Постанова

від 21.07.2015 по справі 910/1614/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" липня 2015 р. Справа№ 910/1614/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шапрана В.В.

суддів: Андрієнка В.В.

Буравльова С.І.

при секретарі Місюк О.П.

за участю представників:

від апелянта - Мамась М. О., Холодецький В.Ц.

від позивача - Сказько О.М.

від відповідача - не з`явився

від третьої особи - не з`явився

від ВДВС - не з`явився

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Техфорфор" на ухвалу Господарського суду м. Києва від 19.08.2014 (Суддя Котков О.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гревніч"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпортторгпостач"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Констракт Люкс"

про стягнення грошових коштів,-

Постанова прийнята 21.07.2015 у зв`язку з оголошенням перерви в судовому засіданні 07.07.2015 відповідно до ст. 77 ГПК України.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 19.08.2014 подання б/н від 01.08.2014 про зміну способу та порядку виконання рішень суду державного виконавця ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві - Коблош О.Й. по справі № 910/1614/14 - задоволено частково.

Змінено спосіб та порядок виконання рішення Господарського суду м. Києва від 18.03.2014 у справі № 910/1614/14.

Не погоджуючись з ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Альянс Техфорфор" звернулося до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду м. Києва від 19.08.2014 та постановити нову ухвалу, якою у задоволенні подання державного виконавця про зміну способу і порідку виконання рішення відмовити.

Ухвалою суду від 26.06.2015 апелянту було відновлено строк на подання апеляційної скарги, прийнято її до провадження та призначено до розгляду на 07.07.2015.

Через відділ документального забезпечення до суду від представника позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що ухвала суду є правомірною та обґрунтованою, а тому просив апеляційну скаргу залишити без задоволення.

В судове засідання 21.07.2015 з`явилися представники апелянта та позивача та надали усні пояснення стосовно предмету спору.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про день та час розгляду апеляційної скарги повідомлявся належним чином, від нього надійшло клопотання про можливість розгляду скарги за його відсутності.

Представник третьої особи та ВДВС на вказану дату в судове засідання не з`явилися, про день та час розгляду скарги повідомлялися належним чином, причини неявки суду не повідомили.

Апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників апелянта, позивача, дослідивши наявні матеріали справи, встановив наступне:

Позивач звернувся з позовом до відповідача про стягнення 175962,63 грн. заборгованості за договором № 29/10/13 про переведення боргу від 29.10.2013р., посилаючись на порушення відповідачем умов щодо оплати.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.03.2014 у справі № 910/1614/14, залишеного без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.06.2014., позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Гревніч" задоволено повністю, вирішено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпортторгпостач" грошові кошти: заборгованість у розмірі - 174656 (сто сімдесят чотири тисячі шістсот п'ятдесят шість) грн. 30 коп., три відсотки річних у розмірі - 1306 (одна тисяча триста шість) грн. 33 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі - 3 519 (три тисячі п'ятсот дев'ятнадцять) грн. 25 коп.

22.04.2014 на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 18.03.2014 по справі № 910/1614/14 та ухвали Київського апеляційного господарського суду від 07.04.2014, яка набрала законної сили 07.04.2014, судом було видано наказ № 910/1614/14.

01.08.2014 через канцелярію до суду від Державного виконавця ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві надійшло подання б/н від 16.07.2014 "Про зміну способу та порядку виконання рішень суду", в якій заявник просив суд:

змінити спосіб та порядок з "стягнути суми боргу" на "передати стягувачу в рахунок погашення боргу майно:

Станок деревообробний Delle vedove 200 - 94 605 грн.

Лінія оздоблювання поганажних виробів - 60 173 грн.

Компресор ВК 25-10 - 21 474 грн.

Станок деревообробний K3-30 банберан - 78 290 грн.

Транспортерна стрічка PVC-20AG - 167 грн.

Верстат деревообробний гільйотинні ножиці TG - 5 950 грн.

Станок деревообробний SUPERSET XL серАВ2/000188 - 45 411 грн.

Загальна вартість майна - 306 070 грн.".

Суд першої інстанції, постановляючи оскаржувану ухвалу суду та частково задовольняючи клопотання ДВС, мотивував її тим, що зважаючи на неможливість виконання рішення Господарського суду м. Києва від 18.03.2014 у справі № 910/1614/14 у порядку і способом, раніше ним встановленим, враховуючи, що рішення в строк, наданий для самостійного виконання відповідного рішення, боржником не виконано, що, в цілому, свідчить про ускладнення виконання такого рішення, з огляду на обставини відсутності достатнього обсягу коштів у боржника для повного погашення заборгованості, суд дійшов висновку про обґрунтованість та наявність підстав для задоволення подання.

Проте, колегія суддів не погоджується із такою позицією суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Положеннями частини 1 статті 121 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Відповідно до ст. 36 Закону України "Про виконавче провадження" за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання.

За ч. 1 ст. 33 Закону України "Про виконавче провадження" у разі якщо в органі державної виконавчої служби відкрито кілька виконавчих проваджень про стягнення коштів з одного боржника, вони об'єднуються у зведене виконавче провадження і на майно боржника накладається арешт у межах загальної суми стягнення, виконавчого збору і можливих витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій.

Як встановлено судом першої інстанції, 14.07.2014 державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві винесена постанова ВП № 43615071 про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження по наказу Господарського суду міста Києва № 910/1614/14 від 22.04.2014

У відповідності до ст. 58 Закону України "Про виконавче провадження" визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який провадить свою діяльність відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

Відповідно до ст. 7.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012р. "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.

При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення.

Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Звертаючись із поданням про зміну способу та порядку виконання рішення суду, заявник мотивував це тим, що рішення Господарського суду міста Києва від 18.03.2014 у справі № 910/1618/14 боржником в строк, що був наданий для самостійного виконання, не виконав.

В процесі виконавчого провадження 18.04.2014 було здійснено опис та арешт рухомого майна боржника, яке передано на відповідальне зберігання стягувачу. А тому, з огляду також на те, що стягувач погоджується на передачу йому майна боржника в рахунок погашення боргу, наявні підстави для зміни способу та порядку виконання рішення шляхом передання майна боржника стягувачу, а саме: станок деревообробний Delle vedove 200 - 94 605 грн.Лінія оздоблювання поганажних виробів - 60 173 грн., компресор ВК 25-10 - 21 474 грн., станок деревообробний K3-30 банберан - 78 290 грн., транспортерна стрічка PVC-20AG - 167 грн., верстат деревообробний гільйотинні ножиці TG - 5 950 грн., станок деревообробний SUPERSET XL серАВ2/000188 - 45 411 грн.

Судом першої інстанції було встановлено, що вартість майна, згідно акту опису й арешту від 17.04.2014 ВП № 42816640, а саме: станка деревообробного Delle vedove 200 - 94605 грн., лінії оздоблювання поганажних виробів - 60173 грн., компресору ВК 25-10 - 21474 грн., станка деревообробного K3-30 барберан - 78290 грн., транспортерної стрічки PVC-20AG - 167 грн., верстату деревообробного гільйотинні ножиці TG - 5950 грн., станка деревообробного SUPERSET XL серАВ2/000188 - 45 411 грн., а всього - 306 070 грн., що витікає з висновку з незалежної оцінки майна обладнання, що належить боржнику.

Проте, Господарський суд міста Києва, змінюючи спосіб виконання рішення суду 18.03.2014 у даній справі не навів достатнього обґрунтування того, що зміна способу виконання рішення суду є єдиним та останнім можливим та доступним заходом для виконання наказу Господарського суду міста Києва у справі № 910/1614/14.

Так, як вбачається із нормативно-правових актів, що регулюють питання виконання рішення суду, виконавче провадження - це завершальна стадія судового провадження і є сукупність дій органів і посадових осіб, які у межах своїх повноважень та у спосіб, визначений Законом України «Про виконавче провадження» забезпечують цивільні права та інтереси, які судовим рішенням визнані такими, що підлягають захисту.

За нормами вказаного закону звернення стягнення на майно (реалізація) є визначеною дією, яка не потребує зміни встановленого судом способу виконання рішення.

Тобто, державний виконавець, встановивши відсутність коштів на рахунках боржника, необхідних для задоволення вимог стягувача в рамках даної справи, та здійснивши опис та арешт мана належного відповідачу, міг, з урахуванням належних йому прав, звернути стягнення на вказане майно, не змінюючи при цьому спосіб виконання рішення суду.

Отже державним виконавцем не було вжито всіх можливих законних способів для виконання рішення суду, при здійснення яких можливо б було прийти до висновку, що іншим шляхом ніж зміна способу виконання рішення суду, задовольнити вимоги стягувача не вбачається можливим.

Крім того, колегія суддів зазначає, що місцевий суд, змінюючи спосіб виконання рішення суду, не дослідив та не встановив, чи дійсно на той момент вказане майно, за рахунок якого повинно було виконане рішення суду від 18.03.2014 належало боржнику на праві власності і чи можлива заміна способу виконання рішення суду у визначений державним виконавцем спосіб.

Як вбачається із апеляційної скарги ТОВ "Альянс Техфорфор" на час здійснення опису та арешту державним виконавцем Печерського районного управління юстиції 17.04.2014 майна відповідача, останнє йому не належало, що підтверджується договорами поставки 05-03/14 від 05.03.2014, № 10-03/14 від 10.03.2014, № 10-03/14-1 від 10.03.2014 та № 12-03\14 від 12.03.2014 (копії наявні в матеріалах справи), що були укладені між боржником та третіми особами в період з 05.03.2014 по 12.03.2014, яким ТОВ «Імпортторгпостач» було продано саме те майно, що було описане та арештоване державним виконавцем.

До того ж в подальшому, вказане вище майно, що до березня 2014 належало боржнику ТОВ «Імпортторгпостач», було придбане апелянтом у третіх осіб, що підтверджується договорами поставки № 01-04/14 від 01.04.2014, № 02-04/14 від 02.04.2014, № 03-04/14 від 03.04.2014, (копії наявні в матеріалах справи) і на даний час також належить ТОВ "Альянс Техфорфор».

Отже, здійснюючи опис та арешт майна, державний виконавець не встановив та не підтвердив належними та допустимими доказами належність описаного майна на праві власності саме боржнику.

В свою чергу, суд першої інстанції, 19.08.2014 постановляючи ухвалу про зміну способу виконання рішення суду не надав належної оцінки діям державного виконавця та не переконався в тому, що майно, за рахунок якого державний виконавець просив змінити спосіб виконання рішення суду дійсно на момент винесення ухвали належить боржнику та не переконався в тому, що зміна способу виконання рішення суду не зачіпає права та інтереси інших осіб.

Крім того, суд зазначає, що як вбачається з акту опису та арешту майна, така дія 17.04.2014 проводилася за адресою: м. Сквира, вул.К. Лібкнехта, 153, в той час як відповідно до договору оренди № 31/03/2014 від 31.03.2014, копія якого міститься в матеріалах справи, вказане приміщення було передане в оренду ТОВ "Альянс Техфорфор», в якому й зберігалось придбане останнім майно, що до березня 2014 року належало боржникові.

Проте, у вказаному акті не має підтвердження того, що опис майна здійснювався в присутності власника приміщення та/або орендаря, які б могла надати необхідні роз`яснення стосовно того, кому на праві власності належить зазначене у акті майно.

Отже, зважаючи на все вище зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції були допущені порушення норм чинного законодавства України при прийняті рішення про зміну способу виконання рішення суду, не було повно, всебічно та об`єктивно з`ясовані всі обставини справи, не з`ясовано чи не зачіпає будь-чиїх інтересів та прав вчинення дій по зміні та способу виконання рішення суду, що призвело до помилкового висновку про можливість задоволення подання державного виконавця, яким в свою чергу під час складання акту опису та арешту майна також не було вчинено всіх необхідних та допустимих дій для встановлення факту наявності на праві власності у боржника майна, що підлягає опису та за рахунок якого можливе задоволення вимог стягувача.

Статтею 43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Таким чином, апеляційна інстанція вважає, що судом першої інстанції помилково було частково задоволено клопотання державного виконавця та змінено спосіб виконання рішення суду шляхом передання стягувачу в рахунок погашення боргу майно, а отже така ухвала підлягає скасуванню.

Статтею 103 ГПК України встановлено, що апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення.

Враховуючи положення ст. 104 ГПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Техфорфор" підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду міста Києва від 19.08.2015 по справі № 910/1614/14 - скасуванню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати по сплаті за подану апеляційну скаргу покладаються на стягувача по справі.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, п. 2 ч. 1 ст. 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Техфорфор" - задовольнити.

Ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.08.2015 по справі № 910/1614/14 - скасувати.

В задоволені подання б/н від 01.08.2014 "Про зміну способу та порядку виконання рішень суду" у справі № 910/1614/14 державного виконавця ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві - Коблош О.Й. - відмовити.

Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю "Гревніч" (02092, м. Київ, вул. Машиністівська, 10, код ЄДРПОУ 35083316) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Техфорфор" (01133, м. Київ, бул. Л. Українки, 28-а кв.135, код 31777542) судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 609 грн.

Видати судовий наказ. Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.

Матеріали справи № 910/1614/14 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя В.В. Шапран

Судді В.В. Андрієнко

С.І. Буравльов