Рішення

від 28.07.2009 по справі 5020-3/202

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

5020-3/202

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"28" липня 2009 р. справа № 5020-3/202

За позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (99008, м. Севастополь,                               пл. Повсталих, 6)

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Бекон-плюс” (99011,                                м. Севастополь, вул. Капітанська, 2-а),

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спора на стороні позивача, Державного підприємства “Севастопольський морський торгівельний порт” (99011, м. Севастополь, пл. Нахімова, 5)

про стягнення неустойки в розмірі 11 593,59 грн. та повернення об'єкта оренди,

          за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Бекон-плюс”

до           Регіонального відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі

про продовження договору оренди.

суддя Головко В.О.

За участю представників:

позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) –Сазонов О.В., перший заступник начальника, довіреність б/н від 27.01.2009, Регіональне відділення Фонду державного майна України в АР Крим та м. Севастополі;

відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) –Горбунова О.В., представник, довіреність № б/н від 04.12.2008, ТОВ "Бекон-Плюс";

третя особа –Жих Т.Ю., юрисконсульт, довіреність № Юр-115 від 21.01.2009, Державне підприємство "Севастопольський морський торговельний порт".

Суть спору:

Регіональне відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Бекон-плюс” про стягнення неустойки в розмірі 11 593,59 грн. та повернення об'єкта оренди.

Свої вимоги позивач обґрунтовує невиконанням відповідачем зобов'язань за договором оренди №513 від 25.12.2006, додаткової угоди від 25.12.2007 в частині повернення орендованого майна після закінчення терміну договору оренди.

Ухвалою господарського суду м. Севастополя від 06.04.2009 порушено провадження у справі, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Державне підприємство “Севастопольський морський торгівельний порт”, судове засідання призначено на 12.05.2009.

У судовому засіданні 12.05.2009 третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача у порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України надала пояснення по суті спору, згідно з якими підтримала позовні вимоги, зазначивши, що відповідач не звільнив орендоване майно після закінчення договору оренди та не передав його за актом приймання-передачі, не зважаючи на неодноразові вимоги про це з боку балансоутримувача (арк.с. 55-56).

Ухвалою господарського суду від 12.05.2009 розгляд справи відкладений на 02.06.2009 у зв'язку з необхідністю витребування додаткових доказів, які мають суттєве значення для вирішення спору.

Ухвалою суду від 02.06.2009 для сумісного розгляду з первісним позовом прийнято зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Бекон-плюс” до Регіонального відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про продовження договору оренди.

Зустрічний позов обґрунтований тим, що Регіональним відділенням Фонду державного майна України в АРК та місті Севастополі належним чином не виконані вимоги діючого законодавства щодо припинення договору оренди, а саме позивач за первісним позовом не повідомив відповідача за первісним позовом про припинення договору оренди від 25.12.2006 №513, у листах Регіонального відділення Фонду державного майна України в АРК та місті Севастополі про припинення договору оренди в якості орендаря вказано Інспекцію головного державного реєстратора флоту в місті Севастополі, а не відповідача по вказаній справі. Виходячи з вищевикладеного, ТОВ “Бекон-плюс” вважає зазначений договір продовженим на строк, вказаний в договорі та додаткових угодах до нього. Також підтвердженням продовження дії цього договору позивач за зустрічною позовною заявою вважає прийняття відповідачем за зустрічною позовною заявою орендної плати, про що свідчить акт звірення взаєморозрахунків (арк.с.71).

Виходячи з наведеного, позивач за зустрічною позовною заявою просить визнати договір оренди №5131 від 25.12.2006 продовженим на той же термін і на тих же умовах, що і первісний договір оренди №208/174-а від 01.08.2002, а саме до 24.05.2012 (арк.с. 76-78, 102-103).    

У порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи неодноразово відкладався.

У судовому засіданні 28.07.2009 позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) надав відзив на зустрічну позовну заяву, у якому зауважив, що зазначення в листах-повідомленнях про припинення договору оренди і повернення орендованого майна від 12.12.2008 №11-05-03560 та 12.01.2009 №11-05-00052 в якості орендаря Інспекції головного державного реєстратора флоту в місті Севастополі слід вважати опискою, оскільки зазначення вірного найменування орендаря, місця його розташування, номеру договору оренди та дати його укладення свідчить про те, що мова йде саме про договір оренди державного майна, укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України в АРК та місті Севастополі та ТОВ “Бекон-Плюс” від 25.12.2006 №513.  

Заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, дослідивши надані докази, суд –

встановив:

25.12.2006 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Бекон-Плюс” (орендар) укладено договір оренди №5131 державного нерухомого майна (далі –договір), згідно з яким позивач передав, а відповідач прийняв в строкове платне користування нерухоме майно –упорядкований майданчик (споруда), лит. 1 загальною площею 97,00 кв.м (об'єкт оренди), розташований за адресою: м. Севастополь, Артбухта, Набережна Клокачова, 12, що перебуває на балансі ДП “Севастопольський морський торгівельний порт” (далі –балансоутримувач).

Розділом 2 Договору “Умови передачі та повернення орендованого майна” встановлено, що орендар вступає в строкове платне користування майном в строк, вказаний в договорі, але ні раніше дати підписання сторонами цього Договору та акту приймання-передачі майна. При припиненні дії цього Договору майно повертається орендарем балансоутримувачу. Орендар повертає майно балансоутримувачу аналогічно порядку, встановленому при передачі майна орендарю. Об'єкт оренди вважається повернутим балансоутримувачу з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі, який є невід'ємною частиною договору оренди.

Пунктом 3.1 Договору передбачено, що розмір орендної плати визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України, та складає без ПДВ за базовий (серпень) місяць 2006 року 3316,5 грн. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється в порядку, передбаченому діючим законодавством.

Відповідно до пункту 3.2 Договору, орендна плата за кожен наступний місяць визначається шляхом корегування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Відповідно до пункту 3.3 Договору, орендна плата перераховується в співвідношенні: 70% –до державного бюджету та 30 % –балансоутримувачу щомісячно не пізніше 12 числа місяця, наступного за звітним.

Цей Договір укладений строком на 364 дні та діє з 25.12.2006 по 24.12.2007.

Згідно з пунктом 10.1 Договору, після закінчення строку дії договору орендар зобов'язаний повернути балансоутримувачу об'єкт оренди протягом 15 днів.

25.12.2006 між сторонами складено акт приймання-передачі орендованого майна, яким орендодавець, балансоутримувач здали, а орендар прийняв нерухоме майно –упорядкований майданчик загальною площею 97,00 кв.м, розташований за адресою: м. Севастополь, Артбухта, Набережна Клокачова, 12.

25.12.2007 між орендодавцем та орендарем укладена додаткова угода про внесення змін до Договору оренди нерухомого майна державної власності №513 від 25.12.2006, згідно з якими, зокрема, пункт 3.1 Договору викладений в наступній редакції: “Розмір орендної плати визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України, та складає без ПДВ за базовий (грудень) місяць 2007 року 4156,49 грн.”.

Зазначеною додатковою угодою строк дії договору продовжений на 1 рік –по 25.12.2008 (арк.с.13).

Орендодавець листами від 19.12.2008 за вих. №11-05-03560 та від 12.01.2009 №11-05-00052 повідомив орендаря про те, що строк дії Договору оренди №513 від 25.12.2006, укладеного між Інспекцією головного державного реєстратора флоту у місті Севастополі та РВ ФДМУ АРК та місті Севастополі сплинув та продовжуватись не буде, запропонував звільнити об'єкт оренди та передати його за актом приймання-передачі балансоутримувачу в 15-денний строк з дня закінчення терміну дії Договору оренди (арк.с. 15, 16).

Відповідач не виконав зобов'язання за Договором: не звільнив орендовані приміщення, не передав об'єкт оренди за актом приймання-передачі майна балансоутримувачу у встановлений строк.

Викладене стало підставою для звернення позивача за первісним позовом до суду з позовом про звільнення об'єкта оренди та стягнення суми неустойки з відповідача за Договором № 513 від 25.12.2006.

Неналежне повідомлення з боку позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом про припинення дії договору оренди, а також належне виконання відповідачем за первісним позовом (позивачем за зустрічним позовом) обов'язків за договором оренди, яке дає останньому переважне право на укладення договору оренди на новий строк, і стало причиною для звернення ТОВ “Бекон-Плюс” до господарського суду з зустрічними позовними вимогами про визнання договору оренди №513 від 25.12.2006 продовженим на той же термін і на тих самих умовах, що і первісний договір оренди №208/174-а від 01.08.2002 –тобто до 24.05.2012.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає вимоги позивача за первісним позовом такими, що підлягають задоволенню, а вимоги позивача за зустрічним позовом –не підлягаючими задоволенню з наступних підстав.

Правові засади організаційних відносин, пов'язаних з передачею в оренду майна, яке  перебуває у державній власності, та майнових відносин щодо господарського використання майна, що перебуває у державній власності, встановлені Законом України “Про оренду державного та комунального майна” від 10.04.1992 (далі –Закон).

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Згідно з приписами пункту 2 статті 26, пункту 1 статті 27 Закону та статті 291 Господарського кодексу України, договір оренди припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено, а орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Відповідно до частини 1 статті 785 Цивільного кодексу України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана з урахуванням нормального зносу, або у стані, обумовленому в договорі.

Спеціальною нормою статті 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” (далі –Закон) передбачено, що термін дії договору оренди визначається  за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов`язки, має переважне право, за інших рівних умов, на продовження договору оренди на новий термін. Умови договору оренди на новий строк встановлюються за домовленістю сторін. У разі недосягнення домовленості щодо умов договору переважне право орендаря на укладення договору припиняється.

Юридичний аналіз наведених правових положень свідчить, що після закінчення строку договору оренди він може бути продовжений на такий самий строк, на який цей договір укладався, за умови, якщо проти цього не заперечує орендодавець. Наймодавець, який не бажає продовжувати договір, повинен попередити про це наймача не пізніше одного місяця після закінчення терміну дії договору, після спливу якого договір найму буде вважатися поновленим на новий строк і може бути розірваний лише на загальних підставах.

Судом встановлено, що позивач за первісним позовом протягом місяця після закінчення строку дії договору повідомив відповідача за первісним позовом про закінчення строку дії договору та необхідність звільнення об'єкта оренди, про що свідчать листи-повідомлення від 19.12.2008 №11-05-03560 та від 12.01.2009 №11-05-00052 (арк.с. 15-16).

Приписами пункту 1 статті 27 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, статті 291 Господарського кодексу України та статтею 785 Цивільного кодексу України встановлено: у разі закінчення строку договору оренди, на який його було укладено, орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Відповідно до пункту 2.4 договору передача майна орендарем і приймання його балансоутримувачем засвідчується актом приймання-передачі, який підписується представниками сторін.

Враховуючи, що дія договору оренди закінчилася 25.12.2008, а документів на укладення договору оренди на новий строк сторонами не надано, а також не представлено підписаного сторонами акта приймання-передачі об'єкта, суд дійшов висновку про безпідставне зайняття позивачем спірного нежилого приміщення. Тобто не зважаючи на заяву відповідача про припинення договору оренди, позивач не повернув об'єкт оренди, а тому прийняття плати від позивача за орендоване майно після закінчення строку дії договору, але під час фактичного користування орендованим майном, не свідчить про зміну висловленого відповідачем ставлення щодо припинення договору оренди.

Суд відхиляє твердження відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) про неналежне повідомлення про припинення терміну договору оренди, з огляду на таке.

Зі змісту листів Регіонального відділення Фонду державного майна України в місті Севастополі, які були надіслані на адресу відповідача за первісним позовом, що були надіслані саме орендареві за його адресою; реквізити договору (номер і дата), найменування і адреса об'єкта оренди зазначені вірно.

Суд вважає, що наявна помилка суттєво не впливає на зміст вищевказаних листів, оскільки в них досить ясно викладено ставлення орендодавця щодо припинення орендних відносин.

За таких обставин підстав для задоволення зустрічних позовних вимог судом не вбачається, оскільки орендодавцем двічі було надіслано повідомлення про сплив строку оренди та прохання звільнити об'єкт оренди і передати його за актом приймання-передачі.

Відповідно до пункту 1 статті 188 та пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором. Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають  правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 785 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

За умовами пункту 9.1 Договору за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з діючім законодавством України.

За розрахунком позивача, сума неустойки, яка підлягає стягненню з відповідача за період з 26.12.2008 по 10.03.2009, складає 11593,59 грн.

Суд, перевіривши розрахунок суми неустойки, вважає його вірним, а вимоги позивача за первинним позовом щодо стягнення суми неустойки в розмірі 11593,59 грн. –такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені  певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач за первісним позовом доказів погашення заборгованості по сплаті неустойки згідно з умовами договору не надав. Факт продовження користування об'єктом оренди після закінчення строку дії договору не заперечується відповідачем за первісним позовом.

Судові витрати, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача за первісним позовом в доход бюджету відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає на відповідача за первісним позовом.

Керуючись статтями 46, 49, 75, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1.          Первісний позов задовольнити повністю.

2.          Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю “Бекон-плюс” (99011,                                м. Севастополь, вул. Капітанська, 2-а, ідентифікаційний код 23437722,                                    п/р 26009945225401 в УСБ Севастополя, МФО 324195) передати об'єкт оренди, який включає в себе упорядкований майданчик, лит. 1 загальною площею 97,00 кв.м, розташований за адресою: м. Севастополь, Артбухта, Набережна Клокачова, 12 Державному підприємству “Севастопольський морський торгівельний порт” (99011, м. Севастополь, пл. Нахімова, 5, ідентифікаційний код 01125548, відомості про наявність поточних рахунків в матеріалах справи відстутні) шляхом підписання акта приймання-передачі.

3.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Бекон-плюс” (99011,                                м. Севастополь, вул. Капітанська, 2-а, ідентифікаційний код 23437722,                                    п/р 26009945225401 в УСБ Севастополя, МФО 324195) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна у АРК та місті Севастополі (99008,                       м. Севастополь, пл. Повсталих, 6, ідентифікаційний код 20677058,                                      п/р 39211824510016, УНК у місті Севастополі) заборгованість у розмірі 11593,59 грн. (одинадцять тисяч п'ятсот дев'яносто три грн. 59 коп.).

4.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Бекон-плюс” (99011,                                м. Севастополь, вул. Капітанська, 2-а, ідентифікаційний код 23437722,                                    п/р 26009945225401 в УСБ Севастополя, МФО 324195) в доход Державного бюджету України (р/р 31113095700007 в ГУ ДКУ у м. Севастополь, код ЄДРПОУ 24035598, МФО 824509) державне мито в розмірі 200,94 грн. (двісті грн. 94 коп.).

5.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Бекон-плюс” (99011,                                м. Севастополь, вул. Капітанська, 2-а, ідентифікаційний код 23437722,                                    п/р 26009945225401 в УСБ Севастополя, МФО 324195) на користь Державного бюджету Ленінського району м. Севастополя (р/р 31216259700007, банк одержувача –ГУ ДКУ у м.Севастополь, код ЄДРПОУ 24035598, МФО 824509, код платежу за бюджетною класифікацією –22050000) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118,00 грн. (сто вісімнадцять грн.).

6.          В задоволенні зустрічного позову – відмовити.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                       підпис                                                   В.О. Головко

Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84

Господарського процесуального кодексу України

і підписано 06.08.2009

РОЗСИЛКА:

1.          Регіональне відділення Фонду державного майна України

в Автономній республіці Крим та м. Севастополі

(99008, м. Севастополь, пл. Повсталих, 6)

2.          ТОВ “Бекон-плюс”(99011, м. Севастополь, вул. Капітанська, 2-а)

3.   ДП “Севастопольський морський торгівельний порт”

(99011, м. Севастополь, пл. Нахімова, 5)

4.          Справа