Постанова

від 27.04.2015 по справі 804/154/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2015 р. Справа № 804/154/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОСОБА_1 при секретаріОСОБА_2 за участю: прекдставник позивача представник відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нікопольський торговий дім «Завод трубозапорної арматури» до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

12.01.2015 р. ТОВ «Нікопольський торговий дім «Завод трубозапорної арматури» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 22.09.2014 р.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що наданими до перевірки та до суду первинними документами і матеріалами повністю підтверджуються факти здійснення господарських операцій ТОВ «Нікопольський торговий дім «Завод трубозапорної арматури» з ТОВ «ВЕКТОР ТРЕЙД 2000», які відповідачем протиправно та в порушення вимог закону не визнаються, як реальні.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив адміністративний позов задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, зазначив, що податкове повідомлення-рішення було винесено правомірно на підставі висновків викладених в акті перевірки, які зроблені обґрунтовано за результатами встановлених фактичних відомостей. Таким чином, прийняте податкове повідомлення-рішення повністю відповідає вимогам чинного законодавства.

Суд, розглянувши подані документи і матеріали, вивчивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті встановив наступне.

Так, Нікопольською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області згідно з п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.75.1 ст.75, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, ст.79 Податкового кодексу України проведена виїзна позапланова документальна перевірка ТОВ «Нікопольський торговий дім «Завод трубозапорної арматури» з питань здійснення фінансово-господарських відносин із ТОВ «ВЕКТОР ТРЕЙД 2000» в частині повноти нарахування та сплати податку на додану вартість за період з 01.05.2014 по 31.05.2014 у фактичних періодах їх здійснення та подальшої реалізації отриманих товарів (робіт, послуг) по ланцюгу постачання. За результатами перевірки складено акт № 2500/2201 від 27.08.2014.

За висновками вказаного акту № 2500/2201 від 27.08.2014 перевіркою встановлено порушення ст. 185, п. 198.6, п. 198.1, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість за травень 2014 року на суму 6693,33 грн.

Нікопольською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, на підставі акту № 2500/2201 від 27.08.2014, винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р» № НОМЕР_1 від 22.09.2014 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вроблених в Україні товарів (робіт, послуг) ТОВ «Нікопольський торговий дім «Завод трубозапорної арматури» на загальну суму 8 366,66 грн., із них 6 693,33 грн. за основним платежем, 1 673,33 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Щодо використання відповідачем поняття «ділова мета», то суд вважає, що дана категорія полягає у наявності однієї кваліфікуючої обставини - розумної економічної причини (ділової мети), яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Розумна економічна причина (ділова мета) - спрямованість будь-якої операції платника податків на отримання позитивного економічного ефекту (пп. 14.1.231 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).

Економічний ефект - це приріст (збереження) активів платника податків та/або їх вартості, а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому.

Господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу (пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).

Судом встановлено, що між ТОВ «ВЕКТОР ТРЕЙД 2000» (постачальник) та ТОВ «Нікопольський торговий дім «Завод трубозапорної арматури» (покупець) було укладено договір № 0705-11 від 07.05.2014, згідно якого постачальник зобов'язаний поставити визначену у рахунку продукцію, а покупець зобов'язаний прийняти її та оплатити в повному обсязі. Слід зазначити, що договір підписаний сторонами, скріплений печатками підприємств та є чинним у відповідності з положеннями цивільного законодавства України.

На підставі вищезазначеного договору було укладено договір-рахунок №000012014 від 12.05.2014.

На виконання вищевказаного договору ТОВ «ВЕКТОР ТРЕЙД 2000» було видано:

- податкову накладну № 41 від 14.05.2014, номенклатура поставки - засувка поворотня ДУ 50-4 шт., змішувач води (для умивальника) - 2 шт., змішувач води (для душа) - 2 шт., змішувач води (для кухні) - 3 шт., гранбукса (для умивальника) - 4 шт., зворотній клапан - 3 шт. на загальну суму - 6 468,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 1 078,00 грн.);

- податкову накладну № 101 від 25.05.2014, номенклатура поставки - засувка лита дводискова - 1 шт. на суму 40 160,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 6 693,33 грн.).

Крім того, ТОВ «ВЕКТОР ТРЕЙД 2000» було надано:

- видаткову накладну № РН-0000152 від 14.05.2014, яка підтверджує поставку засувки поворотної ДУ 50-4 шт., змішувача води (для умивальника) - 2 шт., змішувача води (для душа) - 2 шт., змішувача води (для кухні) - 3 шт., гранбукси (для умивальника) - 4 шт., зворотнього клапану - 3 шт. на загальну суму - 6 468,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 1 078,00 грн.);

- видаткову накладну № РН-0000153 від 25.05.2014, яка підтверджує поставку засувки литої на суму 40 160,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 6 693,33 грн.) ТОВ «Нікопольський торговий дім «Завод трубозапорної арматури».

Поставка вищезазначеної продукції, зокрема, підтверджена також товарно-транспортною накладною № тн 14/569 від 14.05.2014 та товарно-транспортною накладною № тн25/569 від 25.05.2014. Відомості, відображені в товарно-транспортних накладних дають змогу чітко ідентифікувати товар, що перевозився, його кількість, наявні відомості про пункт навантаження (м. Запоріжжя) та відвантаження продукції (м. Нікополь), підприємство автоперевізника, марку автотранспортного засобу та його державний номер, ПІБ водія та інші дані, обов'язковість яких передбачена «Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні», затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363 (зі змінами та доповненнями).

В подальшому, засувка лита дводискова була реалізована ПАТ «Кримський содовий завод», з яким 27.02.2014 було укладено договір № НОМЕР_2 на поставку трубозапорної арматури. Даний договір підписаний сторонами скріплений печатками підприємств та був чинним у відповідності з положеннями цивільного законодавства України.

На виконання вищевказаного договору ТОВ «Нікопольський торговий дім «Завод трубозапорної арматури» було видано податкову накладну від 09.04.2014 № 2, номенклатура поставки - кран 11нж36п2 Ду15 Ру40 - 8 шт., кран - Пнж 38 п2 Ду20 Ру40 - 8 шт., клапан 15 кч33п Ду15 Ру16 - 9 шт., клапан 15кч16п Ду50 Ру 16 - 2 шт., засувка лита дводискова 30с41нж Ду500 Ру16 - 1 шт. на суму - 24 551,28 грн. (в т.ч. ПДВ - 4 091,88 грн.) та податкову накладну № 4 від 31.05.2014 р. - номенклатура поставки - засувка лита на суму 24551,28 грн. (в т.ч. ПДВ - 4091,88 грн.).

Крім того, на підтвердження реальності даної свідчить видана ТОВ «Нікопольський торговий дім «Завод трубозапорної арматури» видаткова накладна від 31.05.2014 № 4, яка підтверджує поставку крана 11нж36п2 Ду15 Ру40 - 8 шт., крана - Пнж 38 п2 Ду20 Ру40 - 8 шт., клапана 15 кч33п Ду15 Ру16 - 9 шт., клапана 15кч16п Ду50 Ру 16 -2 шт., засувки литої дводискової 30с41нж Ду500 Ру16 - 1 шт. на загальну суму 49 102,56 грн. (в т.ч. ПДВ - 8 183,76 грн.).

Дана продукція була доставлена покупцеві транспортом перевізника ТОВ «ТК «САТ», що підтверджується товарно-транспортною накладною на вантаж від 05.06.2014 № НК 1178179. Відомості, відображені в товарно-транспортній накладній дають змогу ідентифікувати товар, що перевозився, його кількість (5 місць), назви постачальника та покупця, наявні відомості про пункт відвантаження (АРК, м. Красноперекопськ, вул. Проектна, 1) та навантаження продукції (м. Нікополь), підприємство автоперевізника (ТОВ «ТК»САТ»), вагу вантажу (1 117,00 кг), тариф на перевезення - 1,75 грн./км та інші дані. Зазначений вантаж був отриманий у відділі ТОВ «ТК «САТ» в м. Красноперекопськ (АР Крим) на підставі довіреності від 22.05.2014 № 798 працівником ПАТ «Кримського содового заводу» ОСОБА_5, який здав його на базу обладнання (склад № 9) кладовщиці Духновській.

Оплата товарно-матеріальних цінностей, отриманих від ТОВ «ВЕКТОР ТРЕЙД 2000» та оплата їх ПАТ «Кримський содовий завод» підтверджується випискою з Відділення № 185/03 АБ «УКРГАЗБАНК» в м. Нікополь.

ТОВ «Нікопольський торговий дім «Завод трубозапорної арматури» отримання та подальша реалізація товарно-матеріальних цінностей відображено у кореспонденції рахунків бухгалтерського обліку:

- за квітень 2014 року: журнал 361 «Покупатели», журнал 280 «Товар на складе», журнал 361 «Поставщики»; сводная ведомость 311 «Расчетньїй счет»;

- за травень 2014 року: журнал 361 «Покупатели», журнал 280 «Товар на складе», журнал 631 «Поставщики»;

- за червень 2014 року: журнал 361 «Покупатели», журнал 280 «Товар на складе», журнал 631 «Поставщики»; сводная ведомость 311 «Расчетньїй счет»;

- за липень 2014 року: журнал 361 «Покупатели», журнал 631 «Поставщики»; сводная ведомость 311 «Расчетньїй счет».

Проаналізувавши подану позивачем первісну документацію та характер правовідносин, який виник між ТОВ «Нікопольський торговий дім «Завод трубозапорної арматури» з ТОВ «ВЕКТОР ТРЕЙД 2000» за травень 2014 року, суд прийшов до висновку про існування позитивного економічного ефекту для позивача, а отже і існування розумної економічної причини (ділової мети).

Суд вважає за необхідне зазначити, що непідтвердження постачальником сум податку на додану вартість у складі податкових зобов'язань та несплата їх до бюджету, неможливість проведення зустрічних звірок контрагентів, відсутність контрагента за юридичною адресою не є підставами для позбавлення позивача права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість та валових витрат, оскільки невиконання свого зобов'язання однією із сторін господарських відносин не може вважатись підтвердженням наявності мети ухилення від сплати податків та отримання податкової вигоди іншою стороною.

Такий висновок відповідає позиції Верховного Суду України, викладеній у його постановах від 09.09.2008 у справі № 21-500во08, від 01.06.2010 у справі № 21-573во10, постанові від 31.01.2011 у справі 21-47а10, а також узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішення від 22.01.2009 зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати податок на додану вартість вдруге, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту прав власності.

Також слід наголосити, що оскільки у відповідності до роз'яснень ОСОБА_6 адміністративного суду України від 02 червня 2011 року № 742/11/13-11, оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку, то відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХІV визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлені вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.

Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Так, згідно з п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Таким чином, господарські операції для цілей визначення податкового кредиту з податку на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість, навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або лише за умови сплати грошових коштів.

Згідно ч. 1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Надані позивачем і досліджені судом первинні документи не викликають сумнівів щодо реального вчинення у травні 2014 року договорів між ТОВ «ВЕКТОР ТРЕЙД 2000» (постачальник) та ТОВ «Нікопольський торговий дім «Завод трубозапорної арматури» (покупець), і повністю спростовують висновок відповідача щодо нереальності спірних правочинів.

Натомість відповідач під час розгляду справи не навів суду жодних обставин та доказів, які б свідчили про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності сторін цих операцій, незвичності цих операцій для цих осіб, про незвичність цін за спірними операціями або про їх збитковості, або інших обставин, які б в сукупності могли свідчити про фіктивність вчинених операцій, відсутність факту поставки товарів, а також того, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагентів були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.

Пунктом 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними.

Форма та порядок заповнення податкової накладної передбачені ст. 201 Податкового кодексу України, відповідно до п. 201.1 якої платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити, перелік яких наведений у даному пункті.

Вимогами п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Разом з тим, як передбачено п.п. 200.1, 200.2, 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Таким чином, Податковий кодекс України визначає, що нарахування податкового кредиту здійснюється на підставі податкової накладної, яка сама по собі є достатньою підставою для нарахування податкового кредиту за умови її відповідності вимогам законодавства.

На основі отриманих податкових накладних, суми ПДВ включені позивачем до складу податкового кредиту та відображені в деклараціях по податку на додану вартість за відповідні періоди.

В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене суд вважає, що заперечуючи проти позову, відповідач, який відповідно до норм Податкового кодексу України та за визначенням Кодексу адміністративного судочинства України є суб'єктом владних повноважень, правомірність своїх дій щодо винесення податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 22.09.2014 не довів, у зв'язку з чим суд вважає, що позовні вимоги ТОВ «Нікопольський торговий дім «Завод трубозапорної арматури» підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Нікопольський торговий дім «Завод трубозапорної арматури» до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області форми «Р» № НОМЕР_1 від 22.09.2014 року збільшення суми грошового зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Нікопольський торговий дім «Завод трубозапорної арматури» з податку на додану вартість із вроблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 8 366,66 грн. (вісім тисяч триста шістдесят шість грн. 66 коп.).

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Нікопольський торговий дім «Завод трубозапорної арматури» (код ЄДРПОУ 38959303, 53210, м. Нікополь, вул. Крупської, буд.1) судові витрати із сплати судового збору у розмірі 182,70 грн. (сто вісімдесят дві грн. 70 коп.).

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя ОСОБА_1