Постанова

від 14.07.2015 по справі 910/10587/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" липня 2015 р. Справа№ 910/10587/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Власова Ю.Л.

суддів: Іоннікової І.А.

Хрипуна О.О.

при секретарі судового засідання Вага В.В.

за участю представників:

від прокуратури: Винник О.О.;

від позивача: не з'явився;

від відповідача: Мельничук А.Д.;

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Київський завод експериментальних конструкцій» на рішення Господарського суду м. Києва від 20.05.2015р. у справі №910/10587/15 (суддя Босий В.П.)

за позовом Першого заступника прокурора Дніпровського району м. Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради

до Публічного акціонерного товариства «Київський завод експериментальних конструкцій»

про внесення змін до договору оренди земельної ділянки

ВСТАНОВИВ:

Прокурор звернувся до Господарського суду міста Києва в інтересах держави в особі Позивача з позовом до Відповідача про внесення змін до договору оренди земельної ділянки.

Рішенням господарського суду міста Києва від 20.05.2015р. задоволено позовні вимоги. Рішення суду мотивоване тим, що з дня набрання чинності Податковим кодексом України виникли підстави для перегляду розміру орендної плати за землю, який для земель сільськогосподарського призначення був меншим земельного податку, а для інших категорій земель меншим трикратного розміру земельного податку, тому, враховуючи положення ст.651 Цивільного кодексу України, є підстави для внесення відповідних змін до договорів оренди землі. При цьому, оскільки орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, тому законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 20.05.2015р., прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована тим, що орендна плата, її розмір та порядок оплати врегульовано договором, а зміни розміру, умов та строків внесення орендної плати здійснюється за згодою сторін, що не було враховано судом. Крім того, місцевим судовим в порушення вимог ст.77 Господарського процесуального кодексу України розглянуто справу за відсутності Відповідача.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.06.2015р. апеляційну скаргу Відповідача прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 14.07.2015р.

22.06.2015р. Прокурор надіслав до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення місцевого суду залишити без змін.

13.07.2015р. розпорядженням секретаря судової палати апеляційну скаргу у справі №910/10587/15 передано на розгляд колегії суддів у складі: Власова Ю.Л. (головуючого), Іоннікової І.А., Хрипуна О.О.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, заслухавши пояснення Прокурора та Відповідача, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, суд встановив:

27.09.2007р. між Позивачем та Відповідачем був укладений договір оренди земельної ділянки, зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 27.09.2007р. за №66-6-00417.

Відповідно до п.1.1 договору Позивач на підставі рішення Київської міської ради від 27.12.2001р. №178/1612 та рішення Київської міської ради від 24.05.2007р. №692/1353 за актом приймання-передачі передав, а орендар прийняв в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку, визначену цим договором.

Згідно з п.2.1 договору об'єктом оренди відповідно до цього договору є земельна ділянка з наступними характеристиками: місце розташування - вул. Алма-Атинська, 8 у Дніпровському районі м. Києва; розмір - 9,7648 га; цільове призначення - для експлуатації та обслуговування адміністративних, виробничих та господарських будівель і споруд; кадастровий номер - 8000000000:66:125:0003.

Відповідно до п.3.1 договору цей договір укладено на 25 років.

Згідно з п.п.4.1, 4.2 договору визначена договором орендна плата за земельну ділянку становить платіж, який Відповідач вносить Позивачу за користування земельною ділянкою у грошовій формі. Річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у розмірі 2% від її нормативної грошової оцінки.

Відповідно до п.4.3 договору розмір орендної плати може змінюватися за згодою сторін шляхом прийняття відповідного рішення Київською міською радою та внесення змін до цього договору.

Згідно з п.4.7. договору встановлено, що розмір орендної плати може переглядатись у випадках, передбачених законом, за згодою сторін, але не частіше, ніж один раз у рік.

Відповідно до п.11.1 договору зміни та/або доповнення до цього договору вносяться за згодою сторін. Згодою або запереченням Позивача на зміни та/або доповнення до договору, є його рішення, прийняте в установленому законодавством порядку.

28.02.2013р. рішенням Позивача №89/9146 з метою приведення у відповідність до вимог законодавства істотних умов договорів оренди земельних ділянок, відповідно до ст.30 Закону України "Про оренду землі", ст.40, 41, 286, 288 Податкового кодексу України вирішено внести зміни до договорів оренди земельних ділянок згідно з додатком до цього рішення, встановивши річну оренду плату у розмірі трьох відсотків від нормативної грошової оцінки земельних ділянок. Орендарів земельних ділянок, зазначеним у додатку до цього рішення, зобов'язано забезпечити оформлення внесення відповідних змін до договорів оренди земельних ділянок. Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) зобов'язано проінформувати про прийняття цього рішення: орендарів земельних ділянок, зазначених у додатку до цього рішення; органи державної податкової служби.

Зазначене рішення Позивача опубліковано в газеті «Хрещатик» №33 від 02.04.2013р.

19.06.2013р. Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) звернувся з листом до Відповідача №05704-12947, в якому повідомив про прийняте Позивачем рішення №89/9146 та необхідність внесення змін до договору оренди щодо розміру орендної плати.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що апеляційна скарга Відповідача не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є, в тому числі, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Згідно з ст.21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Відповідно до ст.30 Закону України «Про оренду землі» зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Згідно з ст.288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; не може перевищувати: а) для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - 3 відсотки нормативної грошової оцінки; б) для земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності та надані для будівництва та/або експлуатації аеродромів - чотирикратний розмір земельного податку, що встановлюється цим розділом; в) для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Відповідно до ст.289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.

Згідно з п.2.18. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. №6 вирішення спорів про внесення змін до договору пов'язане із застосуванням положення частини першої статті 626 ЦК України, відповідно до якої договір є узгодженим волевиявленням двох або більше сторін, і тому суд не може зобов'язати іншу сторону договору внести зміни до нього. Отже, зацікавлена сторона у випадках, передбачених законом, може просити суд про внесення зміни до договору згідно з рішенням суду, а не про зобов'язання відповідача внести такі зміни до договору.

Відповідно до п.2.19. вказаної постанови Пленуму у разі прийняття уповноваженим органом рішення про внесення змін до ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть не братися судом до уваги лише у разі скасування відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку. Згідно зі статтею 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У визначених законом випадках застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Судам слід враховувати, що розмір орендної плати за землю визначається сторонами у договорі, в тому числі може визначатися шляхом встановлення відсоткового відношення до нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що відповідає чинному законодавству України, зокрема, приписам частини першої статті 15, статті 21 Закону України "Про оренду землі". Статтею 30 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку. Оскільки орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то законодавча зміна граничного розміру цієї плати може бути підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору. При цьому надсилання відповідачеві пропозицій щодо внесення змін до договору оренди є правом, а не обов'язком позивача, тому недотримання останнім вимог частини другої статті 188 ГК України щодо надсилання іншій стороні пропозицій про зміну умов договору не позбавляє його права звернутися до господарського суду з позовом про зміну умов договору за наявності спору (тобто за відсутності згоди відповідача на зміну умов договору). При цьому згідно з частиною третьою статті 653 ЦК України якщо договір змінюється або розривається в судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили. Виходячи з аналізу наведених норм, у разі прийняття уповноваженим органом рішення про внесення змін до ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть не братися судом до уваги лише у разі скасування відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування у встановленому законом порядку. Аналогічної позиції додержується Вищий господарський суд України у своїй постанові від 23.10.2014р. по справі №922/1915/14.

Враховуючи встановлені судом обставини, оскільки рішення Позивача від 28.02.2013р. №89/9146 "Про внесення змін до договорів оренди земельних ділянок у частині приведення розміру річної орендної плати у відповідність до положень статті 288 Податкового кодексу України" в судовому порядку не скасовано, суд зобов'язаний при розгляді даного спору брати до уваги відповідне рішення Позивача та затверджений ним розмір орендної плати за оренду земельної ділянки. Разом з тим, на дату прийняття рішення місцевим господарським судом та на день розгляду справи Відповідачем не надано суду доказів внесення змін до п.4.2 договору, що свідчить про невиконання обов'язку щодо оформлення внесення змін до договору оренди з метою приведення у відповідність до вимог законодавства істотних умов договорів оренди земельних ділянок, відповідно до ст.30 Закону України "Про оренду землі", ст.288 Податкового кодексу України та рішення Позивача від 28.02.2013р. № 89/9146.

Враховуючи викладене, а також те, що розмір орендної плати за землю законодавчо було змінено, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про наявність підстав зміни договору у частині, що стосується розміру орендної плати за користування земельною ділянкою, а тому позовні вимоги Прокурора є обґрунтованими.

Апеляційний суд не приймає до уваги доводи Відповідача щодо порушення місцевим судом вимог ст.77 Господарського процесуального кодексу України, оскільки зазначеною статтею визначено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні, в тому числі, у разі нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу.

Відповідно до п.3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011р. №18 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Згідно з п.3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Як вбачається з матеріалів справи, Відповідач був повідомлений про призначене судове засідання на 20.05.2015р. належним чином та заздалегідь (30.04.2015р.), в зв'язку з чим мав достатньо часу щоб надати до суду свої письмові заперечення та докази на підтвердження цих заперечень. Проте, Відповідач 19.05.2015р. звернувся до місцевого суду лише з клопотанням про відкладення розгляду справи в зв'язку з перебуванням представника Відповідача на лікарняному. Разом з тим, доказів неможливості заміни представника і неможливості розгляду справи без участі представника не надано Відповідачем ні місцевому суду, ні апеляційному суду.

За таких обставин місцевий суд правомірно розглянув справу без участі представників Відповідача за наявним матеріалами справи.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції згідно з ст.104 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст.32-34, 36, 43, 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Київський завод експериментальних конструкцій» на рішення Господарського суду м. Києва від 20.05.2015р. у справі №910/10587/15 залишити без задоволення.

2. Рішення на рішення Господарського суду м. Києва від 20.05.2015р. у справі №910/10587/15 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 21.07.2015р.

Головуючий суддя Ю.Л. Власов

Судді І.А. Іоннікова

О.О. Хрипун