Ухвала

від 24.11.2015 по справі 804/9465/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

24 листопада 2015 рокусправа № 804/9465/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Шлай А.В.

суддів: Іванова С.М. Чабаненко С.В.

за участю секретаря судового засідання: Горшкові В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 січня 2015 року у справі № 804/9465/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНКОБУД" до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю ЕНКОБУД звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 17.06.2014 року №0005831501, прийняте Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 151800 грн. В обґрунтування позовних вимог зазначало, про помилковість висновків, викладених в Акті перевірки №3834/22-03/33116302 від 29.05.2014 року про нереальність здійснення господарських операцій, укладених з ТОВ ДЗМК , які спростовані документами бухгалтерського обліку та податкової звітності.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 січня 2015 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись із судовим рішенням, Державна податкова інспекція у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржену постанову та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні адміністративного позову. Апелянт зазначає, що судом першої інстанції не прийнято до уваги факт того, що позивачем показники податкової звітності сформовані на підставі даних, не підтверджених належним чином оформленими первинними документами.

У поданих до суду письмових запереченнях на апеляційну скаргу позивач просив залишити постанову суду першої інстанції без змін як законну та обґрунтовану.

У судовому засіданні представники позивача та відповідача доводи, викладені в апеляційній скарзі та запереченнях на неї підтримали в повному обсязі.

У відповідності до статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України судом здійснено процесуальне правонаступництво Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на Державну податкову інспекцію у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції на підставі досліджених письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, в період з 13.05.2014 року по 26.05.2014 року відповідачем було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ ЕНКОБУД з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з контрагентом ТОВ ДЗМК у січні 2014 року, за результатами якої 29.05.2014 року складено акт №3834/22-03/33116302. (а.с.12-19). Згідно висновків акту, перевіркою встановлено порушення пункту 198.1, пункту 198.2, пункту 198.6 статті 198, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, ТОВ ЕНКОБУД безпідставно включено до складу податкового кредиту за січень 2014 року суму податку на додану вартість у розмірі 121439,90 грн., що призвело до заниження суми податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету у сумі 121439,90 грн. На підставі акту відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 17.06.2014 року №0005831501, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість у розмірі 151800 грн., у тому числі 121440 грн. основного платежу та 30360 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів). (а.с.22).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що відповідачем не доведено факту відсутності реального характеру господарських операцій позивача з контрагентом, а відтак спірне податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Колегія суддів вважає, що перевірка висновків податкового органу щодо порушення позивачем податкового законодавства має відбуватись шляхом встановлення обставин реальності здійснення господарських операцій через дослідження наявних належних та допустимих доказів.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно договору підряду на виконання комплексу будівельних робіт №111013ГШ від 11.10.2013 року, відповідно до умов якого ТОВ ЕНКОБУД (Генпідрядник) прийняв на себе зобов'язання своїми силами та/або силами залучених організацій за погодженням із ТОВ АГРОСТІМ (Замовником) виконати будівельні роботи з реконструкції АЗС з пунктом сервісного обслуговування водіїв та пасажирів по вул. Шинна, 14 в м. Дніпропетровську відповідно до наданої проектної та кошторисної документації на об'єкті. (а.с.37-46)

На виконання умов зазначеного договору, 27.01.2014 року між ТОВ ЕНКОБУД (Замовник) та ТОВ ДЗМК (Виробник) було укладено Договір №211/ДЗМК на поставку металоконструкцій (а.с. 23-25), відповідно до умов якого, ТОВ ДЗМК прийняв на себе зобов'язання виготовити та поставити наступну продукцію: металоконструкції навісу над ТРК загальним об'ємом 39,21 т на наступний об'єкт: Реконструкція АЗС з пунктом сервісного обслуговування водіїв та пасажирів. Навіс , адреса розташування об'єкта: вул. Шинна, 14, Бабушкінський район, м. Дніпропетровськ, на підставі проекту, передати їх замовникові на умовах даного Договору. Також, 27.01.2014 року між ТОВ ЕНКОБУД (Замовник) та ТОВ ДЗМК (Виробник) укладено договір на поставку металоконструкцій №212/ДЗМК (а.с. 30-32), відповідно до умов якого, Виробник прийняв на себе зобов'язання виготовити та поставити наступну продукцію: металоконструкції операторської загальним об'ємом 14,90 т на об'єкт: Реконструкція АЗС з пунктом сервісного обслуговування водіїв та пасажирів. Операторська , адреса розташування об'єкта: вул. Шинна, 14, Бабушкінський район, м. Дніпропетровськ, на підставі проекту, передати їх замовникові на умовах даного Договору (п.1.1 Договору № 212/ДЗМК від 27.01.2014). Згідно із п.13.1.1 Договору №212/ДЗМК від 27.01.2014 року та Договору №211/ДЗМК від 27.01.2014 року, дані договори вступають в силу з моменту їх підписання сторонами і діють до 01.07.2014 року, або до повного виконання сторонами своїх зобов'язань. На підтвердження реальності проведених господарських операцій ТОВ ДЗМК позивачем було надано копії первинних документів: податкові накладні №11 від 29.01.2014 року та №12 від 29.01.2014 року (а.с.29, 36), платіжні доручення №1509 від 29.01.2014 року про перерахування ТОВ ДЗМК грошових коштів у розмірі 184208,70 грн., у тому числі податок на додану вартість 30701,45 грн. (а.с.35) та №1510 від 29.01.2014 року про перерахування ТОВ ДЗМК грошових коштів у розмірі 544430,69 грн., у тому числі податок на додану вартість 90738,45 грн. (а.с.28). Загальна сума податку на додану вартість 121439,90 грн. за податковими накладними, виписаними ТОВ ДЗМК , була включена ТОВ ЕНКОБУД до податкового кредиту у податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2014 року. (а.с. 103-108).

Всі первинні документи, надані ТОВ ЕНКОБУД на перевірку, відповідають вимогам, встановленим Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , не викликають сумнівів щодо їх достовірності та підтверджують фактичне здійснення господарської операції між сторонами за умовами договору.

Згідно пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

За приписами пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з ст.1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Частиною 2 ст. 3 вищезазначеного Закону встановлено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Пунктом 1 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до п. 2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п.2.15 та 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88 , первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто, перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству, логічна ув'язка окремих показників. Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам. Такі документи повинні бути передані керівнику підприємства, установи для прийняття рішення.

Враховуючи положення пункту 2.4 Положення визначено, що первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Суд першої інстанції дослідив докази на підтвердження виконання умов договорів та дійшов, на думку колегії суддів, правильного висновку про правомірність віднесення позивачем до податкового кредиту суми податку на додану вартість на підставі податкових накладних. Крім того, реальність господарських операцій позивача з ТОВ ДЗМК вже були досліджені у справах №904/5965/14 та №904/5964/14 про стягнення на користь ТОВ ЕНКОБУД сум передплати, відсотків за користування коштами, штрафу за неналежне виконання ТОВ ДЗМК своїх зобов'язань за договорами №212/ДЗМК від 27.01.2014 року та №211/ДЗМК від 27.01.2014 року. Так, рішеннями Господарського суду Дніпропетровської області від 11.11.2014 року у справі №904/5965/14 та від 29.09.2014 року у справі №904/5964/14, які набрали законної сили, стягнуто з ТОВ ДЗМК на користь ТОВ ЕНКОБУД сум передплати, відсотків за користування коштами, штрафу та витрати зі сплати судового збору. (а.с.175-178, 183-184). Рішення обґрунтовані неналежним виконанням ТОВ ДЗМК своїх визначених договорами №212/ДЗМК від 27.01.2014 року та №211/ДЗМК від 27.01.2014 року господарських зобов'язань, чим порушено умови зазначених договорів та приписи діючого законодавства.

Отже, доводи контролюючого органу про нереальність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом ґрунтуються лише на припущеннях, що не є підставою для визнання угод недійсними.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, колегія суддів вважає обґрунтованим висновки суду першої інстанції щодо реальності правочинів, укладених між позивачем та ТОВ ДЗМК , а відтак і про протиправність податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Статтею 200 цього ж Кодексу передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, вірно застосований матеріальний закон та не допущено порушень процесуального права, оскаржене судове рішення має бути залишено без змін.

Керуючись статтями 195-196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 січня 2015 року у справі № 804/9465/14 - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її складення у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: А.В. Шлай

Суддя: С.М. Іванов

Суддя: С.В. Чабаненко