Ухвала

від 09.07.2015 по справі 825/992/15-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 825/992/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Поліщук Л.О. Суддя-доповідач: Шурко О.І.

У Х В А Л А

Іменем України

09 липня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Шурка О.І.,

суддів Василенка Я.М., Степанюка А.Г.,

при секретарі Дешко В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, без фіксування його за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 травня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Колорит-Агро» до Реєстраційної служби Носівського районного управління юстиції Чернігівської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - фізична особа-підприємець ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, Носівський районний виробничий відділ Чернігівської регіональної філії Центру ДЗК про скасування рішень про державну реєстрацію, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 травня 2015 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про відмову в задоволенні позовних вимог.

Апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є на його переконання підставою для скасування судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, ТОВ «Колорит-Агро» є орендарем земельних ділянок за кадастровими номерами: НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5, які розташовані на території Носівської міської ради Носівського району Чернігівської області на підставі договорів оренди землі, зареєстрованих у Носівському районному відділі Чернігівської регіональної філії ДЗК у 2008 році.

Вищевказані договори сторонами достроково не розривалися, їх державна реєстрація не скасована та останні є чинними.

Однак, до закінчення дії строку вищевказаних договорів оренди відповідачем повторно зареєстровано право оренди землі на ті ж самі земельні ділянки в період чинності договорів оренди землі, укладених між позивачем та третіми особами (власниками земельних ділянок).

Вважаючи такі дії протиправними, позивач звернувся до суду із даним адміністративним позовом, в якому просив суд скасувати вказані вище зареєстровані права оренди.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що відповідачем проведено реєстрацію договорів оренди земельних ділянок, без дотримання вимог законодавства, а саме не здійснено жодних дій щодо встановлення факту наявності або відсутності вже зареєстрованих прав оренди землі та не надано жодних обґрунтованих пояснень таких дій.

Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 5 ст. 126 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до Закону.

Особливості внесення записів та виключення таких до/з Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі було врегульовано Порядком ведення Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 09.09.2009 № 1021 (далі - Порядок №1021), який діяв до 01.01.2013.

Так, пунктом 10 Порядку №1021 передбачалося, що записи до розділів Книги записів вносяться при видачі документа, що посвідчує право на земельну ділянку, якими є державний акт на право власності на земельну ділянку, державний акт на право постійного користування земельною ділянкою, договір оренди землі, договір суборенди землі та договір про внесення змін до договорів оренди та суборенди землі.

Судова колегія наголошує, що запис про державну реєстрацію документа, що посвідчує право на земельну ділянку, в розділі Книги записів скасовується (поновлюється) посадовою особою на підставі рішення суду (пункт 22 вказаного Порядку).

Відповідно до пункту 23 Порядку скасування (поновлення) запису здійснюється шляхом внесення до автоматизованої системи відомостей про скасування (поновлення) із зазначенням дати та підстави скасування (поновлення), посади, прізвища та ініціалів посадової особи, яка скасувала (поновила) запис, і формування з використанням автоматизованої системи нових аркушів Книги записів, що засвідчується підписом посадової особи та скріплюється печаткою територіального органу Держземагентства.

З аналізу наведених норм випливає, що внесення записів до Книги записів державної реєстрації договорів оренди землі здійснюється виключно на підставі договору оренди землі, договору про внесення змін до договорів оренди або рішення суду.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, земельні ділянки за кадастровими номерами: НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5 передані в оренду ТОВ «Колорит - Агро» згідно договорів оренди землі.

Судом також встановлено, що Реєстраційною службою Носівського районного управління юстиції Чернігівської області прийняті рішення про державну реєстрацію прав оренди за договорами оренди з новим орендарем - фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2. щодо земельних ділянок, орендарем яких вже було ТОВ «Колорит - Агро».

Відповідно до ст.. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно ст.. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Державний реєстр речових прав на нерухоме майно - єдина державна інформаційна система, що містить відомості про права на нерухоме майно, їх обтяження, а також про об'єкти та суб'єктів цих прав.

Відповідно до ч. 2 статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями.

Статтею 15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; внесення записів до Державного реєстру прав; видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що саме державний реєстратор як суб'єкт владних повноважень, з метою недопущення одночасного існування державної реєстрації декількох прав оренди на одну земельну ділянку, у випадку проведення державної реєстрації права оренди на земельну ділянку та уникнення подвійної реєстрації повинен запитувати інформацію про наявність або відсутність зареєстрованих договорів у органів, що здійснювали таку реєстрацію.

Однак, відповідачем не надано суду жодних доказів щодо звернення останнього з відповідним запитом про наявність або відсутність зареєстрованих договорів оренди земельних ділянок до вдділу Держземагенства у Носівському районі Чернігівської області як до у органу, який здійснював таку реєстрацію.

Таким чином, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що відповідачем при проведенні державної реєстрації речового права за договорами оренди землі, не перевірено належним чином, чи право оренди на ці земельні ділянки зареєстровано чи ні, внаслідок чого й здійснено повторну реєстрацію договорів оренди одних і тих самих земельних ділянок.

Таким чином, доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.

Отже, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 - залишити без задоволення , а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 травня 2015 року - без змін .

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий:

Судді:

Головуючий суддя Шурко О.І.

Судді: Василенко Я.М.

Степанюк А.Г.