Рішення

від 25.08.2009 по справі 7/137-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

7/137-09

                          ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                     тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"25" серпня 2009 р.                                                                          Справа № 7/137-09          

Господарський суд Київської області у складі судді Антонової В.М., розглянувши справу

за позовом Комунального підприємства «Києво-Святошинська тепломережа»Київської обласної ради, м. Боярка

до Житлово-будівельного кооперативу «Восход», м. Боярка

про стягнення 67302, 18 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Сутковий М.В. (дов. б/н  від 03.04.2009 р.);

від відповідача: Ольшанська С.І. ( протокол № 61 від 20.06.2004 р.);

                             Берестова Н.С. (дов. б/н від 06.08.2009 р.).

секретар судового засідання: Вага В.В.

Обставини справи:

 До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Комунального підприємства «Києво-Святошинська тепломережа»Київської обласної ради до                  Житлово - будівельного кооперативу «Восход» про стягнення 67302, 18 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням з боку відповідача умов Договору на постачання теплової енергії № 128Б від 01.11.2005 р., зокрема, щодо своєчасної оплати за спожиту теплову енергію.

  Ухвалою господарського суду Київської області від 22.06.2009р. було порушено провадження у справі № 7/137-09 та призначено її розгляд на 14.07.2009р.

  В зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання 14.07.2009 р., розгляд справи було відкладено на 28.07.2009 р.

     В судовому засіданні 28.07.2009 р. представником відповідача надано письмовий відзив на позовну заяву, в якому відповідач посилається на той факт, що джерелом надходження коштів для виконання зобов'язання перед позивачем є платежі мешканців будинку, що перебуває на обслуговуванні відповідача. В зв'язку з систематичною затримкою оплати з боку мешканців будинку та відсутністю коштів на рахунку, відповідача просить суд на підставі ст. 83 та ст. 233 ГПК України зменшити розмір нарахованих позивачем штрафних санкцій.

    В судовому засіданні 28.07.2009 р. було оголошено перерву до 06.08.2009 р.

    Представником позивача в судовому засіданні 06.08.2009 р. надано уточнений розрахунок заборгованості.

    За клопотанням сторін в судовому засіданні 06.08.2009 р. строк розгляду справи, встановлений ч. 1 ст. 69 ГПК України продовжено та оголошено перерву до 25.08.2009 р.

    В судовому засіданні 25.08.2009 р. представником позивача подано заяву про уточнення розміру основної заборгованості та часткову відмову від позовних вимог в частині стягнення пені та 3% річних. Вказана заява прийнята судом до розгляду.

Представники відповідача в судовому засіданні підтримали позицію, викладену у відзиві на позовну заяву.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив

     01 листопада 2005 року між Києво-Святошинським комунальним підприємством теплових мереж (за договором –теплопостачальна організація, далі –позивач) та Житлово-будівельного кооперативу «Восход»(за договором – споживач, далі-відповідач) був укладений договір на споживання теплової енергії № 148Б  (далі-Договір), відповідно до умов якого позивач –(теплопостачальник) зобов'язався відпускати теплову енергію Споживачеві для об'єктів, перерахованих у додатку № 1 цього Договору (п. 1.1 Договору).

 Довідкою про будівлі та споруди (Додаток № 1 договору) сторони визначили перелік об'єктів для теплопостачання, їх площу та теплове навантаження (Гкал).

Розрахунки за теплову енергію, згідно з п. 3.1 Договору здійснюються згідно тарифів розрахованих «Теплопостачальною організацією»по фактичних витратах на вироблену Гкал.

  Пунктом 3.2. Договору визначений обов'язок відповідача щомісячно розраховуватися за надані послуги по плановим тарифам з послідуючим щоквартальним перерахунком по цінах, згідно фактичних затрат на вироблену Гкал.

   Згідно з п. 3.3. Договору розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться на основі платіжних вимог, що виписуються теплопостачальною організацією споживачу для оплати шляхом перерахування коштів з розрахункового рахунку споживача. Оплата за послуги з теплопостачання за першу половину місяця (з 1 по 15 число включно) здійснюється до 20 числа попереднього місяця, за другу половину місяця (з 16 по 30 число включно) –до 5 числа поточного місяця.

   Відповідно до п. 3.4 Договору незгода споживача із вказаною в рахунку сумою вартості теплової енергії не є підставою для затримання її оплати.

   Договір укладений між сторонами строком на один рік, до 1 листопада 2006 року та вважається щорічно поновленим, якщо за місяць до закінчення його дії не надійде заява від однієї із сторін про його розірвання чи перегляд ( п.п. 5, 6 Договору).

    Рішенням Київської обласної ради від 10.04.2008р. № 284-16-V назву позивача змінено на Комунальне підприємство «Києво-Святошинська тепломережа»Київської обласної ради.

На виконання умов договору позивач протягом січня –квітня 2008 р. постачав відповідачеві теплову енергію в межах договірних величин та по ціні визначеній договором, що підтверджується Актами-рахунками виконаних робіт за відповідний період, наданими позивачем у справу.

  Відповідач за поставлену теплову енергію розрахувався частково, заборгувавши (з урахуванням уточнених позовних вимог) позивачеві 48000,00 грн.

За змістом положень частини першої та частини сьомої статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України.

  Частиною 1 статті 632 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) передбачено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної  влади  або органами місцевого самоврядування.

 Частиною 6 статті 276 Господарського кодексу України (далі-ГПК України) встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.

  Відповідно до ст.ст. 15, 20 Закону України «Про теплопостачання»основним завданням державного регулювання діяльності у сфері теплопостачання є, зокрема, регулювання тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії з урахуванням змін цін на енергоносії та інших витрат.

  Тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб'єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими.

  Тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії затверджуються органами місцевого самоврядування, крім теплової енергії, що виробляється суб'єктами господарювання, що здійснюють комбіноване виробництво теплової і електричної енергії та/або використовують нетрадиційні та поновлювані джерела енергії, на підставі розрахунків, виконаних теплогенеруючими, теплотранспортуючими та теплопостачальними організаціями за методиками, розробленими центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання.

  За приписом пункту «а»підпункту 2 статті 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів щодо оплати побутових, комунальних, транспортних та інших послуг, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності відповідної територіальної громади, погодження в установленому порядку цих питань з підприємствами, установами та організаціями, які не належать до комунальної власності.

 Водночас, статтею 16 даного Закону визначено, що органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються цими та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону.

  Відповідно до статті 31 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»виконавці/виробники здійснюють розрахунки економічно обґрунтованих витрат на виробництво житлово-комунальних послуг і подають їх на затвердження органам місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку.

 Органи місцевого самоврядування затверджують ціни/тарифи на житлово-комунальні послуги в розмірі економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво.

 Затвердження цін/тарифів на житлово-комунальні послуги нижчими від розміру економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво без відповідного відшкодування не допускається і може бути оскаржено в суді.

 Постановою Кабінету Міністрів України від 10 липня 2006 року № 955 (зі змінами) затверджено Порядок формування тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води, яким мають керуватися постачальники теплової енергії при формуванні тарифів.

 Формування тарифів здійснюється згідно пункту 34 даного Порядку, а саме відповідно до річних планів надання послуг з централізованого опалення, економічно обґрунтованих планових витрат, визначених на підставі державних нормативів (норм) витрат ресурсів, техніко-економічних розрахунків та кошторисів, ставок податків і зборів (обов'язкових платежів) та цін у плановому періоді.

  24 жовтня 2007 року Постановою Кабінету Міністрів України N 1267 розділ IIІ даного Порядку доповнено підрозділом «Коригування тарифів на надання послуг з централізованого опалення і централізованого постачання гарячої води», в пункті 81 якого зазначено: «У разі зміни протягом установленого строку дії тарифів ставок податків і зборів (обов'язкових платежів), рівня заробітної плати на підприємствах відповідно до актів законодавства, Генеральної, галузевої угод, ставок орендної плати, інших обов'язкових платежів і зборів, цін і тарифів на паливно-енергетичні та матеріальні ресурси запроваджується механізм коригування тарифів.

 Коригуванню підлягають лише ті індивідуальні складові витрати, за якими відбулися цінові зміни у бік збільшення або зменшення, що сприятиме забезпеченню економічної обґрунтованості та прозорості запровадження зазначеного механізму».

 Неодноразові звернення позивача на адресу відповідача щодо погашення заборгованості залишені останнім без відповіді та задоволення.

  Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

  Після перерахунку суд дійшов висновку, що задоволенню підлягають інфляційні збитки у сумі 6288, 00 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З огляду на викладене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача основної заборгованості в сумі 48000,00 грн. та 6288, 00 грн. інфляційних збитків є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростованими, а тому підлягають задоволенню..

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.               Керуючись ст. ст. 49, ст. ст.  82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1.    Позов задовольнити повністю.

2.  Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу «Восход» (08150, Київська обл., Києво-Святошинський район, м. Боярка, вул. Білогородська, 45, код ЄДРПОУ 23574726) на користь Комунального підприємства «Києво-Святошинська тепломережа»Київської обласної ради (08150, Київська область, Києво-Святошинський район м. Боярка,                   вул. 50 років жовтня, 9, код ЄДРПОУ 23576122) 48000 (сорок вісім тисяч) грн. 00 коп. заборгованості, 6288 (шість тисяч двісті вісімдесят вісім) грн. 00 грн. інфляційних збитків та судові витрати: 542 (п'ятсот сорок дві) грн. 88 коп. державного мита та 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

       3.    Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області  набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

           Суддя                                                       Антонова В.М.