Ухвала

від 06.08.2015 по справі 826/19445/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/19445/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Кузьменко В. А. Суддя-доповідач: Беспалов О.О.

У Х В А Л А

Іменем України

06 серпня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Беспалова О. О.

суддів: Грибан І. О., Губської О. А.

за участю секретаря: Тур В. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 лютого 2014 р. у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Агромашлізинг" до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, визнання незаконним акта, -

В С Т А Н О В И В :

ТОВ "Агромашлізинг" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17 червня 2013 року № 00072240, визнання незаконним акта від 01 червня 2013 року №365/1/22-40-31566322 про результати документальної позапланової перевірки ТОВ "Агромашлізинг".

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.02.2014 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 17.06.2013 року № 00072240.

В іншій частині адміністративного позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.10.2014 року скасовано постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.02.2014 року.

Прийнято нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог ТОВ "Агромашлізинг" відмовлено .

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21.07.2015 р. касаційну скаргу ТОВ "Агромашлізинг" задоволено частково.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 20.10.2014 року скасовано.

Справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції в частині.

Направляючи справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції в частині, суд касаційної інстанції вказав, що в частині відмови у задоволенні позову щодо визнання незаконним акта, сторонами рішення першої інстанції в апеляційному та касаційному порядку не оскаржувалось, отже, в цій частині, судом касаційної інстанції рішення не переглядається.

Аналогічно, у відповідності до ст. 195 КАС України колегія суддів переглядає рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

В судовому засіданні 06.08.2015 р. Державну податкову інспекцію у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві замінено правонаступником: Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів визнала можливим проводити розгляд апеляційної скарги за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - підлягає залишенню без змін з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та було вірно встановлено судом першої інстанції, відповідачем проведено перевірку позивача, результати якої оформлені актом від 01 червня 2013 року № 365/1/22-40-31566322 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Агромашлізинг" (код за ЄДРПОУ 31566322) з питань підтвердження від'ємного фінансового результату від операцій з цінними паперами та дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій з цінними паперами за період з 01.01.2012 р. по 30.06.2012 р.".

Перевіркою встановлено порушення позивачем, в тому числі в частині ,що є предметом апеляційного перегляду, підпункту 14.1.56 пункту 14.1 статті 14, пункту 135.5 статті 135, пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 2778164,00 грн. (а. с. 109 Т. 1).

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пункту 153.8 статті 153 Податкового кодексу України (в редакцій, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) для цілей цього підпункту під терміном "доходи" слід розуміти суму коштів або вартість майна, отриману (нараховану) платником податку від продажу, обміну, викупу емітентом, погашення або інших способів відчуження цінних паперів або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав, а також вартість будь-яких матеріальних цінностей чи нематеріальних активів, які передаються платнику податку в зв'язку з таким продажем, обміном, викупом емітентом, погашенням або відчуженням. До складу доходів включається також сума будь-якої заборгованості платника податку, яка погашається у зв'язку з таким продажем, обміном або відчуженням.

Під терміном "витрати" слід розуміти суму коштів або вартість майна, сплачену (нараховану) платником податку продавцю (у тому числі емітенту під час розміщення) цінних паперів або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав, як компенсація їх вартості. До складу витрат включається також сума будь-якої заборгованості покупця, яка виникає у зв'язку з таким придбанням.

Платник податку веде відокремлений облік фінансових результатів операцій з цінними паперами в розрізі окремих видів цінних паперів та інших, ніж цінні папери, корпоративних прав в тому числі окремий облік операцій з цінними паперами, придбаними під час їх розміщення, повторного продажу емітентом чи в результаті здійснення внеску до статутного капіталу. При цьому облік операцій з акціями ведеться разом з іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами. Витрати платника податку, понесені при придбанні цінних паперів, які використані платником в операціях РЕПО, не враховуються у визначенні фінансових результатів за операціями з торгівлі цінними паперами протягом строку РЕПО, а враховуються при визначенні фінансових результатів за операціями РЕПО в порядку, передбаченому в пункті 153.9 цієї статті.

Якщо протягом звітного періоду витрати на придбання кожного з окремих видів цінних паперів, та інших, ніж цінні папери, корпоративних прав, понесені (нараховані) платником податку, перевищують доходи, отримані (нараховані) від продажу (відчуження) цінних паперів або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав цього ж виду протягом такого звітного періоду, від'ємний фінансовий результат переноситься на зменшення фінансових результатів від операцій з цінними паперами або іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами цього ж виду наступних звітних періодів у порядку, визначеному статтею 150 цього розділу.

Відповідно до пункту 150.1 статті 150 Податкового кодексу України якщо за результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Пункт 3 підрозділу 4 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України встановлює, що пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого:

якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Так, як вбачається з матеріалів справи, за результатами діяльності 2010 року у позивача був відсутній прибуток від операцій з цінними паперами, фондовими та товарними деривативами.

Вплив на відсутність заповненого рядка 01.4 у податковій декларації з податку на прибуток підприємств за 2010 рік мали збитки від операцій з цінними паперами та деривативами у загальному розмірі 94374795, 00 грн. (а. с. 166 Т. 2).

В декларації за 1 квартал 2011 року, позивач прибуток в рядку 01.4 не відобразив, додаток К3 до декларації не додав (а. с. 158 Т. 2).

Відповідач вважає, що неподання додатку К3 із розшифровкою збитків від операцій з цінними паперами та деривативами до декларації за 1 квартал 2011 року є порушенням порядку подання податкової звітності.

В свою чергу, у відповідності до п. 3.1 Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженого наказом ДПА України від 29.03.2003 р. № 143, що є правозастосовуваним до поданої позивачем декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2011 року в розумінні ст. 46 ПК України, як правильно зазначив позивач в адміністративному позові, показники, відображені в декларації та у відповідних додатках з однаковим кодом рядків, повинні збігатися.

Зважаючи на те, що рядок з кодом 01.4 в декларації за 1 квартал 2011 року залишився порожнім, необхідність складення додатку К3 була відсутня, так як операції з цінними паперами та деривативами в 1 кварталі 2011 року позивачем не здійснювалися.

Натомість, зміни фінансового результату від діяльності позивача відбулися в ІІ - ІV кварталах 2011 року, про що свідчить розшифровка до декларації (а. с. 156 Т. 2), за рахунок отримання доходу від операцій з акціями та іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами (код рядка 1.1) та доходів та витрат від операцій з векселями (коди рядків 3.1, 3.2).

Застосувавши норми ПК України, відповідач встановлюючи заниження податку на прибуток позивача, виключив при обрахунку розмір від'ємного фінансового результату від операцій з цінними паперами за 2010 рік.

Натомість, абзац другий пункту 3 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України передбачає право платника податку на прибуток відобразити у складі витрат другого кварталу 2011 року суму від'ємного значення, що є результатом розрахунку об'єкта оподаткування за підсумками першого кварталу 2011 року.

Водночас розрахунок об'єкта оподаткування за перший квартал 2011 року здійснювався на підставі чинних до 1 квітня 2011 року норм Закону України від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств".

Пунктом 6.1 статті 6 Закону було визначено, що якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

У 2010 році зазначена норма застосовувалася з урахуванням пункту 22.4 статті 22 Закону.

Особливості, встановлені пунктом 22.4 статті 22 Закону, полягали в обмеженні врахування у складі валових витрат у порядку статті 6 Закону сум від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року. До складу валових витрат платника податку на прибуток за перший квартал 2010 року підлягало включенню лише 20 відсотків від'ємного значення, що утворилося станом на 1 січня 2010 року.

Водночас, як передбачено абзацом другим пункту 22.4 статті 22 Закону, у 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

Отже, у 2011 році встановлені пунктом 22.4 статті 22 Закону обмеження щодо можливості врахування всієї суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток у складі валових витрат не застосовувалися. При цьому прямо передбачалося право врахувати у складі валових витрат першого кварталу 2011 року всю суму від'ємного значення об'єкта оподаткування, що виникло у 2010 році.

Таким чином, відповідно до зазначених законодавчих норм до складу валових витрат першого кварталу 2011 року підлягали включенню всі суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток - як ті, що утворилися станом на 1 січня 2010 року, так і ті суми від'ємного значення, що виникли протягом 2010 року.

Отже, розрахунок об'єкта оподаткування за перший квартал 2011 року повинен був здійснюватися з урахуванням у складі валових витрат цього податкового періоду всіх сум від'ємного значення, що утворилися станом на 1 січня 2010 року, а також протягом 2010 року.

Зважаючи на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог в частині оскарження.

Правомірність встановлення відповідачем порушень пункту 3 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України в частині 25 - відсоткового обмеження при відображенні від'ємного значення об'єкта оподаткування податку на прибуток у першому півріччі 2012 року колегією суддів не досліджується з огляду на межі апеляційного оскарження.

Доводи апеляційної скарги відповідача висновків суду першої інстанції не спростовують та апеляційним судом відхиляються.

Згідно статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 лютого 2014 р. у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Агромашлізинг" до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, визнання незаконним акта залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 лютого 2014 р. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя О. О. Беспалов Суддя І. О. Грибан Суддя О. А. Губська

.

Головуючий суддя Беспалов О.О.

Судді: Губська О.А.

Грибан І.О.