Постанова

від 20.07.2015 по справі 813/6866/14

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2015 року Справа № 876/10207/14

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді: Сапіги В.П.,

суддів: Левицької Н.Г., Хобор Р.Б.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 22.10.2014 року у справі за позовом приватного підприємства «Будторгсервіс» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправними дій суб'єкта владних повноважень та зобов'язання до вчинення дій-

ВТАНОВИВ:

ПП «Будторгсервіс» звернулося в суд з адміністративним позовом до Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправними дії щодо коригування у внутрішніх електронних базах сум податкового зобов'язання та податкового кредиту на підставі акту перевірки № 420/333/13-07-22-01-10/25552373 від 19.09.2014 року та зобов'язання відновити в електронній базі даних «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» та інформаційній системі «Податковий блок» зобов»язання з ПДВ за період січень, лютий, квітень 2012 року, березень, квітень, травень, липень, серпень, жовтень, листопад 2013 року на суму 850299,93 грн і податковий кредит за період січень, лютий, березень, квітень 2012 року, березень, квітень, травень, липень, серпень, жовтень, листопад 2013 року на суму 850299,93 грн.

Позовні вимоги обгрунтовано тим, що за результатами проведеної перевірки відповідачем, без прийняття податкових повідомлень-рішень, внесено на підставі акта перевірки до системного продукту АІС «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» коригування задекларованих позивачем сум податкового кредиту з податку на додану вартість та податкових зобов'язань з податку на додану вартість. Оскільки висновки відповідача викладені в акті перевірки є необґрунтованими, безпідставними та протиправними, так як у позивача є всі належним чином оформлені документи пов'язані із здійсненням господарської діяльності, то дії відповідача, що полягають у самостійному коригуванні податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податкового кредиту з ПДВ є протиправними

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 22.10.2014 року позов задоволено, оскільки суд погодився з доводами позивача.

ДПІ у Шевченківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області подала апеляційну скаргу за якою просить скасувати постанову суду та ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.

При цьому, апелянт обґрунтовує та мотивує свої вимоги аналогічно обґрунтуванням заперечень на позовні вимоги, зокрема, зазначає, що перевірка проведена у порядку визначеному чинним податковим законодавством, викладені в акті перевірки висновки відповідають встановленим фактичним обставинам, відтак порушень прав позивача при проведенні перевірки та оформленні її результатів не допущено.

Суд у відповідності до ч.1 ст.41 КАС України відзначає, що у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи, правильність їх юридичної оцінки, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, з наступних мотивів.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів врахувала наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

Суд першої інстанції встановив, що на підставі направлення від 08.09.2014 року № 811 та наказу на проведення перевірки від 08.09.2014 року № 667, виданих ДПІ у Шевченківському районі м. Львова, згідно із п. 75.1 ст. 75, ст. 77, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України відповідачем була проведена позапланова виїзна перевірка ПП «Будторгсервіс» з питань правомірності формування сум податкового зобов'язання та податкового кредиту з ПДВ та їх подальший вплив на правильність формування доходів та витрат по взаєморозрахунках з ПП «Симетрія» за січень 2012 року, лютий 2012 року, березень 2012 року, квітень 2012 року; ТОВ «Інтерлайт» за березень 2013 року, квітень 2013 року, травень 2013 року; ТОВ «Рудос-Строй» за липень 2013 року, серпень 2013 року, жовтень 2013 року, листопад 2013 року.

Згідно викладених у акті перевірки від 19.09.2014 року № № 420/333/13-07-22-01-10/25552373 висновків відповідачем встановлено порушення позивачем: п. 44.1 ст. 44, пп. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.8 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, в результаті чого завищено витрати по розрахунках з ПП «Симетрія» за січень 2012 рік на 835 243 грн, ТзОВ «Інтерлайт» за 2013 рік на 1 097 125 грн, ТзОВ «Ркдос-строй» за 2013 рік на 2 319 107 грн; п. 198.1, п. 198.3 ст. 198 ПК України, в результаті чого завищено податковий кредит по розрахунках з ПП «Симетрія» за січень 2012 року на 59783,25 грн, лютий 2012 року на 16866,29 грн, березень 2012 року на 11556,84 грн, квітень 2012 року на 78842,13 грн; ТзОВ «Інтерлайт» за березень 2013 року на 26 000,00 грн на 127 915,67 грн, травень 2013 року на 65 509,33 грн; ТзОВ «Рудос-строй» за липень 2013 року на 234 752,17 грн, серпень 2013 року на 128 638,31 грн, жовтень 2013 року на 92 106,98 грн, листопад 2013 року на 8 328,96 грн; п. 134.1 ст. 134, ст. 135 ПК України, в результаті чого завищено доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток на 4 251 475 грн по розрахунках з ДП «Інтергал-буд» ТзОВ «Фірма «Інтергал», в тому числі за 2012 рік на 835 243 грн, за 2013 рік на 3 416 232 грн; п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188 ПК України, в результаті чого завищено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на 850 294,93 грн по розрахунках з ДП «Інтергал-буд» ТзОВ «Фірма «Інтергал» за січень 2012 року на 59 783,25 грн, лютий 2012 року на 4 415,59 грн, квітень 2012 року на 102 849,67 грн, березень 2013 року на 26 000,00 грн, квітень 2013 року на 127 915,67 грн, травень 2013 року на 65 509,33 грн, липень 2013 року на 234 752,17 грн, серпень 2013 року на 128 638,31 грн, жовтень 2013 року на 92 106,98 грн, листопад 2013 року на 8 328,96 грн.

Складений за результатами перевірки акт відповідачем внесено до програмного продукту АІС «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» та проведено відповідні коригування задекларованих позивачем сум податкового кредиту з податку на додану вартість та податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

Позивач вважає, що податковим органом порушені права та інтереси ПП «Будторгсервіс» у здійсненні коригувань показників податкового кредиту та податкових зобов'язань на підставі Акту перевірки № 420/333/13-07-22-01-10/25552373 від 19.09.2014 року, оскільки відповідачем не приймались з приводу результатів наведеної перевірки жодні податкові повідомлення-рішення.

Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги прийшов до висновку, що зміни в облікові дані операцій по ПДВ здійснюються лише на підставі податкових повідомлень-рішень чи на підставі довідок, складених за результатами перевірок, коли контролюючим органом не виявлено фактів порушень платником податків законодавства України.

Між тим, такий висновок суду першої інстанції є помилковим, оскільки не ґрунтується на фактичних обставинах справи, є суперечливим та не відповідає вимогам чинного законодавства, з огляду на таке.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальності за порушення податкового законодавства, урегульовані ПК.

У пункті 61.1 статті 61 цього Кодексу визначено, що податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (підпункт 62.1.2 пункту 62.2 статті 62 ПК).

Відповідно до статті 71 ПК інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - це комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно з приписами підпункту 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 ПК для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.

У пункті 74.1 статті 74 ПК зазначено, що податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Як було зазначено вище, суд першої інстанції встановив, що у період з 08.09.2014 року по 12.09.2014 року ДПІ провела позапланову виїзну перевірку, на підставі якої складено акт № 420/333/13-07-22-01-10/25552373 від 19.09.2014 року та на його підставі внесено інформацію до програмного продукту АІС «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» та проведено відповідні коригування задекларованих позивачем сум податкового кредиту з податку на додану вартість та податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

Висновки, викладені у зазначеному акті, є відображенням дій податкових інспекторів, не породжують правових наслідків для платника податківі, відповідно, такий акт не порушує прав останнього.

Включення суб'єктом владних повноважень до бази даних інформації про таку перевірку не створює жодних перешкод для діяльності платника податку.

Виходячи із системного тлумачення статей 71, 72, 74 ПК колегія суддів дійшла такого правового висновку: для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла за результатами податкового контролю і не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.

Стороною позивача не доведено, що дії податкового органу зі складення акта перевірки від 14.08.2014 року за № 244/2200/37612410 визнано протиправними, у зв'язку з чим послідуючі вимоги товариства є необґрунтованими.

Колегія суддів під час розгляду справи керується постановою Верховного Суду України від 09.12.2014 року у справі № 21-511а/14, прийнятою за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, рішення якого, згідно ст. 244-2 КАС України, у подібних правовідносинах є обов'язковими для всіх судів України.

Встановлення судом необґрунтованості заявлених платником податку вимог про надання податкової вигоди тягне за собою відмову в її задоволенні.

Частиною 2 ст.19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення судом норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи.

Враховуючи порушення судом першої інстанції норм права та невідповідність висновків суду обставинам справи, колегія суддів вбачає підстави для скасування оскаржуваної постанови суду першої інстанції та прийняття нової постанови про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області - задовольнити.

Скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 22.10.2014 року у справі №813/6866/14 та прийняти нову постанову.

Відмовити у задоволенні позовних вимог приватного підприємства «Будторгсервіс» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправними дій суб'єкта владних повноважень та зобов'язання до вчинення дій.

Постанова набирає законної сили законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя В.П. Сапіга

Судді Н.Г. Левицька

Р.Б. Хобор