Ухвала

від 17.09.2009 по справі 19/81пн

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

19/81пн

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

 У Х В А Л А

17.09.09                                                                                 Справа № 19/81пн.

Розглянувши заяву відповідача про розстрочення виконання рішення суду у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Калькалит-Україна 1”, м. Луганськ

до Відкритого акціонерного товариства комерційний банк “Надра”в особі філії ВАТ “Надра”“Луганське регіональне управління”,                       м.  Луганськ

про зобов'язання виконати певні дії

Суддя Косенко Т.В.

Секретар судового засідання

Хухрянська І.В.

За участю:

від позивача  Коліуш Г.В., довіреність № 14 від 02.03.09;

від відповідача представник не прибув.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Відповідач по справі 07.09.09 звернувся до господарського суду із заявою від 02.09.09. № 2/3-4633 про розстрочку виконання рішення, в якій просить суд розстрочити на 36 місяців виконання рішення господарського суду Луганської області від 09.06.09. у справі № 19/81пн, на підставі якого державним виконавцем Ленінського Відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції відкрито виконавче провадження щодо примусового виконання зазначеного рішення.

Клопотанням від 14.09.09 № 2/3-4864 відповідач просить суд перенести судове засідання призначене на 17.09.09 на 14 год. 20 хв., у зв'язку з відпусткою начальника юридичної служби філії Волчанської І.В., яка  є представником відповідача по справі.

Клопотання не підлягає задоволенню, у зв'язку із спливом десятиденного строку розгляду заяви про розстрочення виконання рішення встановленого ст. 121 Господарського процесуального кодексу України.

До того ж відповідно до вимог ст. 28 Господарського процесуального кодексу України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника.

Виходячи з викладеного, представниками юридичних осіб можуть бути особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації, в даному випадку, керівник підприємства відповідача не позбавлений права видати довіреність за своїм підписом або іншої уповноваженої ним особи на ведення справи в господарському суді, іншій особі.    

З'ясувавши фактичні  обставини,  докази на їх підтвердження, суд    

ВСТАНОВИВ, що рішенням господарського суду Луганської області від 09.06.09 по справі № 19/81пн позов задоволено частково. Відповідача зобов'язано виконати платіжні доручення позивача №№ 1834, 1835, 1837, 1838 від 09.01.09, 1845-1849 1844 від 15.01.09, 1858 від 29.01.09 на переказ коштів шляхом списання з рахунку платника                                     № 26008001524001 грошових коштів в загальній сумі 17 025,41 грн. та перерахувати їх отримувачам, перелік яких зазначений у рішенні суду. Крім того, з відповідача на користь позивача стягнуто державне мито у сумі 85 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп.

Відповідачем 07.09.09 до суду подано заяву від 02.09.09. № 2/3-4633 про розстрочку виконання рішення, в якій просить розстрочити на 36 місяців виконання рішення господарського суду Луганської області від 09.06.09. у справі № 19/81пн, на підставі якого державним виконавцем Ленінського Відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції відкрито виконавче провадження щодо примусового виконання зазначеного рішення.

Заява обґрунтована складним фінансовим становищем відповідача, що підтверджується розміром невиконаних зобов'язань (довідка №1-10-16729 від 25.08.09, Витяг з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень за № 13329 від 22.07.09) та призначенням згідно Постанов Правління НБУ № 59 від 10.02.09 та №452 від 05.08.09 тимчасової адміністрації та введенням  мораторію.  Відповідач додатково зазначає, що встановлення трьохрічного терміну розстрочки, дасть змогу відновити фінансовий стан та відповідно виконати зобов'язання перед всіма клієнтами відповідача.     

Позивач поясненням, яке здано у судовому засіданні 17.09.09 щодо задоволення заяви заперечує, посилаючись на її необґрунтованість та відсутність потреби в наданні розстрочення виконання рішення, у зв'язку із введенням згідно з Постанов Правління НБУ № 59 від 10.02.09 та №452 від 05.08.09 мораторію в ВАТ КБ "Надра", протягом дії якої встановлена заборона здійснення стягнення на підставі виконавчих документів.   

Суд розглянувши заяву відповідача прийшов до висновку про відмову у її задоволенні з огляду на наступні обставини.

Згідно ч. 1 ст.121 Господарського процесуального кодексу України, при  наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять  його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за  поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський  суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора  чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин   справи,  може  відстрочити  або  розстрочити  виконання рішення,   ухвали,   постанови,   змінити  спосіб  та  порядок  їх виконання.

Як зазначається у абзаці першому п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про  практику  розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових  осіб  державної  виконавчої  служби та звернень учасників виконавчого провадження  від 26.12.2003 року №14", при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони  про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу  й  порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що відповідно до ст.121 Господарського процесуального кодексу України їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання  рішення  (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна,  яке  за  рішенням  суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Майновий  стан  боржника, відсутність у нього на цей час коштів не  може розглядатись тією винятковою обставиною,  що  надає  право  на розстрочку  виконання  грошового зобов'язання. Крім того, негативні кризові явища у фінансово-економічній сфері України та регіону впливають не лише окремо на підприємство відповідача, а і на інші, зокрема і на підприємство позивача.

Відповідно до ч. 1  ст.  9  Конституції  України  частиною  національного законодавства України є Конвенція  про  захист  прав  і  основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною   Радою   України  (Закон  України  від  17.07.97  №  475/97-ВР)  /далі Конвенція/.

Юрисдикція  Європейського  суду з прав людини є обов'язковою в усіх питаннях, що стосуються тлумачення  та застосування Конвенції.

Пункт. 1 ст. 6 §  1  Конвенції  гарантує  кожному  право  на  звернення до суду або арбітражу з позовом щодо будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати  до  суду  позов  з  цивільно-правових  питань.  Однак  це  право  було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке   має   обов'язкову   силу,  не  виконувалося  на  шкоду  одній  із  сторін.

Стаття 6 Конвенції детально описує процесуальні гарантії, які надаються сторонам у  спорі,  а  саме:  справедливий,  публічний  і  швидкий розгляд, та, водночас, передбачає  виконання  судових  рішень,  оскільки  якщо  вбачати  у ст. 6 тільки проголошення  доступу  до  судового органу та права на судове провадження, то це могло  б  породжувати  ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію.

Отже, для цілей ст. 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як  складова частина "суду" ("Горнсбі проти Греції", рішення від 19 березня 1997 р. § 40).

Стаття 13 Конвенції визначає, що кожна людина, права і свободи якої, викладені у цій   Конвенції,  порушуються,  має  ефективний  засіб  захисту  у  відповідному національному  органі незалежно від того, що порушення було вчинене особами, які діяли в офіційній  якості.

Відповідно до ст. 124  Конституції  України  судові  рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на  всій території України.

Відповідно  до ч. 1 ст.  45  Господарського  процесуального  кодексу  України господарські суди  здійснюють  правосуддя  шляхом  прийняття  обов'язкових  до виконання  на  усій території України рішень, ухвал, постанов. Невиконання вимог рішень,  ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим Кодексом та інши ми законами України.

Крім того, суд погоджується із доводами відповідача стосовно відсутності, на цей час (на час дії мораторію), потреби розстрочення виконання судового рішення, оскільки відповідно до введеного Постановами Правління НБУ №59 від 10.02.09 та №452 від 05.08.09 мораторію у ВАТ КБ "Надра", згідно ст. 85 Закону України "Про банки і банківську діяльність", забороняється зокрема здійснювати стягнення на підставі виконавчих документів  та інших документів,  за якими здійснюється стягнення, та вжиття заходів,  спрямованих на забезпечення  такого  стягнення відповідно до законодавства України.

З врахуванням вище зазначеного суд відмовляє в задоволенні заяви про розстрочення виконання рішення суду.

Керуючись ст. 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити в задоволенні заяви відповідача про розстрочення  виконання рішення суду від 09.06.09 по справі №19/81пн.

Суддя                                                                                    Т.В. Косенко