Постанова

від 12.03.2009 по справі 5020-3/180

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ 

АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  

СУД

Постанова

Іменем України

 11 березня 2009 року  

 Справа № 5020-3/180

          Севастопольський апеляційний

господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого

судді                                                  Плута

В.М.,

суддів                                                                      Гонтаря

В.І.,

Борисової Ю.В.,

за участю

представників сторін:

позивача:

не з'явився;

відповідача: не з'явився;

розглянувши

апеляційну скаргу

Дочірнього підприємства "Будинок відпочинку "Будівник" Закритого

акціонерного товариства "Севастопольстрой" на рішення господарського

суду міста Севастополя (суддя Головко В.О.) від 27 січня 2009 року у справі №

5020-3/180

за

позовом           фізичної особи - підприємця  ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, місто  Ялта, Автономна Республіка Крим, 98612)

до дочірнього підприємства

"Будинок відпочинку "Будівник" Закритого акціонерного товариства

"Севастопольстрой" (вул. Єфремова, 38, місто Севастополь, 99028)

закритого

акціонерного товариства "Севастопольстрой" (вул. М. Музики, 78

"а", місто Севастополь, 99011); (м. Севастополь, просп. Нахімова, 11,

99011)

про

стягнення 5224,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням

господарського суду  міста Севастополя

(суддя Головко В.О.)   від 27 січня 2009

у справі № 5020-3/180 позов задоволено частково. Стягнуто з Дочірнього

підприємства "Будинок відпочинку "Будівник" закритого

акціонерного товариства "Севастопольстрой" закритого акціонерного

товариства "Севастопольстрой" на користь фізичної особи -

підприємця  ОСОБА_1 суму боргу по

орендній платі в сумі  5 000,00 грн.,

витрати по сплаті державного мита в сумі 97,92 грн., а також витрати на

інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 113,28 грн. В

частині стягнення збитків від інфляції в сумі 161,50 грн. та 3 % річних в сумі

62,50 грн. у позові відмовлено. 

В

основу рішення покладені загальні норми господарського та цивільного права, а

саме стаття 193 Господарського кодексу України, стаття 629 Цивільного кодексу

України, які регулюють договірні зобов'язальні відносини сторін. Відмовивши в

частині позовних вимог, суд зазначив недоведеність та невизначеність позивачем

періоду, за який підлягають сплаті ці суми.

Не

погодившись з рішенням суду, відповідач звернувся до Севастопольського

апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить  рішення суду скасувати та прийняти нове

рішення, яким у  позові відмовити.

Апеляційна

скарга мотивована тим, що рішення суду прийнято з наданням невірної оцінки

доказів, які є у матеріалах справи.

Так,

відповідач вважає, що договір на підставі якого позивачем заявлені вимоги не

припинив свою дію, а тому момент виникнення обов'язку по сплаті суми ще не

наступив.

Крім

того, дочірнє підприємство "Будинок відпочинку "Будівник"

закритого акціонерного товариства "Севастопольстрой" наводить норми

статті 104 Цивільного кодексу України та вважає недоведеним факт і

необґрунтованим посилання на припинення ним будь-якої діяльності.

Сторони

у судове засідання не з'явились, своїм процесуальним правом на участь у

судовому засіданні не скористались, про причини неявки суд не повідомили.

Відповідно

до статті 98 Господарського процесуального кодексу України учасники судового

процесу були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.

Стаття

22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони

добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в

судове засідання представників сторін -це право, а не обов'язок, справа може

розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає

вирішенню спору.

Статтею

77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський

суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд

справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Судова

колегія вважає можливим розглянути справу за відсутності нез'явившихся

представників сторін за наявними документами в матеріалах справи.

Повторно

розглянувши справу у порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу

України, перевіривши матеріали справи на предмет правильності застосування

судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова

колегія вважає, що апеляційна скарга дочірнього підприємства "Будинок

відпочинку "Будівник" закритого акціонерного товариства

"Севастопольстрой"  не підлягає

задоволенню з наступних підстав.

З

матеріалів справи вбачається, що 10.04.2007 між дочірнім  підприємством “Будинок відпочинку “Будівник”

закритого акціонерного товариства “Севастопольстрой” та фізичною

особою-підприємцем ОСОБА_1 укладено договір оренди матеріально-технічного майна

(том 1, а. с. 8 -9).

Обставини

справи вказують на те, що позивач виконав умови договору: передав за актом

прийому-передачі в строкове платне користування матеріально -технічне майно

відповідачу (том 1, а. с. 10).

Відповідно

до пункту 4.1. договору, розмір орендної плати за весь перелік переданого в

оренду майна та договірний період складає 5000,00 грн.

Орендна

плата сплачується один раз в безготівковому порядку протягом 5 банківських днів

на розрахунковий рахунок Орендодавця по закінченню строку дії цього договору

(пункт 4.2. договору).

Строк

дії договору узгоджений сторонами у пункті 2.1 договору, який встановлюється

від дати підписання цього договору і до завершення роботи по забезпеченню

харчування проживаючих в ДП “Будинок відпочинку “Будівник” та

Санаторії-профілакторії “Будівник” закритого акціонерного товариства

“Севастопольстрой”.

Згідно

зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання

сторонами.

Відповідно

до статей 525, 526 Цивільного кодексу України та положень  статті 193 Господарського кодексу України,

зобов'язання повинні виконуватись належним чином згідно умов договору та вимог

діючого законодавства, одностороння відмова від виконання зобов'язання або

зміна його умов не допускається,  якщо

інше не встановлено договором чи законом.

Для

встановлення наявності заборгованості з боку відповідача, тобто настання

моменту і факту її виникнення, необхідно з'ясувати питання чинності договору на

даний час та на час звернення позивача до суду із позовними вимогами. 

Так,

головним доводом відповідача є те, що договір оренди матеріально-технічного

майна на даний час не припинив строк своєї дії.

Суд

першої інстанції виходив з того, що, оскільки дочірнє підприємство “Будинок

відпочинку “Будівник” закритого акціонерного товариства “Севастопольстрой”

перебуває в стадії ліквідації, про що свідчить довіреність видана на

представництво його інтересів в суді та не заперечується по суті відповідачем,

будь-яка діяльність, пов'язана із наданням послуг відпочинку і проживання, відповідачем

не здійснюється.

Заявник

апеляційної скарги заперечує проти цього висновку, однак, будь-яких доказів,

або доводів, які б свідчили про зворотне суду не представляє. 

Згідно

статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна

довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і

заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Враховуючі

вищенаведені приписи процесуальної норми, судова колегія вбачає, що саме

відповідач повинен був надати докази наявності з його боку діяльності за

договором оренди матеріально-технічного майна. Позивач стверджує про

відсутність вказаної діяльності з боку відповідача і відсутність будь-яких

доказів, підтверджує доводи фізичної особи - підприємця  ОСОБА_1.

При

цьому, відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України

суд оцінює докази в своєї сукупності.

Так,

на користь позивача свідчить те, що ОСОБА_1 працювала на підприємствах

відповідача закритого акціонерного товариства “Севастопольстрой” за трудовим

договором в період з 03.05.2007 по 08.04.2008 завідуючою виробництва. Судом

встановлено, що з метою обладнання свого робочого місця та забезпечення

виробництва вона передала в оренду дочірньому підприємству “Будинок відпочинку

“Будівник” закритого акціонерного товариства “Севастопольстрой” належне їй

майно за умови його повернення в разі припинення трудових відносин. На

підтвердження зазначеного надала суду витяг з трудової книжки, з якої

вбачається, що трудові відносини з дочірнім 

підприємством “Будинок відпочинку “Будівник” закритого акціонерного

товариства “Севастопольстрой” позивач припинила 05.10.2007, після чого була

переведена до закритого акціонерного товариства “Севастопольстрой”, де

працювала до 08.04.2008.

Всі

ці обставини свідчать про те, що на час звернення позивача до суду за захистом

своїх прав договір № б/н від 10.04.2007 припинив свою дію.

Отже,

в силу положень пункту 4.2. відповідач повинен сплатити позивачу орендну

єдиноразову плату у розмірі 5000,00 грн.

При

цьому, посилання заявника апеляційної скарги на відсутність акту

прийому-передачі орендованого майна від дочірнього підприємства “Будинок

відпочинку “Будівник” закритого акціонерного товариства “Севастопольстрой”

фізичній особі - підприємцю  ОСОБА_1 є

неспроможними, тому що така обставини не впливає на чинність договору оренди та

не має значення для правомірного вирішення спору по суті.  

Таким

чином, місцевий господарський суд повністю обґрунтовано дійшов висновку про

необхідність задоволення позовних вимог в частині стягнення орендної плати в

сумі 5000,00 грн.

Крім

того, колегія суддів вважає правомірною відмову у задоволенні вимог про

стягнення інфляційних збитків та 3 % річних, оскільки для застосування статті

625 Цивільного кодексу України, на підставі якої заявлені вимоги в цій частині,

треба визначити конкретний період заборгованості, тоді як зміст договору оренди

не дає можливості встановити точну дату припинення його дії.

З

урахуванням викладеного, судова колегія 

вважає, що рішення господарського суду міста Севастополя є законним та

обґрунтованим, а тому підстави для його скасування відсутні.

Керуючись

статтею 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського

процесуального кодексу України, суд

                                                            ПОСТАНОВИВ:         

1.

Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Будинок відпочинку

"Будівник" закритого акціонерного товариства

"Севастопольстрой" залишити без задоволення.

2.

Рішення господарського суду міста Севастополя від 27 січня 2009 року у справі №

5020-3/180 залишити без змін.                                                 

Головуючий

суддя                                                 

В.М. Плут

Судді                                                                         

      В.І. Гонтар

Ю.В. Борисова