Постанова

від 15.04.2009 по справі б29/141-08

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ 

СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ         

 15 квітня 2009 р.                                                                                   

№ Б29/141-08 

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Коваленка В.М., -головуючого

(доповідач у справі),

Заріцької А.О.,

Малетича М.М.,

розглянувши касаційну скаргу

Лівобережної міжрайонної  державної податкової інспекції м.

Дніпропетровська

на ухвалу  та ухвалу

від 05.12.2008 р. Дніпропетровського

апеляційного господарського суду від 21.10.2008 р. господарського суду

Дніпропетровської області

у справі

№ Б29/141-08 господарського

суду Дніпропетровської області

за заявою боржника

приватного підприємства

"Діоніс", м. Дніпропетровськ

про

визнання банкрутом

ліквідатор

Чикильдіна С.А.

представники

сторін в судове засідання не з'явилися

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду

Дніпропетровської області від 17.07.2008 року порушено провадження у справі №

Б29/141-08  про банкрутство приватного

підприємства "Діоніс" (далі -Боржник, Підприємство) в порядку ст. 51

Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання

його банкрутом" (Закон України про банкрутство).

Ухвалою господарського суду

Дніпропетровської області від 21.10.2008 року (суддя -Д.М. Полєв) затверджені

ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора, ухвалено ліквідувати Боржника, як

юридичну особу, а провадження у справі припинено.

Не погодившись з прийнятою ухвалою

судом першої інстанції, Лівобережна міжрайонна 

державна податкова інспекція м. Дніпропетровська (далі -Інспекція)

звернулася до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною

скаргою, в якій просила скасувати ухвалу господарського суду Дніпропетровської

області від 21.10.2008 року, а справу направити на новий розгляд до суду першої

інстанції.

Ухвалою Дніпропетровського

апеляційного господарського суду від 05.12.2008 року (головуючий суддя -О.В.

Джихур, судді: О.М. Виноградник, О.М. Лисенко) Інспекції відмовлено в прийнятті

апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від

21.10.2008 року.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою

судом апеляційної інстанції Лівобережна міжрайонна  державна податкова інспекція м.

Дніпропетровська звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною

скаргою, в якій просила скасувати ухвалу Дніпропетровського апеляційного

господарського суду від 05.12.2008 року та ухвалу господарського суду

Дніпропетровської області від 21.10.2008 року, а справу направити до суду

апеляційної інстанції для розгляду по суті.

Касаційна скарга мотивована

порушенням судами першої та апеляційної інстанцій ст.ст. 19, 67, 129

Конституції України, норм матеріального права, зокрема, ст. 2 Закону України

"Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та

державними цільовими фондами", ст. 2 Закону України "Про державну

податкову службу в Україні", а також норм процесуального права. 

Розглядаючи касаційну скаргу

Інспекції колегія суддів виходить з того, що одночасне оскарження в касаційному

порядку ухвали суду першої інстанції про затвердження звіту ліквідатора,

ліквідаційного балансу та припинення провадження у справ, та ухвали суду

апеляційної інстанції про відмову в прийнятті апеляційної скарги на вказану

ухвалу суду, у зв'язку із наслідками такого перегляду, відповідно до положень

ГПК України, є недопустимим. Враховуючи вказане, а також те, що в п. 3

прохальної частини касаційної скарги заявлені вимоги про направлення справи до

Дніпропетровського апеляційного господарського суду для розгляду

по суті, що в доданому до касаційної скарги клопотанні заявник просить

відновити строк для подання касаційної скарги саме на ухвалу Дніпропетровського

апеляційного господарського суду від 05.12.2008 року, суд касаційної

інстанції вважає, що Інспекцією оскаржується саме ухвала суду апеляційної

інстанції (вимоги ухвали від 31.03.3009 року в частині уточнення вимог

касаційної скарги щодо об'єкту оскарження Інспекцією не виконані). 

Обговоривши доводи касаційної

скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом

норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що

касаційна скарга не підлягає задоволенню, 

виходячи з наступного.

Заявник касаційної скарги,

спростовуючи підстави для відмови у прийнятті апеляційної скарги,

аналізує порядок застосування підстав для повернення апеляційної скарги без

розгляду, тобто інших підстав, ніж зазначені судом апеляційної інстанції в

оскаржуваній ухвалі -це по-перше.    

По-друге, стаття 91 ГПК України

передбачає право сторін у справі подати апеляційну скаргу, а прокурора

-апеляційне подання, на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало

законної сили.

Між тим, як встановлено судом

апеляційної інстанції Інспекція в апеляційній скарзі, а також як вбачається і

із касаційної скарги, жодним чином не посилається на наявність у Підприємства

заборгованості по сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), відповідно,

будь-яких майнових (грошових) претензій до Боржника, розмір таких претензій

(суму вимог), характер вимог (майнові або грошові). Окрім цього, ні в

апеляційній, ні в касаційній скаргах не зазначено про будь-які докази, з їх

наданням, що підтверджують такі вимоги. При цьому, Інспекція в апеляційній

скарзі зазначила про неможливість здійснення відносно Боржника контролюючих

функцій щодо сплати останнім податків та зборів, що не є по суті пред'явленням

кредиторських вимог до Боржника та не може свідчити про статус Інспекції у

справі про банкрутство Підприємства, як сторони або учасника відповідного провадження

у розумінні ст. 1 Закону про банкрутство. 

Таким чином, суд апеляційної

інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про відсутність у

Інспекції права оскаржувати в апеляційному порядку ухвалу про

затвердження ліквідаційного балансу та звіту ліквідатора Боржника банкрутом у

зв'язку з тим, що Інспекція не відноситься до сторін та учасників провадження у

справі про банкрутство відповідно до ст. 91 ГПК України та ст. 1 Закону про

банкрутство.

За таких обставин, доводи

касаційної скарги Лівобережної міжрайонної 

державної податкової інспекції м. Дніпропетровська не спростовують

висновків суду апеляційної інстанції, тому ухвала цього суду підлягає залишенню

без змін, як законна та обґрунтована.

З урахуванням наведеного та

керуючись  ст.ст. 1, 51 Закону України

“Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” та

ст.ст. 41, 91, 1115, 1117, 1119

-11111, 11113 Господарського процесуального кодексу

України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

1.          Касаційну скаргу Лівобережної

міжрайонної  державної податкової

інспекції м. Дніпропетровська залишити без задоволення.

2.          Ухвалу Дніпропетровського

апеляційного господарського суду від 05.12.2008 р. у справі № Б29/141-08 залишити

без змін.

Головуючий                                                                      

В.М. Коваленко

         Судді                                                                                   

А.О. Заріцька

М.М. Малетич