Постанова

від 03.11.2015 по справі 910/10587/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2015 року Справа № 910/10587/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дроботової Т.Б.- головуючого Гоголь Т.Г. Рогач Л.І. за участю представників: прокуратури Клюге Л.М. - прокурор відділу Генеральної прокуратури України позивачаДорошенко О.С. - довіреність від 09.09.2015 року відповідачаМельничук А.Д. - довіреність від 18.05.2015 року розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Київський завод експериментальних конструкцій" на постановувід 14.07.2015 р. Київського апеляційного господарського суду у справі№ 910/10587/15 господарського суду м. Києва за позовомПершого заступника прокурора Дніпровського району м. Києва в інтересах Держави в особі Київської міської ради до Публічного акціонерного товариства "Київський завод експериментальних конструкцій" провнесення змін до договору оренди земельної ділянки,

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2015 року Перший заступник прокурора Дніпровського району міста Києва в інтересах держави в особі органу уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних відносинах Київської міської ради звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Київський завод експериментальних конструкцій" про внесення змін до пункту 4.2 договору оренди земельної ділянки від 27.09.2007 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказував, що внаслідок прийняття рішення Київською міською радою "Про внесення змін до договорів оренди земельних ділянок у частині приведення розміру орендної плати у відповідність до положень статті 288 Податкового кодексу України" №89/9146 від 28.02.2013 року існують підстави для внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 27.09.2007 року в частині встановлення розміру орендної.

Київська міська рада в наданих до суду письмових поясненнях підтримала позовні вимоги прокурора.

Рішенням господарського суду міста Києва від 20.05.2015 р. (суддя В.П. Босий) позов задовольнити повністю.

Внесено зміни до п. 4.2 договору оренди земельної ділянки від 27.09.2007 р., укладеного між Київською міською радою та Публічним акціонерним товариством "Київський завод експериментальних конструкцій", зареєстрованим Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської державної адміністрації), про що зроблено запис від 27.09.2007 р. за №66-6-00417 у книзі записів державної реєстрації договорів, викладено його у такій редакції: "Річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у розмірі 3% (три відсотки) від її нормативної грошової оцінки. Обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством".

Мотивуючи рішення суд першої інстанції дійшов висновку щодо доведеності та обґрунтованості позовних вимог, зокрема, зазначивши, що чинним законодавством та умовами укладеного між сторонами договору оренди земельних ділянок передбачена можливість збільшення розміру орендної плати, а орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, тому законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.

За апеляційною скаргою ПАТ "Київський завод експериментальних конструкцій" Київський апеляційний господарський суд (судді: Ю.Л. Власов, І.А. Іоннікова, О.О. Хрипун) переглянувши рішення господарського суд міста Києва від 20.05.2015 р. в апеляційному порядку, постановою від 14.07.2015 р. залишив його без змін з тих же підстав.

ПАТ "Київський завод експериментальних конструкцій" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 20.05.2015 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.07.2015 року та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, обґрунтовуючи доводи касаційної скарги порушенням судами норм матеріального та процесуального права.

Заявник касаційної скарги вказує на порушення судами приписів статей 4, 22, 33, 77, 82 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вважає, що незважаючи на клопотання відповідача про перенесення судового засідання на інший день, суд першої інстанції прийняв рішення без участі останнього, чим позбавив господарський процес змагальності, законності та неупередженості.

Крім цього, скаржник вважає, що беручи до уваги приписи статті 188 Господарського кодексу України позивач мав би запропонувати відповідачу внести зміни до договору, а не повідомляти про обов'язок внесення таких змін в односторонньому порядку.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні прокурора, представника позивача та представника відповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої та апеляційної інстанції, 27.09.2007 року між Київською міською радою (орендодавець) та ВАТ "Київський завод експериментальних конструкцій" (орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки, який було зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 28.09.2007 р. за №66-6-00417 (а.с.20-22).

Відповідно до положень пункту 1.1 Договору орендодавець на підставі пункту 7 рішення Київської міської ради від 27.12.2001 р. за №178/1612 та рішення Київської міської ради від 24.05.2007 р. за №692/1353, за актом приймання-передачі передає, а орендар приймає в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку, визначену цим договором.

Згідно з пунктом 2.1 Договору об'єктом оренди відповідно до цього договору є земельна ділянка з наступними характеристиками: місце розташування - вул. Алма-Атинська, 8 у Дніпровському районі м. Києва; розмір - 9,7648 га; цільове призначення - для експлуатації та обслуговування адміністративних, виробничих та господарських будівель і споруд; кадастровий номер - 8000000000:66:125:0003.

Пунктом 3.1 Договору визначено строк дії договору, а саме 25 років.

Згідно з положеннями пунктів 4.1 та 4.2 Договору визначена договором орендна плата за земельну ділянку становить платіж, який відповідач вносить позивачу за користування земельною ділянкою у грошовій формі.

Річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у розмірі 2% від її нормативної грошової оцінки. Обчислення орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством.

Відповідно до пункту. 4.3 Договору розмір орендної плати може змінюватися за згодою сторін шляхом прийняття відповідного рішення Київською міською радою та внесення змін до цього договору.

Пунктом 4.7. Договору встановлено, що розмір орендної плати може переглядатись у випадках, передбачених законом, за згодою сторін, але не частіше, ніж один раз у рік.

У відповідності до пункту 11.1 Договору всі зміни та/або доповнення до цього договору вносяться за згодою сторін.

Судами першої та апеляційної інстанції було встановлено, що 28.02.2013 року Київська міська рада прийняла рішення № 89/9146 "Про внесення змін до договорів оренди земельних ділянок у частині приведення розміру річної орендної плати у відповідність до положень 288 Податкового кодексу України", відповідно до якого орган місцевого самоврядування вирішив внести зміни до договорів оренди земельних ділянок в частині річної орендної плати, встановивши її у розмірі 3 % від нормативної грошової оцінки та поклав на орендарів обов'язок забезпечити оформлення внесення відповідних змін до договорів оренди земельних ділянок (а.с.30-57).

Згідно з додатком до вказаного рішення Київської міської ради № 89/9146 "Про внесення змін до договорів оренди земельних ділянок у частині приведення розміру річної орендної плати у відповідність до положень 288 Податкового кодексу України" від 28.02.2013 року, вирішено внести зміни, зокрема, і у договір № 66-6-00417 ВАТ " Київський завод експериментальних конструкцій" щодо користування земельною ділянкою по вул. Алма-Атинська, 8.

Зазначене рішення Київської міської ради було опубліковано в газеті "Хрещатик" №33 від 02.04.2013 року.

19.06.2013 року Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) листом №05704-12947 звернувся до Відповідача, в якому повідомив про прийняте Позивачем рішення №89/9146 та необхідність внесення змін до договору оренди щодо розміру орендної плати.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору у даній справі є вимога Першого заступника прокурора Дніпровського району міста Києва в інтересах держави в особі органу уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних відносинах Київської міської ради про зміну пункту 4.2 розділу 4 договору оренди землі від 27.09.2007 р., укладеного між Київської міською радою та ВАТ "Київський завод експериментальних конструкцій", виклавши його в наступній редакції: "Річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у розмірі 3% (три відсотки) від її нормативної грошової оцінки. Обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством".

У відповідності до положень частини 1 статті 144 Конституції України та статті 73 Закону України "Про місцеве самоврядування" рішення органу місцевого самоврядування є обов'язковими до виконання на відповідній території.

За приписами частини 1 статті 15 Закону України "Про оренду землі" однією з істотних умов договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за несплату.

Приписами статті 21 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

01.01.2011 року набрав чинності Податковий кодекс України, статтею 288 якого (в редакції, чинній на момент прийняття Київською міською радою рішення № 89/9146) встановлено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки оформлений та зареєстрований відповідно до законодавства. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Статтею 288.5.1 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент прийняття Київською міською радою рішення № 89/9146) визначено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом.

У відповідності до частин 1, 2 статті 632 Цивільного Кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Статтею 651 Цивільного Кодексу України встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Статтею 30 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

На підставі викладеного, чинним законодавством передбачено можливість зміни умов договору оренди землі за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках, встановлених договором або законом.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що сторонами в договорі оренди передбачено можливість зміни розміру орендної плати за згодою сторін шляхом прийняття відповідного рішення Київською міською радою та внесення змін до цього договору (пункти 4.3).

Так, враховуючи викладене, беручу до уваги приписи законодавства та встановлені судами під час здійснення судового провадження обставини справи, стосовно наявності відповідного рішення Київської міської ради від 28.02.2013 року за №89/9146 "Про внесення змін до договорів оренди земельних ділянок у частині приведення розміру орендної плати у відповідність до положень статті 288 Податкового кодексу України" та те, що вказане рішення є чинним та підлягає виконанню, судова колегія вважає прийняті у справі рішення та постанову такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстав для їх зміни чи скасування не вбачається.

Крім того, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2002 року № 15-рп/2002 (справа про досудове врегулювання спорів) було визначено, що положення частини 2 статті 124 Конституції України стосовно поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб'єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист.

Обрання певного засобу правового захисту, у тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов'язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує.

Отже, надсилання відповідачу пропозицій про внесення змін до спірного договору оренди є виключно правом, а не обов'язком позивача, тому недотримання позивачем вимог частини 2 статті 188 Господарського кодексу України щодо обов'язку надсилання іншій стороні пропозицій про зміну умов договору оренди земельної ділянки не позбавляє його права звернутися до суду з позовом до відповідача про зміну умов договору за наявності спору, тобто відсутності згоди на зміну умов договору.

Відповідно до статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. У касаційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає прийняті у справі рішення та постанову такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстав для їх зміни чи скасування не вбачається.

Доводи заявника викладені ним у касаційній скарзі, колегія вважає непереконливими та такими, що не відповідають приписам чинного законодавства, спростовуються матеріалами та встановленими обставинами справи.

Керуючись пунктом 1 статті 111 9 , статтями 111 5 , 111 10 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

П О С Т А Н О В И В :

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.07.2015 р. у справі № 910/10587/15 та рішення господарського суду міста Києва від 20.05.2015 р. залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Головуючий суддя Т. Дроботова

Судді: Т. Гоголь

Л. Рогач