5/357-08
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Р І Ш Е Н Н Я
"29" січня 2009 р. Справа № 5/357-08
Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши справу
за позовом Прокурора міста Славутича в інтересах держави в особі Відділу комунальної власності, послуг і приватизації управління економіки та соціального розвитку міста виконавчого комітету Славутицької міської ради, м. Славутич
до Закритого акціонерного товариства «Єврофлекс», м. Славутич
про стягнення 142853,85 грн.
за участю представників:
прокуратури:Пінкас Т.А. –посв. від 30.12.2008 р. № 222
позивача:не з'явились, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином
відповідача:не з'явились, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином
суть спору:
До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Прокурора міста Славутича в інтересах держави в особі Відділу комунальної власності, послуг і приватизації управління економіки та соціального розвитку міста виконавчого комітету Славутицької міської ради (далі –позивач) до Закритого акціонерного товариства «Єврофлекс»(далі –відповідач) про стягнення 142853,85 грн., з яких 137673,36 грн. штрафу та 5180,49 грн. пені.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем договірних зобов'язань щодо здійснення розрахунку за придбаний об'єкт нерухомості у строки передбачені договором.
Присутній в судовому засіданні прокурор повністю підтримав позовні вимоги та просить суд їх задовольнити з мотивів викладених в позові.
Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалою суду від 18.12.2008 р. в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ст. 75 ГПК України за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, присутнього в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд –
встановив:
Між відділом комунальної власності, послуг і приватизації управління економіки та соціального розвитку міста виконавчого комітету Славутицької міської ради та закритим акціонерним товариством «Еврофлекс»було укладено договір купівлі –продажу нежитлових приміщень шляхом викупу від 30.11.2007р. (далі –договір), відповідно до умов якого, позивач - продавець зобов'язався передати у власність відповідача - покупця об'єкт нерухомості, а саме: нежитлова будівля, «Пункт переодягання (санпропускник № 3)», загальною площею 178,8 квадратних метрів, розташована за адресою: м. Славутич, Сосновий проїзд, буд. 7.
Згідно п. 2.2 договору продаж об'єкту здійснюється за ціною 688366,80 грн.
У відповідності до п. 3.1 договору відповідач зобов'язався внести за придбаний об'єкт 688366,80 грн. з врахуванням ПДВ протягом 30 календарних днів з моменту нотаріального посвідчення договору. Термін оплати може бути продовжений ще на 30 календарних днів за умови внесення відповідачем не менше 50% ціни продажу об'єкта.
Пунктом 3.2 договору встановлено, що розрахунки за придбаний об'єкт здійснюються покупцем шляхом безготівкового перерахування всієї суми зі свого рахунку на рахунок продавця.
Відповідно до п. 4.2.1 договору відповідач зобов'язався в установлений договором строк сплатити вартість продажу об'єкта приватизації.
Згідно п. 4.3.1 договору позивач зобов'язався передати відповідачу об'єкт у встановлений в договорі термін.
Передача об'єкта позивачем і прийняття об'єкта покупцем здійснюється Актом прийняття –передачі, який підписується сторонами (п. 5.4 договору).
Вказаний договір посвідчений приватним нотаріусом 30.11.2007р. про що зроблено відповідну відмітку в договорі. Державна реєстрація договору здійснена 15.02.2008р., що підтверджується витягом з реєстру права власності на нерухоме майно.
На виконання умов договору позивач передав, а відповідач прийняв об'єкт нерухомості, що підтверджується актом прийняття –передачі нежитлової будівлі від 31.01.2008р., який підписаний в двохсторонньому порядку повноваженими представниками сторін договору та скріплений печатками.
Відповідач повністю розрахувався за придбаний об'єкт нерухомості, шляхом безготівкового перерахування всієї суми зі свого рахунку на рахунок продавця наступним чином:
- 28.12.2007р. платіжними дорученнями від 27.12.2007р. № 251 на суму 345000 грн.;
- 17.01.2008р. платіжними дорученнями від 17.01.2008р. на суму 100000 грн.;
- 31.01.2008р. платіжними дорученнями від 30.01.2008р. № 259 на суму 243366,80 грн.
Враховуючи те, що відповідач 28.12.2007р. сплатив 50% вартості проданого об'єкту строк оплати продовжився ще на 30 днів відповідно до п. 3.1. договору.
За вказаних обставин та в силу вищезазначених умов укладеного між сторонами у справі договору останній день сплати за придбаний об'єкт припадає на 29.01.2008р.
Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Оскільки відповідач повністю розрахувався за придбаний об'єкт нерухомості 31.01.2008р., а перебіг строку прострочення грошового зобов'язання почався з 30.01.2008р. (з наступного дня після відповідної календарної дати –29.01.2008р., з якою пов'язано його початок) то прострочення виконання грошового зобов'язання щодо здійснення розрахунку складає 1 день.
Пунктом 6 договору сторони передбачили відповідальність за невиконання умов договору.
Згідно із п. 6.2 договору у разі порушення терміну оплати за об'єкт покупець сплачує продавцю пеню у розмірі 1% від несплаченої суми за кожний день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки, встановленої НБУ в період прострочення платежу.
Відповідно до п. 6.3 договору у разі якщо покупець протягом 60 календарних днів з моменту нотаріального посвідчення договору не сплатить встановлену в договорі ціну або відмовиться прийняти придбаний об'єкт, то він сплачує штраф в розмірі 20% від ціни продажу з урахуванням податку на додану вартість.
Оскільки, відповідачем було порушено строк виконання зобов'язання щодо здійснення розрахунків за придбаний об'єкт нерухомості, встановлений п. 3.1 договору, прокурор просить суд стягнути з відповідача заявлені до стягнення суми пені та штрафу посилаючись на пункти 6.2, 63 договору, якими встановлено неустойку, ч. 4 ст. 29 Закону України “Про приватизацію державного майна” та п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 21.08.1997р. № 910 “Про порядок сплати і розмір неустойки за повну або часткову несплату покупцем коштів за об'єкти приватизації”.
Під час розгляду справи судом також встановлено, що позивач направив на адресу відповідача претензію від 05.06.2008р. № 13/2-25-65 з вимогою про сплату передбаченої договором пені за порушення строку оплати придбаного об'єкта, яка нарахована за 2 дні прострочки та складає суму в розмірі 267,70 грн. та штрафу в розмірі 137673,36 грн. за несплату встановлену в договорі ціну об'єкта продажу.
Відповідач вказану претензію виконав частково сплативши на розрахунковий рахунок позивача пеню в розмірі 267,70 грн., що підтверджується банківською випискою з рахунку позивача від 25.06.2008р., завірена копія якої залучена до матеріалів справи, в решті претензію залишив без задоволення.
Враховуючи те, що відповідач сплатив позивачу вищезазначену суму пені, яка передбачена п. 6.2 договору, а також те, що здійснений позивачем розрахунок пені відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, є арифметично вірним то суд приходить до висновку про безпідставність позовних вимог в частині заявленої прокурором до стягнення суми пені в розмірі 5180,49 грн., в зв'язку з чим відмовляє в задоволенні позовних вимог в зазначеній частині.
Що стосується позовних вимог про стягнення 137673,36 грн. штрафу, передбаченого п. 1 постанови КМ України від 21.08.97 № 910 "Про порядок сплати і розмір неустойки за повну або часткову несплату покупцями коштів за об'єкти приватизації" та п. 6.3 договору, то суд зазначає наступне.
Статтею 27 Закону України "Про приватизацію державного майна" та статтею 23 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств" передбачено укладення між продавцем і покупцем договору купівлі-продажу об'єкта приватизації. Ці угоди як окрема юридична категорія угод мають назву "угоди приватизації" (стаття 27 Закону) і є особливими договорами купівлі-продажу державного майна, на які поширюються також відповідні норми цивільного законодавства про угоди, якщо інше не випливає із законодавства про приватизацію (рішення Конституційного суду України від 01.07.98 №9-рп у справі №01/1501-97).
Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
В силу вимог ст. 549 ЦК України та ст. 230 ГК України пеня та штраф є різновидом неустойки, яка в свою чергу є господарською санкцією.
Відповідно до ч. 1 ст. 61 Конституції України, ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, а штраф та пеня відносяться до одного виду юридичної відповідальності.
Заявлена прокурором вимога про стягнення з відповідача 137673,36 грн. штрафу за порушення відповідачем строку сплати ціни об'єкта нерухомості за умови сплати покупцем 267,70 грн. пені, нарахованої позивачем за порушення строку сплати ціни об'єкта нерухомості свідчить про безпідставне намагання прокурора застосувати до покупця подвійну цивільно-правову відповідальність одного і того ж виду за одне і те ж порушення договірного зобов'язання, що суперечить вимогам ч. 1 ст. 61 Конституції України та ч. 3 ст. 509 ЦК України.
З огляду на зазначене, суд приходить до висновку про безпідставність заявлених вимог у вказаній частині, в зв'язку з чим відмовляє в їх задоволенні.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 43, 33, 44, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
В позові відмовити.
Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.
Суддя Подоляк Ю.В.
Суд | Господарський суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 29.01.2009 |
Оприлюднено | 28.09.2009 |
Номер документу | 4740988 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Київської області
Подоляк Ю.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні