Постанова

від 19.01.2015 по справі 804/9465/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2015 р. Справа № 804/9465/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді при секретаріОСОБА_1 ОСОБА_2 розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНКОБУД» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ :

ТОВ «ЕНКОБУД» 07.07.2014 звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, у якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 17.06.2014 р.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем зазначено, що за період січень 2014 року ТОВ «ЕНКОБУД» було сплачено ТОВ «ДЗМК» на підставі укладених договорів передоплату за виготовлення продукції на загальну суму 728 639,39 грн., загальна сума податку на додану вартість складає 121 439,90 грн. та яка на підставі виписаних ТОВ «ДЗМК» податкових накладних, була включена позивачем до податкового кредиту у податкових деклараціях з ПДВ за січень 2014 року. Реальність виконання вказаних договорів підтверджується належним чином оформленими первинними документами, доказами необхідності використання позивачем продукції, яку повинно було виготовити та поставити ТОВ «ДЗМК», у своїй комерційній діяльності з метою подальшого використання отриманих металоконструкцій при виконанні функцій генпідрядника з метою отримання прибутку, тобто наявністю ділової мети у діях платника податків. Тобто, висновки відповідача в акті про заниження ТОВ «ЕНКОБУД» податку на додану вартість на суму 121 440,00 грн. позивач вважає безпідставними та такими, що суперечать чинному законодавству України.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, подав до суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження. Позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити із викладених у позові підстав.

Представник відповідача 08.08.2014 подав в судовому засіданні заперечення на позову заяву. В обґрунтування власної правової позиції зазначив, що висновки перевірки ТОВ «ЕНКОБУД» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з контрагентом ТОВ «ДЗМК» у січні 2014 року є правомірними та позивачем, в порушення вимог п.198.1, п.198.2, п. 198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, безпідставно включено до складу податкового кредиту за січень 2014 року суму ПДВ у розмірі 121 439,90 грн., що призвело до заниження суми податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету.

В судове засідання, призначене на 19.01.2015, представник відповідача не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив.

За викладених обставин, у відповідності до ч. 4 ст. 122, ч. 6 ст. 128 КАС України, справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали справи, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, відповідно до наказів Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області «Про проведеній документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ЕНКОНУД» (ЄДРПОУ 33116302)» № 610 від 12.05.2014 та «Про подовження терміну проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ЕНКОБУД» (ЄДРПОУ 33116302)» № 672 від 20.05.2014, відповідачем було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «ЕНКОБУД» (ЄДРПОУ 33116302) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з контрагентом ТОВ «ДЗМК» (ЄДРПОУ 32859930) у січні 2014 року. За результатами перевірки складено акт № 3834/22-03/33116302 від 29.05.2014.

Актом перевірки № 3834/22-03/33116302 від 29.05.2014 встановлено, що, в порушення п.198.1, п.198.2, п. 198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, ТОВ «ЕНКОБУД» безпідставно включено до складу податкового кредиту за січень 2014 року суму ПДВ у розмірі 121 439,90 грн., що призвело до заниження суми податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету у сумі 121 439,90 грн.

Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, на підставі акту перевірки № 3834/22-03/33116302 від 29.05.2014, винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р» № НОМЕР_1 від 17.06.2014, яким збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ «ЕНКОБУД» за платежем «податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)» на 151 800,00 грн., з яких: за основним платежем + 121 440,00 грн.; за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 30 360,00 грн.

Так, з наявних матеріалів справи судом встановлено, що 11.10.2013 року між ТОВ «АГРОСТІМ» (Замовник) і ТОВ «ЕНКОБУД» (Генпідрядник) було укладено Договір підряду на виконання комплексу будівельних робіт № 111013ГШ, згідно з умовами якого Генпідрядник зобов’язується своїми силами та/або силами залучених організацій за погодженням із Замовником виконати будівельні роботи з реконструкції АЗС з пунктом сервісного обслуговування водіїв та пасажирів по вул. Шинна, 14 в м. Дніпропетровську відповідно до наданої проектної та кошторисної документації на об’єкті (п. 21 Договору) (а.с. 37-47).

27.01.2014 між ТОВ «ЕНКОБУД» (замовник) та ТОВ «ДЗМК» (виробник) було укладено Договір № 211/ДЗМК на поставку металоконструкцій (а.с. 23-25), відповідно до п. 1.1 якого, замовник доручає, а виробник приймає на себе зобов'язання виготовити та поставити наступну продукцію: металоконструкції навісу над ТРК загальним об'ємом 39,21 т на наступний об'єкт: «Реконструкція АЗС з пунктом сервісного обслуговування водіїв та пасажирів. Навіс», адреса розташування об'єкта: вул. Шинна, 14, Бабушкінський район, м. Дніпропетровськ, на підставі проекту, передати їх замовникові на умовах даного Договору.

Судом також встановлено, що 27.01.2014 між ТОВ «ЕНКОБУД» (замовник) та ТОВ «ДЗМК» (виробник) укладено договір на поставку металоконструкцій № 212/ДЗМК (а.с. 30-32), відповідно до умов якого, замовник доручає, а виробник приймає на себе зобов'язання виготовити та поставити наступну продукцію: металоконструкції операторської загальним об'ємом 14,90 т на об'єкт: «Реконструкція АЗС з пунктом сервісного обслуговування водіїв та пасажирів. Операторська», адреса розташування об'єкта: вул. Шинна, 14, Бабушкінський район, м. Дніпропетровськ, на підставі проекту, передати їх замовникові на умовах даного Договору (п.1.1 Договору № 212/ДЗМК від 27.01.2014).

Згідно із п.13.1.1 Договору № 212/ДЗМК від 27.01.2014 та Договору № 211/ДЗМК від 27.01.2014, дані договори вступають в силу з моменту їх підписання сторонами і діють до 01.07.2014, або до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

На виконання умов п. 6.1, 6.2 Договору № 212/ДЗМК від 27.01.2014, ТОВ «ЕНКОБУД» 29.01.2014 було перераховано ТОВ «ДЗМК» грошові кошти у розмірі 184 208,70 грн., у т.ч. ПДВ 30 701,45 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1509 від 29.01.2014 (а.с. 35).

На виконання умов п. 6.1, 6.2 Договору № 211/ДЗМК від 27.01.2014, ТОВ «ЕНКОБУД» 29.01.2014 було перераховано ТОВ «ДЗМК» грошові кошти у розмірі 544 430,69 грн., у т.ч. ПДВ 90 738,45 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1510 від 29.01.2014 (а.с. 28).

Таким чином, позивачем за період січень 2014 року було сплачено ТОВ «ДЗМК» на підставі укладених договорів передоплату за виготовлення продукції на загальну суму 728 639,39 грн., у зв'язку з чим загальна сума податку на додану вартість 121 439,90 грн. за податковими накладними, виписаними ТОВ «ДЗМК», були включені ТОВ «ЕНКОБУД» до податкового кредиту у податкових деклараціях з ПДВ за січень 2014 року (а.с. 103-114).

У висновках акту перевірки № 3834/22-03/33116302 від 29.05.2014 зазначено, що, в порушення вимог п.п.2.1.3 укладених договорів від 27.01.2014 № 211/ДЗМК та від 27.01.2014 № 212/ДЗМК на поставку металоконструкцій, порушено терміни виконання розробки проектів креслень КМД на підставі яких виготовляються металоконструкції.

Зазначені порушення, на думку відповідача, ставлять під сумнів реальність здійснення операцій між ТОВ «ЕНКОБУД» та ТОВ «ДЗМК», а укладення договорів між ТОВ «ЕНКОБУД» (ЄДРПОУ 33116302) та ТОВ «ДЗМК» (ЄДРПОУ 32859930) були направлені виключно на мінімізацію податкових зобов'язань по ПДВ за січень 2014 року.

З приводу даних тверджень відповідача, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

За умовами п. п. 2.1.1, 2.1.5 Договору № 212/ДЗМК від 27.01.2014 та Договору № 211/ДЗМК від 27.01.2014, виробник зобов'язаний виготовити проект креслень конструкцій металевих деталюваних, на підставі переданого замовником проекту; передати продукцію, виконану згідно проекту замовника та діючими державними стандартами, в розпорядження замовника згідно з умовами відвантаження (п.4.1 даних Договору № 212/ДЗМК від 27.01.2014 та Договору № 211/ДЗМК від 27.01.2014).

Відповідно до п.4.2 Договору № 212/ДЗМК від 27.01.2014 та Договору № 211/ДЗМК від 27.01.2014, термін поставки виготовлених конструкцій - виробник провадить постачання продукції за вимогою замовника, але перша партія не раніше 20-го дня, від дати отримання авансового платежу.

Зі змісту п. 6.2 Договору № 212/ДЗМК від 27.01.2014 та Договору № 211/ДЗМК від 27.01.2014 вбачається, що замовник після підписання договору сплачує попередню оплату в розмірі 100% від вартості договору, на момент його укладання.

З матеріалів справи вбачається, що в порушення взятих на себе зобов'язань, виробник (ТОВ «ДЗМК») визначену Договором № 212/ДЗМК від 27.01.2014 та Договором № 211/ДЗМК від 27.01.2014, продукцію в обумовлені строки не поставив, що стало підставою для звернення ТОВ «ЕНКОБУД» до господарського суду Дніпропетровської області.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 11.11.2014 у справі № 904/5965/14 (а.с. 175-178) за позовом ТОВ «ЕНКОБУД» до ТОВ «ДЗМК» про стягнення суми, яке набрало чинності (а.с. 174), було стягнуто з ТОВ «ДЗМК» на користь ТОВ «ЕНКОБУД» 184 208,70 грн. передплати, 272,52 грн. відсотків за користування коштами, 3 684,17 грн. штрафу, 3 763,31 грн. витрат по сплаті судового збору.

Дане судове рішення обґрунтоване неналежним виконанням ТОВ «ДЗМК» умов Договору № 212/ДЗМК від 27.01.2014.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 29.09.2014 у справі № 904/5964/14 (а.с. 183-184) за позовом ТОВ «ЕНКОБУД» до ТОВ «ДЗМК» про стягнення суми, яке набрало чинності (а.с. 182), було стягнуто з ТОВ «ДЗМК» на користь ТОВ «ЕНКОБУД» 544 430,69 грн. - основного боргу, 629,47 грн. - 3 % річних, 10 888,61 грн. - штрафу, судовий збір в розмірі 11 118,97 грн.

Дане судове рішення обґрунтоване неналежним виконанням ТОВ «ДЗМК» умов Договору № 211/ДЗМК від 27.01.2014.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Отже, з огляду на те, що при розгляді господарським судом Дніпропетровської області справ № 904/5964/14 та № 904/5965/14 за позовом ТОВ «ЕНКОБУД» до ТОВ «ДЗМК» про стягнення суми, судами досліджувалось питання щодо реальності Договору № 212/ДЗМК від 27.01.2014 та Договору № 211/ДЗМК від 27.01.2014, адже суди не вправі застосовувати наслідки порушення зобов'язання однією із сторін за договором, який є недійним, то у Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області відсутні підстави вважати, що порушення вимог п.п.2.1.3 укладених договорів від 27.01.2014 № 211/ДЗМК та від 27.01.2014 № 212/ДЗМК, ставлять під сумнів реальність здійснення операцій між ТОВ «ЕНКОБУД» та ТОВ «ДЗМК».

Розв'язуючи спір, суд також зазначає, що порядок формування платником податків як витрат, так і податкового кредиту за спірний період існування вказаних господарських взаємовідносин визначений приписами Податкового кодексу України.

Згідно з п. 14.1.36 ст. 14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами. За змістом п. 22.1. ст. 22 ПК України, об'єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об'єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов'язує виникнення у платника податкового обов'язку.

За змістом приписів п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 ПК України, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку, окрім іншого, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України. Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, або дата відвантаження товарів. База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

За приписами п. 201.1, 201.4, 201.6 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця та є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Пунктом 200.1 ст. 200 згаданого Кодексу встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. В свою чергу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно п. 198.1 ст. 198 виникає, окрім іншого, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. При цьому, відповідно до п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за встановленою ставкою, протягом такого звітного періоду, окрім іншого, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 Кодексу). Положеннями п. 44.1 ст. 44 ПК України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

На підстави наведених законодавчих положень суд доходить до висновку, що при складанні податкової звітності, в тому числі з ПДВ, з метою правильного відображення господарської операції повинні враховуватись відповідні документи первинного обліку, а саме по зазначених операціях придбання товарів повинні бути в наявності первинні документи, що підтверджують здійснення платником податку відповідних господарських операцій, тобто наявність об'єкту оподаткування, в тому числі отримання позивачем таких товарів (послуг) з метою використання їх у господарській діяльності позивача, а також належним чином оформлені податкові накладні.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XIV (далі - Закон № 996) господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період. Згідно зі ст. 3 Закону № 996 метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Приписами ст.9 Закону № 996 визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

На підставі викладеного суд зазначає, що факт реальності виконання господарських зобов'язань з боку позивача та перерахування коштів на адресу ТОВ «ДЗМК» за поставку товару підтверджується наявними в матеріалах справи копіями первинних документів, судовим оглядом яких не встановлено їх невідповідності приписам Закону №996.

Як було зазначено раніше, підстави для виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит, порядок його формування, а також порядок виникнення від'ємного значення, визначені ст. 198, п. 200.1 ст. 200 ПК України.

За умови відсутності законодавчо визначених обставин, які б позбавляли платника податку (покупця) права на формування податкового кредиту, зокрема за відсутністю з боку платника порушення вимог п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України при формуванні податкового кредиту, останній має право на податковий кредит.

Таким чином, господарські операції для цілей визначення податкового кредиту з податку на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Судом в ході розгляду справи не встановлено жодного фактичного порушення позивачем вимог наведених норм законодавства, яке б позбавляло його права на податковий кредит. За умови реального здійснення господарської операції, яка призвела до об'єктивної зміни складу активів платника податків - покупця, будь-які порушення постачальниками товару податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не можуть бути підставою для позбавлення покупця права на податковий кредит.

Суд також зауважує, що положеннями ч.2 ст. 8 КАС України передбачений обов'язок суду застосовувати принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Європейським судом з прав людини висловлено позицію, що платник податків не повинен нести відповідальність за наслідки не виконання його постачальником обов'язків щодо своєчасного декларування ПДВ (справа «Булвес» АД проти Болгарії»), а також зазначено, що у разі виявлення податковим органом невиконання постачальником своїх обов'язків як платника ПДВ, він міг би розпочати податкову перевірку цього постачальника, з тим, щоб стягнути з нього належні платежі та штрафні санкції, але прямого впливу на оподаткування організації-заявника це б не мало (справа «Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії»).

Згідно ч. 1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Надані позивачем і досліджені судом первинні документи не викликають сумнівів щодо реального вчинення договорів від 27.01.2014 № 211/ДЗМК та від 27.01.2014 № 212/ДЗМК, ставлять під сумнів реальність здійснення операцій між ТОВ «ЕНКОБУД» та ТОВ «ДЗМК», а одностороннє порушення ТОВ «ДЗМК» умов даних договорів не є підставою вважати їх нереальними.

Натомість відповідач під час розгляду справи не навів суду жодних обставин та доказів, які б свідчили про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності сторін цих операцій, незвичності цих операцій для цих осіб, про незвичність цін за спірними операціями або про їх збитковості, або інших обставин, які б в сукупності могли свідчити про фіктивність вчинених операцій, відсутність факту поставки товарів, а також того, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагентів були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.

Разом з тим, суд зазначає, що для цілей податкового обліку беруться до уваги насамперед економічні наслідки, створені господарськими операціями, а не особливості оформлення відповідних операцій. При цьому немає значення, яким цивільно-правовим договором опосередковано господарську операцію, а також те, чи визнаний відповідний договір недійсним у судовому порядку. Податкові обов’язки визначаються виходячи з реального економічного змісту господарської операції та спрямування її на досягнення певного економічного ефекту.

В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене суд вважає, що заперечуючи проти позову, відповідач, який відповідно до норм Податкового кодексу України та за визначенням Кодексу адміністративного судочинства України є суб'єктом владних повноважень, правомірність своїх дій щодо винесення податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 17.06.2014 не довів, у зв’язку з чим суд вважає, що позовні вимоги ТОВ «ЕНКОБУД» підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 94, 122, 128, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНКОБУД» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення- задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області № НОМЕР_1 від 17.06.2014.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНКОБУД» (код ЄДРПОУ 33116302, 49000, м. Дніпропетровськ, пров. Біологічний, 2-а) судові витрати із сплати судового збору у розмірі 303,61 грн. (триста три гривні 61 копійка).

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя ОСОБА_1