Постанова

від 23.07.2015 по справі 826/6963/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

23 липня 2015 року                     №826/6963/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., при секретарі судового засідання Давиденко Л.В., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю «Промислова Асоціація «Альфа»

додержавної податкової інспекції у Деснянському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві

провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.11.2014 №0003522204,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Промислова Асоціація «Альфа» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом до державної податкової інспекції у Деснянському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.11.2014 №0003522204.

Позовні вимоги мотивовано тим, що державною податковою інспекцією у Деснянському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві на підставі хибних висновків акту перевірки від 30.10.2014 №3220/26-52-22-04-10/37054203 щодо відсутності факту реальності фінансово-господарських операцій між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Гротекмакс», необґрунтовано прийнято податкове повідомлення-рішення від 12.11.2014 №0003522204. За посиланням позивача, він є добросовісним платником податків, вчинені ним господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту.

Відповідач проти позову заперечив з огляду на обґрунтованість висновків акту перевірки від 30.10.2014 №3220/26-52-22-04-10/37054203 та відповідно, податкового повідомлення-рішення від 12.11.2014 №0003522204 з огляду на відсутність реальності господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

Справу №826/6963/15 розглянуто в письмовому провадженні згідно із приписами частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Деснянському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві (на час винесення ППР та розгляду справи в суді - державна податкова інспекція у Деснянському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві) проведено документальну позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова Асоціація «Альфа» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з товариством з обмеженою відповідальністю «Гротекмакс» за період з 01.07.2014 по 31.07.2014.

Перевіркою встановлено порушення товариством з обмеженою відповідальністю «Промислова Асоціація «Альфа» пункту 44.1 статті 44, пункту 185.1 статті 185, пункту 188.1 статті 188, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 201.1, 201.6, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на суму 126 366,00 грн.

За наслідками перевірки державною податковою інспекцією у Деснянському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві складено акт від 30.10.2014 №3220/26-52-22-04-10/3705420 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 12.11.2014 №0003522204, яким позивачеві визначено грошове зобов'язання із податку на додану вартість у розмірі 157 957,50 грн., у тому числі: 126 366,00 грн. – основний платіж, 31 591,50 грн. – штрафні (фінансові) санкції.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Зазначена позиція суду узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною у листі від 02.06.2011 №742/11/13-11.

Як вбачається з акту перевірки державної податкової інспекції у Деснянському районі головного управління Міністерства доходів і зборі у місті Києві від 30.10.2014 №3220/26-52-22-04-10/3705420 висновки щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства зроблено з огляду на відсутність факту реальності господарських операцій між товариством з обмеженою відповідальністю «Промислова Асоціація «Альфа» та товариством з обмеженою відповідальністю «Гротекмакс» за договорами від 01.07.2014 №010714, від 02.07.2014 №020714.

Так, між товариством з обмеженою відповідальністю «Промислова Асоціація «Альфа» (замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Гротекмакс» (підрядник) укладено типові договори підряду на будівельні роботи від 01.07.2014 №010714 та від 02.07.2014 №020714, відповідно до якого підрядник бере на себе зобов'язання своїми силами і засобами на власний ризик виконати і здати замовнику будівельні роботи (на об'єктах, які розташовані за адресами: Київська область, місто Бровари, житловий будинок №3 по вулиці Кірова, №28; Київська область, місто Бровари, житловий будинок №3 по вулиці Черняховського, 36) зазначені в цьому договорі, відповідно до проектної документації й в обумовлений цим договором строк, а замовник зобов'язується надати підряднику площу для проведення робіт, передати затверджену проектно-кошторисну документацію, забезпечити своєчасне фінансування робіт, прийняти об'єкт після виконання робіт і повністю сплатити вартість виконаних робіт і матеріалів.

На підтвердження виконання умов вищезазначених договорів, руху активів в процесі здійснення господарських операцій позивачем надано суду копії: договорів від 01.07.2014 №010714, від 02.07.2014 №020714; актів приймання виконаних будівельних робіт; податкових накладних; платіжних доручень.

Аналізуючи зазначені первинні документи, суд наголошує на тому, що вони не відображають руху активів в процесі здійснення господарських взаємовідносин позивача та його контрагента.

Так, умовами договорів передбачено, що виконання робіт здійснюється силами та устаткуванням підрядника із використанням матеріалів замовника, або матеріалів підрядника за узгодженням замовника (пункт 1.2 договорів), до початку робіт замовник зобов'язується передати виконавцю проектну документацію, надавати будівельні та витратні матеріали підряднику (пункт 5.1 договорів), виконавець зобов'язаний вести журнал виконання робіт та акт на приховані роботи (пункт 5.2 договорів).

Проте позивачем не надано суду доказів узгодження питання використання будівельних та витратних матеріалів із підрядником, ведення обов'язкової будівельної документації і надання підряднику проектної документації для здійснення будівельних робіт. Також не надано позивачем суду доказів проведення інструктажу по безпеці праці, враховуючи характер робіт, які відображені в документах.

Також, позивачем не надано суду доказів оплати послуг товариства з обмеженою відповідальністю «Гротекмакс» за договорами від 01.07.2014 №010714, від 02.07.2014 №020714, оскільки платіжні доручення надані позивачем не містять доказів проведення їх банком (відсутні підписи посадових осіб і печатка банківської установи), виписку банку по рахунку позивачем суду також не надано.

Не надавались названі докази і під час перевірки контролюючому органу, про що останнім було зазначено в акті перевірці.

Додатково суд звертає уваги, що умовами договорів підряду між товариством з обмеженою відповідальністю «ІТМ Альянс» (замовником будівництва) та товариством з обмеженою відповідальністю «Промислова Асоціація «Альфа» (підрядник) від 01.07.2014 №010714 та від 02.07.2014 №020714, відповідні зобов'язання по виконанню будівельних робіт на об'єктах, які розташовані за адресами: Київська область, місто Бровари, житловий будинок №3 по вулиці Кірова, №28; Київська область, місто Бровари, житловий будинок №3 по вулиці Черняховського, 36, взяв на себе саме позивач.

Умовами названих договорів не передбачалась можливість залучення товариством з обмеженою відповідальністю «Промислова Асоціація «Альфа» субпідрядників.

Позивачем не обгрунтовано суду неможливості виконання взятих на себе перед товариством з обмеженою відповідальністю «ІТМ Альянс» зобов'язань із здійснення будівельних робіт, погодження із замовником будівництва можливості залучення субпідрядника до виконання відповідних робіт, оплати відповідних послуг.

В свою чергу, з акту перевірки державної податкової інспекції у Деснянському районі головного управління Міністерства доходів і зборі у місті Києві від 30.10.2014 №3220/26-52-22-04-10/3705420 вбачається, що за даними податкової інформації по товариству з обмеженою відповідальністю «Гротекмакс», останнє не має складських приміщень, транспортних засобів, устаткування для здійснення господарської діяльності, трудових ресурсів, матеріалів для здійснення господарської діяльності. Також, контролюючим органом не встановлено отримання товариством з обмеженою відповідальністю «Гротекмакс» дозвільної документації на проведення відповідної діяльності.

Відтак, суд погоджується із доводами контролюючого органу щодо відсутності реальних взаємовідносин між товариством з обмеженою відповідальністю «Промислова Асоціація «Альфа» та товариством з обмеженою відповідальністю «Гротекмакс», формування позивачем даних свого податкового обліку на підставі первинних документів, які не відображають рух активів в процесі здійснення господарської операції, з метою мінімалізації податкового навантаження та отримання необґрунтованої податкової вимоги, отже порушення фіскальних інтересів держави.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку про правомірність винесеного податкового повідомлення-рішення від 12.11.2014 №0003522204.

А тому позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова Асоціація «Альфа» не підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат за наслідками відмови у задоволенні позову, суд наголошує на наступному.

Згідно з частиною першою статті 87 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно із приписами статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру судовий збір становить 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати. Під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Враховуючи сплачену позивачем при зверненні до суду суму судового збору у розмірі 315, 93 грн., з позивача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі у розмірі 2 843,22 грн. (3159,15 грн. – 315,93 грн.).

Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Стягнути товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова Асоціація «Альфа» (код ЄДРПОУ 37054203, 03 087, місто Київ, вулиця Єреванська, 8) на користь Державного бюджету України (розрахунковий рахунок ГУ ДКСУ в місті Києві №31218206784007, МФО 820019, код отримувача 38004897) судовий збір у розмірі 2 843,22 грн. (дві тисячі вісімсот сорок три гривні 22 копійки).

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                                                 Літвінова А.В.