Рішення

від 30.12.2008 по справі 27/149-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

27/149-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23.12.08р.

Справа № 27/149-08

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ратибор», м. Дніпропетровськ 

до  Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ

третя особа - 1 Управління економіки виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ

третя особа –2 Комунальне підприємство «Дніпропетровське міське бюро технічної інвентаризації», м. Дніпропетровськ      

про визнання недійсним договору-зобов'язання, стягнення заборгованості та зобов'язання вчинити певні дії

                                                                                            Головуючий колегії: Татарчук В.О.

                                                                              Члени колегії:           Чередко А.Є

                                                                                                              Васильєв О.Ю.

                                                                              Секретар:                     Дякун А.І.

Представники:

від позивача –Меркович Д.В. дов. від 03.09.08 №12 

від відповідача –Решетнік О.А. дов. від 12.11.08 №11-544

від третьої особи-1 – Зуєва Н.М. дов. від 06.06.08 №2/4-629

від третьої особи-2 – не з'явився

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ратибор»звернулося з позовом до виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради про:

- визнання недійсними договору-зобов'язання №70 від 24.09.03р. і змін №1 від 01.04.05р. до вказаного договору, укладені між сторонами, як такі, що вчинені під впливом помилки;

- стягнення з виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради грошових коштів в сумі 1284202,40грн;

- зобов'язання виконавчого комітету передати позивачу житлове приміщення –двокімнатну квартиру №20 загальною площею 90,1кв.м. на восьмому поверсі житлового будинку літ. А-10 за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Леніна, 30.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що:

-          спірні договір та зміни підлягають визнанню недійсними, так як відповідач безпідставно зобов'язав позивача компенсувати витрати по відселенню з будівельно майданчику у розмірі 740кв.м., оскільки такого відселення взагалі не здійснювалось;

-          будівля, яка знаходилась за адресою вул. Леніна, 30 була нежитловою;

-          на звернення позивача відповідач не надав копії ордерів, склад сімей, документально підтверджену інформацію про відселення з кількістю наданих метрів жилої площі;

-          реєстрація права власності на нерухоме майно по вул. Леніна, будинки №32-А і №32-Б ніколи не проводилась;

-          будинок №32 по вул. Леніна не знаходився на території будівельного майданчика товариства;

-          якби позивач знав про відсутність витрат відповідача спірні договір та зміни не були б укладені.               

Відповідач відзив на позов не надав, представник в судовому засіданні заперечує проти задоволення позову з посиланням на безпідставність вимог та вказує, що спірний договір і зміни до нього були укладені між позивачем і управлінням економіки виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради.

                 Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 22.05.2008р. залучено до участі у справі як третю особу на стороні відповідача управління економіки виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради.

Третя особа-1 заперечує проти позову з посиланням на те, що:

-          є неправомірним твердження позивача про те, що приміщення, які знаходились на відповідній земельній ділянці були нежитловими;

-          згідно наданої КП «Земград»схеми земельної ділянки на ділянці по вул. Леніна, існували житлові будинки №№30, 32а, 32б і всі мешканці з вказаних будинків були відселені за рахунок місцевої ради;

-          наведене також підтверджується і документами КП «Дніпропетровське міське бюро технічної інвентаризації».

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 22.05.2008р. залучено до участі у справі як третю особу на стороні відповідача комунальне підприємство «Дніпропетровське міське бюро технічної інвентаризації».

Третя особа-2 письмові пояснення не надала. В судовому засіданні представник вказав на те, що на земельній ділянці в період з 1980 по 1990 роки знаходились чотири житлових будинки в яких були розташовані квартири, а саме: у літ. А-1, а-1 –квартири №№1, 2; літ. Б-2, б-2 –квартири №№5, 6, 7, 8; літ. В-2, в1-1, в2 -1 –квартири №№9, 10, 11, 12, 13, 14, 15; літ. Г-2, г-2 –квартири №№16, 17 та мали адресу: вул. Леніна, будинок №32. Наведене підтверджується копією плану земельної ділянки.

Третя особа-2 не забезпечила явку представника в судове засідання. Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника третьої особи-2, так як остання була належним чином повідомлена про час та місце судового засідання.

                В судовому засіданні 23.12.2008р. були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

                Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін і третіх осіб, суд -

                                                              встановив:

               24.09.2003р. між ТОВ «Ратибор»(Замовник) і виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради (Виконком) було укладено договір-зобов'язання №70.

          Пунктом 1.1 договору встановлено, що замовнику виділяється земельна ділянка для будівництва житлового комплексу по вул. Леніна в районі будинку №30.

          Замовник зобов'язався до вводу в експлуатацію житлового комплексу компенсувати витрати понесені виконкомом при відселенні з будівельного майданчику в розмірі 740кв.м. в тому числі: одну квартиру в цьому будинку, решту квартирами вторинного ринку (п.1.2 договору).

          08.102003р. Дніпропетровською міською радою було прийнято рішення №250/12 «Про передачу товариству з обмеженою відповідальністю «Ратибор», код ЄДРПОУ23075360, земельної ділянки по вул. Леніна в районі будинку №30 (Бабушкінський район) в оренду для будівництва житлового комплексу».

          Згідно з п.3.6 наведеного рішення зобов'язано ТОВ «Ратибор», відповідно до висновку управління економіки від 25.03.03 №2/522 під час введення житлового комплексу в експлуатацію, компенсувати витрати, понесені виконкомом міської ради у зв'язку з відселенням з будівельного майданчику в розмірі 740кв.м. у тому числі одну квартиру в цьому житловому комплексі, решту - квартирами вторинного ринку.   

01.04.2005р. вказані сторони підписали зміни №1 договору-зобов'язання №70 від 24.09.2003р.

Згідно з пунктом 1 змін, пункт 1.2 договору викладено в новій редакції: «Під час прийняття житлового будинку в експлуатацію замовник передає виконкому в рахунок компенсації витрат понесених виконкомом при відселенні з будівельного майданчика у розмірі 740кв.м. одну двокімнатну квартиру в житловому будинку по вул. Леніна, 30 (квартира №20, загальною площею 90,1кв.м.). Решту площі в розмірі 649,9кв.м. замовник відшкодовує грошовими коштами виходячи з опосередкованої вартості спорудження житла в розрахунку на 1кв.м. для Дніпропетровського регіону, що визначається Державним комітетом з будівництва та архітектури України.

Відповідно до п.2 змін, розділ 2 договору «Розрахунки»вважати таким, що втратив чинність і викласти в наступній редакції: «2.1 розрахунки здійснюються шляхом оформлення акту прийому-передачі квартири №20 у житловому будинку по вул. Леніна, 30, та перерахування коштів у сумі 1284202,40грн. виходячи із загальної площі квартир в обсязі 649,9кв.м. та опосередкованої вартості спорудження житла в розрахунку на 1кв.м. в розмірі 1976грн. …».       

          08.04.2005р. ТОВ «Ратибор»перераховано на рахунок держказначейства 1284202,40грн., що підтверджується платіжним дорученням №662.

          19.04.2005р. між ТОВ «Ратибор»і територіальною громадою м. Дніпропетровська в особі Дніпропетровської міської ради підписаний акт здачі-приймання 2-х кімнатної квартири №20, що знаходиться в житловому будинку 30 по вул. Леніна.

                  Суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні позову з таких підстав.

          Згідно з ч.1 ст.56 ЦК УРСР (чинний на час укладення договору-зобов'язання №70 від 24.09.03р.), угода, укладена внаслідок помилки, що має істотне значення, може бути визнана недійсною за позовом сторони, яка діяла під впливом помилки.          

Відповідно до ч.1 ст.229 ЦК України (чинний на час укладення змін №1 від 01.04.05р. до вказаного договору), якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним. Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов'язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом.

Як зазначалось вище, ТОВ «Ратибор»обґрунтовуючи недійсність спірних договору та змін вказує на те, що уклав вказані правочини під впливом помилки (позивач не знав, що один будинок був нежитловий, інший знаходився поза межами будівельного майданчику і відповідач фактично не поніс витрати по відселенню громадян).

          Однак в ході вирішення спору наведені твердження позивача спростовані. Встановлено, що відселення громадян мало місце саме з житлових будинків, що знаходились на будівельному майданчику позивача і таке відселення здійснювалось за рахунок органу місцевого самоврядування.

Так, згідно з листом КП «Земград»від 11.11.08р. №2022 за даними чергового плану міста минулих років (станом на 50-70 роки) по вул. Леніна, 32 існувало 4 окремі житлові будинки. Відповідно до рішення міської ради від 08.10.03р. №253/12 «Про передачу ТОВ «Ратибор»земельної ділянки по вул. Леніна в районі будинку №30 (Бабушкінський район) в оренду для будівництва житлового комплексу»в межах цієї ділянки існували один житловий будинок №30 по вул. Леніна та два житлових будинки по вул. Леніна, 32 (літ А і Б).  

Також, в матеріалах справи міститься надана КП «Земград»схема земельної ділянки замовника минулих років. Відповідно до вказаної схеми в межах земельної ділянки по вул. Леніна, наданої під будівництво ТОВ «Ратибор», існували житлові будинки №№30, 32а, 32б.   

Пунктом 1 рішення виконкому Бабушкінської районної ради від 12.12.1986р. №976 визнані непридатними для проживання житлові будинки в тому числі:

-          №30 /А-3/;

-          №32 /А-1/;

-          №32 /Б-2/;

-          №32 /В-2/;

-          №32 /Г-2/.

В пункті 2 зазначеного рішення вказано на включення громадян, що проживають в наведених будинках в списки позачергового надання житлових приміщень, а також викладене прохання до міської ради виділити житло для їх відселення.

Підставою для прийняття рішення були акт обстеження житлового будинку по вул. Леніна, 32 (А-1, Б-2, В-2,  Г-2) №155 від 09.09.1986р. і акт обстеження житлового будинку по вул. Леніна, 30 №156 від 09.09.1986р.

Згідно з листом КП «Дніпропетровське міське бюро технічної інвентаризації»від 11.09.08р. №11.469 на відповідній земельній ділянці в період 1980 –1990 років знаходились чотири житлових будинки в яких були розташовані квартири, а саме: у літ. А-1, а-1 –квартири №№1, 2; літ. Б-2, б-2 –квартири №№5, 6, 7, 8; літ. В-2, в1-1, в2 -1 –квартири №№9, 10, 11, 12, 13, 14, 15; літ. Г-2, г-2 –квартири №№16, 17 та мали адресу: вул. Леніна, будинок №32. Нумерація квартир була визначена по факту користування.

Також, до листа доданий схематичний план, який підтверджує викладені в листі обставини.

Факти відселення громадян саме з будинків №30, 32 (А, Б) по вул. Леніна та надання житла органом місцевого самоврядування підтверджуються наявними в матеріалах справи копіями рішень виконкому Бабушкінської районної ради м. Дніпропетровська від 04.04.1987р. №252, 23.10.1987р. №840, 22.01.1988р. №31, 13.03.1987р. №160, 22.05.1987р. №475, 28.09.1984р. №1188, 18.09.1992р. №1045, 24.04.1987р. №275, 08.04.1988р. №178, 13.05.1988р. №220, 27.07.1990р. №542.

Третьою особою-1 надані списки мешканців, які проживали по вул. Леніна в будинках №30 станом на 16.10.1986р. і №32 станом на 21.09.1986р., а також копії ордерів від 16.05.1988р. №1587, 05.11.1987р. №266, 11.12.1992р. №№538, 539, 04.05.1987р. №308, №77, 14.05.1987р. №624, 18.07.1988р. №1774, 18.12.1992р. №537, 15.04.1988р. №970, 16.03.1987р. №463, 30.03.1987р. №488, 07.06.1988р. №1145, 24.04.1987 №566, 02.07.1987р. №841, 04.01.1987р. №1142, 31.08.1988р. №1138, 06.07.1988р. №1764, 27.07.1988р. №1787, 16.05.1988р. №1588, 03.07.1987р. №868, 09.11.1987р. №314, 18.03.1988р. №399, 01.02.1988р. №18, 26.03.1987р. №64, 03.08.1987р. №253, 07.05.1987р. №511, 02.06.1988р. №1660, 25.05.1988р. №1640, 14.07.1987р. №858, 15.08.1990р. №291, 28.07.1994р. №№848, 849, 29.07.1994р. №338.

Таким чином, матеріалами справи підтверджуються факти існування житлових будинків №№30, 32 (А, Б) по вул. Леніна (знаходились на будівельному майданчику позивача) і здійснення відселення за рахунок органу місцевого самоврядування.

Відповідно до ч.1 ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В ході вирішення спору позивачем не виконані вказані вимоги та не доведений факт відсутності витрат виконкому по відселенню громадян з відповідних житлових будинків. Суд звертає увагу на те, що позивачем взагалі не надані будь-які докази відсутності відповідних витрат виконавчого комітету. Надані ТОВ «Ратибор»копії листів виконкому Бабушкінської районної у місті Дніпропетровську ради від 16.04.07 №15/9-117, КП «Дніпропетровське міське бюро технічної інвентаризації»від 26.01.08 №944, державного архіву Дніпропетровської області від 01.02.2008р. №113, архівного управління Дніпропетровської міської ради від 05.02.08 №Т-85 свідчать не про відсутність витрат виконкому, а лише або про відсутність відповідної інформації, або про ненадання такої інформації.    

          Викладені обставини дозволяють стверджувати про те, що при укладенні спірних договору та змін з боку ТОВ «Ратибор»була відсутня помилка і наведене виключає можливість визнання недійсними відповідних правочинів.

Суд вважає необґрунтованими вимоги товариства, що є підставою для відмови в позові.

Керуючись ст. ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України,  суд, -

вирішив:

В позові відмовити.

                    Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

                    Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя

В.О. Татарчук

Суддя                                                                                          А.Є. Чередко

Суддя                                                                                          О.Ю.Васильєв

Дата підписання рішення, оформленого у відповідності до ст.84 ГПК України –29.12.2008р.