Рішення

від 24.07.2015 по справі 927/806/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

Господарський суд Чернігівської області

Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua

========================================================================================================================================================================

Іменем України

РІШЕННЯ

23 липня 2015 року справа № 927/806/15

Позивач: Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АХА Страхування", вул. Іллінська, 8, м. Київ, 04070

в особі представника: Юридична компанія "Лігал Вей" Грабова Ірина Анатоліївна, вул. Курська, 13, м. Київ, 03049

Відповідач: Публічне акціонерне товариство "Чернігівський хлібокомбінат",

вул. Борисенка, 41, м. Чернігів, 14000

Третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "НАСТА"

Залізничне шосе, 6, м. Київ, 01103

про відшкодування шкоди в сумі 62260,40 грн.

Суддя Шестак В.І.

Представники сторін:

від позивача: не з'явився.

від відповідача: не з'явився.

від третьої особи: не з'явився.

Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "АХА Страхування" подано позов до Публічного акціонерного товариства "Чернігівський хлібокомбінат" про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 62260,40 грн. завданої в результаті дорожньо - транспортної події, що сталась 01.08.2014 р. за участю транспортного засобу "ГАЗ", д/н СВ1076АА, що належить відповідачу.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що виплативши страхувальнику відповідно до договору добровільного страхування наземного транспорту № 303826Га/13ч від 21.11.2013 р., страхове відшкодування в розмірі 62260,40 грн. згідно платіжного доручення № 125 274 від 14.08.2014 р., останній відповідно до ст.ст. 993, 1191, ч. 2 ст. 1187 ЦКУ та ст. 27 ЗУ "Про страхування" набув право зворотної вимоги до особи відповідальної за завдану шкоду в силу приписів ст. 1172 ЦКУ.

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 02.07.2015 в якості третьої особи, на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору залучено Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "НАСТА".

Позивач та відповідач у судове засідання 23.07.2015 не з'явились, уповноважених представників не направили, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення (ухвали суду від 16.07.2015), наявні в матеріалах справи.

На момент проведення судового засідання інформація про отримання третьою особою ухвали суду від 16.07.2015 відсутня.

До початку судового засідання через канцелярію суду подано супровідний лист №294 від 22.07.2015, в якому відповідач повідомляє, що Рубан Д.В. дійсно працював на підприємстві з 10.04.2013 по 17.11.2014, а також повідомлено суд про не можливість надання наказу про прийняття на роботу Рубана Д.В. через знаходженням даного наказу в архіві та знаходженням відповідального працівника за архів у відпустці. Окрім того, відповідачем до листа додано копію наказу по особовому складу №122 від 17.11.2014, як доказ звільнення Рубана Д.В.

Документи судом прийнято, залучено до матеріалів справи.

Додаткових заперечень на позовну заяву від відповідача до суду не надходило, позиція по даній справі викладена у відзиві на позовну заяву від 22.06.2015 р. б/н, в якому відповідач проти позову заперечив в повному обсязі, зазначивши що заявлені позовні вимоги не визнає, та вважає їх безпідставними, оскільки, на його думку, відповідальною особою в разі настання страхового випадку за участю застрахованого транспортного засобу "ГАЗ", д/н СВ1076АА, є Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "НАСТА", з яким відповідачем укладено договір від 05.11.2013 р. № 503.0093644 обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземного транспорту. Виходячи з умов вищевказаного договору відповідачем було застраховано цивільно-правову відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу, зокрема "ГАЗ", д/н СВ1076АА. На момент настання страхового випадку за участю вищевказаного транспортного засобу діяв страховий поліс № АС/6221791, виданий відповідачу ТДВ "СК "НАСТА"" на підставі договору від 05.11.2013 р. № 503.0093644.

Розглянувши подані матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши та оцінивши надані докази, суд встановив:

За змістом ст. 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Згідно із ст. 6 Закону України "Про страхування" добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства. В силу п.6 ч.4 наведеної статті одним із видів добровільного страхування є страхування наземного транспорту.

Аналогічні визначення поняття „договір страхування" закріплено в ст. 354 Господарського кодексу України та ст. 979 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 16 Закону України „Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Аналогічна норма міститься в ст. 979 Цивільного кодексу України.

01.08.2014 р. в м. Чернігів, мала місце дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля "TOYOTA Auris" номерний знак СВ4764ВА, яким керувала Котляр М.П.(власник автомобіля) та автомобіля "ГАЗ" номерний знак СВ1076АА, що належить ПАТ "Чернігівський Хлібокомбінат під керуванням Рубана Д.В.

Вина водія Рубана Д.В. в скоєнні ДТП встановлена постановою Новозаводського районного суду м. Чернігова №751/12139/14 від 25.11.2014.

Внаслідок даної ДТП було пошкоджено автомобіль "TOYOTA Auris" номерний знак СВ4764ВА, який було застраховано власником в АТ "Страхова компанія "АХА Страхування" по договору добровільного страхування наземного транспорту №303825Га/13ч від 21.11.2013.

Пунктом 3 ч. 1 ст.20 Закону України „Про страхування" передбачено, що страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк. Аналогічна норма міститься в ст. 990 Цивільного кодексу України.

Розмір вартості ремонту пошкодженого автомобіля "TOYOTA Auris" номерний знак СВ4764ВА, проведеного ТОВ "Автомобільна компанія "СІВЕР-АВТО", підтверджується проведеною оплатою позивачем платіжним дорученням №125274 від 14.08.2014 р. на суму 62260,40 грн.

Згідно страхового акту позивача № 1.001.14.12951/VESKO23539 від 13.08.2014 р. та розрахунку страхового відшкодування позивача від 12.08.2014 розмір страхового відшкодування становить 62260,40 грн.

Відповідно до п.10.2. договору добровільного страхування наземного транспорту №303825Га/13ч від 21.11.2013 франшиза становить 0.00 грн.

Відповідно до ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки одній особі, з вини іншої особи відшкодовується винною особою.

Згідно з ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Отже, шкода, завдана внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з вини водія, який керував автомобілем, що належить роботодавцю, відшкодовується власником (володільцем) цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм.

Таким чином, до позивача, після виплати страхового відшкодування, у порядку регресу перейшло право на отримання від відповідача компенсації матеріальної шкоди, заподіяної власнику транспортного засобу "TOYOTA Auris" номерний знак СВ4764ВА, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 01.08.2014 у м. Чернігові по вулиці Седнівській , 27.

У зв'язку з цим, позивач звернувся до відповідача із претензією вих. № ЛВ2802 від 03.03.2015, в якій пропонував в добровільному порядку відшкодувати виплачене страхове відшкодування в розмірі 62260,40 грн. в тридцяти денний строк з дня отримання цієї претензії.

Відповідач дану претензію отримав 13.03.2015, про що свідчить відмітка на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення, однак відповіді не надав, зазначене вище страхове відшкодування не виплатив.

Позивач просить стягнути з відповідача страхове відшкодування в порядку регресу в сумі 62260,40 грн. При цьому, суд, здійснюючи перевірку відповідності нарахування заявленої до стягнення суми, прийшов до висновку, що позивачем було нараховано розмір страхового відшкодування 62260,40 грн. в межах ліміту відповідальності на дату страхового випадку 161560,00 грн. Враховуючи позицію позивача по заявленню до стягнення суми 24990 грн., така сума не перевищує ліміту та є правомірною.

Відповідно до вимог ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд вважає, що надані позивачем письмові докази доводять ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підтверджені наданими доказами. Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 22, 27, 33, 35, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Чернігівський Хлібокомбінат" (14037, Чернігівська область, м. Чернігів, вул.. Борисенко, 41, р/р2600400018641 в філії ВАТ "Укрєксімбанк" м. Чернігів, МФО 353649, код ЄДРПОУ 055117558) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" (04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8, р/р 26503253730311 в АТ "УкрСиббанк" м. Харків, МФО 351005, код ЄДРПОУ 20474912) 62260,40 грн. матеріальної шкоди в порядку регресу та 1827,00 грн. на відшкодування оплати судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя В.І. Шестак