Постанова

від 15.04.2009 по справі 2/225/9

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ 

СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ         

 15 квітня 2009 р.                                                                                   

№ 2/225/9 

Вищий

господарський суд України у складі колегії 

суддів:

Божок В.С.- головуючого,

Костенко Т.Ф., Коробенко Г.П.

розглянувши матеріали  касаційної скарги

Відкритого акціонерного

товариства "Страхове товариства "Гарантія"

на постанову

Київського апеляційного

господарського суду від 17.12.2008

у справі

господарського суду Чернігівської

області

за позовом

Комунального підприємства

"Київпастранс" в особі автобусного парку №8

до

Товариства з обмеженою

відповідальністю "НЕП ЛТД"

треті особа

1.Відкритого акціонерного

товариства "Страхове товариства "Гарантія", 2. ОСОБА_1

про

стягнення 5321,27 грн.

в судовому засіданні взяли участь

представники:

від позивача:

не з?явилися

від відповідача:

не з?явилися

від 3-тіх осіб:

1. Рожков О.Є -дов.№ 151/12/08

від 26.12.2008;  2.не з?явилися

ВСТАНОВИВ:

Рішенням від 07.11.2008

господарського суду Чернігівської області позовні вимоги задоволено частково.

Стягнено з ТОВ НЕП ЛТД" на

користь КП "Київпастранс"  в

особі автобусного парку № 8 -4269,41 ган. у відшкодування завданої шкоди,

80,48грн. витрат зі сплати державного мита та 93,10 грн. витрат зі сплати на

інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті частині позовних вимог

відмовлено.  

Постановою від 17.12.2008

Київського апеляційного господарського суду рішення від 17.12.2008 господарського

суду Чернігівської області залишено без змін .

Судові рішення мотивовані тим, що

відповідно ст. 1188 Цивільного кодексу України завдана внаслідок взаємодії

кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах,

зокрема, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною

особою.

Постановою Дніпровського районного

суду м. Києва від 16.04.2008 при розгляді адміністративної справи  № 3-19/1 громадянина ОСОБА_1визнано винним в

скоєнні правопорушення передбаченого ст. 124 Кодексу про адміністративні

правопорушення України.

Не погоджуючись з судовими

рішеннями ВАТ "Страхове товариства "Гарантія" звернулося до

Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить їх скасувати,

посилаючись на те, що судами порушені норми процесуального та права, зокрема,

ст.ст. 32, 33, 34, 41, 84 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів, приймаючи до уваги

межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі

фактичних обставин справи застосування норм процесуального права при винесенні

оспорюваного судового акта, знаходить необхідним у задоволенні касаційної

скарги відмовити.

Господарськими судами встановлено,

що 14.02.2006 у м. Києві на проспекті Гагаріна сталася дорожньо-транспортна пригода.

ОСОБА_1 -водій автомобіля ЗИЛ-431410 державний номер НОМЕР_1, що належить

відповідачу, при зміні напрямку руху, не надав дороги автомобілю, що рухався в

попутному напрямку по тій смузі на яку він мав намір перестроюватись, в

результаті чого скоїв зіткнення з автомобілем КАМАЗ-5511 державний номер

НОМЕР_2під керуванням водія ОСОБА_2, котрий в свою чергу здійснив наїзд на

автобус ЛАЗ-695 Н державний номер НОМЕР_3, що належить позивачу під керуванням

водія ОСОБА_3 в результаті чого автомобілям заподіянні механічні ушкодження,

про що складено протокол огляду місця-пригоди від 14.02.2006.

Постановою Дніпровського районного

суду від 16.04.2008  при розгляді

адміністративної справи № 3-19/1 громадянина ОСОБА_1визнано винним у скоєнні

правопорушення передбаченого ст. 124 Кодексу про адміністративні правопорушення

України. Постанова набрала законної сили.

Відповідно ст.35 Господарського

процесуального кодексу України, рішення суду з цивільної справи, що набрало

законної сили є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які

встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

Отже, постанова Дніпровського

районного суду від 16.04.2008 у справі № 3-19/1 для розгляду даної справи має

преюдиційне значення.

За висновком фахівця

автотранспортного дослідження № 481 від 01.03.2006 ТОВ „Експертна компанія

„Укравтоекспертиза - Стандарт” вартість матеріальної шкоди, яка спричинена в

результаті ДТП склала 4 019,41 грн.

Відповідно ст. 1187 Цивільного

кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується

особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове

право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом,

іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену

небезпеку.

Особа, яка здійснює діяльність, що

є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не

доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу

потерпілого.

Згідно п. 4 постанови Пленуму

Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992 "Про практику розгляду судами

цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" під володільцем

джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що

здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності,

повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав

(договору оренди, довіреності тощо).

Особливість правил відшкодування

шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, полягає  в наявності лише трьох  підстав для виникнення відповідальності: а)

наявність шкоди; б) протиправна дія заподіювача шкоди; в) наявність причинного

зв'язку між протиправною дією та шкодою.

Статтею 1166 Цивільного кодексу

України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями

чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а

також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в

повному обсязі особою, яка її завдала.

За ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу

України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки,

відшкодовується на загальних підставах, зокрема,  шкода, завдана одній особі з вини іншої

особи, відшкодовується винною особою; за наявності вини лише особи, якій

завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; за наявності вини всіх осіб,

діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у

відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Частиною 1 ст. 1172 Цивільного

кодексу України передбачено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду,

завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових)

обов'язків.

Щодо клопотання стосовно

призначення експертизи, то господарським судом вказане клопотання відхилено

оскільки, судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у

спеціальних знаннях для встановлення даних, що входять до предмета доказування,

тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби

доказування.

Статтею 42 господарського

процесуального кодексу України встановлено, що висновок судового експерта для

господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за

правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу.

За нормою ст. 22 Цивільного кодексу

України  особа, якій завдано збитків у

результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками, зокрема, є:  втрати, яких особа

зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які

особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права

(реальні збитки);  доходи, які особа

могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене

(упущена вигода).

Зважаючи на викладене, колегія

суддів вважає, що господарськими судами дана правильна юридична оцінка

обставинам справи, тому судові рішення відповідають  чинному законодавству України та обставинам

справи і підстав для їх скасування 

немає.

На підставі  викладеного, керуючись ст. 1115,

п.1 ст. 1119, ст.11111 Господарського процесуального

кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ :

В задоволенні касаційної скарги

відмовити.

Постанову від 17.12.2008 Київського

апеляційного господарського суду  зі  справи № 2/225/9 залишити без змін.

Головуючий                                                         

В.С. Божок

          Судді                                                                        

Т.Ф. Костенко

Г.П. Коробенко