Рішення

від 23.07.2015 по справі 472/1909/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №472/1909/14-ц 23.07.2015 23.07.2015 23.07.2015

Провадження №22-ц/784/1544/15

провадження № 22ц/784/1544/2015 Головуючий у першій інстанції: Орленко Л.О.

категорія 27 Доповідач в апеляційній інстанції: Лівінський І.В.

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

23 липня 2015 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого Лівінського І.В.,

суддів: Данилової О.О., Шаманської Н.О.,

при секретарі судового засідання Свіщуку О.В.,

за участі представника позивача Луконіної Н.В.,

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за апеляційною скаргою

ОСОБА_4

на рішення Веселинівського районного суду Миколаївської області від 23 квітня 2015 року, ухваленого

за позовом

товариства з обмеженою відповідальністю «ПАРИТЕТФІНАНС» (далі - ТОВ «ПАРИТЕТФІНАНС») до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитом, та

зустрічним позовом

ОСОБА_4 до товариства з обмеженою відповідальністю «ПАРИТЕТФІНАНС» про визнання правочину недійсним,

в с т а н о в и л а :

В грудні 2014 року ТОВ «ПАРИТЕТФІНАНС» звернулось з позовом до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитом.

Позивач зазначав, що 13 квітня 2012 року між ТОВ «ПАРИТЕТФІНАНС» та ОСОБА_4 було укладено договір № 20120413/1 про надання фінансового кредиту, за яким банк надав останньому кредит у розмірі 110000 грн., строком до 13 жовтня 2012 року зі сплатою 60% річних.

Додатковими угодами до договору про надання фінансового кредиту було змінено строк кредитування, та встановлений кінцевий термін повернення кредиту 13 липня 2014 року.

Посилаючись на те, що позичальник порушує кредитні зобов'язання та має станом на 17 грудня 2014 року заборгованість у розмірі 206820 грн.59 коп., а саме 54726 грн. - заборгованості за кредитом, 16770 грн.87 коп. - заборгованості по процентам та 135323 грн.72 коп. - неустойки, позивач просив суд стягнути з відповідача вказану заборгованість та судові витрати.

Під час розгляду справи ОСОБА_4 звернувся із зустрічним позовом про визнання вказаного кредитного договору недійсним. При цьому він посилався на те, що умови договору в частині встановленого розміру неустойки суперечать нормам закону та є несправедливими, а також договір укладено під впливом тяжкої обставини та на вкраї невигідних умовах.

Рішенням Веселинівського районного суду Миколаївської області від 23 квітня 2015 року позов ТОВ «ПАРИТЕТФІНАНС» задоволено, а у задоволенні зустрічного позову відмовлено. Постановлено стягнути з ОСОБА_4 на користь ТОВ «ПАРИТЕТФІНАНС» заборгованість за кредитним договором в розмірі 206820 грн. 59 коп. Крім того, суд розподілив судові витрати.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позову, а зустрічний позов задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у справі, дослідивши докази по справі, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що 13 квітня 2012 року між ТОВ «ПАРИТЕТФІНАНС» та ОСОБА_4 було укладено договір № 20120413/1 про надання фінансового кредиту, за яким банк надав останньому кредит у розмірі 110000 грн., строком до 13 жовтня 2012 року зі сплатою 60% річних.

ОСОБА_4 поставив питання про визнання вказаного договору недійсним за правилами ч. 1 ст. 233 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 233 ЦК України, правочин, який вчинено особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, може бути визнаний судом недійсним незалежно від того, хто був ініціатором такого правочину.

Згідно роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених в п. 23 постанови № 9 від 6 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», тяжкими обставинами можуть бути тяжка хвороба особи, членів її сім'ї чи родичів, смерть годувальника, загроза втратити житло чи загроза банкрутства та інші обставини, для усунення або зменшення яких необхідно укласти такий правочин. Особа (фізична чи юридична) має вчиняти такий правочин добровільно, без наявності насильства, обману чи помилки. Особа, яка оскаржує правочин, має довести, що за відсутності тяжкої обставини правочин не було б вчинено взагалі або вчинено не на таких умовах.

Разом з тим, відповідачем не надано доказів наявності тяжких обставин, в розумінні ст. 233 ЦК України.

За такого, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про недоведеність відповідачем обставин, передбачених ч. 1 ст. 233 ЦК країни, для визнання спірного кредитного договору недійсним.

Не погоджується колегія суддів і з твердженням ОСОБА_4 про несправедливість пунктів 9.1.1.1 кредитного договору щодо визначення неустойки. Ці пункти покладають на позичальника певні обов'язки та передбачають право банку застосовувати до нього певні фінансові санкції за невиконання цих обов'язків.

Колегія вважає, що вони мають попереджувальний характер, не призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов'язків на шкоду позичальника, а тому не можуть вважатись несправедливими в розумінні Закону України «Про захист прав споживачів». Оцінка ж надана відповідачем стосовно цих пунктів договору, є суто суб'єктивною та випливає з його особистої зацікавленості, як сторони договору, у зменшенні своїх грошових зобов'язань.

Посилання ОСОБА_4 на невідповідність даного пункту положенням Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», є необґрунтованим, оскільки дія даного Закону не розповсюджується на кредитні правовідносини з фізичними особами, а тому до спірних правовідносин застосовуватись не може (рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2013 від 11 липня 2013 року).

Таким чином, рішення в частині відмови в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 про визнання спірного кредитного договору недійсним, відповідає обставинам справи та вимогам матеріального права, а тому підлягає залишенню без зміни.

Крім того, встановивши, що позичальник неналежно виконував умови кредитного договору, в зв'язку з чим станом на 16 липня 2014 року виникла заборгованість за кредитом в розмірі 54726 грн. та по процентам - 16770 грн.87 коп., суд дійшов обґрунтованого висновку про задоволення вимог позивача в цій частині.

Разом з тим, стягуючи пеню, суд не в повній мірі врахував положення ч. 3 ст. 551 ЦК України.

Відповідно до даної норми розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Як видно з позовних вимог, розмір неустойки, який просить стягнути позивач (135323 грн.72 коп.), значно перевищує розмір невиконаних відповідачем зобов'язань (71496 грн. 87 коп. = 54726 грн. + 16770 грн. 87 коп.).

Тому колегія суддів вважає можливим зменшити цей розмір, на підставі ч. 3 ст. 551 ЦК України, до 71500 грн.

За таких обставин, вимоги банку про стягнення з ОСОБА_4 заборгованості з пені підлягають частковому задоволенню, в розмірі 71500 грн.

Таким чином, загальна заборгованість, яка підлягає стягненню з відповідача на користь банку, складає 142996 грн. 87 коп. (54726 + 16770,87 +71500).

Оскільки суд першої інстанції не звернув належної уваги на зазначені обставини справи та вимоги матеріального права, рішення підлягає зміні на підставі п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, із зменшенням розміру заборгованості за кредитним договором 206820 грн. 59 коп. до 142996 грн. 87 коп., в тому числі пені зі 135323 грн. 72 коп. до 71500 грн.

Крім того, відповідно до положень ч.ч. 1, 5 ст. 88 ЦПК України підлягає зменшенню розмір судового збору з 2068 грн. 21 коп. до 1147 грн. 15 коп., з урахуванням пропорційності задоволених позовних вимог та розміру судового збору, сплаченого апелянтом.

Керуючись статями 303, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Рішення Веселинівського районного суду Миколаївської області від 23 квітня 2015 року в частині позову товариства з обмеженою відповідальністю «ПАРИТЕТФІНАНС» змінити.

Зменшити стягнення з ОСОБА_4 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ПАРИТЕТФІНАНС» заборгованості за кредитним договором з 206820 грн. 59 коп. до 142996 грн. 87 коп., в тому числі пені зі 135323 грн. 72 коп. до 71500 грн., а також судового збору з 2068 грн. 21 коп. до 1147 грн. 15 коп.

В іншій частині рішення залишити без зміни.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але протягом двадцяти днів може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: Судді: