Ухвала

від 15.09.2015 по справі 826/1726/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/1726/15 Головуючий у 1-й інстанції: Бояринцева М.А. Суддя-доповідач: Пилипенко О.Є.

У Х В А Л А

Іменем України

15 вересня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Пилипенко О.Є.

суддів - Глущенко Я.Б. та Шелест С.Б.,

при секретарі - Грабовській Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 липня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-промисловий союз» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2015 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-промисловий союз», звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 25.09.2014 №0013251504, №0013261504 та №0013271504.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 липня 2015 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог повністю. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення порушено норми матеріального права.

У судове засідання не з'явилися всі особи, які беруть участь у справі, причини неявки суду невідомі, про розгляд справи були повідомлені належним чином. Від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із відпусткою представника позивача. Колегія суддів ухвалила визнати клопотання необґрунтованим, оскільки ухвалу про відкриття провадження та судову повістку-повідомлення відповідачем отримано 03 вересня 2015 року, а відтак у позивач було достатньо часу для забезпечення повноважного представника.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Колегією суддів під час розгляду справи в судовому засіданні 15 вересня 2015 року протокольною ухвалою задоволено клопотання відповідача про процесуальне правонаступництво з Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на Державну податкову інспекцію у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 липня 2015 року - без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції, звертаючи увагу на протиправність проведення камеральних перевірок позивача, а також на те, що відповідачем не було надано жодних доказів в обґрунтування правомірності прийнятих ППР №0013251504, №0013261504 та №0013271504 дійшов висновку, що такі податкові повідомлення-рішення є необґрунтованими та протиправними, у зв'язку з чим вони підлягають скасуванню.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Як встановлено судом та вбачається з наявних матеріалів справи, 25.09.2014 відповідачем були проведені камеральні перевірки податкової звітності позивача, а саме:

- декларації з податку на прибуток за 2012 рік, за результатами якої відповідачем складено акт №1150/2655-15-04 від 25.09.2014;

- декларації з податку на прибуток за 2013 рік, за результатами якої відповідачем складено акт №1151/2655-15-04 від 25.09.2014.

Згідно висновків, викладених у зазначених вище актах перевірки, позивачем в порушення п. 3 підрозділу 4 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України (надалі - ПК України) завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування:

- в податковій декларації за 2012 рік - на суму 104 416,00 грн., що призвело до заниження грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 18 338,00 грн. та завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування на суму 17 094,00 грн.;

- в податковій декларації за 2013 рік - на суму 17 094,00 грн.

На підставі вказаних вище актів перевірки відповідачем 25.09.2014 були прийняті податкові повідомлення-рішення:

- №0013251504, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 22 922,00 грн., з яких 18 338,00 грн. - за основним платежем, та 4 584,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями;

- №0013261504, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 17 094,00 грн. (за декларацією за 2012 рік реєстраційний номер 9086495719 від 05.02.2013);

- №0013271504, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 17 094,00 грн. (за декларацією за 2013 рік реєстраційний номер 9090932513 від 28.02.2014).

Вважаючи зазначені податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся до адміністративного суду з цим позовом.

Обговорюючи правомірність вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Відповідно до п.75.1 ст.75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно п.76.1 ст.76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Пунктом 200.10 ст. 200 Податкового кодексу України передбачено, що протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Відповідно до пп. 7.7.5 п. 7.5. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

При цьому, п.2.1 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця, затверджених Наказом Міністерства доходів і зборів України №165 від 14.06.2013, передбачено, що камеральна перевірка даних, заявлених у податковій звітності, проводиться протягом 30 календарних днів (якщо інше не передбачено Кодексом), що настають за граничним терміном отримання такої звітності.

Таким чином, законодавчо визначений строк для проведення камеральної перевірки декларації з податку на прибуток за 2012 рік закінчився 01.04.2013, а строк для проведення камеральної перевірки декларації з податку на прибуток за 2013 рік закінчився 01.04.2014.

Враховуючи те, що зазначені вище камеральні перевірки декларацій позивача з податку на прибуток за 2012 рік та за 2013 рік були проведені 25.09.2014, тобто з порушенням встановленого чинним законодавством України строку, такі перевірки відповідачем було проведено протиправно.

Поряд з цим, надаючи оцінку встановленим в актах перевірки від 25.09.2014 №1150/2655-15-04 та №1151/2655-15-04 порушенням, слід зазначити наступне.

Пунктом 46.1 ст.46 ПК України передбачено, що податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною.

Згідно п.49.2 ст.49 ПК України платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Відповідно до ст.134 ПК України об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу; дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно зі статтею 160 цього Кодексу, з джерелом походження з України.

При цьому, пунктом 150.1 ст.150 ПК України передбачено, що якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Водночас, положеннями п.3 підрозділу 4 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України передбачено, що пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується:

"у 2011 році з урахуванням такого:

якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення;

у 2012 - 2015 роках таким чином:

якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів платників з доходом за 2011 рік 1 мільйон гривень та більше станом на 1 січня 2012 року є від'ємне значення (з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування станом на 1 січня 2011 року), то сума цього значення підлягає включенню до витрат:

звітних (податкових) періодів починаючи з І півріччя і наступних звітних періодів 2012 року у розмірі 25 відсотків суми такого від'ємного значення. У разі якщо 25 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування не погашається протягом цього і за наслідками наступних податкових періодів 2012 року, то непогашена сума підлягає врахуванню при визначенні податкових зобов'язань у наступних податкових періодах;

звітних (податкових) періодів 2013 року у розмірі 25 відсотків суми такого від'ємного значення та сум від'ємного значення, не погашених за 2012 податковий рік. У разі якщо 25 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування не погашається протягом відповідних звітних (податкових) періодів 2013 року, то непогашена сума підлягає врахуванню при визначенні податкових зобов'язань у наступних періодах;

При цьому платники податку на прибуток ведуть окремий облік показника від'ємного значення об'єкта оподаткування, що склався станом на 1 січня 2012 року та включається до витрат наступних податкових періодів і сум, не погашених протягом 2012 - 2015 років. Таке від'ємне значення погашається в першу чергу. В другу чергу погашається від'ємне значення об'єкта оподаткування, що виникло після 31 грудня 2011 року.

Для підприємств з доходом за 2011 рік менше 1 мільйона гривень пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується з урахуванням такого:

якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку за наслідками 2011 податкового року є від'ємне значення, то сума такого значення підлягає включенню до витрат звітного (податкового) періоду I півріччя 2012 року та наступних звітних (податкових) періодів до повного погашення такого від'ємного значення".

Позивач, посилаючись на п.1 підрозділу 4 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України, стверджував, що при визначенні доходу ТОВ "Інвестиційно-промисловий союз" за 2011 рік мають враховуватись дохід починаючи з 01.04.2011.

Так, згідно поданої позивачем до податкового органу податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2-4 кв. 2011 року дохід ТОВ "Інвестиційно-промисловий союз" склав 438 857,00 грн., а витрати - 578 079,00 грн., таким чином, об'єкт оподаткування становив -139 222,00 грн.

З наявної в матеріалах справи, поданої позивачем до податкового органу податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2012 рік вбачається, що дохід ТОВ "Інвестиційно-промисловий союз" склав 621 290,00 грн., а витрати - 638 384,00 грн., таким чином, об'єкт оподаткування становив -17 094,00 грн., крім того, позивачем задекларовано від'ємне значення об'єкта оподаткування в сумі 139 222,00 грн.

Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується із судом першої інстанції, що податкові повідомлення-рішення №0013251504, №0013261504 та №0013271504 необґрунтованими та протиправними.

Колегія суддів апеляційної інстанції зауважує, що обґрунтованих доводів та належних доказів на спростовування наведеного податковим органом під час апеляційного розгляду справи не надано.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 липня 2015 року - без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 липня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: О.Є.Пилипенко

Суддя: Я.Б. Глущенко

С.Б. Шелест

Головуючий суддя Пилипенко О.Є.

Судді: Шелест С.Б.

Глущенко Я.Б.