Рішення

від 16.04.2009 по справі 5/673-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16.04.09

          Справа № 5/673-08.

за

позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Охтирка Сумської області

до

відповідачів: 1. Охтирської міської ради, м. Охтирка Сумської області

     2. Відкритого акціонерного товариства

"Нафтопроммаш", м. Охтирка

про

встановлення сервітуту

за

зустрічним позовом Відкритого акціонерного товариства «Нафтопроммаш», м.

Охтирка Сумської області

до

відповідача - приватного підприємця ОСОБА_1, м. Охтирка Сумської області

про

зобов'язання укласти договір                                                                                                                       

Суддя Гудим В.Д.

Представники

сторін за первісним позовом:

Від

позивача - предст. ОСОБА_2.

Від

1-го відповідача -  предст. Чернишкін

Ю.А. (дов. № 01-12/22 від 16.01.09р.)

Від

2-го відповідача -  предст. П'яткова О.С.

(дов. № юр-4/д від 5.03.08р.)

Суть

спору:  Позивач подав позовну заяву, в

якій просить суд встановити йому земельний сервітут на право проходу та проїзду

транспортними засобами для обслуговування, проведення ремонтних та

аварійних  робіт будівлі за адресою:

АДРЕСА_1через земельну ділянку, яка належить 

2 відповідачу - ВАТ "Нафтопроммаш".

Відповідач,

ВАТ "Нафтопроммаш",  подав до

суду зустрічну позовну заяву, відповідно до якої просить суд зобов'язати ПП

ОСОБА_1. укласти з ВАТ "Нафтопроммаш" Договір на користування

проїзними шляхами.

Позивач

за первісним позовом підтримує позовні вимни в повному обсязі..

ПП

ОСОБА_1. подав відзив на зустрічну позовну заяву в якому проти зустрічних

позовних вимог заперечує, вважає їх необґрунтованими та безпідставними.

Другий

відповідач за первісним позовом проти первісних позовних вимог заперечує

повністю та підтримує позовні вимоги, викладені у зустрічній позовній заяві.

Перший

відповідач за первісним позовом подав відзив в якому зазначає, що рішенням

Охтирської міської ради від 14.10.2003р. №258-МР "Про надання в оренду та

постійне користування земельних ділянок", ВАТ "Нафтопроммаш"

було передано  в оренду строком на 10

років, як землі промисловості, земельну ділянку площею 27,4607 га по АДРЕСА_1.

На підставі зазначеного рішення з ВАТ "Нафтопроммаш" Охтирською

міською радою було  укладено Договір

оренди земельної ділянки від 10.11.2003р., який зареєстровано в Державному

земельному кадастрі 17.11.2003р. за №128. Надалі орендовану площу  було зменшено до 26,5578га в зв'язку з

укладанням додаткових угод.  Відповідно

до норм чинного законодавства власники та землекористувачі ділянок  зобов'язані співпрацювати при вчиненні дій,

спрямованих на забезпечення прав на землю кожного з них. В даному випадку

завданням Охтирської міської ради є дотримання принципів добросусідства та

захист інтересів територіальної громади міста щодо своєчасного отримання орендної

плати за користування земельною ділянкою та сплати податків з подальшим

перерахуванням до бюджету міста. 

Відносно узгодження суперечок між суб'єктами господарювання щодо

користування земельною ділянкою, 1-й відповідач за первісним позовом вважає, що

винесення рішення яке б задовольнило позивачів за первісним та зустрічним

позовами відноситься до компетенції суду, але просить врахувати те, що Договір

оренди земельної ділянки від 10.11.2003р. укладений з ВАТ

"Нафтопроммаш" лише на 10 років, а тому вважає, що сервітут повинен

бути  строковим - у межах дії Договору

оренди (до 21.10.2013 року), оскільки в подальшому зазначена земельна може бути

передана в оренду іншій особі .

Позивач

за первісним позовом подав доповнення до первісної позовної заяви, відповідно

до якого просить встановити суб'єкту підприємницької діяльності - фізичній

особі ОСОБА_1земельний сервітут на право проходу та проїзду транспортними

засобами для обслуговування, проведення ремонтних і аварійних робіт будівель за

адресоюАДРЕСА_1 через земельну ділянку розміром 0,019 га яка належить

відповідачу - Охтирській міській раді  та

знаходиться в оренді у ВАТ «Нафтопроммаш». 

Розглянувши

матеріали справи, господарський суд встановив:

Відповідно

до Договору оренди земельної ділянки від 27.03.2008р., зареєстрованого

05.05.2008р. за №040861400055, позивачу за первісним позовом була виділена

земельна ділянка в АДРЕСА_1, площею 0,1939га в довгострокову оренду для

будівництва, розміщення  та обслуговування

кафе, торгівельно-розважального центру та 

майданчику для тимчасового паркування автотранспорту (комерційне

використання) без зміни цільового призначення. 

Охтирською міською радою  на

двадцять третій сесії від 22.08.2008р. було прийнято рішення про надання

дозволу ПП ОСОБА_1. на викуп даної земельної ділянки.

25.12.2008року

двадцять дев'ятою сесією Охтирської міської ради було прийнято рішення про

продаж вищезазначеної земельної ділянки ПП ОСОБА_1., про що  20.01.2009р. між Охтирською міською радою та

позивачем за первісним позовом було укладено Договір купівлі-продажу земельної

ділянки площею 0,1939 га, за адресою: АДРЕСА_1.

Будівлі,

що розташовані на вищезазначеній викупленій позивачем за первісним позовом

земельній ділянці належали ВАТ "Нафтопроммаш" і відповідно до

Договорів купівлі-продажу, які було укладено ПП ОСОБА_1. з ВАТ

"Нафтороммаш"  були викуплені

позивачем за первісним позовом.

Отже,

земельні ділянки, які належать ПП ОСОБА_1. та ВАТ "Нафтопроммаш" є

сусідніми.

В

обґрунтування своїх позовних вимог, позивач за первісним позовом посилається на

те, що  єдиним варіантом проїзду до

будівель, що належать                        

ПП ОСОБА_1., а саме вхід до будівель 

(кафе "Гусари"), доступ до пожежного щита, доступ до сміттєвих

ящиків та  для обслуговування та

проведення ремонтних  і аварійних робіт,

тобто безпечний доступ (під'їзд) до будівлі можливий лише через орендовану ВАТ

"Нафтопроммаш" земельну ділянку. Отже виникла потреба для укладання

договору на встановлення земельного сервітуту для можливості необхідного

доступу ПП ОСОБА_1. до користування вищезазначеними будівлями.  

При

цьому, позивач за первісним позовом просить врахувати, що єдиним можливим

варіантом доступу до території та до будівель позивача за первісним позовом є

земельна ділянка, а саме проїзна частина з твердим (асфальтованим) покриттям,

що знаходиться у користуванні ВАТ «Нафтопроммаш» розміром 0,019 га.,

призначенням якої є прохід та проїзд технічними засобами. Згідно генерального

плану (а.с.63) дана земельна ділянка, розташована між будівлею кафе «Гусари»

(позиція № 1), допоміжною будівлею кафе (позиція № 4) та виробничою будівлею

заводу (позиція № 3) (копія генплану території кафе «Гусари» прикладається).

Як

зазначає позивач за первісним позовом, земельна ділянка розміром 0,019 га

(проїзна частина з асфальтованим покриттям) практично ВАТ «Нафтопроммаш» не

використовується, оскільки ті будівлі, до яких потрібен прохід, проїзд через цю

територію, позивачем за первісним позовом були викуплені і при укладенні

договору купівлі-продажу цих будівель ВАТ «Нафтопроммаш» було відомо, що ПП

ОСОБА_1.  може мати доступ до них лише

через орендовану другим відповідачем за первісним позовом земельну ділянку.

У  відповідності до норм Земельного кодексу

України,  06.06.2008р. позивач за

первісним позовом звернувся до  власника

земельної ділянки, яка перебуває в оренді у ВАТ "Нафтопроммаш", -

Охтирської міської ради,  з пропозицією

розглянути та підписати  Договір на

встановлення земельного сервітуту: права проїзду та проходу. Зазначена заява

позивача за первісним позовом зареєстрована в Охтирській міській раді

06.06.2008р. за №01-06/773. Згідно відповіді управління земельних ресурсів

Охтирської міської ради №922 від 23.06.2008р. ПП ОСОБА_1. було повідомлено, що

заяву про укладання договору на встановлення 

земельного  сервітуту було

винесено на розгляд постійної депутатської комісії з питань містобудування,

регулювання  земельних відносин та

охорони навколишнього природного середовища. Однак екземпляр Договору

Охтирською міською радою так і не було повернуто.

11.07.2008р.  позивач за первісним позовом повторно

звернувся до Охтирської міської ради з заявою та проханням на встановлення

земельного сервітуту на земельній ділянці по АДРЕСА_1 та з проханням  підписати раніше надісланий договір.  Однак на протязі тривалого часу 1-й  відповідач за первісним позовом не розглядає

це питання та не підписує Договір про встановлення земельного сервітуту.

Зважаючи

на вищевикладене, позивач за первісним позовом 

просить суд задовольнити позовні вимоги та  встановити  

земельний сервітут на право проходу та проїзду транспортними засобами

для обслуговування, проведення ремонтних і аварійних робіт будівель за

адресоюАДРЕСА_1 через земельну ділянку розміром 0,019 га яка належить

Охтирській  міській раді та знаходиться в

оренді у ВАТ «Нафтопроммаш».

ВАТ

"Нафтопроммаш"  подав до суду

зустрічну позовну заяву, відповідно до якої просить суд зобов'язати ПП ОСОБА_1.

укласти з ВАТ "Нафтопроммаш" Договір на користування проїзними

шляхами.

Обґрунтовуючи

свої позовні вимоги, ВАТ "Нафтопроммаш"  зазначає, що 

ним  здійснюється виробнича

діяльність з підвищеним ступенем ризику, оскільки виготовляються

металоконструкції, складні технічні пристрої. Територія підприємства являється

закритою для доступу сторонніх осіб і цілодобово охороняється співробітниками

охоронного підрозділу як з метою забезпечення охорони майна підприємства, так

із метою дотримання правил техніки безпеки і недопущення заподіяння шкоди

сторонніх осіб. Отже, на території ВАТ "Нафтопроммаш" діє  пропускний режим, за дотриманням якого

стежать працівники охоронного підрозділу підприємства.

З

березня 2008 року суміжним землекористувачем з територією ВАТ

"Нафтопроммаш" являється ПП ОСОБА_1., яка утримує поряд з

підприємством будівлю продовольчого супермаркету та складську будівлю,

розташовану безпосередньо в межах території підприємства ВАТ

"Нафтопроммаш".  Враховуючи рід

діяльності  ПП ОСОБА_1., до складської

будівлі, яка їй належить, щодня і цілодобово приїздять транспортні засоби, що

доставляють вантажі для  продовольчого

супермаркету і при цьому, перетинають територію ВАТ "Нафтопроммаш",

прямуючи до складських приміщень для розвантаження. За таких обставин, як

зазначає позивач за зустрічним позовом, цілісність території ВАТ

"Нафтопроммаш" порушується, а забезпечення  схоронності матеріальних цінностей ставиться

під загрозу.

Зважаючи

на викладене, а також посилаючись на ст.98 Земельного кодексу України, яким

передбачено можливість встановлення сервітуту на платній основі,  позивач за зустрічним позовом просить суд

задовольнити зустрічну позовну заяву та 

зобов'язати  ПП ОСОБА_1. укласти

з  ВАТ "Нафтопроммаш"  договір на користування під'їзними  шляхами, оскільки для забезпечення позивачу

за первісним позовом можливості вільного доступу на територію підприємства у

ВАТ "Нафтопроммаш" виникнуть додаткові  витрати, які полягають у створенні  окремого посту охорони в кількості 4-х

працівників (для забезпечення змінності). Введення додаткового посту охорони

тягне за собою додаткові витрати на утримання цих працівників, забезпечення їх

спеціальним одягом та взуттям.

Крім

цього, як вважає ВАТ "Нафтопроммаш", у випадку інтенсивної

експлуатації під'їзних шляхів підприємства позивачем за первісним позовом, а

саме, в разі руху по шляхам та проїздам підприємства великогабаритного

вантажного транспорту ВАТ "Нафтопроммаш" неминуче понесе  додаткові витрати  на утримання та експлуатацію самих під'їзних

шляхів.

Заслухавши

пояснення представників сторін, дослідивши матеріали по справі, суд вважає,

що  позовні вимоги позивача за первісним

позовом підлягають задоволенню частково, а позовні вимоги за зустрічною

позовною заявою ВАТ "Нафтопроммаш" не підлягають задоволенню,

виходячи з наступного:

Згідно

положень статті 404 Цивільного кодексу України, право користування чужою

земельною ділянкою або іншим нерухомим майном полягає у можливості проходу,

проїзду через чужу земельну ділянку, прокладання та експлуатації ліній

електропередачі, зв'язку і трубопроводів, забезпечення водопостачання,

меліорації тощо.  Особа має право

вимагати від власника (володільця) сусідньої земельної ділянки, а в разі

необхідності - від власника (володільця) іншої земельної ділянки надання

земельного сервітуту. 

Право

земельного сервітуту відповідно до положень статті 98 Земельного кодексу

України - це право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене

платне  або безплатне користування чужою

земельною ділянкою (ділянками).

Статтею

99 Земельного кодексу України визначені види права земельного сервітуту,

встановлення яких  власники або

землекористувачі земельних ділянок можуть вимагати. Одним з таких  видів земельного сервітуту є право проходу та

проїзду  транспортними засобами.

Положеннями статті 100 зазначеного кодексу 

визначено порядок встановлення земельних сервітутів, у відповідності з

яким власник або землекористувач земельної ділянки має право вимагати

встановлення земельного сервітуту для обслуговування своєї земельної ділянки.

Під

час розгляду даної справи було повністю підтверджено той факт, що єдиним

можливим варіантом доступу до території та до будівель ПП ОСОБА_1.  є земельна ділянка, що знаходиться у

користуванні ВАТ «Нафтопроммаш», а саме - проїзна частина з твердим

(асфальтованим) покриттям, розміром 0,019га., призначенням якої є прохід та

проїзд технічними засобами. Згідно генерального плану дана земельна ділянка, розташована

між будівлею кафе «Гусари» (позиція № 1), допоміжною будівлею кафе (позиція №

4) та виробничою будівлею заводу (позиція № 3) (копія генплану території кафе

«Гусари» в справі. а.с. 63).

Згідно

генерального плану територія кафе «Гусари», а саме земельна ділянка кафе

«Гусари» та споруди, які на ній розташовані, що належить ПП ОСОБА_1. на праві

приватної власності включає в себе власне будівлю кафе (позиція № 1), відкритий

майданчик зі сторони вулиці Жовтнева, м. Охтирка, допоміжну будівлю (позиція №

4), двір між будівлями кафе і допоміжною будівлею, автостоянка для

відвідувачів.

У

відповідності до  ст.83 Земельного

кодексу України, землі, які належать на праві власності територіальним громадам

сіл, селищ, міст є комунальною власністю, а в комунальній власності перебувають

усі землі в межах населених пунктів, крім земель  приватної та державної власності, а також

земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об'єкти комунальної

власності. Крім цього, відповідно до  ч.2

ст.100 Земельного кодексу України - земельний сервітут встановлюється за

домовленістю між власниками сусідніх земельних ділянок на підставі договору або

за рішенням суду.

Слід

зазначити, що земельні сервітути  можуть

бути постійними і строковими. При цьому, встановлення сервітуту не веде до

позбавлення власника земельної ділянки, щодо якої встановлено земельний

сервітут, прав володіння, користування та розпорядження нею. 

Зважаючи

на те, що земельну ділянку по АДРЕСА_1 було передано ВАТ

"Нафтопроммаш" в оренду строком на 10 років, (на підставі Договору

оренди земельної ділянки від 10.11.2003р., який зареєстровано в Державному

земельному кадастрі 17.11.2003р. за №128), 

суд вважає, що сервітут повинен бути 

строковим - у межах дії Договору оренди (до 21.10.2013 року), так як

обтяжувати земельну ділянку, що виділена в оренду, безстроковим сервітутом  недоцільно, оскільки відповідно до норм

чинного законодавства (п.4 ст.98 Земельного кодексу України), земельний

сервітут  здійснюється способом, найменш

обтяжливим  для власника земельної ділянки,

щодо якої  він встановлений.

Отже

враховуючи вищевикладене, вимоги позивача за первісним позовом  підлягають задоволенню частково шляхом

встановлення строкового безоплатного земельного сервітуту на право проходу та

проїзду транспортними засобами для обслуговування, проведення ремонтних і

аварійних робіт будівель за адресоюАДРЕСА_1 через земельну ділянку розміром

0,019 га, яка належить Охтирській 

міській раді та знаходиться в оренді у ВАТ «Нафтопроммаш» строком до 21

жовтня 20013 року.

Зустрічні

позовні вимоги  ВАТ

"Нафтопроммаш"  не підлягають

задоволенню, оскільки доводи наведені у зустрічному позові не підтверджуються

відповідними доказами, як це передбачено ст.33 ГПК України.   При цьому, слід зазначити, що  при укладанні Договору купівлі-продажу

будівель за адресою: АДРЕСА_1,  який було

укладено ПП ОСОБА_1. з ВАТ "Нафтопроммаш", 2-й відповідач за

первісним позовом не міг не знати і не передбачати, що ПП ОСОБА_1. буде мати

необхідність доступу до придбаних ним будівель саме через  територію, яку орендовано  підприємством ВАТ "Нафтопроммаш",

безоплатно.

Згідно

ст. 44-49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по

сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового

процесу покладаються на 2-го  відповідача

за первісним позовом.

Керуючись

ст. ст. 49, 82-85 Господарського 

процесуального  кодексу  України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Первісний позов задовольнити

частково.

2.          Встановити за Суб'єктом

підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1(АДРЕСА_1, ІНН НОМЕР_1)

строковий безоплатний земельний сервітут (строком до 21 жовтня 2013 року) на

право безперешкодного проходу та проїзду транспортними засобами для

обслуговування, проведення ремонтних і аварійних робіт будівель за адресою

АДРЕСА_1 через земельну ділянку розміром 0,019 га (проїзна частина з

асфальтовим покриттям), яка належить Охтирській міській раді та знаходиться в

оренді у Відкритого акціонерного товариства "Нафтопроммаш" (42700,

Сумська область, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 00378454). Згідно генерального плану дана

земельна ділянка, розташована між будівлею кафе «Гусари» (позиція № 1),

допоміжною будівлею кафе (позиція №4) та виробничою будівлею заводу (позиція №

3) (копія генплану території кафе «Гусари» прикладається, а. с. 63).

3.          В іншій частині первісних позовних вимог -

відмовити.

4.          В задоволенні зустрічних позовних

вимог  Відкритого акціонерного товариства

"Нафтопроммаш"  - відмовити.

5.          Стягнути з Відкритого акціонерного

товариства "Нафтопроммаш" (42700, Сумська область, АДРЕСА_1, код

ЄДРПОУ 00378454) на користь Приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІНН

НОМЕР_1) 85 грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. 00 коп.

витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, видати наказ.

Суддя                                                                               

В.Д.Гудим

Повний

текст судового рішення підписано 16.04.09р.