Постанова

від 08.07.2015 по справі 810/1345/15

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 липня 2015 року м.Київ 810/1345/15

Суддя Київського окружного адміністративного суду Панова Г.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство "Нова Україна"

до Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області

про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство "Нова Україна" з позовом до Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції ДФС у Київській області про скасування податкового повідомлення - рішення від 04.03.2015 № 39/17-30719317.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення, яким підприємству визначено додаткові штрафні санкції у розмірі 173184,85 грн., прийнято Баришевським відділенням Переяслав-Хмельницької ОДПІ внаслідок несвоєчасної сплати підприємством суми основного грошового зобов'язання та штрафних санкцій, визначених в податковому повідомлені-рішенні від 15.09.2014.

Водночас, позивач стверджує, що податкове повідомлення - рішення від 04.03.2015 № 39/17-30719317 про нарахування додаткових штрафних санкцій прийнято податковим органом неправомірно, оскільки основне податкове повідомлення-рішення від 15.09.2014 № 0014391702 (що стало підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення) не було узгодженим у зв'язку з його оскарженням в судовому порядку.

Посилаючись на порушення відповідачем норм Податкового кодексу України, позивач просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 04.03.2015 № 39/17-30719317 про застосування додаткових штрафних санкцій.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.04.2015 року відкрито провадження в адміністративній справі № 810/1345/15, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

У судове засідання, призначене на 08.07.2014 уповноважені представники сторін не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що підтверджується даними наявних в матеріалах справи розписки та повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення № 0840002319495.

06.07.2015 від Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство "Нова Україна" до суду надійла заява від 02.07.2015 № 106, в якій позивач зазначив, що підтримує позовні вимоги у повному обсязі та просить суд провести судовий розгляд справи за відсутності його уповноваженого представника в порядку письмового провадження.

Відповідач, 28.04.2015 надав суду письмові заперечення на адміністративний позов відповідно до яких просив в задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі та розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження за відсутності уповноваженого представника Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції ДФС у Київській області. В обґрунтування доводів заперечень зазначив обставини аналогічні викладеним в рішенні про результати розгляду скарги від 24.12.2014 № 951116/99-99-10-01-03-15. Зауважив, що оскільки адміністративні скарги позивача (первинна та повторна) залишені без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від 15.09.2014 № 0014391702 без змін, тому відповідачем правомірно збільшено товариству штрафну санкцію на суму 173184,85 грн., про що 04.03.2015 прийнято оскаржуване податкове повідомлення рішення № 39/17-30719317.

Відповідно до положень частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

На підставі викладеного, розгляд даної справи здійснено в порядку письмового провадження, в межах строку розгляду адміністративних справ.

Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких грунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов таких висновків.

Як вбачається з матеріалів справи, ГДРІ відділу контрольно-перевірочної роботи доходів і зборів фізичних осіб Баришевського відділення Переяслав-Хмельницької ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ СПГ "Нова Україна" з питань встановлення сум заборгованості по заробітній платі, інших виплатах, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб за період з 01.01.2013 по 30.06.2014.

Результати перевірки оформлено Актом № 410/17-30719317 від 27.08.2014, в якому були зафіксовані виявлені порушення, а саме ст.164.5, ст.168.1.1, ст.168.1.5, ст.170.1.1 та ст.170.1.4 ПК України, внаслідок чого підприємству донараховано ПДФО в сумі 361866,43 грн. та прийнято податкове повідомлення-рішення від 15.09.2014 № 0014391702, яким визначено грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами, із доходів платника податку в загальній сумі 452843,04 грн., в т.ч. за основним платежем 361866,43 грн., та за штрафними (фінансовими санкціями) 90976,61 грн.

Не погоджуючись з зазначеним податковим повідомленням рішенням позивач оскаржив його в адміністративному порядку звернувшись зі скаргами 24.09.2014 до Головного управління Міндоходів у Київській області та 10.12.2014 до Державної фіскальної служби України.

Рішеннями від 27.11.2014 № 445/10/10-36-10-01-04/1035 про результати розгляду скарги та від 24.12.2014 № 951116/99-99-10-01-03-15 про результати повторної скарги, податкове повідомлення-рішення від 15.09.2014 № 0014391702 залишено без змін.

Скориставшись правом оскарження спірного податкового повідомлення рішення у судовому порядку, 21.01.2015 позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Ухвалою Київського окружного суду від 22.01.2015 відкрито провадження в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства "Нова Україна" до Баришівського відділення Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15.09.2014 № 0014391702 та призначено справу до судового розгляду.

Водночас, 04.03.2015 Переяслав-Хмельницька ОДПІ приймає податкове повідомлення-рішення № 39/17-30719317 яким визначає позивачу додатково штрафні санкції у розмірі 173184,85 грн. внаслідок несвоєчасної сплати суми грошового зобов'язання за податковим повідомленням-рішенням від 15.09.2014 р. № 0014391702.

В подальшому, постановою Київського окружного суду від 17.03.2015, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.05.2015, податкове повідомлення-рішення Баришівського відділення Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області від 15.09.2014 р. №0014391702 визнано протиправним та скасовано.

Вважаючи податкове повідомлення-рішення від 04.03.2015 № 39/17-30719317 про застосування додатково штрафних санкцій таким, що прийнято податковим органом протиправно, позивач звернувся про його скасування до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає про таке.

Підпунктом 14.1.39. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України визначено поняття грошового зобов'язання платника податків як суми коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до пункту 54.3. статті 54 Податкового кодексу України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках. Згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Пунктом 54.5 зазначеної норми передбачено, якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

У статті 127 Податкового кодексу України закріплено, що ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Дії, передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Відповідальність за погашення суми податкового зобов'язання або податкового боргу, що виникає внаслідок вчинення таких дій, та обов'язок щодо погашення такого податкового боргу покладається на особу, визначену цим Кодексом, у тому числі на податкового агента.

За нормами пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Статтями 55 та 56 Податкового кодексу України визначено порядок скасування та оскарження рішень контролюючих органів.

Згідно з вказаними нормами податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов'язання платника податків або будь-яке інше рішення контролюючого органу може бути скасоване контролюючим органом вищого рівня під час проведення процедури його адміністративного оскарження та в інших випадках у разі встановлення невідповідності таких рішень актам законодавства.

Рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

З урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Податкового кодексу України, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

Порядком направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків (затверджено Наказом Міністерства фінансів України 28.11.2012 №1236, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20.12.2012 за № 2135/22447) встановлено, що у разі звернення платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним податкового повідомлення-рішення за умови надходження до органу державної податкової служби ухвали суду про порушення провадження у справі за позовом платника податків не пізніше настання граничного строку сплати, зазначеного в податковому повідомленні-рішенні, структурний підрозділ, який склав таке податкове повідомлення-рішення, у день отримання ухвали вносить відповідні дані до реєстру податкових повідомлень-рішень.

При цьому сума грошового зобов'язання в той самий день виводиться з реєстру податкових повідомлень-рішень та обліковується в окремому реєстрі до дня набрання рішенням суду законної сили.

Після прийняття судом рішення по суті, яке набрало законної сили, структурний підрозділ, який склав податкове повідомлення-рішення, що оскаржувалося, в день отримання відповідного рішення органом державної податкової служби вносить інформацію про таке рішення до зазначеного в попередньому абзаці окремого реєстру та підшиває копію рішення до матеріалів перевірки або безпосередньо до справи платника податків.

Аналогічні дії здійснюються у разі оскарження платником податків рішення суду в апеляційному порядку (за умови прийняття апеляційної скарги апеляційним адміністративним судом до провадження).

У разі надходження до органу державної податкової служби ухвали суду про порушення провадження у справі за позовом платника податків після закінчення граничного строку сплати сума грошового зобов'язання, нарахована в картці особового рахунка платника податків, підлягає виведенню з неї до окремого реєстру, де вона міститься, до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Крім того, суд звертає увагу, що нормами чинного законодавства передбачено, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

В свою чергу, статтею 60 Податкового кодексу України, Порядком направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, а також Листом Державної податкової служби України від 05.01.2012 р. N 156/7/19-5017 «Про узгодження податкового зобов'язання у разі звернення платника податків до суду щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу» визначено поняття відкликання податкового повідомлення-рішення і податкової вимоги, зокрема в разі скасовування повідомлення-рішення контролюючого органу або суми податкового боргу, визначеного в податковій вимозі за рішенням суду, що набрало законної сили.

Податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними у день набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Отже, з аналізу норм чинного законодавства вбачається, що в разі оскарження платником податків рішення контролюючого органу в судовому порядку грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Водночас, обов'язок своєчасного та повного погашення нарахованого грошового зобов'язання платником податків виникає лише у випадку узгодженості такого зобов'язання.

Як встановлено судом, 15.09.2014 відповідачем було прийнято податкове повідомлення рішення № 0014391702, яким визначено Товариству з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство "Нова Україна" грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами, із доходів платника податку в загальній сумі 452843,04 грн., в т.ч. за основним платежем 361866,43 грн., та за штрафними (фінансовими санкціями) 90976,61 грн.

Зазначене податкове повідомлення рішення 21.01.2015 оскаржено позивачем в судовому порядку, у зв'язку з чим було неузгодженим.

Крім того, суд звертає увагу, що в зазначеному податковому повідомленні рішенні контролюючим органом вказано, що при проведенні адміністративного або судового оскарження сума нарахованого грошового зобов'язання підлягає сплаті протягом десяти календарних днів, наступних за днем узгодження (тобто з дня набрання судовим рішенням законної сили).

Водночас, не зважаючи на неузгодженість податкового повідомлення рішення № 0014391702 від 15.09.2014, яким позивачу визначено грошове зобов'язання в загальному розмірі 452843,04 грн., Переяслав-Хмельницькою ОДПІ, всупереч норм чинного податкового законодавства, прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 04.03.2015 № 39/17-30719317, яким підприємству визначено додаткові штрафні санкції у розмірі 173184,85 грн.

Крім того, як встановлено судом, постановою Київського окружного суду від 17.03.2015, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.05.2015, податкове повідомлення-рішення Баришівського відділення Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області від 15.09.2014 №0014391702 визнано протиправним та скасовано.

Суд враховує, що за правилами частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін (стаття 255 Кодексу адміністративного судочинства України).

Тобто, основне податкове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб що сплачуються податковими агентами, із доходів платника податку в загальній сумі 452843,04 грн. (визначене у повідомленні-рішенні від 15.09.2014 №0014391702) на час судового розгляду у цій справі - відсутнє у зв'язку із визнанням його донарахування протиправним.

З огляду на зазначене, суд констатує, що оскільки питання щодо порушення позивачем податкового законодавства в частині нарахування податку з доходів фізичних осіб, зокрема правомірність податкового повідомлення-рішення № 0014391702 від 15.09.2014, вже було предметом судового розгляду і судовим рішенням, яке набрало законної сили, таке повідомлення-рішення визнано протиправним та скасовано, тобто визнано безпідставним та протиправним донарахування грошового зобов'язання на загальну суму 452843,04 грн., суд дійшов висновку, що штрафні санкції, нараховані на суму грошового зобов'язання, скасовану за результатами судового оскарження, не можуть вважатися правомірними.

Враховуючи викладене, податкове повідомлення-рішення від 04.03.2015 № 39/17-30719317 є протиправним, у зв'язку з чим підлягає скасуванню.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За правилами частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Тобто, зазначеною нормою, законодавець визначає обов'язок суб'єкта владних повноважень аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.

Суд зазначає, що в даному випадку податковий орган, який є суб'єктом владних повноважень, не надав суду жодних доказів та пояснень на спростування тверджень позивача, а його доводи, викладені в запереченнях на адміністративний позов не узгоджується з нормами матеріального права. Таким чином, відповідач не довів правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. Позивач, в свою чергу, на підтвердження обґрунтуваності своїх позовних вимог надав суду належні та достатні докази.

Враховуючи викладене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги недоведеність відповідачем правомірності додаткового нарахування штрафних санкцій, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог та скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішеня.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Відповідно до статті 97 Кодексу адміністративного судочинства України суд за клопотанням однієї зі сторін визначає грошовий розмір судових витрат, які повинні бути їй компенсовані.

Таким чином, витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору у сумі 346 грн. 38 коп., підлягають відшкодуванню позивачу з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 11, 14, 70-72, 86, 128, 159-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції ДФС у Київській області № 39/17-30719317 від 04.03.2015.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство "Нова Україна" (код ЄДРПОУ 30719317) сплачений судовий збір у розмірі 346 (триста сорок шість) грн. 38 коп.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний су.

Згідно з частиною другою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Панова Г. В.