Постанова

від 23.07.2015 по справі 826/7005/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

23 липня 2015 року 15:27 № 826/7005/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Скочок Т.О., при секретарі судового засідання Новик В.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АТЗТ Компанія "Сатурн Дейта Інтернешенл" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м.Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.11.2014 року № 0016022206,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «АТЗТ Компанія «Сатурн Дейта Інтернешенл» (надалі - позивач або ТОВ «АТЗТ Компанія «Сатурн Дейта Інтернешенл») з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (надалі - відповідач або ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.11.2014 року № 0016022206.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на грубе порушення працівниками відповідача норм Податкового кодексу України при призначені та проведенні документальної позапланової невиїзної перевірки з питань дотримання ТОВ «АТЗТ Компанія «Сатурн Дейта Інтернешенл» вимог податкового законодавства при проведенні господарських операцій з ТОВ «Мєгасофт» в лютому 2014 року, результати якої оформлені актом від 29.10.2014 року № 1572/26-59-22-06-23733900. Як наслідок за результатами такої перевірки, що фактично була проведена без дослідження та аналізу первинної документації по фінансово-господарським взаємовідносинам та з використанням лише даних незаконного акта ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 03.07.2014 року № 1543/26-59-22-04/39047344 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Мєгасофт», сформовані безпідставні висновки про заниження ТОВ «АТЗТ Компанія «Сатурн Дейта Інтернешенл» суми податку на додану вартість за звітний період лютий 2014 року на 112 000 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.04.2015 року відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду в судовому засіданні.

В судовому засіданні, 09.06.2015 року, суд своєю протокольною ухвалою у відповідності до норми ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) замінив відповідача його правонаступником - Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві (надалі - ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві).

У дане призначене судове засідання з'явилися представники сторін.

Представники позивача заявлені позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили суд задовольнити їх з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував, підтримавши доводи, викладені у письмових запереченнях проти позову від 19.05.2015 року, де зазначається про правомірність оспорюваного податкового повідомлення-рішення від 20.11.2014 року № 0016022206.

Суд у судовому засіданні 11.06.2015 року на підставі ч. 4 ст. 122 КАС України ухвалив про перехід до розгляду справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши наявні в справі документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про наступне.

В ході судового розгляду встановлено, що в період з16.10.2014 року по 22.10.2014 року працівником ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві згідно норм пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України та на підставі наказу від 15.10.2014 року № 1444 була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «АТЗТ Компанія «Сатурн Дейта Інтернешенл» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Мєгасофт» (ідентифікаційний код 39047344) за період з 01.02.2014 року по 28.02.2014 року, за результатами якої складений акт від 29.10.2014 року № 1572/26-59-22-06-23733900 (надалі - акт перевірки).

Згідно тексту акта перевірки копія наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки від 15.10.2014 року № 1444 та направлення на перевірку від 16.10.2014 року № 2802/26-59-22-06 були вручені уповноваженому представнику ТОВ «АТЗТ Компанія «Сатурн Дейта Інтернешенл», та в подальшому такий наказ контролюючого органу судовому порядку оскаржено не було, що підтверджується наявними матеріалами справи та не заперечується позивачем.

За висновками цього акта перевірки позивач в порушення норм п. 198.3 і п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України допустив неправомірне завищення показника податкового кредиту за звітний період лютий 2014 року на суму 112 000 грн. Епізод даного правопорушення відповідач пов'язує із фактом врахування ТОВ «АТЗТ Компанія «Сатурн Дейта Інтернешенл» при визначенні об'єкта оподаткування податком на додану вартість витрат на придбання маркетингових послуг на загальну суму ПДВ 112 000 грн. контрагента ТОВ «Мєгасофт». На думку перевіряючого господарські операції між названими підприємствами в дійсності не мали реального характеру та здійснювалися лише з метою штучного формування витрат і податкового кредиту.

Такі висновки працівника ДПІ ґрунтуються на наступному:

- відмова перевіряємого підприємства у наданні первинних документів до перевірки, що оформлена листом Товариства від 20.10.2014 року № 697-10 (вх.. № 60099/10 від 20.10.2014 року). Факт відмови платника податків від надання запитуваних документів задокументовано актом від 20.10.2014 року № 1314/26-59-22-06;

- висновками акта ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 30.07.2014 року № 1543/26-59-22-04/39047344 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Мєгасофт» (код за ЄДРПОУ 39047344) щодо підтвердження господарських відносин із платником податків за період з 01.02.2014 по 30.04.2014» не підтверджено фактичне надання ТОВ «Мєгасофт» послуг на користь ТОВ «АТЗТ Компанія «Сатурн Дейта Інтернешенл». А саме з урахуванням інформації, що наявна в АІС «Податковий блок», та згідно службової записки ОУ ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 13.06.2014 року № 2224/ДПІ/26-59-07-03 з'ясовано: єдина посадова особа ТОВ «Мєгасофт» ОСОБА_2, який значиться одноособовим засновником, директором і головним бухгалтером цього підприємства, визнав свою непричетність до створення товариства та ведення господарської діяльності від імені останнього; за податковою адресою: м. Київ, вул. Златоустівська, 20, підприємство не встановлено; виявлено відсутність у підприємства складських та офісних приміщень, транспортних засобів, що необхідні для здійснення нормальної господарської діяльності.

За результатами проведеної документальної перевірки ТОВ «АТЗТ Компанія «Сатурн Дейта Інтернешенл» перевіряючий дійшов висновку про відсутність документального підтвердження задекларованих господарських операцій, та як наслідок про заниження позивачем податку додану вартість на суму 112 000 грн.

Не погоджуючись з висновками акта перевірки, позивач подав 10.11.2014 року до канцелярії податкової інспекції письмові заперечення на висновки акта перевірки від 29.10.2014 року № 1572/26-59-22-06-23733900 з обґрунтуванням своєї позиції та додатками (копії первинних документів, а саме: договори про надання маркетингових послуг від 14.01.2014 року № 14-01/2014 та від 14.01.2014 року № 14-02/2014, податкові накладні, акти надання послуг та рахунки на оплату послуг; судові рішення по справі № 826/5727/14 за позовом ТОВ «Мєгасофт» до ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії).

Своїм листом від 17.11.2014 року № 28140/10/26-59-22-06 про результати розгляду заперечення до акта перевірки ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві залишив висновки акта перевірки без змін, а заперечення ТОВ «АТЗТ Компанія «Сатурн Дейта Інтернешенл» відповідно - без задоволення. При цьому, в тексті даного листа ДПІ від 17.11.2014 року зазначено, що під час розгляду заперечень платника податків були дослідженні первинні документи (за переліком, що наведений вище, а також звіти про результати маркетингових послуг, - які були визнані контролюючим органом такими, що подані позивачем у відповідності до норм п. 44.6 ст. 44 Податкового кодексу України), однак у зв'язку з наявністю інформації про непричетність ОСОБА_2 до ведення господарської діяльності ТОВ «Мєгасофт» та встановленням дефектів в оформленні податкових накладних, виписаних ТОВ «Мєгасофт» (складання податкових накладних за старою формою), - надані до заперечень документи висновки акта перевірки не спростовують.

20.11.2014 року ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві на підставі вказаного акта перевірки прийняла податкове повідомлення-рішення (форми «Р») за № 0016022206, яким визначило ТОВ «АТЗТ Компанія «Сатурн Дейта Інтернешенл» до сплати суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 140 000 грн., в т.ч. 112 000 грн. за основним платежем, 28 000 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Скориставшись правом на адміністративне (досудове) оскарження зазначеного податкового повідомлення-рішення, позивачем отримано рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 29.01.2015 року № 1274/10/26-15-10-05 та рішення Державної фіскальної служби України від 07.04.2015 року № 7254/6/99-99-10-01-04-25, винесених за результатами розгляду первинної та повторної скарг позивача, у відповідності до змісту яких податкове повідомлення-рішення від 20.11.2014 року № 0016022206 залишено без змін.

Вважаючи зазначене вище податкове повідомлення-рішення від 20.11.2014 року протиправним, а, відтак, таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся із даним позовом до суду.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

В розумінні пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України), який набрав чинності 01 січня 2011 року, «податковий кредит» - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

Відповідно до пп. «а» п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

У силу п. 198.2 ст. 198 цього Кодексу, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового період.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити, перелік яких наведений у п. 201.1 ст. 201 ПК України. Правовий статус податкової накладної закріплений в положеннях норм ст. 201 цього Кодексу.

Крім того, зокрема, форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби (п. 201.2 ст. 201 ПК України), а саме - Наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 року № 1379 «Про затвердження Порядку заповнення податкової накладної», що був зареєстрований в Міністерстві юстиції України 22 листопада 2011 року за № 1333/20071 (набрав чинності 16.12.2011 року та діяв до 01.03.2014 року, тобто був чинний на момент виписки спірних податкових накладних).

Виходячи з аналізу наведених норм в сукупності, ПК України визначено окремі випадки, за яких неможливе формування податкового кредиту, зокрема це відсутність зв'язку з господарською діяльністю, фіктивність операцій (відсутність поставок), відсутність податкової правосуб'єктності, відсутність на момент перевірки податкових накладних або видача їх особою, яка не є платником податку додану вартість. Таким чином, із зазначеного вище також випливає те, що при дослідженні факту здійснення господарської операції, оцінці підлягають відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

При цьому, у листі від 02.06.2011 року № 742/11/13-11 Вищий адміністративний суд України одночасно зазначає, що за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Разом з тим, сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце . Водночас, наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції (про що також було зазначено в листі Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011 року № 1936/11/13-11).

За приписами абз. 1 норм п. 44.1 ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності (пп. 44.3 ст. 44 ПК України).

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (абз. 2 п. 44.1 ст. 44 ПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року № 996-ХІV (в редакції на момент спірних правовідносин) (надалі - Закон № 996-ХІV), який визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

В розумінні Закону № 996-ХІV, первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

При цьому, згідно п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704 (в редакції на момент спірних правовідносин) (надалі - Положення), яке встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (підприємства), «господарські операції» - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Згідно ч. 1 ст. 9 Закону № 996-ХІV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону № 996-ХІV).

Аналіз викладених норм Закону № 996-ХІV та норм Положення свідчить про те, що податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків, що також було зазначено в листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року № 742/11/13-11.

При цьому, як зазначив Вищий адміністративний суд України в своїх ухвалах від 14.01.2015 року К/9991/72258/12, від 21.10.2014 року № К/800/6170/14 та від 26.08.2014 року № К/800/6501/14, «податкове законодавство не встановлює перелік первинних документів, складенням яких мають оформлюватися ті чи інші операції. Разом з тим відповідні первинні документи повинні містити усі необхідні реквізити, визначені частинами першою, другою статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», повну інформацію про виконану господарську операцію та виступати носіями достовірних відомостей про таку операцію та її учасників.

Також істотне значення для встановлення судом факту реальності виконання договору саме із заявленим контрагентом є фактичні обставини укладення та виконання договору, обґрунтованість вибору контрагента.

За правилами частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України обов'язок довести обставини, що слугували підставою для прийняття оспорюваного акта індивідуальної дії, покладається на податкову інспекцією як на суб'єкта владних повноважень. Разом з тим, дане правило не виключає обов'язку платника довести обґрунтованість сформованих ним податкового кредиту по операціям з придбання товарів (робіт, послуг)» та «…правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту з ПДВ наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів/робіт/послуг, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, а не лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на рахунках платників податків.».

В ході судового розгляду також встановлено укладення ТОВ «АТЗТ Компанія «Сатурн Дейта Інтернешенл», в особі президента ОСОБА_3, схожих за змістом письмових договорів про надання маркетингових послуг від 14.01.2014 року за № 14-01/2014 та від 14.01.2014 року № 14-02/2014 з ТОВ «Мєгасофт», в особі директора ОСОБА_2

За умовами цих договорів Виконавець (ТОВ «Мєгасофт») надає Замовнику (позивач) за його дорученням платні послуги з проведення дослідження ринку (маркетингових досліджень) з питань, що цікавлять Замовника. Предметом Договору від 14.01.2014 року № 14-01/2014 є проведення маркетингових досліджень на тему «Аналіз товару Alcotest Drager 3000 для регіонального ринку. Перші кроки у визначенні позиціювання і ринку присутності» для з'ясування можливості запровадження електронних видань та перспективи розвитку вказаної продукції в умовах існуючого ринку. Предметом Договору від 14.01.2014 року № 14-02/2014 є проведення маркетингових досліджень на тему «Аналіз перспектив регіонального ринку впровадження АСУ ТП секцій збагачення рудо-збагачувальних фабрик гірничо-збагачувальних комплексів з урахуванням прогнозів розвитку світової та регіональної економіки та визначення перспективних напрямків». Напрямки марке-тингових досліджень визначені у кожному із договорів окремо у п. 3 таких Договорів про надання маркетингових послуг. Обов'язки сторін обумовлені у п. 4 і 5 даних Договорів, а порядок проведення досліджень та передача результатів - у п. 6 Договорів. Зокрема, Виконавець надає результати проведених досліджень у письмовому вигляді (строки надання таких результатів досліджень, їх примірний зміст, та можливість залучення виконавцем до виконання робіт третіх осіб узгоджені сторонами у п. 4 Договорів). При здачі результатів маркетингових досліджень сторони складають акти здачі-приймання робіт. Вартість маркетингових послуг та порядок розрахунків визначені у п. 7 Договорів, а саме за Договором від 14.01.2014 року № 14-01/2014 - орієнтовна вартість становить 330 000 грн. (в т.ч. ПДВ - 55 000 грн.), а за Договором від 14.01.2014 року № 14-01/2014 - 342 000 грн. (в т.ч. ПДВ - 57 000 грн.). Оплата послуг Виконавця здійснюється шляхом перерахування коштів в національній валюті України на банківський рахунок Виконавця або в інший спосіб, передбачений чинним законодавством України (вексель, тощо). Така оплата послуг здійснюється Замовником після підписання акта здачі-прийняття робіт (надання послуг). Зазначені договори набирають чинності з моменту їх підписання та діють до виконання сторонами своїх обов'язків за цими договорами (п. 11 таких Договорів).

На підтвердження фактів надання названим контрагентом маркетингових послуг позивач надав до суду наступні документи:

- копії рахунків на оплату від 12.02.2014 року № 1202/029 на суму 330 000 грн. та від 12.02.2014 року № 1202/030 на суму 342 000 грн., в тексті яких відсутні відомості про П.І.П. і посаду особи, яка їх підписала;

- копії актів надання послуг від 28.02.2014 року № 1202/029 на суму 330 000 грн. (з ПДВ) та від 28.02.2004 року № 1202/030 на суму 342 000 грн. (з ПДВ), - складених та підписаних керівникам підприємств за результатами «проведення дослідження ринку по темі «Аналіз товару Alcotest Drager 3000 для регіонального ринку» та «проведення дослідження ринку впровадження АСУ ТП секцій збагачення рудозбагачувальних фабрик».

- копії звітів ТОВ «Мєгасофт» на теми «Аналіз перспектив регіонального ринку впровадження АСУ ТП секцій збагачення рудо-збагачувальних фабрик гірничо-збагачувальних комплексів з урахуванням прогнозів розвитку світової та регіональної економіки та визначення перспективних напрямків» та «Аналіз товару Alcotest Drager 3000 для регіонального ринку. Перші кроки у визначенні позиціювання і ринку присутності»;

- копії податкових накладних від 28.02.2014 року № 34 на суму ПДВ 55 000 грн. та від 28.02.2014 року № 35, що підписані ОСОБА_2 та скріплені печаткою підприємства ТОВ «Мєгасофт». Дані податкові накладні були складені за формою, затвердженою Наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 року № 1379;

- копії угоди про погашення заборгованості від 25.09.2014 року, укладеної між сторонами з питання проведення розрахунків за договорами про надання маркетингових послуг. Так, за умовами даної Угоди сторони домовились, що виконання зобов'язань Боржника (позивача) перед Кредитором (ТОВ «Мєгасофт») в сумі 672 000 грн. проводиться шляхом видачі простого векселя номінальною вартістю 672 000 грн., емітованого ТОВ «АТЗТ Компанія «Сатурн Дейта Інтернешенл». В даному випадку проведення позивачем розрахунків шляхом видачі власного простого векселя не суперечить нормам чинного законодавства та обумовлено, зокрема, в ст. 4 Закону України «Про обіг векселів в Україні» від 05.04.2001 року № 2374-ІІІ (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин та видачі самого векселя);

- копії простого векселя серії АА № 0447532, номінальною вартістю 672 000 грн., емітованого ТОВ «АТЗТ Компанія «Сатурн Дейта Інтернешенл» з датою складання - 25.09.2014 року та датою погашення - «за пред'явленням». Даний вексель підписаний президентом Товариства ОСОБА_3 і головним бухгалтером ОСОБА_4

- копії акта прийому-передачі від 25.09.2014 року № 25/09-0447532 щодо передачі ТОВ «Мєгасофт» простого векселя серії АА № 0447532, номінальною вартістю 672 000 грн., емітованого ТОВ «АТЗТ Компанія «Сатурн Дейта Інтернешенл» з датою складання - 25.09.2014 року та датою погашення - «за пред'явленням»;

- оборотно-сальдової відомості по субрахунку рахунку бухгалтерського обліку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» по контрагенту ТОВ «Мєгасофт» з відомостями про відсутність кредиторської/дебіторської заборгованості по вказаним правочинам;

- картки рахунків бухгалтерського обліку 6311 в розрізі по договорах про надання маркетингових послуг з проводками на інші рахунки бухгалтерського обліку (93, 6442);

- картку рахунку бухгалтерського обліку 621 «Короткострокові векселі, видані в національній валюті» за 2014 рік, де зафіксовані відомості про погашення 15.12.2014 року заборгованості позивача перед ТОВ «Мєгасофт» за векселем серії АА № 0447532 в сумі 672 000 грн. шляхом зарахування зустрічної однорідної вимоги;

- копії довідки з органу статистики відносно ТОВ «Мєгасофт», виданої 04.02.2014 року та наказу ТОВ «Мєгасофт» від 24.12.2013 року № 1 щодо призначення ОСОБА_2 на посаду директора цього товариства.

Відповідно до письмових пояснень позивача від 18.05.2015 року № 327-05, що наявні в матеріалах справи, необхідність в проведенні маркетингових досліджень за зазначеними вище питаннями була обумовлена специфікою господарської діяльності ТОВ «АТЗТ Компанія «Сатурн Дейта Інтернешенл», а саме:

- економічна доцільність на укладання договору № 14-01/2014 від 14.01.2014 року щодо проведення маркетингового дослідження з теми «Аналіз товару Alcotest Drager 3000 для регіонального ринку. Перші кроки у визначенні позиціонування і ринку присутності» була обумовлена тим, що ТОВ «АТЗТ Компанія «Сатурн Дейта Інтернешенл» являється дистриб'ютором (офіційним представником) Концерну Drдger (Німеччина) та відповідає за розповсюдження приладів алко- та наркодіагностики в Україні шляхом активного вивчення ринку, участі у виставках, рекламних заходах тощо. Відповідно до виробничо-маркетингового плану Концерна Drдger (Німеччина) у 2014 - 2015 роках мала відбутися заміна продуктових лінійок приладів алкометрів шляхом впровадження нових приладів Drдger Alcotest 3000. У грудні 2013 року на склад Компанії від виробника з Німеччини надійшла партія товару Drдger Alcotest 3000. Дана продукція була завезена в Україну вперше, та у зв'язку з цим попередньо була проведена реєстрація Alcotest Drдger 3000 в ДП «Укрметртестстандарт» та отриманий висновок Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України. У зв'язку з ситуацією, що склалася після подій листопад 2013 - січень 2014 стало необхідно внести корективи в діяльність ТОВ «АТЗТ Компанія «Сатурн Дейта Інтернешенл» щодо розповсюдження товару Drдger Alcotest 3000, та відповідно виникла нагальна потреба у забезпеченні функціонування діяльності товариства у сфері вивчення ринку, стимулювання збуту нової продукції, політики цін, організації та управління рухом продукції до споживача та після продажного обслуговування споживача в межах господарської діяльності Компанії;

- економічна доцільність на укладання договору № 14-02/2014 від 14.01.2014 рок щодо проведення маркетингового дослідження на тему «Аналіз перспектив регіонального ринку впровадження АСУ ТП секцій збагачення рудо-збагачувальних фабрик гірничо-збагачувальних комплексів з урахуванням прогнозів розвитку світової та регіональної економіки та визначення перспективних напрямків» було обумовлено тим, що: напрямок АСУ ТП секцій збагачення рудо-збагачувальних фабрик гірничо-збагачувальних комплексів є один із самих важливих сегментів діяльності позивача на ринку та визначений предметом діяльності за статутом. У зв'язку з ситуацією, що склалася після подій листопад 2013 - січень 2014 стало необхідно внести корективи в діяльність ТОВ «АТЗТ Компанія «Сатурн Дейта Інтернешенл» щодо впровадження проектів АСУ ТП, та відповідно виникла термінова потреба у забезпеченні функціонування діяльності товариства у сфері вивчення ринку, стимулювання збуту продукції, політики цін, організації та управління рухом продукції до споживача та після продажного обслуговування споживача в межах господарської діяльності товариства.

Як наслідок на підприємстві були прийняті рішення про проведення маркетингових досліджень у вказаних сферах діяльності товариства шляхом залучення сторонніх осіб на договірних підставах, що оформлено наказами про проведення маркетингових досліджень від 20.12.2013 року № 87 та від 20.12.2013 року № 86, та згодом укладено письмові договори з ТОВ «Мєгасофт» від 14.01.2014 року. Отримані від названого контрагента результати маркетингових досліджень були використані позивачем у власній господарській діяльності, в т.ч. для рекламних цілей (шляхом розміщення інформаційних матеріалів на сайті товариства), для участі у тендерах у ПАТ «ІнГЗК», ПАТ «Північний ГЗК», ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», при прийнятті рішень про участь у спеціалізованих міжнародних виставках і конгресах, що проводилися у Казахстані (а саме: V-ий Ювілейний міжнародний гірничо-металургійний конгрес-виставка «Astana Mining Metallurgy 2014» АММ-2014 (Астана), міжнародна виставка «Mining World Central Asia 2014» (Алмати), тощо).

Додатково на обґрунтування наявності ділової мети при укладенні спірних правочинів позивач надав суду: копію свого статуту (де містяться відомості щодо предмету діяльності товариства); копії договору № 30-06 від 30.06.2012 року та договору оренди нежитлового приміщення від 02.01.2014 року № 5/2014, укладених ТОВ «АТЗТ Компанія «Сатурн Дейта Інтернешенл» з орендодавцями ФОП ОСОБА_5 та ПП «ВКФ «РОШ» щодо платного строкового користування нежитловими приміщеннями для розміщення офісу та складу; копії наказів про проведення маркетингових досліджень від 20.12.2013 року № 87 та від 20.12.2013 року № 86; сертифікатів щодо підтвердження статусу ТОВ «АТЗТ Компанія «Сатурн Дейта Інтернешенл» як офіційного дистриб'ютора німецької компанії Drдger Safety AG & Co. KGaA протягом 2013 -2014 років, сертифікату відповідності засобів вимірювальної техніки німецької фірми - газоаналізатора Alcotest, виданого 17.07.2013 року профільним міністерством України; копії інформаційно-рекламних матеріалів приладів марки Alcotest Drдger та каталогів із серії «Автоматизація виробництва» на тему «Решенния для горно-обогатительного комплекса, копії патентів на корисну модель (різновиди системи управління виробничими процесами за специфікою, пристрої, формули та ін.); копії наказів від 23.05.2014 року № 2305 та від 06.09.2014 року № 0609 про відрядження керівника підприємства до Казахстану для презентації проектів розроблених автоматизованих систем управління технологічними процесами секцій збагачення рудо-збагачувальних фабрик гірничо-збагачувальних комплексів; копії ділової переписки щодо результатів розгляду комерційних пропозицій позивача про виконання робіт (надання послуг)для підприємств гірничодобувної діяльності; копії контракту від 11.11.2013 року № 11-11/2013, укладеного позивачем з продавцем-нерезидентом німецькою компанією Drдger Safety AG & Co. KGaA щодо купівлі-продажу товару та вантажно-митної декларації № 100270001/2013/188663 щодо імпорту продукції німецької компанії Drдger Safety AG & Co. KGaA; первинних документів, оформлених та/або отриманих ТОВ «АТЗТ Компанія «Сатурн Дейта Інтернешенл» від контрагентів-покупців під час реалізації приладів Alcotest Drдger 3000 в 2014 році (договір поставки від 02.06.2014 року № СТ4/060202 та специфікації до нього, видаткові накладні, рахунки на оплату довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей, податкові накладні, платіжні доручення, платіжні доручення); банківські виписки, тощо.

За результатами дослідження вище перелічених первинних та інших документів суд дійшов висновку, що вони у своїй сукупності свідчать про фактичний рух активів (коштів і матеріальних цінностей на підприємстві) із урахуванням ділової мети такого руху у межах господарської діяльності ТОВ «АТЗТ Компанія «Сатурн Дейта Інтернешенл». Також судом вбачається, що надані позивачем первинні документи оформлені у відповідності до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. № 996-ХІV та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, та в повній мірі відображають зміст і характер вчинених господарських операцій.

Посилання контролюючого органу на акт ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 30.07.2014 року № 1543/26-59-22-04/39047344 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Мєгасофт» судом також не беруться до уваги, оскільки акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання складається не за результатами проведення зустрічної звірки чи перевірки суб'єкта господарювання, а у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, з огляду на що зазначений акт може бути лише носієм інформації щодо наявності фактів, які унеможливлюють проведення зустрічної звірки та не може містити інформацію щодо фінансово-господарських відносин суб'єктів господарювання (дана позиція наведена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 08.07.2015 року № К/9991/1427/12 ).

Такі обставини, як відсутність у контрагента трудових ресурсів, штату працівників, відсутність у власності основних засобів, майна також не можуть спростовувати фактичне виконання спірних операцій, оскільки податковим органом в даному випадку не доведено зв'язку цього факту з неможливістю виконати розглядувані господарські операції із залученням інших фізичних осіб та орендованого майна.

Крім того, відповідачем не було надано суду належних документальних доказів відсутності у контрагента позивача спеціальної податкової правосуб'єктності на момент укладення і виконання описаних вище правочинів, зокрема, того, що дане підприємство не було зареєстровано в якості платника податку на додану вартість або того, що його реєстрація платником податку на додану вартість була анульована у встановленому законом порядку, а відтак суд приходить до висновку, що наявні у матеріалах справи копії податкових накладних, на підставі яких позивач сформував податковий кредит на загальну суму 112 000 грн. за звітний період лютий 2011 року, цілком відповідають вимогам, встановленим ст. 201 Податкового кодексу України.

В силу п. 15.1 ст. 15 Податкового кодексу України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Приписами ч. 2 ст. 61 Конституції України встановлений індивідуальний характер юридичної відповідальності.

Згідно правової позиції Вищого адміністративного суду України, викладеної в ухвалі від 10.10.2012р. за № К-24491/10, «за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху грошових коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників по ланцюгу для одержання Підприємством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу. Поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентами податкових зобов'язань».

В ході розгляду даної справи відповідачем не було пред'явлено до суду будь-які належні докази нікчемності правочинів, укладених між ТОВ «АТЗТ Компанія «Сатурн Дейта Інтернешенл» і ТОВ «Мєгасофт», а також жодних достовірних документальних доказів на підтвердження фактів підписання договорів про надання маркетингових послуг та первинних документів до них неуповноваженими на те особами.

Зокрема, в акті перевірки позивача також відсутні відомості про визначення контрагенту позивача сум податкових зобов'язань у зв'язку з ухиленням від сплати податків та зборів, винесення вироків посадовим особам ТОВ «АТЗТ Компанія «Сатурн Дейта Інтернешенл» і ТОВ «Мєгасофт» за фактами ухиляння від сплати податків в результаті конкретних господарських операцій, або будь-які інші відомості, які можуть бути визначені як підстави та докази укладення угод з метою, що порушує публічний порядок.

В силу ч. 1 ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Аналогічну норму містить ч. 2 ст. 2 Кримінального кодексу України.

Доказами в адміністративному судочинстві, за визначенням ч. 1 ст. 69 КАС України, є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

У відповідності до ч. 1, ч. 4 ст. 70 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Однак, відповідач в ході судового розгляду даної справи будь-які достовірні відомості з документальним підтвердженням про притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб ТОВ «АТЗТ Компанія «Сатурн Дейта Інтернешенл» і ТОВ «Мєгасофт», - безпосередньо відповідальних за укладення і виконання спірних правочинів, у скоєнні злочинів, передбачених Кримінальним кодексом України, до суду не подав.

Таким чином, суд приходить до висновку про доведення позивачем дотримання ним спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум, віднесених до складу податкового кредиту, та як наслідок про протиправність донарахування ТОВ «АТЗТ Компанія «Сатурн Дейта Інтернешенл» суми податку на додану вартість та застосування штрафної (фінансової) санкції спірним податковим повідомленням-рішенням від 20.11.2014 року № 0016022206.

В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС України).

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 69-71, 94, ст.ст. 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АТЗТ Компанія «Сатурн Дейта Інтернешенл» задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 20.11.2014 року № 0016022206.

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.О. Скочок