Ухвала

від 09.04.2009 по справі 24/472-б

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ 

СУД  УКРАЇНИ

           УХВАЛА         

09 квітня 2009 р.                                                                                  

№ 24/472-б 

Вищий

господарський суд України у складі колегії суддів:

Полякова Б.М.-головуючого,

Коваленка В.М. (доповідач у

справі),

Малетича М.М.

розглянувши матеріали касаційної

скарги

Державної податкової інспекції у

Печерському районі м. Києва

на постанову

та ухвалу

від 20.11.2008 р. господарського

суду м. Києва від 05.02.2009 р. господарського суду м. Києва

у справі

№ 24/472-б господарського

суду м. Києва

за заявою

фізичної особи -підприємця

ОСОБА_1, м. Бровари  Київської області

до

товариства з обмеженою

відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Технодорпроект",

м. Київ

про

визнання банкрутом

ліквідатор

ОСОБА_1

В С Т А Н О В

И В :

Подана Державною податковою

інспекцією у Печерському районі м. Києва касаційна скарга від 12.03.2009 року,

№ 2440/9/10-209, не може бути розглянута Вищим господарським судом України,

оскільки не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського

процесуального кодексу України (далі -ГПК України) з наступних підстав.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 111 ГПК

України касаційна скарга за змістом повинна містити вимоги особи, що подала

касаційну скаргу, із зазначенням суті порушення або неправильного застосування

норм матеріального чи процесуального права судом.

Як вбачається з єдиної касаційної

скарги, вимоги скарги полягають у одночасному скасуванні постанови

господарського суду м. Києва від 20.11.2008 р. та ухвали цього ж суду від

05.02.2009 р.

Таким чином, заявником касаційної

скарги водночас оскаржуються два 

процесуальні документи суду однієї інстанції.

Між тим, виходячи зі змісту ст.ст.

107, 11113 ГПК України, сторони у справі мають право подати

касаційну скаргу на окреме рішення чи ухвалу місцевого господарського суду, що

набрало законної сили, постанову чи ухвалу апеляційного господарського суду.

Тобто, перегляд окремого судового рішення здійснюється в одному касаційному

провадженні на підставі поданої окремої касаційної скарги.

При цьому, колегія суддів також

звертає увагу на те, що в одній касаційній скарзі  об'єднані також вимоги про скасування:

постанови про визнання боржника банкрутом та ухвали про затвердження звіту

ліквідатора та припинення провадження у справі, - які за своєю природою та

правовими наслідками у справі 

відображають окремі, послідовні (одна за іншою) стадії справи про

банкрутство, у зв'язку з чим вимоги про оскарження кожного із вказаних

процесуальних документів мають бути викладені в окремій касаційній скарзі.

У зв'язку з тим, що в касаційній

скарзі заявлені вимоги про скасування процесуальних документів, прийняття яких

в процедурі банкрутства носить послідовний характер, такі вимоги мають

бути роз'єднані з подачею належно оформленої скарги на окреме судове

рішення. Тим більше, що ст. 109 ГПК України передбачено відмінний порядок

подання касаційних скарг на рішення (ухвалу) місцевого господарського суду та

постанову (ухвалу) апеляційного господарського суду.

За таких обставин, оскарження

водночас постанови про визнання боржника банкрутом та ухвали про припинення

провадження у справі є неможливим, а касаційна скарга не може бути прийнята до

розгляду та підлягає поверненню.

Керуючись ст.ст. 86, 107, 111, п. 6

ч. 1 ст. 1113, ст. 11113 Господарського процесуального

кодексу України, Вищий господарський суд України, -

У Х В А Л И

В  :

Касаційну скаргу Державної

податкової інспекції у Печерському 

районі м. Києва на постанову господарського суду м. Києва від 20.11.2008

р. та ухвалу господарського суду м. Києва від 05.02.2009 р. у справі №

24/472-б  повернути її заявнику.

Головуючий                                                                   

Б.М. Поляков

         Судді                                                                                

В.М. Коваленко                                                                          

               М.М. Малетич