Ухвала

від 21.07.2015 по справі 826/19445/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"21" липня 2015 р. м. Київ К/800/58344/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: Вербицької О.В.

суддів: Маринчак Н.Є.

Цвіркуна Ю.І.

за участю секретаря : Іванова Д.О.

представників:

позивача: Гуськов В.О., Емельянов О.В., Кублі М.М.

відповідача : Шевченко О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агромашлізинг»

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 20.10.2014 року

у справі № 826/19445/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агромашлізинг»

до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, визнання незаконним акта

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агромашлізинг» (далі по тексту - позивач, ТОВ «Агромашлізинг») звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі по тексту - відповідач, ДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, визнання незаконним акта.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.02.2014 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 17.06.2013 року №00072240. В іншій частині адміністративного позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.10.2014 року скасовано постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.02.2014 року. Прийнято нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог ТОВ «Агромашлізинг» відмовлено .

Позивач, не погоджуючись з вищевказаним рішенням суду апеляційної інстанції, оскаржив його у касаційному порядку, просить скасувати з мотивів порушення норм матеріального та процесуального права та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

У запереченні на касаційну скаргу ДПІ, посилаючись на те, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального та процесуального права, просить касаційну скаргу ТОВ «Агромашлізинг» залишити без задоволення.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, представників сторін, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку щодо наступного.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України) суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що ДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Агромашлізинг» з питань підтвердження від'ємного фінансового результату від операцій з цінними паперами та дотримання ним вимог податкового, валютного та іншого законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій з цінними паперами за період з 01.01.2012 року по 30.06.2012 року, за результатами перевірки складено акт від 01.06.2013 року № 365/1/22-40-31566322.

В акті перевірки зазначено, що позивачем порушено пп. 14.1.56 п. 14.1 ст. 14, п. 135.5 ст. 135, ст. 3 Підрозділу 4 Розділу XX Податкового кодексу України, а саме: занижено податок на прибуток на 4263842 грн.

На підставі висновків, що викладені в акті перевірки, ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 17.06.2013 року №00072240, яким ТОВ «Агромашлізинг» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 3 472 705,00 грн. (за основним платежем - 2 778 164,00 грн. та за штрафними санкціями - 694 541,00 грн.)

За результатами адміністративного оскарження, зазначене податкове повідомлення-рішення податковими органами залишено без змін, а скарги позивача без задоволення.

Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги ТОВ «Агромашлізинг» щодо скасування податкового повідомлення-рішення, виходив з того, що висновки податкового органу є необґрунтованими.

В свою чергу, суд апеляційної інстанції скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову ТОВ «Агромашлізинг», виходив з того, що позовні вимоги є не обґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Колегія суду не може погодитись з таким висновком суду апеляційної інстанції, вважаючи його передчасним та таким, що винесений з неповним з'ясуванням всіх обставин справи, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог пп. 14.1.56 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) (в редакції, чинній на час спірних правовідносин) доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Відповідно до вимог п. 4. підрозділу 4 розділу ХХ ПК України (в редакції, чинній на час спірних правовідносин) операції з цінними паперами та деривативами, що придбані до набрання чинності розділом III цього Кодексу , відображаються в обліку при визначенні податку на прибуток підприємств за правилами, що діяли на момент придбання таких цінних паперів.

Так, особливості оподаткування операцій з торгівлі цінними паперами та іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами визначено у п. 153.8 ст. 153 ПК України .

Згідно п. 153.8 ст. 153 ПК України (в редакцій, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) для цілей цього підпункту під терміном «доходи» слід розуміти суму коштів або вартість майна, отриману (нараховану) платником податку від продажу, обміну, викупу емітентом, погашення або інших способів відчуження цінних паперів або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав, а також вартість будь-яких матеріальних цінностей чи нематеріальних активів, які передаються платнику податку в зв'язку з таким продажем, обміном, викупом емітентом, погашенням або відчуженням. До складу доходів включається також сума будь-якої заборгованості платника податку, яка погашається у зв'язку з таким продажем, обміном або відчуженням.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 7 КАС України одним з принципів здійснення правосуддя в адміністративних судах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі.

Відповідно до ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Пунктом 3 ч. 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, серед іншого, чи вчинені вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, суд апеляційної інстанції скасовуючи рішення суду першої інстанції, та відмовляючи у задоволенні позовних вимог ТОВ «Агромашлізинг» повністю, виходив з того, що позивач здійснював операції з цінними паперами: акціями та корпоративними правами, облігаціями, векселями, іпотечними сертифікатами, результат від яких мав збитковий характер, а також, що позивач не мав на меті отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.

Однак, при вирішенні даної справи, судом апеляційної інстанції не було досліджено належним чином фінансові результати від операцій з цінними паперами за період 2010 рік - І півріччя 2012 року, не з'ясовано питання визначення позивачем суми від'ємного фінансового результату операцій з цінними паперами у відповідності з наявними в нього первинними документами (цінними паперами, господарськими договорами, виписками про операції з цінними паперами на рахунку, тощо).

Також, судом апеляційної інстанції не прийнято до уваги та не надано належної правової оцінки доказам, що містяться в матеріалах справи (зокрема - декларації з податку на прибуток підприємств, розрахунки фінансових результатів операцій з цінними паперами та деривативами - додатки КЗ до рядка 01.4 декларації з податку на прибуток підприємств, додатки ЦП до рядків 03.20 та 03.21додатка ІД декларації з податку на прибуток підприємств, договори купівлі - продажу ЦП, акти прийому передачі ЦП, розпорядження на списання ЦП, розпорядження на зарахування ЦП, виписки про обіг на рахунках в ЦП, виписки про операції з ЦП рахунках в цінних паперах, виписки про стан рахунків в цінних паперах, тощо).

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 207 КАС України в мотивувальній частині постанови суду апеляційної інстанції зазначаються встановлені судом апеляційної інстанції обставини із посиланням на докази, а також мотиви неврахування окремих доказів; мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при прийнятті постанови, і положення закону, яким він керувався.

Таким чином, колегія суду приходить до висновку, що суд апеляційної інстанції не розглянув належним чином докази, що містяться в матеріалах справи, не надав належну оцінку обставинам справи, порушив та невірно застосував норми матеріального права, та, як наслідок, прийняв незаконне рішення.

Викладене свідчить про порушення судом вимог статті 159 КАС України, якою передбачено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а обґрунтованим - рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Касаційна ж інстанція згідно з ч. 2 ст. 220 КАС України не може досліджувати докази, встановлювати або визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Відповідно до ч. 4 ст. 227 КАС України справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що на підставі ч. 2 ст. 227 КАС України ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню, як така, що прийнята з порушенням норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, а справа - направленню на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Під час нового розгляду справи суду апеляційної інстанції необхідно врахувати викладене, дослідити на підставі належних доказів питання реальності господарських операцій, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, і, в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

В частині відмови у задоволенні позову щодо визнання незаконним акта, сторонами рішення першої інстанції в апеляційному та касаційному порядку не оскаржувалось, отже, в цій частині, судом касаційної інстанції рішення не переглядається.

Відповідно до вищевикладеного, касаційна скарга позивача підлягає частковому задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 210, 214-215, 220, 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агромашлізинг» задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 20.10.2014 року - скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції в частині.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, установленому статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О.В. Вербицька Судді Н.Є. Маринчак Ю.І. Цвіркун