Рішення

від 24.09.2009 по справі 14/128пн

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

14/128пн

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

24.09.09 р.                                                                                     Справа № 14/128пн                               

за позовом Комунального підприємства „Житлово-експлуатаційна контора №1

                    Ворошиловського району м.Донецька”, ЄДРПОУ 31534945, м.Донецьк

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „ІВК-Донбас”,

                          ЄДРПОУ 24812429, м.Донецьк

третя особа 1 без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача

Донецька міська рада, м.Донецьк

третя особа 2 без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача

Управління комунальних ресурсів Донецької міської ради, м.Донецьк

про спонукання виконати дії

Головуючий суддя Левшина Г.В.

Суддя                           Курило Г.Є.

Суддя                           Лейба М.О.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: Бочарова Н.І.-юрисконсульт

від третьої особи 1: не з'явився

від третьої особи 2: Пилипенко І.В.-гол. спец.-юрисконсульт

В засіданні суду брали участь:

СУТЬ СПРАВИ:

Комунальне підприємство „Житлово-експлуатаційна контора №1 Ворошиловського району м.Донецька”, м.Донецьк, позивач, звернувся до господарського суду з позовом до відповідача, Товариство з обмеженою відповідальністю „ІВК-Донбас”, м.Донецьк, про:

- спонукання відповідача звільнити займану площу покрівлі житлового будинку №30 по вул.Університетській у м.Донецьку;

- спонукання відповідача демонтувати належне йому обладнання, розташоване на покрівлі  житлового будинку №30 по вул.Університетській у м.Донецьку;

- спонукання відповідача за власний рахунок відновити конструкції покрівлі житлового будинку №30 по вул.Університетській у м.Донецьку та відновити цілісність міжповерхових перекрить, порушених при проведенні монтажу-демонтажу обладнання мереж оператора кабельного телебачення.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на відсутність у відповідача підстав для розміщення обладнання на покрівлі житлового будинку №30 по вул.Університетській у м.Донецьку.

Відповідач в запереченнях на позовну заяву від 07.05.2009р. №05-112 позовні вимоги не визнав, посилаючись на ті обставини, що розміщення ним мереж, зокрема, на покрівлі будинку №30 по вул.Університетській у м.Донецьку, здійснювалось на підставі рішень виконавчого комітету міської ради та розпорядження голови обласної державної адміністрації. Крім цього, як вказує відповідач, відносно заявлених позовних вимог позивачем пропущено строк позовної давності.

Ухвалою від 26.05.2009р. до участі у справі в якості третіх осіб 1 та 2, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, було залучено, відповідно, Донецьку міську раду, м.Донецьк та Управління комунальних ресурсів Донецької міської ради, м.Донецьк.

Третя особа 2 в заяві без номера та дати, що надійшла до суду 19.06.2009р., підтримала позицію позивача та повідомила суд про ті обставини, що використання державного та комунального майна має здійснюватись виключно на конкурсній основі та на підставі правоустановчого документу – договору оренди.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, господарський суд встановив:

Відповідно до ст.24 Житлового кодексу України для експлуатації державного і громадського  житлового фонду створюються житлово-експлуатаційні організації, діяльність яких здійснюється на основі господарського розрахунку. Житлово-експлуатаційні організації забезпечують схоронність житлового фонду і належне його використання, високий рівень обслуговування громадян, а також контролюють додержання громадянами правил користування жилими приміщеннями, утримання жилого будинку і придомової території.

Як встановлено судом, згідно п.1.1 статуту Комунального підприємства „Житлово-експлуатаційна контора №1 Ворошиловського району м.Донецька” останнє створено рішенням Донецької міської ради від 18.05.2001р. №13/19 внаслідок виділення структурної одиниці житлово-експлуатаційної діяльниці №9 Державного комунального підприємства „Житлово-експлуатаційне об'єднання Ворошиловського району м.Донецька”.

За приписом п.2.1 статуту позивач створений з метою, зокрема, забезпечення експлуатації, обслуговування та ремонту житлового фонду.

При цьому, позивач здійснює забезпечення сохранності, правильної експлуатації, капітального та поточного ремонтів житлового фонду, який знаходиться на балансі підприємства (п.2.2 статуту).

Згідно з наданим до матеріалів справи актом приймання-передачі житлового фонду, адмінбудинків та інших основних засобів (а.с.47), Державним комунальним підприємством „Житлово-експлуатаційне об'єднання Ворошиловського району м.Донецька” було передано, а позивачем прийнято, зокрема, житлові будинки – 100 од., загальною площею 226477,3 кв.м., житловою площею 104430,46 грн., балансовою вартістю 57804996,00 грн., згідно доданого списку. Виходячи зі змісту наданого до матеріалів списку (а.с.48) позивачем було прийнято, зокрема, житловий будинок №30 по вул.Університетській у м.Донецьку.

За змістом наявної в матеріалах справи довідки від 10.06.2009р. №128 (а.с.69) житловий будинок №30 по вул.Університетській у м.Донецьку є власністю територіальної громади та знаходиться на балансі позивача. Вказані обставини з боку сторін та третіх осіб не заперечуються.

Згідно з технічним паспортом на будинок по вул.Університетській, 30 у м.Донецьку (а.с.66-69), який є наявним в матеріалах справи, визначено певні дефекти покрівлі будинку, зокрема, необхідність заміни обрамлення навколо слухових вікон та коробів, наявність відколів на шифері.

Будь-яких інших дефектів покрівлі житлового будинку №30 по вул.Університетській у м.Донецьку згідно вказаного технічного паспорту не встановлено.

Порядок користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків визначається Правилами користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992р. N572 (далі по тексту „Правила”).

Відповідно до п.2 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків здійснюється згідно зі свідоцтвом на право власності або договором найму (оренди).

02.04.2009р. комісією у складі працівників Комунального підприємства „Житлово-експлуатаційна контора №1 Ворошиловського району м.Донецька” був проведений огляд житлового будинку, розташованого по вул.Університетській, 30 у м.Донецьку.

За результатами огляду комісією складено акт від 02.04.2009р., згідно якого встановлено факт надання відповідачем комунікаційних послуг населенню (кабельне телебачення) самочинно, за відсутності договору з власником будинку – територіальною громадою.

При цьому, як зазначено в акті, обладнання встановлене на чердачному приміщенні будинку та нанесена шкода конструктивам будинку – кабель лінії передач закріплений за оголовки димоходів, розташовані на покрівлі будинку.

За таких обставин, позивачем заявлені вимоги про спонукання відповідача звільнити займану площу покрівлі житлового будинку №30 по вул.Університетській у м.Донецьку; спонукання відповідача демонтувати належне йому обладнання, розташоване на покрівлі  житлового будинку №30 по вул.Університетській у м.Донецьку та про спонукання відповідача за власний рахунок відновити конструкції покрівлі житлового будинку №30 по вул.Університетській у м.Донецьку та відновити цілісність міжповерхових перекрить, порушених при проведенні монтажу-демонтажу обладнання мереж оператора кабельного телебачення.

Відповідач проти позовних вимог заперечує, посилаючись на наявність у нього права розміщати обладнання на житлових будинках.

Згідно із ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України встановлений принцип господарського судочинства, згідно з яким кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обгрунтування своїх вимог або заперечень.

На підставі викладеного, з урахуванням ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України відповідачем має бути доведено наявність в нього права на розміщення та користування покрівлею житлового будинку №30 по вул.Університетській у м.Донецьку.

Як вказувалось вище, будинок №30 по вул.Університетськй у м.Донецьку належить територіальній громаді м.Донецька та знаходиться на балансі позивача, тобто, не є власністю відповідача.

Таким чином, приймаючи до уваги норми ст.317 Цивільного кодексу України саме територіальна громада м.Донецька має право володіння, користування та розпоряджання належним їй майном.

Статтею 395 Цивільного кодексу України визначено види речових прав на чуже майно, якими є право володіння; право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій). Законом можуть бути встановлені інші речові права на чуже майно.

Відповідно до ст.401 Цивільного кодексу України право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій, конкретно визначеній особі (особистий сервітут).

Таким чином, з урахуванням вимог вказаної статті, правовідносини з приводу встановлення сервітуту можуть виникнути за наявності двох суб'єктів, одним з яких є власник або володілець майна (речі), яке має бути обтяжене сервітутом, іншим – майбутній суб'єкт сервітутного права на це майно.

Крім цього, згідно із ст.759 Цивільного кодексу України право користування майном також може виникнути внаслідок укладання договору найму (оренди), в якому наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно із ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб,  що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.

За висновками суду, відповідачем доказів наявності підстав для виникнення у нього права на користування належним територіальній громаді м.Донецька майном (покрівлею житлового будинку №30 по вул.Університетській у м.Донецьку) не надано.

Зокрема, відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу України господарський   суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Посилання відповідача на надані до справи рішення виконавчого комітету Донецької міської ради від 19.08.1998р. №230,  розпорядження голови Донецької обласної державної адміністрації від 22.07.2003р. №476, рішення виконавчого комітету Донецької міської ради від 25.04.2008р. №114, як підставу для виникнення у нього права на розміщення конструкцій на покрівлі житлового будинку №30 по вул.Університетській у м.Донецьку суд до уваги не приймає.

Як встановлено судом, рішенням від 19.08.1998р. №230 виконавчим комітетом Донецької міської ради відповідачу було дозволено проектування, будівництво та експлуатацію систем кабельного телебачення на території міста згідно з технічними умовами.

Одночасно, згідно з розпорядженням голови Донецької обласної державної адміністрації від 22.07.2003р. №476 також надано відповідачу дозвіл на створення мереж кабельного телерадіомовлення.

Проте, за висновками суду, з урахуванням норм діючого законодавства вказані документи не є підставою для виникнення у відповідача права користування покрівлею житлового будинку №30 по вул.Університетській у м.Донецьку, який знаходиться у власності територіальної громади м.Донецька.

Акт комісії з приймання в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту „Телекомунікаційна мережа в м.Донецьку ТОВ „НПП „ДонбасТелесупутник” також не є документом, за яким відповідач набуває право користуватися покрівлею житлового будинку. Крім цього, як встановлено судом, у вказаному акті взагалі не міститься жодного посилання на відповідача.

Статтею 1 Господарського процесуального кодексу України передбачено право підприємств,  установ, організацій, інших юридичних осіб (у тому числі іноземні), громадян, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

При цьому, за змістом ст.16 Цивільного кодексу України, ст.20 Господарського кодексу України одними із способів захисту прав та інтересів є відновлення становища, яке існувало до  порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення.

В ст.257 Цивільного кодексу України встановлений загальний строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (позовна давність), у три роки.

За змістом ст.261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня,  коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Як встановлено судом, обґрунтовуючи позовні вимоги про спонукання відповідача вчинити певні дії, позивач посилається на незаконне самовільне використання відповідачем покрівлі житлового будинку №30 по вул.Університетській у м.Донецьку. За висновками суду, таке використання відбувається кожного дня.

Як наслідок, з урахуванням вимог ст.261 Цивільного кодексу України право позивача на позов про спонукання відповідача звільнити займану площу покрівлі житлового будинку №30 по вул.Університетській у м.Донецьку; демонтувати належне відповідачу обладнання та спонукання відповідача за власний рахунок відновити конструкції покрівлі житлового будинку №30 по вул.Університетській у м.Донецьку та відновити цілісність міжповерхових перекрить, порушених при проведенні монтажу-демонтажу обладнання мереж оператора кабельного телебачення, виникає кожного наступного дня після дня використання відповідачем майна.

За таких обставин, судом встановлено відсутність порушень з боку позивача встановленого ст.257 Цивільного кодексу України трирічного строку позовної давності.

Посилання відповідача на порушення інтересів третіх осіб у зв'язку з демонтажем обладнання суд до уваги не приймає, враховуючи, що правовідносини відповідача з абонентами не є предметом розгляду у цій справі. Одночасно, будь-якого клопотання про залучення вказаних осіб до участі у справі відповідачем заявлено не було.

За таких обставин, враховуючи відсутність підстав для виникнення у відповідача права користування покрівлею житлового будинку №30 по вул.Університетській у м.Донецьку, позовні вимоги про:

- спонукання відповідача звільнити займану площу покрівлі житлового будинку №30 по вул.Університетській у м.Донецьку;

- спонукання відповідача демонтувати належне йому обладнання, розташоване на покрівлі  житлового будинку №30 по вул.Університетській у м.Донецьку;

- спонукання відповідача за власний рахунок відновити конструкції покрівлі житлового будинку №30 по вул.Університетській у м.Донецьку та відновити цілісність міжповерхових перекрить, порушених при проведенні монтажу-демонтажу обладнання мереж оператора кабельного телебачення, підлягають задоволенню.

Згідно із ст.84 Господарського процесуального кодексу України при задоволенні позову в  резолютивній частині рішення вказуються, зокрема, строк виконання зобов'язаною стороною певних дій.

Враховуючи відсутність законодавчо визначеного терміну, протягом якого користувач зобов'язаний звільнити незаконно займану площу та привести її у первісний стан, суд встановлює відповідачу термін виконання відповідних дій протягом 5 календарних днів з моменту набрання рішенням законної сили.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача повністю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

                                                            ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Комунального підприємства „Житлово-експлуатаційна контора №1 Ворошиловського району м.Донецька”, м.Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю „ІВК-Донбас”, м.Донецьк задовольнити повністю.

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю „ІВК-Донбас”, м.Донецьк протягом 5 календарних днів з моменту набрання рішенням законної сили звільнити займану площу покрівлі житлового будинку №30 по вул.Університетській у м.Донецьку.

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю „ІВК-Донбас”, м.Донецьк протягом 5 календарних днів з моменту набрання рішенням законної сили демонтувати належне йому обладнання, розташоване на покрівлі  житлового будинку №30 по вул.Університетській у м.Донецьку.

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю „ІВК-Донбас”, м.Донецьк за власний рахунок протягом 5 календарних днів з моменту набрання рішенням законної сили відновити конструкції покрівлі житлового будинку №30 по вул.Університетській у м.Донецьку та відновити цілісність міжповерхових перекрить, порушених при проведенні монтажу-демонтажу обладнання мереж оператора кабельного телебачення.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „ІВК-Донбас”, м.Донецьк на користь Комунального підприємства „Житлово-експлуатаційна контора №1 Ворошиловського району м.Донецька”, м.Донецьк витрати по сплаті державного мита в сумі 85 грн. 00 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. 00 коп.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні 24.09.2009р. оголошено повний текст рішення.

Головуючий суддя                                                               Левшина Г.В.                               

Суддя                    Курило Г.Є.

Суддя                                                            Лейба М.О.