робіт по аварійному обслуговуванню внутрішньо-будинкових систем центрального опалення, гарячого і холодного водопостачання, каналізації, дощової каналізації, обслуговування електрощитових в будинку в обсягах відповідно до наказу Держкомунгоспу України від 10.08.20114 №150, в будинках за адресами: Київська обл., с. Софіївська Борщагівка, вул. Щаслива, буд. 36 загальною площею 1 934,8 кв.м., кількість квартир 24; Київська обл., с. Софіївська Борщагівка, вул. Щаслива, буд. 38 загальною площею 1 934,8 кв.м., кількість квартир 24; Київська обл., с. Софіївська Борщагівка, вул. Щаслива, буд. 45 загальною площею 3 126,8 кв.м., кількість квартир 58.

Відповідно до абз. 6 п.2.2 договору замовник зобов'язаний своєчасно проводити розрахунки за виконані роботи не пізніше 10 числа наступного місяця.

Згідно п. 4.3 договору договір укладається на термін до 31.07.2015 та вступає в дію з 01.08.2014. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік до тих пір, доки одна із сторін не повідомить письмово, за 15 днів, про його розірвання.

Відповідно до п. 5.1 договору вартість робіт, передбачених договором, складає 2 500,10 грн (Без ПДВ).

15.12.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Київ Пласт» (первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Теплоенергосервіс-2100» (новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги №1-2014/18, згідно якого, первісний кредитор передає, а новий кредитор приймає на себе право вимоги, що належить первісному кредиторові, і стає кредитором за договором на аварійне та технічне обслуговування систем каналізації, холодного водопостачання та послуги диспетчера № 0108/2014 від 01.08.2013, укладеним між первісним кредитором та товариством з обмеженою відповідальністю «Арсенал-Житлосервіс» (боржник).

Згідно п. 1.2 зазначеного договору про відступлення права вимоги новий кредитор одержує право (замість первісного кредитора) вимагати від боржника належного виконання всіх зобов'язань за основним договором.

Відповідно до п. 4.1 договору відступлення права вимоги договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором.

Зазначений договір про відступлення права вимоги №1-2014/18 від 15.12.2014 був вручений відповідачу, про що свідчить підпис та відбиток печатки на звороті договору.

Судом, встановлено, що станом на 13.07.2015 відповідачу згідно договору № 0108/2014 від 01.08.2014 надано послуг на загальну суму 27 501,10 грн.

Однак, відповідач свій обов'язок передбачений абз.6 п. 2.2 договору не виконав, оплату за надані послуги у розмірі 27 501,10 грн не здійснив, внаслідок чого станом на 13.07.2015 виникла заборгованість у розмірі 27 501,10 грн.

Предметом позову, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог є вимоги про стягнення 27 501,10 грн основного боргу5 785,37 грн пені, 6 507,76 грн інфляційних втрат та 348,91 грн 3 % річних.

Частиною першою ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (абз. 2 ч. 1 ст. 175 ГК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу.

Згідно ч.1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1 ст. 513 ЦК України ).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

З огляду на вищезазначене та те, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття судового рішення не погашено, розмір вказаного боргу відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, про стягнення з відповідача 27 501,10 грн основного боргу згідно договору № 0108/2014 від 01.08.2014 на аварійне та технічне обслуговування систем центрального опалення, каналізації; гарячого, холодного водопостачання та послуги диспетчера є обґрунтованою, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягає задоволенню.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за договором № 0108/2014 від 01.08.2014 на аварійне та технічне обслуговування систем центрального опалення, каналізації; гарячого, холодного водопостачання та послуги диспетчера, позивачем, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, за період з 11.09.2014 по 13.07.2015 нарахована пеня в сумі 5 785,37 грн.

Частинами першою і третьою ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення.

У сфері господарювання згідно ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до статті 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 5.3 договору визначено, що у випадку несвоєчасної сплати замовник зобов'язаний сплатити пеню за кожен день порушення терміну платежу у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості.

Відповідно до п. 1.12. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 з огляду на вимоги частини першої статті 4 - 7 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з'ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов'язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок. При цьому суд в будь-якому випадку не позбавлений права зобов'язати відповідача здійснити і подати суду контррозрахунок (зокрема, якщо відповідач посилається на неправильність розрахунку, здійсненого позивачем).

Беручи до уваги наведені нормативні приписи та враховуючи те, що оплата за надані послуги згідно договору мала виконуватись помісячно, суд дійшов висновку про нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат за порушення відповідачем строків оплати наданих позивачем послуг за зобов'язаннями кожного місяця.

Враховуючи вищевикладене, а також період нарахування пені, що вказаний позивачем в поданому ним розрахунку пені, арифметично вірний розмір пені, нарахованої за період з 11.09.2014 по 13.07.2015 становить 4 569,15 грн. Отже, вимога про стягнення 5 785,37 грн пені підлягає частковому задоволенню у розмірі 4 569,15 грн.

Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язання за договором, позивачем за період з 11.09.2014 по 13.07.2015 нараховано 6 507,76 грн інфляційних втрат та 348,91 грн 3 % річних.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи положення вищезазначених норм, а також періоди нарахування інфляційних втрат та 3 % річних, що вказані позивачем в поданому ним розрахунку інфляційних втрат та 3 % річних, арифметично вірний розрахунок інфляційних втрат та 3 % річних, нарахованих за період з 11.09.2014 по 13.07.2015 складає 8 155,33 грн інфляційних втрат та 348,92 грн 3 % річних. Відтак, вимоги про стягнення 6 507,76 грн інфляційних втрат та 348,91 грн 3 % річних підлягають задоволенню повністю, оскільки суд, при прийнятті рішення, не може вийти за межі позовних вимог.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про стягнення 27 501,10 грн основного боргу, 5 785,37 грн пені, 6 507,76 грн інфляційних втрат та 348,91 грн 3 % річних підлягають частковому задоволенні у розмірі 27 501,10 грн основного боргу, 4 569,15 грн пені, 6 507,76 грн інфляційних втрат та 348,91 грн 3% річних.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статей 44, 49 ГПК України, покладаються судом на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Арсенал-Житлосервіс» (08131, Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Щаслива, буд. 36; ідентифікаційний код 38737574) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплоенергосервіс-2100» (03179, м. Київ, вул. Палладіна, буд. 13, кв. 71; ідентифікаційний код 39536489) 27 501 (двадцять сім тисяч п'ятсот одну гривню) 10 коп. основного боргу, 4 569 (чотири тисячі п'ятсот шістдесят дев'ять гривень) 15 коп. пені, 6 507 (шість тисяч п'ятсот сім гривень) 76 коп. інфляційних втрат, 348 (триста сорок вісім гривень) 91 коп. 3 % річних та 1 771 (одну тисячу сімсот сімдесят одну гривню) 65 коп. судового збору.

3. У задоволенні решти позову - відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 24.07.2015

Суддя В.М. Антонова