ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 липня 2015 року № 826/1726/15
Окружний адміністративний суд міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 81-а, у складі головуючого Бояринцевої М.А., розглянувши в порядку письмового провадження справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-промисловий союз" до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, ВСТАНОВИВ:
До Окружного адміністративного суду м. Києва надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-промисловий союз" до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, в якому позивач просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 25.09.2014 р. №0013251504, №0013261504 та №0013271504.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення були прийняті безпідставно та з порушенням вимог чинного законодавства України, у зв'язку з чим вони є протиправними та підлягають скасуванню.
Відповідач позовні вимоги не визнав, просив у задоволенні позову відмовити повністю, оскільки висновки акту перевірки та оскаржувані податкові повідомлення-рішення є законними та обґрунтованими, прийнятими на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначений законодавством України.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
25.09.2014 р. відповідачем були проведені камеральні перевірки податкової звітності позивача, а саме:
- декларації з податку на прибуток за 2012 р., за результатами якої відповідачем складено акт №1150/2655-15-04 від 25.09.2014 р.;
- декларації з податку на прибуток за 2013 р., за результатами якої відповідачем складено акт №1151/2655-15-04 від 25.09.2014 р.
Згідно висновків, викладених у зазначених вище актах перевірки, позивачем в порушення п.3 підрозділу 4 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України (надалі - ПК України) завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування:
- в податковій декларації за 2012 р. - на суму 104 416,00 грн., що призвело до заниження грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 18 338,00 грн. та завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування на суму 17 094,00 грн.;
- в податковій декларації за 2013 р. - на суму 17 094,00 грн.
На підставі вказаних вище актів перевірки відповідачем 25.09.2014 р. були прийняті податкові повідомлення-рішення:
- №0013251504 (надалі - ППР №0013251504), яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 22 922,00 грн., з яких 18 338,00 грн. - за основним платежем, а 4 584,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями;
- №0013261504 (надалі - ППР №0013261504), яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 17 094,00 грн. (за декларацією за 2012 р. реєстраційний номер 9086495719 від 05.02.2013 р.);
- №0013271504 (надалі - ППР №0013271504), яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 17 094,00 грн. (за декларацією за 2013 р. реєстраційний номер 9090932513 від 28.02.2014 р.).
Згідно положень пп.21.1.1 - пп.21.1.5 п.21.1 ст.21 ПК України посадові особи контролюючих органів зобов'язані: дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій; забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх повноважень; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій; коректно та уважно ставитися до платників податків, їх представників та інших учасників відносин, що виникають під час реалізації норм цього Кодексу та інших законів, не принижувати їх честі та гідності.
Відповідно до п.75.1 ст.75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Згідно п.76.1 ст.76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.
При цьому, п.2.1 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця, затверджених Наказом Міністерства доходів і зборів України №165 від 14.06.2013 р., передбачено, що камеральна перевірка даних, заявлених у податковій звітності, проводиться протягом 30 календарних днів (якщо інше не передбачено Кодексом), що настають за граничним терміном отримання такої звітності.
Таким чином, суд погоджується з твердженнями позивача, що законодавчо визначений строк для проведення камеральної перевірки декларації з податку на прибуток за 2012 рік закінчився 01.04.2013 р., а строк для проведення камеральної перевірки декларації з податку на прибуток за 2013 рік закінчився 01.04.2014 р.
Враховуючи те, що зазначені вище камеральні перевірки декларацій позивача з податку на прибуток за 2012 р. та за 2013 р. були проведені 25.09.2014 р., тобто з порушенням встановленого чинним законодавством України строку, суд приходить до висновку, що такі перевірки відповідачем було проведено протиправно.
Відносно встановлених в актах перевірки від 25.09.2014 р. №1150/2655-15-04 та №1151/2655-15-04 порушень, суд зазначає наступне.
Пунктом 46.1 ст.46 ПК України передбачено, що податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною.
Згідно п.49.2 ст.49 ПК України платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.
Відповідно до ст.134 ПК України об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу; дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно зі статтею 160 цього Кодексу, з джерелом походження з України.
При цьому, пунктом 150.1 ст.150 ПК України передбачено, що якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.
Водночас, положеннями п.3 підрозділу 4 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України передбачено, що пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується:
"у 2011 році з урахуванням такого:
якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.
Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення;
у 2012 - 2015 роках таким чином:
якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів платників з доходом за 2011 рік 1 мільйон гривень та більше станом на 1 січня 2012 року є від'ємне значення (з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування станом на 1 січня 2011 року), то сума цього значення підлягає включенню до витрат:
звітних (податкових) періодів починаючи з І півріччя і наступних звітних періодів 2012 року у розмірі 25 відсотків суми такого від'ємного значення. У разі якщо 25 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування не погашається протягом цього і за наслідками наступних податкових періодів 2012 року, то непогашена сума підлягає врахуванню при визначенні податкових зобов'язань у наступних податкових періодах;
звітних (податкових) періодів 2013 року у розмірі 25 відсотків суми такого від'ємного значення та сум від'ємного значення, не погашених за 2012 податковий рік. У разі якщо 25 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування не погашається протягом відповідних звітних (податкових) періодів 2013 року, то непогашена сума підлягає врахуванню при визначенні податкових зобов'язань у наступних періодах;
При цьому платники податку на прибуток ведуть окремий облік показника від'ємного значення об'єкта оподаткування, що склався станом на 1 січня 2012 року та включається до витрат наступних податкових періодів і сум, не погашених протягом 2012 - 2015 років. Таке від'ємне значення погашається в першу чергу. В другу чергу погашається від'ємне значення об'єкта оподаткування, що виникло після 31 грудня 2011 року.
Для підприємств з доходом за 2011 рік менше 1 мільйона гривень пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується з урахуванням такого:
якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку за наслідками 2011 податкового року є від'ємне значення, то сума такого значення підлягає включенню до витрат звітного (податкового) періоду I півріччя 2012 року та наступних звітних (податкових) періодів до повного погашення такого від'ємного значення".
Позивач, посилаючись на п.1 підрозділу 4 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України, стверджував, що при визначенні доходу ТОВ "Інвестиційно-промисловий союз" за 2011 р. мають враховуватись дохід починаючи з 01.04.2011 р.
Так, згідно п.1 підрозділу 4 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України Розділ III "Податок на прибуток підприємств" цього Кодексу застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.
При цьому, суд звертає увагу, що згідно пп.4.1.4 п.4.1 ст.4 ПК України податкове законодавство України ґрунтується, зокрема, на принципі презумпції правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.
Відповідно до п.56.21 ст.56 ПК України у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.
Так, згідно поданої позивачем до податкового органу податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2-4 кв. 2011 р. дохід ТОВ "Інвестиційно-промисловий союз" склав 438 857,00 грн., а витрати - 578 079,00 грн., таким чином об'єкт оподаткування становив -139 222,00 грн.
З наявної в матеріалах справи, поданої позивачем до податкового органу, податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2012 р. вбачається, що дохід ТОВ "Інвестиційно-промисловий союз" склав 621 290,00 грн., а витрати - 638 384,00 грн., таким чином об'єкт оподаткування становив -17 094,00 грн., крім того, позивачем задекларовано від'ємне значення об'єкта оподаткування в сумі 139 222,00 грн.
Враховуючи вищезазначене у сукупності, зокрема, звертаючи увагу на протиправність проведення камеральних перевірок позивача, а також на те, що відповідачем не було надано жодних доказів в обґрунтування правомірності прийнятих ППР №0013251504, ППР №0013261504 та ППР №0013271504, суд вважає такі податкові повідомлення-рішення необґрунтованими та протиправними, у зв'язку з чим вони підлягають скасуванню.
Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.
Згідно з положеннями ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем при поданні позову було сплачено судовий збір у розмірі 182,70 грн., а тому, керуючись вимогами ч.1 ст.94 КАС України, судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 182,70 грн. підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України.
Керуючись статтями 98, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
П О С Т А Н О В И В:
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-промисловий союз" задовольнити повністю.
2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 25.09.2014 р. №0013251504, №0013261504 та №0013271504.
3. Стягнути судовий збір в сумі 182 (сто вісімдесят дві) грн. 70 коп на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-промисловий союз" (код ЄДРПОУ 32981548) за рахунок Державного бюджету України.
Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Суддя М.А. Бояринцева
Суд | Окружний адміністративний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 22.07.2015 |
Оприлюднено | 29.07.2015 |
Номер документу | 47346539 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Окружний адміністративний суд міста Києва
Бояринцева М.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні