Постанова

від 15.01.2011 по справі 15/188

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

26.01.11 р. Справа № 15/188

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючий суддя Петухов М.Г.,

суддів: Бригінець Л.М.

ОСОБА_1

при секретарі Риштун О.М.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_2, довіреність № 4968 від 26.07.10 р.

відповідача - ОСОБА_3, довіреність в матеріалах справи

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ОСОБА_4 "Елім - Партнер" (вх. № 7/71/10) на рішення господарського суду Житомирської області від 08.12.10 р. у справі № 15/188

за позовом Закритого акціонерного товариства "Інформаційні комп"ютерні системи"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Елім-Партнер"

про про стягнення 894960 грн. 91 коп.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Житомирської області від 08.12.2010 р. по справі №15/188 позов задоволено частково та стягнуто із ОСОБА_4 "Елім-Партнер" на користь ЗАТ "Інформаційні комп'ютерні системи", на основі укладеного договору підряду №СЖТ-0174 від 10.05.07 р. (Т. 1, а.с. 10-15), 758388,72грн. основної заборгованості, 45307,63грн. пені, 37140,28грн. -3% річних та 13987238,87 грн. інфляційних.

Місцевий господарський суд своє рішення в частині задоволення позовних вимог мотивує тим, шо на виконання умов договору підряду № СЖТ-0174 від 10.05.2007р. позивачем було виконано та передано відповідачу підрядні роботи на загальну 3738388,72 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи актами (Т. 1, а.с. 49-51; 52-54; 55-56; 60-64; 57-59; 42-46; 47-48). В матеріалах справи також містяться акти про прийняття систем в експлуатацію (т.2, а.с. 40-54). З урахуванням усіх розрахунків, проведених відповідачем за виконані підрядні роботи, що є в матеріалах справи, у ОСОБА_4 " Елім - Партнер" залишилась непогашена заборгованість за договором підряду № СЖТ-0174 від 10.05.2007р. в сумі 758388,72грн. На час розгляду справи, відповідач доказів сплати заборгованості за підрядні роботи в сумі 758388,72грн. суду не надав.

Перевіривши проведені позивачем розрахунки пені, з урахуванням встановлених судом обставин справи, місцевий господарський суд дійшов до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 45307,63грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Щодо стягнення інфляційних нарахувань в сумі 139238,87грн., наведених позивачем у заяві про уточнення та збільшення позовних вимог (т. 2, а.с. 29-30), то суд задовольнив таку вимогу, оскільки прийшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача інфляційних нарахувань, підлягають задоволенню в розмірі 139238,87грн., визначеному позивачем у заяві про зменшення позовних вимог, адже зазначена сума є меншою ніж обґрунтовано нарахована.

Також, місцевий суд, провівши перерахунок 3 % річних, частково задовільнив вимогу про їх стягнення. Перевіривши наведений позивачем у заяві про зменшення позовних вимог розрахунок 3% річних в сумі 37151,91 (т.2, а.с. 64), господарський суд прийшов до висновку, що правомірним є нарахування 3% річних за визначений позивачем період в сумі 37140,28грн., відмовивиши в частині стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 11,63грн. суд відмовляє за необґрунтованістю їх нарахування. ( Т. 2. а. с. 68-71).

ОСОБА_4 "Елім - Партнер", не погоджуючись з рішенням господарського суду Житомирської області від 08.12.10 р. у справі № 15/188, подало апеляційну скаргу від 17.12.10 р. ( вх. № 7/71/10) на винесене судом рішення. В апеляційній скарзі, апелянт просить скасувати рішення суду, мотивуючи свої вимоги тим, що винесеним рішенням суд не дав змоги відповідачу по справі всебічно та об'єктивно дослідити усі обставини справи безпосередньо у залі судового засідання. Відповідач наголошує на тому, що у штатному розкладі ОСОБА_4 "Елім-Партнер" існує лише одна посада юрисконсульта товариства, а тому направити іншого представника у судове засідання ТОВ не мало можливості. Разом з тим, ОСОБА_4 «Елім-Партнер» дізналося про розгляд справи лише з моменту одержання рішення від 30 вересня по справі №10/1372. Крім того, після 01 жовтня 2010р. до 08 грудня 2010 року на адресу товариства не надходило жодної ухвали і тому товариством не направлено представника у судове засідання ( Т. 2. а.с. 74-75).

Зі сторони позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу № 169 від 17.12.10 р. Позивач зазначає, що вимоги скаржника є необгрунтованими, а тому не підлягають задоволенню. Позивач звертає увагу на право суду розглянути справу за наявними в ній матеріалами в разі, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подані, згідно ст.75 ГПК України. Крім того, Відповідач в апеляційній скарзі не вказує, в чому полягає невідповідність прийнятого по справі 15/188 рішення законодавству, яким чином вплинула неявка відповідача на правильність рішення та які обставини справи не були досліджені судом ( Т. 2. 83-84).

При розгляді апеляційної справи Рівненськиим апеляційним господарським судом встановлено.

10.05.2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Елім-Партнер" (відповідач/замовник) та Закритим акціонерним товариством "Інформаційні комп'ютерні системи" (позивач/підрядник) було укладено договір підряду №СЖТ-0174 (т. 1, а.с.10-15).

Пунктом 1.1 договору підряду № СЖТ-0174 сторони погодили, що в порядку та умовах даного договору замовник доручає, а підрядник на свій ризик виконує залученими силами в межах узгодженої договірної ціни (додаток №1) та в обсязі проектної документації, узгодженої з замовником, з додержанням вимог норм та правил, комплекс робіт, визначений документами.

ЗАТ "Інформаційні комп'ютерні системи" вказує на те, що на виконання умов договору підряду №СЖТ-0174 від 10.05.2007р. ним були виконані підрядні роботи на загальну суму 3738388,72грн. Проте, відповідач за виконані роботи розрахунки у повному обсязі не провів.

З умов укладеного між сторонами договору № СЖТ-0174 від 10.05.2007р., вбачається, що у позивача виникло зобов'язання перед відповідачем виконати обумовлені договором підрядні роботи, а у відповідача за первісним позовом виникло зобов'язання здійснити оплату виконаних робіт.

Пунктом 4.2 договору підряду № СЖТ-0174 визначено, що монтажні та пусконалагоджувальні роботи виконуються у відповідності із затвердженим замовником та погодженим із генпідрядною організацією та підрядником графіком виконання цих робіт за умови наявності відповідного рівня будівельної готовності для монтажу систем підрядником. Датою, яка підтверджує повне виконання робіт, є дата підписання сторонами Акту про введення систем в експлуатацію.

Пунктом п. 5.1 передбачено, що розрахунки здійснюються таким чином:

а) До початку виконання робіт замовник перераховує аванс у вигляді передоплати на поточний рахунок повіреного, у розмірі 2900000,00 гривень (два мільйони дев'ятсот тисяч грн. 00 коп.) протягом 5 (п'яти) робочих днів після підписання даного договору.

б)Вартість виконаних робіт оплачується по факту їх виконання протягом 5 (п'яти)

робочих днів після підписання акту виконаних робіт.

При досягненні оплаченої суми 95% від вартості обладнання, матеріалів та робіт по договору, з урахування авансу, оплата по цьому договору припиняється до підписання сторонами акту про введення систем в експлуатацію. Остаточний розрахунок здійснюється замовником протягом 5 (п'яти) банківських днів з моменту підписання сторонами акту про введення систем в експлуатацію (п. 5.2 договору підряду № СЖТ-0174).

Пунктами 6.1, 6.2 договору підряду № СЖТ-0174 передбачено, що передача обладнання та виконання робіт здійснюється підрядником поетапно. Прийом-передача обладнання та виконання робіт по кожному з етапів оформлюється шляхом підписання сторонами відповідних актів прийому-передачі обладнання та виконаних робіт. Акти прийому передачі обладнання та виконаних робіт підписуються уповноваженими представниками сторін з усіма необхідними підтверджуючими документами (акти на приховані роботи, сертифікати на матеріали, виконавчі схеми та інші) згідно з вимогами проектної документації, договору та ДБН.

Представник позивача в судовому засіданні пояснив, що графік виконання підрядних робіт між сторонами погоджено не було, оскільки, відповідач не міг своєчасно забезпечити відповідний рівень будівельної готовності об'єкта для монтажу всіх систем підрядником. Роботи виконувались по мірі готовності об'єкта замовника. На виконання умов договору підряду №СЖТ-0174 від 10.05.2007р. позивачем було виконано та передано відповідачу підрядні роботи на загальну суму 3738388,72 грн., що вбачається із наявних у матеріалах справи актів виконаних робіт ( Т.1. а.с. 49-50, 52-53, 55-56, 60-64, 57-58, 47-48, 42-46).

З урахуванням здійсненої відповідачем передоплати в сумі 2900000, 00грн. (Т.1. а.с.29), неоплаченими залишились виконані позивачем підрядні роботи на суму 838388,72 грн. Зокрема, частково неоплачені відповідачем роботи по акту №СЖт-0174 24.12.2007р. в сумі 144236,44грн. та у повному обсязі неоплачені виконані позивачем роботи по актах №СЖт-0174/7 від 24.03.2009р. в сумі 564671,32грн., №СЖт-0174 24.03.2009р. в сумі 129480,96грн.

Враховуючи передбачені підпунктом б) п. 5.1 договору підряду №СЖТ-01 10.05.2007р. строки проведення розрахунків (протягом п'яти робочих днів підписання акту виконаних робіт), відповідач мав провести оплату за виконані роботи по акту №СЖт-0174/6 від 24.12.2007р. в строк до 31.12.2007р., по актах № СЖт-0174/7 та №СЖт-0174/8 від 24.03.2009р. в строк до 31.03.2009р.

Проте, відповідач розрахунки за виконані позивачем підрядні роботи на суму 838388,72грн. у встановлені договором строки не провів (в матеріалах справи докази, які свідчать про протилежне).

18.06.2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Елім-Партнер" та Закритим акціонерним товариством "Інформаційні комп'ютерні системи" було укладено додаткову угоду № 2 до договору підряду № СЖТ-0174 від 10.05.2007р., яка визначає порядок погашення заборгованості (т. 1, а.28).

Відповідно до зазначеної угоди, сторони домовились, що на дату підписання цієї додаткової угоди заборгованість замовника перед підрядником за обсягами виконаних та прийнятих робіт на цю ж дату підписання даної додаткової угоди становить 838388,72грн., в тому числі ПДВ 139731,45грн.

Поряд з тим, сторони домовились про те, що замовник здійснює оплату суми боргу, що зазначена в п.1 додаткової угоди, в термін до 07.11.2009р. поетапно шляхом безготівкового перерахунку коштів на рахунок підрядника суми за належним чином виконані підрядником та прийняті замовником роботи в порядку, визначеному угодою.

Відповідач зобов'язання щодо погашення заборгованості в порядку передбаченому додатковою угодою №2 до договору підряду № СЖТ-0174 від 10.05.2007р. виконав частково. Матеріали справи свідчать, зокрема, про те, що після укладення додаткової угоди № 2, відповідачем перераховано позивачу грошові кошти в сумі 80000,00грн., що підтверджується виписками по особовому рахунку позивача ( Т.1. а.с. 41, 59, 40, 39, 38, 37, 36, 35, 34, 33, 32, 31, 30).

Враховуючи проведені відповідачем доплати, непогашеною залишилась заборгованість за договором підряду № СЖТ-0174 від 10.05.2007р. в сумі 758388,72грн.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а оскаржуване рішення залишити без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Підставою виникнення зобов'язань між сторонами по справі є договір підряду №СЖТ-0174 від 10.05.2007р.

Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частина 1 статі 837 Цивільного кодексу України визначає, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Нормою ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

З матеріалів справи вбачається, що відповідач розрахунки за виконані позивачем підрядні роботи на суму 758388, 72 грн. у встановлені договором строки не провів (в матеріалах справи докази, які свідчать про протилежне).

Отже, господарський суд Житомирської області в оскаржуваному рішенні дійшов до правильного висновку про наявність між сторонами правовідносин за договором підряду та про передачу відповідачу підрядних робіт на загальну суму 3738388, 72 грн., з яких оплачено частину. Тому, судом правомірно прийнято рішення про стягнення основної суми заборгованості в розмірі 758388, 72 грн.

Щодо задоволення вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 45307,63 грн. слід виходити з наступного. Пунктом 9.1 договору підряду № СЖТ-0174 від 10.05.2007р. передбачено, за невиконання обов'язків по даному договору сторони несуть відповідальність згідно з діючим законодавством. За затримку перерахування авансу та платежів підряднику за виконані роботи замовник сплачує пеню від суми заборгованості в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожний день прострочки.

У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Як вбачається із заяви про зменшення позовних вимог від 08.12.2010р., позивач просить стягнути на свою користь з відповідача 45307,63грн. пені нарахованої за періоди: з 01.04.2009р. по 18.06.2009р. на суму заборгованості 694152,28грн.,! 05.09.2009р. по 28.09.2009р. на суму заборгованості 644152,28грн. та з 29.09.2009р. по 30.09.2009р. на суму заборгованості 640152,28грн. При цьому, нарахування пені за несвоєчасне виконання зобов'язань позивачем здійснено на суму заборгованості по актах №СЖт-0174/7 та №СЖт-0174/8 від 24.03.2009р.

Виходячи із встановлених обставин справи, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 45307,63 грн. є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення 3% річних в сумі 37151,91 грн., апеляційний господарський суд погоджується із проведеним місцивим судом розрахунком (Т.2. а.с. 71). Згідно якого з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 3% річних в сумі 37140,28 грн. В частині стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 11,63грн. суд правомірно відмовив за необґрунтованістю їх нарахування.

Вимога щодо стягнення інфляційних нарахувань в сумі 139238,87грн., наведена позивачем у заяві про уточнення та збільшення позовних вимог (Т.2. а.с.29-30) підлягає задоволенню, виходячи з наступних міркувань. Перевіривши проведені позивачем нарахування інфляційних, з урахуванням встановлених судом обставин по справі та доводів позивача щодо періодів прострочення, наведених у заяві про зменшення позовних вимог від 08.12.2010р., місцевий господарський суд прийшов до правильного висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача інфляційних нарахувань, підлягають задоволенню в розмірі 139238,87грн., визначеному позивачем у заяві про зменшення позовних вимог, оскільки зазначена сума є меншою ніж обґрунтовано нарахована. Відповідно до проведеного місцевим судом розрахунку, розмір інфляційних нарахувань становить 149763,29грн.

Доводи апелянта з приводу того, що суд не дав змоги відповідачу по справі всебічно та об'єктивно дослідити усі обставини справи безпосередньо у залі судового засідання та той факт, що ОСОБА_4 «Елім-Партнер» дізналося про розгляд справи лише з моменту одержання рішення від 08.12.10 р. по справі №15/188 є необгрунтованими. Адже, з матеріалів справи вбачається, що відповідач письмового відзиву на позовну заяву ЗАТ "Інформаційні комп'ютерні системи" не подав, свого представника в судове засідання жодного разу не направив, хоча про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями та клопотанням відповідача від 26.10.10 р. про відкладення справи № 15/188 (Т.1. а.с.71, Т.2. а.с. 3, а.с.6, а.с. 25, а.с. 72).

Зважаючи на те, що відповідач своїм правом участі у засіданні суду та наданні письмових або усних пояснень не скористався, то слід зазнчити наступне. Неявка в засідання суду відповідача або його представника, належним чином та відповідно до законодавства повідомленого про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розглядусправи , тому суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, ст. 75 ГПК України. При цьому, суд зауважує, що відповідач, з огляду на викладені обставини мав достатньо часу для подання обґрунтованих заперечень та доказів підтвердження таких заперечень в разі незгоди із заявленими позовними вимогами.

Посилання апелянта на те, що після 01 жовтня 2010 до 08 грудня 2010 року на адресу товариства не надходило жодної ухвали і тому товариством не направлено представника у судове засідання є безпідставними, адже суд звертає увагу на наступне. Ухвалами від 01.10.2010р., від 29.10.20101 від 15.11.2010 року відповідача було попереджено, що в разі неявки в судове засідання та неподання витребуваних документів, суд вправі розглянути справу за наявними матеріалами, відповідно до ст.75 ГПК України. Зазначені ухвали отримані відповідачем, що підтверджується вказаними вище поштовими повідомленнями.

Поряд з тим, скаржник у своїй апеляційній скарзі наголошує на тому, що рішення місцевого суду є незаконним та не відповідає вимогам процесуального і матеріального права. Водночас, відповідач не вказує, в чому полягає невідповідність прийнятого по справі 15/188 рішення законодавству, яким чином вплинула неявка відповідача на правильність рішення та які обставини справи не були досліджені судом. Таким чином, такі доводи апелянта не можуть братися до уваги.

Матеріали справи свідчать про те, що місцевий господарський суд в порядку ст.43 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно розглянув в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності та, керуючись законом підставно відмовив в задоволенні позову.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а рішення місцевого господарського суду залишити без змін.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги слід покласти на ОСОБА_4 "Елім-Партнер".

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.99, 101, 103, 105 ГПК України, Рівненський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_4 "Елім - Партнер" на рішення господарського суду Житомирської області від 08.12.10 р. у справі № 15/188 залишити без задоволення, а рішення господарського суду Житомирської області від 08.12.10 р. у справі № 15/188 - без змін.

2. Справу № 15/188 надіслати господарський суд Житомирської області.

Головуючий суддя Петухов М.Г.

Суддя Бригінець Л.М.

Суддя Демидюк О.О.